Ухвала від 15.05.2024 по справі 757/14073/24-к

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/14073/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

28.03.2024 прокурор другого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

У судове засідання прокурор з`явився, подав заяву про розгляд даного питання без фіксування технічними засобами, вимоги підтримав.

Представник ТОВ «ЗОКЕМА-ІНВЕСТ» та ОСОБА_4 в судове засідання з`явився, подав заяву про розгляд даного питання без його участі, просив відмовити в задоволенні клопотанні.

Окрім цього, представником володільця майна були подані письмові заперечення, в яких останній зазначив, що товариство набуло майно законним шляхом, придбавши його фактично у ПАТ «Платинум Банк», тобто у юридичної особи, що у кримінальному провадженні є потерпілою.

Також, представник вказав, що арешт на нежитлову будівлю, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 10380,6 кв.м. було скасовано, а тому повторне звернення до суду з даним клопотанням порушує права власника.

Відтак, просив відмовити в задоволенні клопотання.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Так, прокурор обґрунтовує клопотання тим, що прокурорами Офісу Генерального прокурора здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 22018000000000024 від 18.01.2018, розпочатому за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ст. 218-1, ч. 2 ст. 361, ч. 2 ст. 364-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.09.2018 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Державний реєстратор Комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» ОСОБА_7 та інші невстановлені особи, на підставі підроблених документів, шахрайським шляхом заволоділи нерухомим майном ПАТ «Платинум Банк», внаслідок чого банку завдано шкоду в розмірі 475 290 850,86 грн.

Зокрема, прокурор вказує, що 13.11.2004, на підставі договору купівлі-продажу від 10.11.2004, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 внесений запис про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо Об`єкта нерухомого майна.

Разом з цим, 21.09.2018 Державним реєстратором Комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» ОСОБА_7 , безпідставно прийнято ряд рішень про державну реєстрацію права власності, номер запису про право власності 28041738 на Об`єкт нерухомого майна - нежилу будівлю та споруди загальною площею 11 073,7 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 233120351101, та проведено реєстраційні дії з груби порушенням законодавства України.

Так, Державним реєстратором Комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» ОСОБА_7 , без законних на те підстав, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , на підставі підроблених документів прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43139208 від 21.09.2018, згідно з яким право власності на належний Банку Об`єкт нерухомого майна було зареєстроване за фізичною особою - ОСОБА_5 та відповідно припинено право власності Банка. Підставою виникнення права власності, державним реєстратором вказується підроблений іпотечний договір № 3986, від 02.11.2004, який начебто посвідчений приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_9 , однак, як вже зазначалося раніше, на момент переходу права власності на нежитлову будівлю до ПАТ «ПтБ» жодних обтяжень іпотекою не існувало.

В той же день, державний реєстратор ОСОБА_7 , продовжуючи свої злочинні дії, направленні на позбавлення права власності ПАТ «ПтБ», всупереч вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», безпідставно прийняв рішення (індексний номер: 43139425 від 21.09.2018, номер запису про право власності 28041738) про державну реєстрацію права власності на Об`єкт нерухомого майна за ТОВ «Садіг Тофік», код ЄДРПОУ 42487924.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником та директором вказаного товариства є ОСОБА_6 .

Дата та номер запису у відповідному державному реєстрі про проведення державної реєстрації вказаної юридичної особи здійснено Юридичним департаментом Одеської міської ради 20.09.2018.

Необхідно зазначити, що ПАТ «ПтБ» не передавало нікому в заставу вказаний об`єкт нерухомого майна, також в реєстрі відсутні записи про вказаний іпотечний договір та заборону відчуження нерухомого майна.

При цьому, під час вчинення реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, станом на 21.09.2018 містилося обтяження щодо Об`єкту нерухомого майна, а саме: заборона на нерухоме майно (індексний номер рішення про обтяження: 38571794 від 07.12.2017, номер запису про обтяження 23785269), щодо заборони будь-яким державним реєстраторам проводити реєстраційні дії стосовно Об`єкту нерухомого майна, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та будь-яким іншим особам заборонено проводити торги або вчиняти будь-які дії, спрямовані на проведення торгів щодо Об`єкту нерухомого майна, що було повністю проігноровано державним реєстратором.

Таким чином, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та невстановлені особи, діючи за попередньою змовою обманним шляхом заволоділи майном ПАТ «ПтБ» а саме, нерухомим майном що знаходься за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 475 290 850,86 грн., чим спричинили ПАТ «ПтБ» майнову шкоду на вказану суму, яка являється особливо великим розміром, чим скоїли кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України.

Згідно інформаційної довідки від 04.11.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, (нежитлова будівля) реєстраційний номер НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , була зареєстрована на праві власності ТОВ «Бізнес-центр «Конкорд», код ЄДРПОУ 43319848.

06.04.2020 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, внесені відомості про поділ вищевказаного об`єкта нерухомого майна та про його закриття.

Натомість до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, внесена інформація про зміни об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер 2180465751101, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ТОВ «Бізнес-центр «Конкорд», код ЄДРПОУ 43319848, загальною площею 10380,6 кв.м.

Зважаючи на вищевикладене, нежитлова будівля розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 10380,6 кв.м. реєстраційний номер 2180465751101 є предметом вчинення кримінального правопорушення невстановлених осіб та об`єктом кримінально протиправних дій останніх.

Постановою від 04.11.2021 об`єкт нерухомого майна, а саме нежитлова будівля (реєстраційний номер 2180465751101), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 10380,6 кв.м. визнана речовим доказом у кримінальному провадженні № 22018000000000024.

З врахуванням зазначеного, прокурор просить суд з метою збереження речових доказів та попередження подальшого відчуження вказаних об`єктів нерухомого майна на користь третіх осіб а також з метою їх спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до ч.5ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до вимог до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року будь-яке втручання у права особи передбачає необхідність сукупності таких умов: втручання повинне здійснюватися "згідно із законом", воно повинне мати "легітимну мету" та бути "необхідним у демократичному суспільстві".

У своїй діяльності ЄСПЛ керується принципом пропорційності, як дотримання "справедливого балансу" між потребами загальної суспільної ваги та потребами збереження фундаментальних прав особи, враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар. Конкретному приватному інтересу повинен протиставлятися інший інтерес, який може бути не лише публічним (суспільним, державним), але й іншим приватним інтересом, тобто повинен існувати спір між двома юридично рівними суб`єктами, кожен з яких має свій приватний інтерес, перебуваючи в цивільно-правовому полі.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Недоторканість права власності забезпечується у всіх сферах суспільного життя. Разом з тим право власності не є абсолютним. В інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом, діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити обмежене користування його майном іншими особами.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання про задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на нерухоме майно, з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, що зможе одночасно забезпечити запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту, а тому доводи представника володільця майна є необґрунтованими. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 26, 100, 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на нежитлову будівлю з реєстраційним номером НОМЕР_2 , розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 10380,6 кв.м та зареєстрована на праві приватної власності ТОВ «Бізнес-центр «Конкорд», код ЄДРПОУ 43319848, шляхом заборони його відчуження та розпорядження.

Заборонити державному реєстратору або будь-якому іншому суб`єкту державної реєстрації (Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, будь-які зміни, у тому числі зміни, що стосуються зміни адреси.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1