Постанова

від 10.04.2024 по справі 369/6464/17-а

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 369/6464/17-а

Категорія 88

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Соколова О.М.,

при секретарі судового засідання Проскурні А.Г.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної та ветеранської політики Бучанської районної державної адміністрації Київської області про визнання нечинними рішення та зобов`язати вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Управління соціального захисту населення Києво-Святошинської РДА Київської області (далі-відповідач 1, Управління) Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз ЗБУТ» (далі-відповідач -2) та просив суд визнати нечинним рішення Управління про позбавлення його пільгами, які гарантовані чинним законодавством і зобов`язати Управління поновити пільги за вказаний період (із жовтня 2016 року по квітень 2017 року) та здійснити перерахунок з урахуванням пільг за вказаний період та зобов`язати ТОВ «Київоблгаз ЗБУТ» зробити перерахунок з урахуванням пільг за вказаний період.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він проживає за адресою: АДРЕСА_1 (адреса домогосподарства на яке Управлінням була нарахована і виплачена субсидія із жовтня 2016 року по квітень 2017 року) та є споживачем послуг із газопостачання, які надаються Києво-Святошинським ФЕГГ ТОВ «Київоблгаз ЗБУТ». Позивач має статус інваліда війни III групи, є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, у зв`язку з чим має відповідні пільги, передбачені законодавством України для такої категорії осіб. Зокрема, відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» йому, як особі з інвалідністю внаслідок війни, передбачено надання пільги у вигляді 100- процентної знижки плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Однак позивачем було з`ясовано, що така пільга у період з листопада 2016 року по квітень 2017 року відносно нього відповідачем не нараховувалася, чим грубо порушено його права. При цьому ні субсидію, ні пільгу він не отримує. Із листа Києво-Святошинського ФЕГГ ПАТ «Київоблгаз ЗБУТ» від 14.03.2017 позивачу стало відомо, що у призначенні пільги йому відмовлено у зв`язку з отриманням його дружиною ОСОБА_2 субсидії за оренду 55 кв.м. Однак таке позбавлення пільг позивач вважає неправомірним, вказуючи на те, що у відповідності до чинного законодавства якщо фізична особа має право на пільги згідно з кількома законами, до Реєстру включається така інформація про пільговика. У разі коли фізична особа, яка має і використовує право на пільги на підставі одного із законів України, використовує також своє право на інші пільги як член сім`ї пільговика, який має право на пільги згідно з іншими законами, ця фізична особа включається до Реєстру також як член сім`ї пільговика.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.06.2017 року у справі відкрито провадження.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.10.2017 року провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Києво-Святошинської РДА Київської області, ТОВ «Київоблгаз ЗБУТ» про визнання нечинними рішення та зобов`язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Київоблгаз ЗБУТ» про зобов`язання вчинити дії закрито.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.10.2017 року, вказана справа на підставі п. 2 ч. 1 ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), передана за підсудністю на розгляд до Печерського районного суду міста Києва.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12 лютого 2018 року справу прийнято до провадження судді Москаленко К.О.

30.05. 2018 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Відповідно до ст. ст. 18, 31 КАС України справу було розподілено до розгляду судді Печерського районного суду Соколову О.М.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 31.05.2018 року адміністративну справу 369/6464/17-а за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Києво-Святошинської РДА Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз ЗБУТ» про визнання нечинними рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - прийнято до провадження судді Печерського районного суду міста Києва Соколова О.М. та призначено підготовче засідання.

12.06.2018 року на адресу суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог та відповідно просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту Києво-Святошинської РДА Київської області про відмову у наданні пільг інваліда війни. Визнати бездіяльність Управління соціального захисту Києво Святошинської РДА Київської області та зобов`язати Управління соціального захисту населення Києво-Святошинської РДА Київської області, код ЄДРПОУ 23570148, зробити перерахунок нарахування пільг які надані інваліду війни 2 групи. ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - за період починаючи з листопада 2016 року по квітень 2017 року включно. Стягнути з Управління соціального захисту населення Києво- Святошинської РДА Київської області, код ЄДРПОУ 23570148, нанесені збитки у розмірі 62 609 (шістдесят дві тисячі шістсот дев`ять) грн. 85 коп. Стягнути з Управління соціального захисту населення Києво - Святошинської РДА Київської області, код ЄДРПОУ 23570148, спричинену мені моральної шкоди у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн.

12.06.2018 року на адресу суду від представника відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого останній просив відмовити у задоволенні позову, оскільки твердження позивача, що він не отримує ні субсидій, ні пільг не відповідає дійсності. Вимоги позивача щодо виконання перерахунку з урахуванням пільг є необґрунтованим та безпідставним, оскільки нарахування за спожитий природний газ відбулося з врахуванням пільг.

09.07.2018 року на адресу суду від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого, відповідач 1 вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. В обґрунтування вказали, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем реєстрації заяву про призначення житлової субсидій та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулись за призначенням житлової субсидії, за встановленими формами. Дружина гр. ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , звернулась з відповідною заявою для призначення житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний період, з жовтня місяця року по квітень місяць 2017 року.

Повідомлення про надання субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний період гр. ОСОБА_2 отримувала.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2016 № 319 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» у разі призначення субсидії пільги з оплати житлово- комунальних послуг та придбання твердого палива і скрапленого газу особам, які зареєстровані (фактично проживають) у житловому приміщенні (будинку), у період її отримання не нараховуються. Інформація про зазначених осіб подається підприємствам виробникам/виконавцям житлово-комунальних послуг та вноситься до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.

30.04.2016 року вищезазначена постанова набрала чинності.

У зв`язку з тим, що дружині була призначена житлова субсидія, то з дати її призначення пільга гр. ОСОБА_1 , як інваліду війни 3 групи не нараховувалась.

На сьогоднішній день гр. ОСОБА_1 відновлено пільгу інваліда війни 3 групи.

На підставі вищевикладеного, просили відмовити в задоволенні позовних вимог повністю та закрити провадження по даній справі у зв`язку з відсутністю протиправних дій з боку управління соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області.

23.07.2018 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача 2.

26.10.2018 року на адресу суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до змісту якої, останній просив суд стягнути витрати по ненаданим пільгам по вивозу побутового сміття та викачку вигрібної ями у розмірі 2100 грн., а усього 16 300 грн.

18.02.2019 року на адресу суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до змісту якої, останній просив суд стягнути витрати по ненаданим пільгам по вивозу побутового сміття та викачку вигрібної ями у розмірі 3200 грн., а усього 19 500 грн.

20.02.2019 року на адресу суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до змісту якої, останній просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту Києво-Святошинської РДА Київської області про відмову у наданні пільг інваліда війни. Визнати бездіяльність Управління соціального захисту Києво Святошинської РДА Київської області та зобов`язати Управління соціального захисту населення Києво-Святошинської РДА Київської області, код ЄДРПОУ 23570148, зробити перерахунок нарахування пільг які надані інваліду війни 2 групи. ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - за період починаючи з листопада 2016 року по квітень 2017 року включно. Стягнути з Управління соціального захисту населення Києво- Святошинської РДА Київської області, код ЄДРПОУ 23570148, нанесені збитки з урахуванням інфляційних нарахувань у розмірі 76 738 грн. 35 коп. Стягнути з Управління соціального захисту населення Києво - Святошинської РДА Київської області, код ЄДРПОУ 23570148, спричинену мені моральної шкоди у розмірі 20 000 грн.

08.08.2019 року на адресу суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до змісту якої, останній просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту Києво-Святошинської РДА Київської області про відмову у наданні пільг інваліда війни. Визнати бездіяльність Управління соціального захисту Києво Святошинської РДА Київської області та зобов`язати Управління соціального захисту населення Києво-Святошинської РДА Київської області, код ЄДРПОУ 23570148, зробити перерахунок нарахування пільг які надані інваліду війни 2 групи. ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - за період починаючи з листопада 2016 року по квітень 2017 року включно. Стягнути з Управління соціального захисту населення Києво- Святошинської РДА Київської області, код ЄДРПОУ 23570148, нанесені збитки з урахуванням інфляційних нарахувань у розмірі 79 130 грн. 35 коп. по ненаданим пільгам по вивозу побутового сміття та викачку вигрібної ями. Зобов`язати відшкодувати Управління соціального захисту населення Києво- Святошинської РДА Київської області на лікування позивача 106 604 грн. та моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.

01.07.2021 року судом було направлено запит до Управління соціального захисту Києво-Святошинської РДА Київської області щодо витребування відомостей стосовно підстав позбавлення ОСОБА_1 пільг, як ветерана війни, які гарантовані чинним законодавством.

23.07.2021 року на адресу суду від Управління соціального захисту Києво-Святошинської РДА Київської області надійшла відповідь.

04.10.2021 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

08.10.2021 року на адресу суду від позивача надійшла уточнена позовна заяву.

17.11.2021року на адресу суду від Управління соціального захисту Києво-Святошинської РДА Київської області надійшов відзив на позовну заяву.

05.05.2022 року на адресу суду від позивача надійшла заява про зміну неналежного відповідача.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва занесеною до протоколу судового засідання від 04.10.2022 року було задоволено заяву позивача про заміну неналежного відповідача, а саме Управління соціального захисту Києво-Святошинської РДА Київської області на належного Управління соціального захисту населення Бучанської районної державної адміністрації Київської області.

09.02.2023 року на адресу суду від позивача надійшла уточнена позовна заява, відповідно до змісту якої позивач просить суд: визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Бучанської районної державної адміністрації. Визнати Управління соціального захисту населення Бучанської районної державної адміністрації щодо позбавлення Позивача у виплаті пільг на сплату послуг житлово- комунальних послуг інвалідам війни з жовтня 2016 по квітень 2017р. та з 20.09.2020 по теперішній час на сплату житлово-комунальних послуг. Визнати порушення ст.40 Конституції України та закону України «Про звернення громадян» ст.24, розділ 3, ст.19, ст. 23/1 розділ 2. керівництвом УСЗН Бучанської РДА. Визнати порушення УСЗН Бучанської РДА п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 373. Стягнути з Управління соціального захисту населення Бучанської районної державної адміністрації Київської області на користь ОСОБА_1 витрати з жовтня 2016 по теперішній час на сплату житлово-комунальних послуг, а саме: вивіз побутових відходів 12555 грн. та витрати на викачку вигрібної ями та вивіз рідких відходів у сумі 47881 грн., витрати за електроенергію 159685 грн., витрати на бензин -31736 грн., витрати на придбання електро - приладів- 50516грн. грн. Зобов`язати Управління соціального захисту населення Бучанської районної державної адміністрації Київської області (Код ЄДРПОУ: 20591492) призначити та нарахувати позивачу ОСОБА_1 пільги гарантовані інвалідам війни на сплату житлово-комунальних послуг в подальшому. Стягнути з Управління соціального захисту населення Бучанської районної державної адміністрації Київської області моральну шкоду у розмірі 132 866 грн.

09.02.2023 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

28.03.2023 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого, просив відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

10.04.2023 року на адресу суду від позивача надійшли пояснення до суду.

10.04.2023 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

24.05.2023 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів у адміністративній справі № 369/6464/17-а за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Бучанської районної державної адміністрації Київської області, про визнання нечинними рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Витребувано від Управління соціального захисту населення Бучанської районної державної адміністрації Київської області (08001, Київська обл., Бучанський район, смт. Макарів, вул. Д.Ростовського, 37, код ЄДРПОУ 44370884): - завірену належним чином копію персонально облікової картки пільговика ОСОБА_1 ; - завірені належним чином копії документів на підставі яких ОСОБА_1 були надані пільги; - завірені належним чином копії документів на підставі яких ОСОБА_1 було позбавлено пільг, як ветерана війни, які були гарантовані останньому чинним законодавством.

20.09.2023 року на адресу суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення.

11.10.2023 року на адресу суду від представника відповідача на виконання ухвали про витребування доказів надійшла заява.

20.02.2024 року на адресу суду від позивача надійшла заява про заміну назви відповідача.

10.04.2024 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва занесеною до протоколу судового засідання, позивачу відмовлено у прийнятті заяви про уточнення позовних вимог, від 08.10.2021 року, оскільки остання подана позивачем після закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті, тобто поза межами строку передбаченого ст. 47 КАС України.

10.04.2024 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва занесеною до протоколу судового засідання, позивачу відмовлено у прийнятті заяви про уточнення позовних вимог, від 09.02.2023 року, оскільки остання подана позивачем після закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті, тобто поза межами строку передбаченого ст. 47 КАС України.

10.04.2024 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва занесеною до протоколу судового засідання, заяву позивача задоволено замінено назву відповідача Управління соціального захисту населення Бучанської районної державної адміністрації Київської області на Управління соціального та ветеранської політики Бучанської районної державної адміністрації Київської області.

Позивач у судове засідання не з`явився, до суду направив заяву про розгляд справи без участі сторони, вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не зявилася, подала заяву про розгляд справи у відсутність відповідача, просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , перебуває на обліку в Управлінні за місцем проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 із 26.03.2008 року (і користувався пільгами до 26.03.2018 року, як особа з інвалідністю внаслідок війни 3 групи, а із 27.03.2018 року як особа з інвалідністю внаслідок війни 11 групи).

До складу домогосподарства ( АДРЕСА_1 ) входять ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та його дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Так, щодо виплати пільги на сплату житлово-комунальних послуг, як особі з інвалідністю внаслідок війни із жовтня 2016 року по квітень 2017 року судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 4 Порядку призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 1997 р. № 1050 (зі змінами), що діяла в редакції в період виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок 848) субсидій призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги, скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами і обсягом Кабінетом Міністрів України обов`язкового відсотка платежу. визначеного

У разі призначення субсидії пільги з оплати житлово-комунальних послуг та придбання твердого палива і скрапленого газу особам, які зареєстровані (фактично проживають) у житловому приміщенні (будинку), у період її отримання не нараховуються. Інформація про зазначених осіб подається підприємствам виробникам/виконавцям житлово-комунальних послуг та вноситься до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги. Соціальні норми житла та соціальні нормативи користування житлово- комунальними послугами встановлюються Кабінетом Міністрів України

Відповідно до пункту 13 Порядку 848 для призначення субсидій громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем реєстрації (орендарі за місцем проживання): заяву про призначення житлової субсидій та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за встановленими формами тощо.

Надання раніше призначеної субсидії припиняється (пункт 20 Порядку 848): за поданням житлово-експлуатаційних організацій, житлово-будівельних (житлових) кооперативів, об`єднань співвласників багатоквартирного будинку та організацій, що надають житлово-комунальні послуги, якщо громадянин, якому призначено субсидію, не сплачує вартість фактично спожитої послуги з урахуванням розміру призначеної субсидії, за винятком випадків, пов`язаних із затримкою виплати заробітної плати, пенсій тощо, яка

підтверджується відповідними документами, з місяця, в якому надійшло таке подання. Подання надається зазначеними організаціями структурним підрозділам з питань соціального захисту населення до 10 числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникли такі обставини: якщо громадянин приховав або свідомо подав недостовірні дані про доходи (не зазначив один із видів доходів) та майновий стан, що вплинули на встановлення права на субсидію, внаслідок чого йому була надміру перерахована сума субсидії, з місяця, в якому виявлено порушення; у разі переїзду сім`ї в іншу місцевість та настання обставин, що унеможливлюють надання субсидії (зокрема смерть одинокої особи), з місяця, що настає за місяцем, в якому відбулися зміни:

У разі отримання структурним підрозділом з питань соціального захисту населення за запитом інформації про збільшення чисельності зареєстрованих у житловому приміщенні осіб з місяця, що настає за місяцем, в якому відбулися зміни: за заявою уповноваженого власника (співвласника) житла, наймача житла у державному та громадському житловому фонді, члена житлово- будівельного кооперативу. власника (співвласника) житлового приміщення з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою.

Якщо під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення субсидії, які вплинули (могли вплинути) на право призначення субсидії або визначення її розміру.

Тому, на підставі вище викладеного за період із жовтня 2016 року по квітень 2017 року є невірне твердження позивача про позбавлення його права на пільгу. В даний період часу за заявою власника будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 управлінням соціального захисту населення Києво- Святошинської районної державної адміністрації була призначена субсидія на опалювальний період (із жовтня 2016 року по квітень 2017 року) його дружині ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 . Та відповідно до абзацу 2 пункту 4 Порядку 848 пільги з оплати житлово-комунальних послуг Позивачу, який фактично проживає у житловому приміщенні (будинку), у період отримання субсидії нараховувалися. не

Щодо припинення призначеної субсидії за період із жовтня 2016 року по квітень 2017 року відповідно до пункту 20 Порядку 848 за заявою уповноваженого власника житла управлінням не здійснювалося, так як заяви від дружини Позивача ОСОБА_2 до управління не надходило. Крім того, факт отримання субсидії ОСОБА_2 із жовтня 2016 року по квітень 2017 року підтверджує позивач у даній позовній заяві. Інших підстав щодо припинення Управлінням призначеної субсидії за період із жовтня 2016 року по квітень 2017 року відповідно до пункту 20 Порядку 848 дружині позивача ОСОБА_2 не було.

Стосовно стягнення з Управління моральної шкоди у розмірі 50 000, 00 грн. суд вказує наступне.

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 статті 1192 ЦК України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт. необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як роз`яснено у пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою с безпосередній причинний зв`язок та с вина зазначеної особи. Отже, системний аналіз норм чинного законодавства щодо відшкодування шкоди свідчить про те, що предметом доказування у справі про відшкодування школи є обставини щодо факту її заподіяння, особи-завдавача шкоди, причинного зв`язку між діями завдавача та наслідками у виді шкоди, вини завдавача шкоди у завданні збитків, розміру завданих збитків.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність одночасно усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.

Разом із тим, жодних належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на те, що позивачеві завдано майнової шкоди внаслідок протиправних дій чи бездіяльності Управління, зокрема, у вигляді понесених позивачем витрат на лікування, суду не надано.

Матеріали справи не містять будь яких доказів, які б належним чином підтверджували вину Управління у завданні будь якої шкоди позивачеві.

Тому суд вважаєю, що позивачем не надано належних та достатніх доказів наявності спричиненої майнової шкоди, протиправності діяння чи бездіяльності відповідача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням відповідача та вини відповідача в її заподіянні.

Вирішуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд виходить із того, що такі вимоги є похідними від вимог про визнання протиправними та безпідставними дій відповідача.

Крім того, суд враховує, що підстави відповідальності за завдану моральну шкоду визначені статтею 1167 ЦК України.

Так, за змістом вказаної статті моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Крім цього, відповідно до пунктів 4 та 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння й заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

З огляду на наведене вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди також задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно зі статтею 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями ч. 5 ст. 139 КАС України, відповідно до якої у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 122, 132, 139, 143, 194, 205, п. 2 ч. 1 ст. 241, 242 - 246, 250, 251, 295 - 297, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління соціальної та ветеранської політики Бучанської районної державної адміністрації Київської області про визнання нечинними рішення та зобов`язати вчинити дії - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Соколов