Ухвала

від 22.05.2024 по справі 488/2007/24

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 488/2007/24

Провадження № 2/488/1340/24

УХВАЛА

Іменем України

22.05.2024 року м. Миколаїв

Суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва Чернявська Я.А, ознайомившись з матеріалами позовної заяви Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про повернення надміру виплачених державних коштів,

ВСТАНОВИВ:

17.05.2024 року Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради в особі директора департаменту Сергія Василенко звернувся в Корабельний районний суд м. Миколаєва з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив суд стягнути з відповідача кошти державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю у розмірі 10 272,00 грн., а також судові витрати в дохід держави.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку про необхідність залишити її без руху через наступне.

Судом встановлено, що позовні заява Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб, відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», станом на 01 січня 2024 року встановлений в розмірі 3028,00 грн.

При подачі позову, позивач просив звільнити від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі ст. 8 ЗУ Про судовий збір.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати встановлюється ст. 136 ЦПК України та ст. 8 ЗУ Про судовий збір.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Тобто, підставою для звільнення від сплати судового збору є скрутний майновий стан сторони.

Згідно з п. 20 Постанови Пленуму ВСУ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Заява про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Приймаючи до уваги зазначене, а також конституційний принцип рівності сторін перед законом і судом, позивачем не надано обґрунтованих та беззаперечних доказів на підтвердження незадовільного майнового стану, що унеможливлює повну оплату судового збору або доказує, що його майновий стан на момент звернення до суду у повному обсязі чи частково перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

За таких обставин, суд не вбачає підстав задоволення заяви позивача для звільнення або відстрочення від сплати судового збору.

Враховуючи те, що 1,5% від ціни позову (154,08 грн.) є меншим ніж 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позивачу необхідносплатити судовийзбір у мінімальному розмірі, що складає 3 028,00 грн.

Крім того, суд зазначає, що 18.10.2023 року набув чинності Закон України від 29.6.2023 № 3200-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, яким, зокрема, внесені зміни до ЦПК України, а саме.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

У відповідності до ч. 1 та п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Однак, у поданій заяві не зазначено про наявність або відсутність зареєстрованих електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку, відносно визначених учасників справи.

Частиною 6 статті 14 ЦПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

За наслідком чого позивачу необхідновказати узаяві чиокремому документіпро наявністьабо відсутністьзареєстрованих електроннихкабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку відносно учасників справи.

Відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 року за №1845/0/15-21, засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету (п.42).

Пунктами 5.4-1, 5.5 вказаного Положення передбачено, що Електронний кабінет - персональний кабінет (вебсервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) ЄСІТС, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів ЄСІТС або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу.

Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу;

Ідентифікаційні дані особи -для юридичних осіб: ідентифікаційний код юридичної особи(для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України,-код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України);для фізичних осіб -підприємців: реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП), для адвокатів-номер та дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; для фізичних осіб: унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі(далі-УНЗР), реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або номері серія паспорта. Для фізичних осіб - громадян України номер і серія паспорта є ідентифікаційними даними виключно за відсутності у такої фізичної особи РНОКПП або УНЗР.

За наслідком викладеного вбачається, що перевірка наявності в особи зареєстрованого в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, враховуючи технічний функціонал, можливо здійснити за наявності інформації про РНОКПП відповідної особи.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно зареєструвати в обов`язковому порядку електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, про що необхідно вказати у позовній заяві про повернення надміру виплачених державних коштів чи окремому документі і надати відповідне підтвердження до суду.

Також представнику позивача та у разі наявності у учасників справі зареєстрованих електронних кабінетів, слід повідомити суд про РНОКПП відповідної особи, у тому числі адвоката, для можливості перевірки судом цих обставин та подальшого здійснення обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу.

Вся сукупність вказаних вище недоліків позову не надає підстав вважати їх лише формальними недоліками, які можуть бути усунуті в ході розгляду справи.

Вказані недоліки є перешкодою для відкриття провадження у даній справі без їх належного усунення.

Враховуючи зазначене,доходжу висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху, про що невідкладно повідомити позивача та надати йому строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху у відповідності до положень ст. 185 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 14, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Департаменту праціта соціальногозахисту населенняМиколаївської міськоїради до ОСОБА_1 проповернення надмірувиплачених державнихкоштів - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки заяви в строк не більше десяти днів з моменту отримання ним копії ухвали та роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали у зазначений строк, заява буде вважатися неподаною та йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: Я.А. Чернявська