Рішення

від 21.05.2024 по справі 713/586/24

ВИЖНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 713/586/24

Провадження №2/713/215/24

РІШЕННЯ

іменем України

21.05.2024 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Пилип`юка І.В., з участю секретарки судових засідань Паучек Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Національний природний парк «Вижницький», про відшкодування шкоди, завданої незаконною порубкою дерев,

УСТАНОВИВ:

Голова Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області Чепіль О.Г. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору НПП «Вижницький».

У позові вказував, що Вижницьким РВП ГУНП в Чернівецькій області 11.08.2023 року внесено відомості до ЄРДР за №12023262060000401 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , 10.08.2023 року, біля 16.30 год., перебуваючи на території лісового масиву кварталу №6 виділу №18 Вижницького ПНДВ НПП «Вижницький» в адміністративних межах с. Виженка Вижницького району, який відноситься до лісових насаджень природно-заповідного фонду та до господарської зони в межах Національного природного парку «Вижницький», діючи в порушення ст.ст.4, 24, 67, 68, 69 ЛК України, ст.ст.5, 12 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст.3, 10 ЗУ «Про природно заповідний фонд України», «Санітарних правил в лісах України», Постанови КМУ «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», Постанови КМУ «Про затвердження порядку заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України», незаконно без спеціального дозволу на те дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером, тощо) умисно, протиправно, з корисливих мотивів, за допомогою заздалегідь приготовленої для вчинення кримінального правопорушення власної ручної пили, здійснив незаконну порубку шляхом спилювання одного сироростучого дерева породи «Бук» діаметром 31 см, загальною кубомасою 0,52 м.куб. У подальшому, ОСОБА_1 мав намір дане дерево використати у власних побутових цілях, однак 10.08.2023 року був виявлений працівниками поліції на території Вижницького ПНДВ НПП «Вижницький», де ним вчинялось лісопорушення в адміністративних межах с. Виженка Вижницького району Чернівецької області.

Внаслідок вищезазначених умисних, корисливих, протиправних дій - незаконної порубки одного сироростучого дерева породи «Бук», НПП «Вижницький» та державі в особі Вижницької міської ради заподіяно матеріальну шкоду в сумі 99001,20 гривень.

Вироком Вижницького районного суду від 06.11.2023 року по справі №713/3008/23 провадження №1-кп/713/178/23 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України та призначено покарання у виді трьох років обмеження волі. Вирок набрав законної сили.

Квартал №6, виділ №18 Вижницького ПНДВ НПП «Вижницький» знаходиться в адміністративних межах с.Виженка Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області.

Не відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_1 навколишньому природному середовищу перешкоджає фінансуванню у повному обсязі місцевих та загальнодержавних природоохоронних програм, в тому числі, пов`язаних із відновленням лісових насаджень, збереженням флори та фауни, забезпеченням сталого екологічного розвитку на території Вижницької міської ради, що є порушенням інтересів держави.

Посилаючись на ст.ст.105, 107 ЛК України, ст.ст.68, 69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.1166 ЦК України просив стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Вижницької міської ради Вижницького району шкоду в розмірі 99001,20 грн., що підлягає стягненню на рахунок для зарахування коштів, що розподіляються між державним та місцевими бюджетами.

Представник позивача Вижницької міської ради у судове засідання не з`явився, належно повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи по суті, про що є відомості в матеріалах справи. До початку судового засідання представник ОСОБА_2 надав до канцелярії суду заяву, просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримують повністю.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи по суті в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. До початку судового засідання надав до канцелярії суду заяву, у якій просив справу розглядати за його відсутності, позов визнає, але згідний сплачувати суму частинами.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору НПП «Вижницький» у судове засідання не з`явився, належно повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи по суті, про що є відомості в матеріалах справи. до початку судового засідання надіслав на поштову адресу суду заяву, у якій просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Ухвалою від 05.03.2024 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 15.03.2024 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 24.04.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.30 год. 21.05.2024 року.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, врахувавши визнання позову відповідачем, дійшов висновку, що позов Вижницької міської ради Вижницького району підлягає задоволенню з таких підстав.

На підтвердження позовних вимог надано такі докази:

- копію вироку Вижницького районного суду від 06.11.2023 року по справі №713/3008/23 провадження №1-кп/713/178/23, яким ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.246 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі на строк три роки. На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строк один рік.

Даним вироком встановлено, що ОСОБА_1 10.08.2023р. близько 16:30 год. перебував на території лісового масиву кварталу №6 виділу №18 Вижницького ПНДВ НПП Вижницький в адміністративних межах с. Виженка Вижницького району, який відноситься до лісових насаджень природно-заповідного фонду та до господарської зони в межах Національного природного парку «Вижницький». Надалі діючи в порушення ст.ст.4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, ст.ст.5, 12 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст.3, 10 ЗУ «Про природно заповідний фонд України», «Санітарних правил в лісах України», Постанови КМУ «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», Постанови КМУ «Про затвердження порядку заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України», незаконно, без спеціального на дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом, умисно, протиправно, з корисливих мотивів, за допомогою заздалегідь підготовленої власної ручної пили, вчинив незаконну порубку 1-го сиро ростучого дерева породи «Бук», діаметром в пні 31 см, загальним об`ємом 0,52 куб.м., чим заподіяв державі в особі НПП Вижницький матеріальну шкоду в сумі 99001,20 гривень.

Також вироком встановлено, що в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України за обставин, викладених в обвинувальному акті. Кається, шкодує про вчинене, просить вибачення та просить суворо не карати;

- копію рішення дванадцятої сесії VІІ скликання Вижницької міської ради №177-12/16 від 14.09.2016 року «Про добровільне об`єднання територіальних громад», яким міська рада вирішила, зокрема:

1. Об`єднати територіальну громаду міста Вижниця, Вижницької міської ради, з територіальними громадами села Багна, Багнянської сільської ради, села Виженка, Виженської сільської ради, сіл Іспас, Майдан, Іспаської сільської ради, сіл Мілієве, Кибаки, Середній Майдан, Міліївської сільської ради, села Черешенька, Черешенської сільської ради, села Чорногузи, Чорногузівської сільської ради, в Вижницьку міську об`єднану територіальну громаду з адміністративним центром у місті Вижниця.

4. Правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, визнати Вижницьку міську об`єднану територіальну громаду;

- копію рішення першої сесії VІІІ скликання Вижницької міської ради №17-1/16 від 26.12.2016 року «Про реорганізацію Виженської сільської ради шляхом приєднання до Вижницької міської ради», яким міська рада вирішила, зокрема:

1. Реорганізувати юридичну особу Виженську сільську раду (ЄДРПОУ 04418216), розташовану за адресою: 59209, Чернівецька область, Вижницький район, село Виженка, вул. Головна, 277) шляхом приєднання до Вижницької міської ради (ЄДРПОУ 04062096), розташованої за адресою: 59200, Чернівецька область, Вижницький район, місто Вижниця, вул. Українська, 34).

2. Вижницьку міську раду вважати правонаступником активів та пасивів, всіх майнових прав та обов`язків Виженської сільської ради після затвердження Статуту Вижницької міської об`єднаної громади.

При вирішенні позовних вимог Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області, про відшкодування шкоди, завданої незаконною порубкою дерев, суд застосовує такі норми права.

У статті 1 ЛК України визначено зокрема, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до вимог ст.105 ЛК України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Згідно ст.107 ЛК України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

За ч.1 ст.68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.4 ст.68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з ч.1 ст.69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Частиною 2 ст.40 ЗУ «Про рослинний світ» передбачено, що відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Врегульовані вищевказаними нормами наслідки порушення вимог природоохоронного (в т.ч. лісового) законодавства у вигляді обов`язку винної особи відшкодувати заподіяні збитки відповідають загальним положенням Цивільного кодексу України, які визначають поняття та порядок відшкодування збитків.

Статтею 22 ЦК України встановлено загальні правила відшкодування збитків та передбачено, зокрема, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У даному випадку спірні правовідносини щодо відшкодування збитків, заподіяних порушенням лісового законодавства, кваліфікуються як відносини із відшкодування позадоговірної шкоди.

Статтею 1166 ЦК України встановлено загальні підстави відшкодування шкоди у позадоговірних (деліктних) зобов`язаннях та передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Позадоговірна (деліктна) відповідальність, яка є видом цивільно-правової відповідальності, настає при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи, як: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

Тобто підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти, як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У ч.1 ст.6 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплено, що первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Відповідно до ч.1 ст.10 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно пп.1 п.«б» ч.1 ст.33 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», до делегованих повноважень виконавчих органів сільських рад належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Повноваження місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища, крім іншого, також встановлені в ст.ст.15, 19 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції яких віднесено здійснення контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Місцеві ради можуть здійснювати й інші повноваження відповідно до законодавства України.

Згідно ст.47 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Місцеві фонди навколишнього природного середовища утворюєються у складі бюджету відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Органи місцевого самоврядування є отримувачем коштів, які надійшли на відшкодування шкоди, заподіяної державі.

Відповідно до п.7 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених п.1 ч.2 ст.67-1 цього Кодексу) є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Пунктом 4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України встановлено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Отже, шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства відшкодовується шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради на адміністративній території якої скоєно правопорушення на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вказаному вище співвідношенні.

Наведене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 27.06.2018 року по справі №364/1080/16-ц.

Частиною 3 ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У п.3 ч.2 ст.129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 6 ст.82 ЦПК України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З безпосередньо досліджених у судовому засіданні належних, достатніх та допустимих доказів судом установлено, що:

- 10.08.2023 року, біля 16.30 год. відповідачем ОСОБА_1 на території лісового масиву кварталу №6 виділу №18 Вижницького ПНДВ НПП «Вижницький», що є об`єктом природно-заповідного фонду та знаходиться в адміністративних межах с. Виженка Вижницького району Чернівецької області здійснено незаконну порубку одного сироростучого дерева породи «Бук», загальним об`ємом 0,52 м.куб, чим заподіяв збитків державі в особі НПП «Вижницький» на загальну суму 99001,20 грн;

- у ході судового розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12023262060000401 від 11.08.2023 року, відповідач ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України при обставинах, викладених у обвинувальному акті, позов визнав.

Тобто судом установлено наявність шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, протиправну поведінку відповідача, який вчинив самовільну рубку лісових насаджень, причинний зв`язок між заподіяною шкодою та протиправною поведінкою відповідача, а також вину відповідача, який діяв умисно.

Відповідач ОСОБА_1 не надав суду доказів відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (шкоду заподіяну внаслідок незаконної порубки дерев).

Оскільки відповідач ОСОБА_1 заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу на території ПНДВ НПП «Вижницький», який розташований в адміністративних межах с. Виженка Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області, то з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.06.2018 року по справі №364/1080/16-ц, саме Вижницька міська рада Вижницького району Чернівецької області є належним позивачем у спірних правовідносинах.

Тому шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок незаконної порубки дерев підлягає відшкодуванню до відповідного бюджету органу місцевого самоврядування за місцем заподіяння такої шкоди, в даному випадку до спеціального фонду Вижницької міської ради, на території якої здійснено незаконну порубку дерев, та в подальшому підлягає розподілу відповідно до п.4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України.

Аналіз досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин в сукупності з наведеними вище вимогами закону дає підстави для обґрунтованого висновку, що позовні вимоги Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд роз`яснює відповідачу, що порядок відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення суду визначено у ст.435 ЦПК України.

На підставі наведеного, ст.ст.7, 17, 19, 67, 69, 105, 107 ЛК України, ст.ст.47, 68, 69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.40 ЗУ «Про рослинний світ», ст.ст.22, 1166 ЦК України, п.7 ч.3 ст.29 та п.4 ч.2 ст.69-1 БК України, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 128, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 354 ЦПК України, Суд,

УХВАЛИВ:

Позов Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 на користь держави в особі Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області, юридична адреса: вул. Українська, 34, м. Вижниця, Вижницький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ: 04062096 шкоду, завдану незаконною порубкою дерев у розмірі 99001,20 грн. (дев`яносто дев`ять тисяч одна гривня 20 коп.), яка підлягає стягненню на рахунок для зарахування коштів, що розподіляються між державними та місцевим бюджетами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - Вижницька міська рада Вижницького району Чернівецької області, юридична адреса: вул. Українська, 34, м. Вижниця, Вижницький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ: 04062096.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Національний природний парк «Вижницький», юридична адреса: вул. Центральна, 27 А, смт. Берегомет, Вижницький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ: 21438930.

Суддя Іван ПИЛИП`ЮК