Рішення

від 16.05.2024 по справі 335/2496/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/2496/24 2/335/1579/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., за участі секретаря судового засідання Капто Д.А., позивача ОСОБА_1 , представник відповідача адвоката Остапенка В.С., третьої особи ОСОБА_2 , розглянувши в залі суду м. Запоріжжя у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Агроетика», третьої особи ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, -

ВСТАНОВИВ:

05.03.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом, в якому просить стягнути з відповідача шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 87798,87 грн., 25 000,00 грн. моральної шкоди та судовий збір 1211,20 грн.

Свої вимоги мотивував тим, що 01.09.2023 о 07 год. 44 хв. в м. Запоріжжі, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Volvo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перед початком руху не переконався, що це буде безпечним, та скоїв наїзд на припаркований автомобіль «Hyundai» реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить позивачу на праві приватної власності. Внаслідок зазначеної ДТП, ОСОБА_1 спричинено матеріальну та моральну шкоду у вигляді пошкодження автомобіля «Hyundai» реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Крім того, факт та обставини ДТП підтверджуються постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.09.2023 року.

Автомобіль «Volvo», реєстраційний номер НОМЕР_1 належить відповідачу ПП «Агроетика», а водій ОСОБА_2 здійснював керування як працівник, здійснюючи перевезення пасажирів за маршрутом та виконував трудові обов`язки. А отже, відповідно до норм права, позивач вважає, що відповідальними особами за спричинення йому в наслідок ДТП шкоди є ПрАТ СК «ПЗУ Україна» та ПП «Агроетика».

Разом з тим, відповідно до звіту № 342-23_SOS_-230904-266100 автотоварознавчого дослідження від 24.09.2023 року: з урахуванням зносу вартість відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai» реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП складає 20437,03 грн.

На підставі зазначено звіту страховою компанією складено страховий акт № 31754/1, згідно якого до виплати нараховано 15 413,36 грн. Від вартості ремонту відраховано франшиза в розмірі 2 600 гривень (що підлягає стягненню з відповідача) та податок на додану вартість в розмірі 2 423,67 грн (що буде окремо сплачено страховою компанією добровільно). Транзакція на суму 15 413,36 гривень, була здійснена на особистий paxyнок позивача з призначенням платежу ? «страхове відшкодування», що підтверджується випискою з особового рахунку.

Крім того, для здійснення відновлювального ремонту свого автомобіля позивач звернувся до офіційного представника «Hyundai» в м. Запоріжжі - ТОВ «Техноцентр «Навігатор» з метою придбання запчастин, у відповідності до рахунку-фактури № СФ-0000958 від 14.11.2023 року він сплатив 49 390,00 грн. та 493,90 грн. за послуги банку.

Разом з тим, відповідно до рахунку-фактури № СФ-0001235 від 22.12.2023 року ОСОБА_1 сплатив 55 200, 00 гривень та 552, 00 гривень за послуги банку. Зазначені кошти було сплачено на рахунок ТОВ «Техноцентр «Навігатор» за виконання самих робіт по ремонту його автомобіля.

Таким чином, витрати для відновлення автомобіля позивача, пошкодженого внаслідок ДТП склали 105 635,90 грн. Відтак вважає, що з відповідача має бути стягнуто різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, що складає 87798,87 грн.

Окрім, матеріальної шкоди позивач зазначив, що йому, як власнику пошкодженого особистого майна - «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_2 , спричинено моральну шкоду. Пояснив, що після ДТП йому та його сім`ї довелося користуватися громадським транспортом, що викликало суттєві незручності у пересуванні, довелося відкласти особисті справи, а від деяких з них взагалі змушений був відмовитись, що спричинило проблеми з заробітком. Крім того, його мати літня людина, що потребує догляду, яка мешкає за межами м. Запоріжжя - в смт. Кам?яне та для поїздки до неї позивачу довелося постійно звертатися до сторонніх осіб, що викликало додаткові незручності. Від такого стану та вимушеного використання сімейних грошей вважає, що постраждали і члени родини, що призвело до розладу стосунків. Це все спричинило виникнення у позивача пригніченого стану. Розмір заподіяної йому моральної шкоди позивач оцінює в 25 000, 00 грн.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08.03.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам по справі надано строк для подання заяв по суті справи.

01.04.2024 на адресу суду від представника відповідача ПП «Агроетика» надійшов відзив, в якому він заперечував у задоволенні позовних вимог, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими. Мотивуючи тим, що полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № EP.213204998 від 12.02.2023 року забезпечено відшкодування шкоди третім особам, завданої при експлуатації транспортного засобу «Volvo», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду заподіяну майну потерпілого забезпеченим транспортним засобом складає 160 000, 00 грн.

Враховуючи, що полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР.213204998 від 12.02.2023 року встановлену страхову суму (ліміт відповідальності страховика) у сумі 160 000, 00 грн., а вартість відновлювального ремонту транспортного засобу позивача склала 105 635,90 грн., вважає, що позовні вимоги заявлено до неналежного відповідача.

Крім того у своїх доводах послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі № 523/9076/16-ц, у якій зроблено правовий висновок, що за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача. Позивачем не надано жодних доказів його звернення до ПРАТ СК «ПЗУ Україна» з заявою про збільшення страхового відшкодування, так само як і відмови ПРАТ СК «ПЗУ Україна» у збільшенні страхового відшкодування.

Крім того, відповідач не погоджується із заявленою моральною шкодою у розмірі 25000,00 грн., оскільки позивачем не долучено жодного належного та допустимого доказу як самих моральних страждань, так і використання транспортного засобу у трудовій діяльності, проживання матері за межами міста та розладів стосунків у сім`ї.

Враховуючи викладене, у задоволені позовних вимог просив відмовити в повному обсязі.

У судовому засіданні позивач вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позові, у зв`язку з чим наполягав на задоволенні позову у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив. Зазначив, що твердження позивача не відповідають фактичним обставинам справи і не підтверджуються наданими доказами.

Третя особа заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила відмовити у позові.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та третьої особи, на підставі досліджених письмових доказів, судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваний прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваний прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що 01.09.2023 о 07 год. 45 хв. в м. Запоріжжі, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Volvo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перед початком руху не переконався, що це буде безпечним, та скоїв наїзд на припаркований автомобіль «Hyundai» реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить позивачу на прав приватної власності. В наслідок зазначеної ДТП, ОСОБА_1 спричинено матеріальну шкоду у вигляді пошкодження автомобіля «Hyundai» реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Постановою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.09.2023 року ОСОБА_2 визнаний винним у скоєній ДТП та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Відповідно до звіту № 342-23_SOS_-230904-266100 автотоварознавчого дослідження від 24.09.2023 року: з урахуванням зносу вартість відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai» реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП складає 20 437,03 грн.

На підставі зазначеного звіту страховою компанією складено страховий акт № 31754/1/1 на виплату страхового відшкодування в результаті чого йому було виплачено страхове відшкодування у розмірі 15413,36 грн., що підтверджується квитанцією від 14.11.2023.

Крім того, для здійснення відновлювального ремонту свого автомобіля позивач звернувся до офіційного представника «Hyundai» в м. Запоріжжі - ТОВ «Техноцентр «Навігатор» з метою придбання запчастин, у відповідності до рахунку-фактури № СФ-0000958 від 14.11.2023 року, він сплатив 49 390,00 грн. та 493,90 грн. за послуги банку.

Разом з тим, відповідно до рахунку-фактури № СФ-0001235 від 22.12.2023 року ОСОБА_1 сплатив 55 200,00 грн. та 552,00 грн. за послуги банку. Зазначені кошти було сплачено на рахунок ТОВ «Техноцентр «Навігатор» за виконання самих робіт по ремонту його автомобіля.

Згідно ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно із п. 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно із ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків.

Разом з тим, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність винної особи була застрахована в ПрАТ СК «ПЗУ Україна», що підтверджується полісом страхування цивільно-правової відповідальності № ЕР.213204998 від 12.02.2023.

Відповідно до якого забезпечено відшкодування шкоди третім особам, завданої при експлуатації транспортного засобу «Volvo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду заподіяну майну потерпілого забезпеченим транспортним засобом, яка складає 160000,00 грн.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц зробила правовий висновок у якому зазначила, що відповідно до статті 1194 ЦПК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, y разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 31), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Враховуючи наведене, позивачем не надано жодних доказів звернення його до ПРАТ СК «ПЗУ Україна» з заявою про збільшення страхового відшкодування внаслідок понесених матеріальних збитків на ремонт пошкодженого автомобіля.

За встановлених обставин, суд вважає, що позовні вимоги до відповідача ПП «Агроетика» в частині стягнення матеріальних збитків задоволенню не підлягає.

Що стосується відшкодування моральної шкоди, то слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. При цьому, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що суду необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 5 постанови Пленуму ВС України від 31.03.1995 № 4, розглядаючи позов про відшкодування моральної шкоди, суд повинен з`ясувати, за яких обставин і якими діями вони завдані, яким є ступінь вини заподіювана, в якій грошовій сумі потерпілий вказує на пов`язані з ними втрати та з чого при цьому виходить.

Згідно роз`яснень, даних у пункті 9 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України із змінами, внесеними постановою № 5 від 25 травня 2001 року, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності та справедливості.

Відповідно до роз`яснень, наданих Пленумом ВС України, моральна шкода може полягати у приниженні честі, гідності, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, при настанні інших негативних наслідків.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить стягнути моральну шкоду з ПП «Агроетика», обґрунтовуючи свої вимоги тим, що належний йому автомобіль був основним засобом пересування, пошкодження автомобіля завдали позивачу душевних страждань, оскільки останній використовує його у своїй трудовій діяльності, його мати проживає за межами м. Запоріжжя в смт. Кам`яне, у зв`язку з неможливістю використання транспортного засобу відбулися розлади стосунків у сім`ї позивача, що негативно вплинуло на його моральний стан через винні дії ОСОБА_2 .

Однак, суд вважає, що позивачем не наведено достатньо підстав та не надано доказів для покладення відповідальності за відшкодування моральної шкоди саме на відповідача ПП «Агроетика», а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтями 10-13 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Проаналізувавши вищевказані норми діючого законодавства та встановлені у справі докази та обставини, суд вважає, що позивачем не наведено достатньо доказів на підтвердження підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача ПП «Агроетика» не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2,3,10-12,13,81,82,141,263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Агроетика», третьої особи ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення, апеляційної скарги.

Повне судове рішення складено 21 травня 2024 року.

Суддя Рибалко Н.І.