Рішення

від 16.05.2024 по справі 453/1624/20

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/1624/20

№ провадження 2/453/8/24

РІШЕННЯ

Іменем України

16 травня 2024 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Ясінського Ю.Є.

при секретарі Гринюк Л.Я.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сколе цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Славської селищної ради Стрийського району Львівської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-

В С Т А Н О В И В:

08 грудня 2020 року ОСОБА_3 звернувся до Сколівського районного суду Львівської області із зазначеною позовною заявою, в якій просить суд зобов`язати ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками, які належать ОСОБА_3 на праві власності, площею 0.07 га. та 0.15 га., шляхом перенесення огорожі відповідно до меж земельних ділянок згідно кадастрового плану земельних ділянок №4624555700:01:009:0094 та №4624555700:01:009:0428.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що він є власником земельних ділянок площею 0.07 га. (кадастровий номер 4624555700:01:009:0094) для ведення особистого селянського господарства та площею 0.15 га. (кадастровий номер 4624555700:01:009:0428) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які знаходяться в селищі Славське, Сколівського району Львівської області. Поряд з його земельними ділянками знаходяться земельні ділянки відповідача(кадастровий № 4624555700:01:009:0331 та кадастровий № 4624555700:01:009:0332), що вбачається з плану топографо-геодезичного знімання території. Зазначив, що він неодноразово звертався до відповідача з проханням звільнити самозахоплену частину його земельної ділянки, однак жодних дій ним не було вчинено, а тому він звернувся до ТзОВ «ГЕО-ТЕХ» для здійснення топографо геодезичного знімання території. В результаті проведених робіт ТзОВ «ГЕО-ТЕХ» було складено план топографо геодезичного знімання території та акт виносу зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевість). З даного плану вбачається, що частина дерев`яної суцільної огорожі, яка встановлена відповідачем навколо своїх земельних ділянок, розташована на належних йому земельних ділянках за кадастровими №№4624555700:01:009:0094 та 4624555700:01:009:0428, що порушує його права як власника, в зв`язку з чим змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Сколівського районного суду Львівської області від 08 грудня 2020 року справа передана для розгляду судді Микитину В.Я.

Розпорядженням керівника апарату Сколівського районного суду Львівської області Середи Т.М. №3 від 05 січня 2021 року, у зв`язку з тимчасовим відрахуванням із штату Сколівського районного суду Львівської області судді Микитина В.Я. у зв`язку з його переведенням шляхом відрядження до Стрийського міськрайонного суду Львівської області, згідно п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, здійснено повторний авторозподіл вказаної цивільної справи, яка знаходилася в провадженні судді Микитина В.Я.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Сколівського районного суду Львівської області від 05 січня 2021 року справа передана для розгляду судді Ясінському Ю.Є.

Ухвалою судді від 14 січня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, з призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 24 грудня 2021 року задоволено клопотання представника позивача адвоката Юхман Я.В. та призначено у справі судової будівельно технічної експертизи. Провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.

07 квітня 2022 року матеріали цивільної справи повернуті до Сколівського районного суду Львівської області згідно листа в.о. директора Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Марії Зелінської з посиланням на те, що станом на 25 березня 2022 року рахунок вартості проведення експертизи не сплачений, а тому відповідно до п.1.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 січня 1998 року N535, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08 жовтня 1998 року за N53/5 ухвала суду залишена без виконання, матеріали справи повертаються до суду.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 19 жовтня 2023 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Славську селищну раду Стрийського району Львівської області.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 16 січня 2024 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті на 14 березня 2024 року.

В судовому засіданні представникпозивача адвокат Крюкова Н.Т. позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві. Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.

Представник відповідача адвокат Кручок В.С. в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що будь-яких належних доказів, які б відповідали критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, позивачем на виконання обов`язку, передбаченого ст. 81 ЦПК України , у встановлені ч.ч. 2, 3 ст. 49 цього Кодексу строки та порядку не надано. А відтак, підстави для звернення до суду з позовом про усунення перешкод користування земельними ділянками у ОСОБА_3 відсутні.

01 грудня 2023 року представник третьої особи Славської селищної ради Стрийського району Львівської області Обухівський О.В. подав до суду клопотання (вх.№6643) про розгляд справи у їх відсутності. Рішення просить постановити відповідно до встановлених судом обставин.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч.1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПКпередбачено, що кожна сторонаповинна довести ті обставини, на які вона посилаєтьсяяк на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 є власником земельних ділянок площею 0.07 га. (кадастровий №4624555700:01:009:0094) для ведення особистого селянського господарства та площею 0.15 га. (кадастровий №4624555700:01:009:0428) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які знаходяться в селищі Славське, Сколівського району Львівської області, що підтверджується витягами з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.

Згідно плану топографо-геодезичного знімання території земельні ділянки ОСОБА_3 кадастровий №№4624555700:01:009:0094 та №4624555700:01:009:0428 знаходяться поряд із земельними ділянками ОСОБА_4 (кадастровий №4624555700:01:009:0331 та кадастровий №4624555700:01:009:0332).

Звертаючись до суду з даним позовом позивач посилався на те, що встановлена відповідачем дерев`яна огорожа знаходиться на території його земельних ділянок, чим чиняться перешкоди у користуванні такими.

Статтею 391 ЦК України встановлена можливість захисту права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння,а саме власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У свою чергу,ст. 152 ЗК Українипередбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням його права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За змістом наведених статей позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якого відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачемлише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Предметом негаторного позову є вимога позивача про усунення з боку відповідача будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Підставою негаторного позову є обставини, що підтверджують право позивача на користування і розпорядження майном, вчинення відповідачем дій, що перешкоджають позивачу використовувати належні йому права, позадоговірний характер наявних між сторонами правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав копію плану топографо-геодезичного знімання території та копії актів виносу зовнішніх меж земельних ділянок за кадастровим №4624555700:01:009:0094 та №4624555700:01:009:0428 в натуру, які були виконані ТзОВ «ГЕО-ТЕХ».

Однак слід зазначити, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) це визначення за допомогою геодезичних пристроїв місцезнаходження поворотних точок меж земельної ділянки та їх закріплення межовими знаками.

Чинним законодавством передбачено, що власник земельної ділянки звертається до будь-якої землевпорядної організації відповідного регіону, де розташована земельна ділянка, та укладає з неюдоговір на складання технічної документації для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі(на місцевості).

При цьому, відповідно до ст. 26Закону «Про землеустрій»розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідними технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та як було встановлено в судовому засіданні позивачем не надано жодних підтверджуючих документів, що встановлення меж земельних ділянок в натурі було здійснено уповноваженими на те суб`єктами.

А відтак, наявні сумніви щодо достовірності інформації, яка міститься у наданих позивачем доказах.

Крім того, Пунктом 3.12.Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №376 від 18 травня 2010 року, передбачено, що закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється землевпорядною організацією у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ними особою.

Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур`єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення .

Власники(користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцезнаходженням земельної ділянки.

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок увипадку їх нез`явлення, якщо вони були належно повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається в акті приймання-передачі межових знаків на відповідне зберігання.

Всупереч наведеному, відповідача, як власника суміжних земельних ділянок, належним чином повідомлено не було, а позивачем доказів про те, що ОСОБА_4 повідомляли про проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі не надано.

Таким чином, виставлення межових знаків меж земельної ділянки, що належить позивачу, відбувалася без участі відповідача, як власника суміжних земельних ділянок, тобто з порушенням вимог, передбачених чинним законодавством.

А відтак, слід дійти висновку, що копія плану топографо-геодезичного знімання території та копії актів виносу зовнішніх меж земельних ділянок кадастровими №4624555700:01:009:0094 та №4624555700:01:009:0428 в натуру, які були виконані ТзОВ «ГЕО-ТЕХ», не відповідає вимогам ст.78 ЦПК України, тобто є недопустимим доказом.

Крім цього, дані документи не містять порівняльного плану із відображенням меж, кількісних характеристик земельних ділянок, у зв`язку з чим неможливо встановити, чи має місце порушення прав позивача з боку відповідача, а також в чому саме полягає порушення, при наявності такого.

Слід також зазначити, що всупереч ст. 158 ЗК України, позивачем не було залучено до вирішення спору орган місцевого самоврядування - Славську селищну раду, на території якої і знаходяться спірні земельні ділянки.

Більше того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що позивач коли-небудь звертався до органу місцевого самоврядування, як суб`єкта, уповноваженого на вирішення земельних спорів, із заявами чи скаргами на неправомірні дії відповідача, а також безпосередньо до відповідача "із проханням звільнити самозахоплену частину його земельної ділянки", як це зазначено у позовній заяві.

А, відтак, позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які посилався під час звернення до суду із даним позовом.

Питання щодо необхідності витребування від компетентних органів відомостей щодо чинної конфігурації межі спірних земельних ділянок, а також проведення геодезичних досліджень земельних ділянок, позивачем також не порушувалось.

Саме про такі дослідження щодо накладення суміжних земельних ділянок, якщо таке накладення мало місце, зазначено в правовому висновку ВС в похожій справі № 4681375/15-ц,пров.№ 61-12143св18 від 06.06.2019 р.)

Згідно вимогЦПК України, обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові

У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із їх недоведеністю.

Виходячи із характеру спірних правовідносин, у цій справі підлягали встановленню обставини щодо фактичного розташування земельних ділянок, а саме: фізичні характеристики земельних ділянок (конфігурації, площі, проміри тощо; відповідність фактичного землекористування характеристикам земельних ділянок, визначених правовстановлюючими документами на ці земельні ділянки).

У пункті 6.1 Розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5) визначено, що одними із основних завдань земельно-технічної експертизи є:- визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); - визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки.

Отже, для встановлення обставин, чи має місце накладення спірних земельних ділянок, необхідно досліджувати землевпорядну документацію, перевірити відповідність фактичного розташування земельної ділянки позивача та земельної ділянки відповідача відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки, що є компетенцією експертів у відповідній галузі.

Суд роз`яснював позивачу право клопотати про призначення експертизи для з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та потребують спеціальних знань у галузі землеустрою, топографії, картографії і геодезії, проте позивач не скористалася таким правом.

Саме така правова позиція ВС в аналогічній справі (Постанова ВС від 18 квітня 2023 року справа № 372/4482/19провадження №61-16846св21, де було заначено, що враховуючи принцип змагальності, а також те, що висновки суду не можуть ґрунтуватись на припущеннях, Верховний Суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про те, що позивачем не доведено достатніми доказами обставини, які мають значення для вирішення цього спору, а саме: факт накладення саме земельної ділянки відповідача на земельну ділянку позивача, а також конкретний розмір, площу та межі земельної ділянки, на якій виникло накладення (перетин) спірних земельних ділянок.

Також ВС своєю постановою від 31 травня 2023 року в 515/1315/18провадження № 61-13300св21, виснував, що відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом положень статей 102, 103 ЦПК України для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд призначає експертизу.

Виходячи із характеру спірних правовідносин, у цій справі в першу чергу підлягала встановленню обставина, чи накладаються (перетинаються) земельна ділянка, що перебувала у користуванні позивачів, та земельна ділянка, передана у власність третій особі.

У такій категорії справ суд самостійно без застосування спеціальних знань не може зробити висновок, чи накладаються земельні ділянки сторін у справі.

Таким чином, належним доказом у справі, який би підтвердив чи спростував накладення земельних ділянок, може бути лише висновок земельно-технічної експертизи, після якого суд вирішує наявність чи відсутність порушених речових прав позивачів на земельну ділянку.

Всупереч приписамдіючого законодавства,позивач недовів належнимита допустимимидоказами порушенняйого правяк власникачи користувачаземельної ділянки,оскільки ненадав документівна підтвердження,що внаслідоквстановлення відповідачемпаркану,позивачеві створеноперешкоди щодоздійснення нимправа користуванняі розпорядженнясвоїм майном,що самевідповідачем порушеновимоги земельногозаконодавства щодонакладення суміжнихземельних ділянок,якщо такенакладення маломісце.Розглянувши справувідповідно довимогст.1 3 ЦПК Українив межах заявлених вимог, на підставі належної оцінки зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновків, що за наведених у цьому позові мотивів відсутні правові підстави для зобов`язання відповідача усунути позивачу перешкоди у користуванні земельними ділянками шляхом перенесення відповідачем огорожі, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до положеньст. 141 ЦПК Українисудові витрати зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 1681 гривень слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 2,81,89,258,259,263-265,268 ЦПК України, суд,-

ухвалив :

у задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Славської селищної ради Стрийського району Львівської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП -невідомо).

Повний текст судового рішення складено 22 травня 2024 року.

Суддя Ю.Є. Ясінський