Ухвала

від 16.05.2024 по справі 341/313/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 341/313/22

Провадження № 11-кп/4808/216/24

Категорія ч.4 ст.190 КК України

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача ОСОБА_3 ,

суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,

прокурора ОСОБА_7 ,

виправданого ОСОБА_8 ,

захисника адвоката ОСОБА_9 ,

представника потерпілого ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12020090140000004 за апеляційною скаргою прокурора відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_7 на вирок Галицького районного суду Івано-Франківської області від 09 лютого 2024 року, яким

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Курів, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України,-

в с т а н о в и л а :

Відповідно до змісту обвинувального акта ОСОБА_8 обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві) в особливо великих розмірах та у набутті, володінні, використанні, розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі у здійсненні фінансової операції, знаючи, що таке майно прямо, повністю одержано злочинним шляхом, за наступних викладених в обвинувальному акті обставин.

07 лютого 2013 року створено ТОВ «Рибгосп Бурштинський», код ЄДРПОУ: 38521540, юридична адреса: м. Бурштин, вул. Міцкевича, 51, Івано-Франківської області; вид діяльності: прісноводне рибництво (аквакультура) (основний), прісноводне рибальство, перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків, роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами.

03 лютого 2015 року директор ТОВ «Рибгосп Бурштинський» ОСОБА_11 відповідно до наказу № 12-к призначив ОСОБА_8 фінансовим директором ТОВ «Рибгосп Бурштинський» з правом підпису всіх фінансово-господарських документів; без довіреності представляти Товариство в усіх державних, громадських, приватних та інших організаціях, органах і установах як на території України, так і за її межами, та без довіреності укладати договори, а також вчиняти інші юридичні дії від імені Товариства.

Крім того, 02 січня 2018 року ОСОБА_8 , згідно з наказом № 1 директора ««Рибгосп Бурштинський» ОСОБА_11 призначено виконуючим обов`язків директора ТОВ «Рибгосп Бурштинський» до 31 грудня 2018 року.

Весною 2018 року до виконуючого обов`язки директора ТОВ «Рибгосп Бурштинський» ОСОБА_8 звернулись представники ТОВ «Фудком», код ЄДРПОУ: 40982829, юридична адреса: м. Київ, Залізничне шосе, 57, щодо заготівлі та поставки їм упродовж 2018-2019 років живої риби, а саме коропа вагою 55 000 кг і товстолоба вагою 13 000 кг.

ОСОБА_8 , завідомо знаючи, що забезпечити відповідною кількістю риби згідно з вказаною пропозицією не зможе, оскільки відповідно до режиму рибогосподарської експлуатації водойми-охолоджувача Бурштинської ТЕС, якою в господарській діяльності користується ТОВ «Рибгосп Бурштинський», згідно з біологічним обгрунтуванням обсяги дозволеного вилову водних біоресурсів за видами при нормальному зариблені у 2018-2019 роках становило риби коропа 4900 кг, риби товстолоба 89 600 кг, з корисливих спонукань, вирішив шахрайським шляхом заволодіти грошовими коштами ТОВ «Фудком».

Реалізовуючи свій злочинний умисел, з метою заволодіння коштами в особливо великих розмірах, приховуючи відомості режиму рибогосподарської експлуатації, запевнив представників ТОВ «Фудком» про можливість заготівлі і поставки їм необхідної кількості живої риби та переконав укласти відповідний договір контрактації сільськогосподарської продукції.

12 липня 2018 року ОСОБА_8 , виконуючи обов`язки директора ТОВ «Рибгосп Бурштинський», з корисливих спонукань, з метою заволодіння коштами в особливо великих розмірах, усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, передбачаючи їх суспільну небезпеку та бажаючи довести їх до кінця, діючи умисно, уклав з ТОВ «Фудком» в особі ОСОБА_12 договір контрактації сільськогосподарської продукції № 4600044483. Відповідно до умов цього договору ТОВ «Рибгосп Бурштинський» зобов`язувався протягом строку дії договору заготовити (виробити) для ТОВ «Фудком» та передати у власність продукцію у кількості, асортименті, відповідно до якісних характеристик, згідно з паспортом продукції за цінами та в граничні строки, вказані у Специфікації, а саме живої риби коропа вагою 55 000 кг, вартість якої становить 2 475 000 грн, та живої риби товстолоба вагою 13 000 кг, вартість якої становить 286 000 грн, із встановленням граничного строку передачі продукції до 31 грудня 2019 року, не маючи наміру його виконання.

20 липня 2018 року представники ТОВ «Фудком», будучи введеними в оману ОСОБА_8 , на виконання умов договору контрактації сільськогосподарської продукції № 4600044483 перерахували на рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «Рибгосп Бурштинський», відкритий в Публічному акціонерному товаристві акціонерний банк «Укргазбанк», грошові кошти в сумі 2 761 000 грн.

У такий спосіб за вищеописаних обставин ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, заволодів грошовими коштами ТОВ «Фудком» у сумі 2 761 000 грн, що більш як у 600 разів (від 528 600,00 грн у 2018 році) перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення і є особливо великим розміром, якими надалі розпорядився на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_8 з метою набуття, володіння, використання та розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, здійснив його легалізацію (відмивання).

Так, надалі ОСОБА_8 , діючи умисно, реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на легалізацію (відмивання) грошових коштів, одержаних злочинним шляхом, 23 липня 2018 року з корисливих мотивів, за допомогою системи дистанційного обслуговування «Інтернет-банкінг» здійснив фінансову операцію шляхом перерахування грошових коштів в сумі 2 760 900 грн з рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «Рибгосп Бурштинський» під приводом фінансової допомоги згідно з договором від 17 липня 2018 року № 1 на рахунок № НОМЕР_2 підконтрольного йому фермерського господарства « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де він був директором. Після чого, завідомо знаючи, що грошові кошти в сумі 2 760 900 грн прямо, повністю були одержані внаслідок вчинення злочину, а саме шахрайства, розпорядився ними на власний розсуд і таким чином вчинив набуття, володіння, використання та розпорядження ними.

З огляду на викладене, ОСОБА_8 згідно з обвинувальним актом обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України та ч. 1 ст. 209 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві) в особливо великих розмірах та у набутті, володінні, використанні, розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі у здійсненні фінансової операції, знаючи, що таке майно прямо, повністю одержано злочинним шляхом.

За вироком суду ОСОБА_8 визнано невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України, і виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінальних правопорушень.

У задоволенні цивільного позову ТзОВ «Фудком» до ОСОБА_8 про стягнення 2761000,0 грн відшкодування матеріальної шкоди відмовлено.

Скасовано арешт транспортного засобу автомобіля марки «Mitsubishi», реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 ; майнового комплексу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , накладений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21.02.2022 року.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, прокурор відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу. Просила скасувати вирок Галицького районного суду Івано-Франківської області від 09 лютого 2024 року у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження. Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_8 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України та призначити покарання:

- за ч. 4 ст. 190 КК України 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ч. 1 ст. 209 КК України 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчим та адміністративно-господарськими функціями на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності з конфіскацією майна. На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання призначити шляхом часткового складання призначених покарань, визначивши остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчим та адміністративно-господарськими функціями на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності з конфіскацією майна.

В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про долучення до матеріалів провадження, наданих обвинуваченим даних щодо стану зариблення, залишив поза увагою той факт, що після закінчення досудового слідства вказані документи стороні обвинувачення не були відкриті в порядку ст.290 КК України, а питання про допит свідка ОСОБА_13 не вирішувалось під час підготовчого судового засідання. При цьому, вказані документи та дані свідка були відомі стороні захисту на час досудового розслідування та судового розгляду. Разом з тим, вказані документи в ході судового розгляду не були відкриті цивільному позивачу ТОВ «Фудком», оскільки останній приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та був позбавлений можливості з ними ознайомитись.

Судом не надано належної оцінки можливості у ТОВ «Рибгосп Бурштинський виростити 55000 кг коропа, відсутності даних про поставку риби на виконання вимог договору впродовж 2018-2019 років. Не взято до уваги, що незважаючи на наявність на банківському рахунку підприємства значної суми грошових коштів та наявності боргових зобов`язань щодо орендної плати, оплати за електроенергію та інше, ОСОБА_8 , як виконувач обов`язків директора підприємства, не здійснив оплату боргових зобов`язань в першу чергу, а здійснив перерахунок коштів на банківський рахунок фермерського господарства, засновником та керівником якого являється. Суд у вироку посилається на вибіркові показання свідків, не описуючи та не надаючи оцінки цим показанням, у яких свідки зазначали, що підприємство не могло та не вирощувало раніше такої кількості риби, а саме коропа, а також не укладало договорів про поставку великих об`ємів продукції.

Таким чином, суд першої інстанції достатньою мірою не врахував обставин провадження та всупереч вимогам КПК України не надав оцінки зібраним доказам окремо та в їх сукупності, побудував своє рішення про виправдання ОСОБА_8 на суперечливих та достатньо не перевірених доказах, взявши до уваги лише доводи сторони захисту, фактично не оцінивши докази обвинувачення, не проаналізувавши їх у взаємозв`язку з іншими дослідженими доказами.

Під час апеляційного розгляду:

- прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задоволити;

- обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора, а вирок суду залишити без змін;

- представник потерпілого ТОВ «Фудком» ОСОБА_10 підтримала апеляційну скаргу прокурора.

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожний доказ повинен бути оціненим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

При вирішенні питання про вину обвинуваченої особи, згідно правил ст.62 Конституції України, не можна виходити з припущень, а лише з належних доказів та допустимих доказів, які підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, за умов усунення всіх суперечностей, що мають місце та відсутності будь-яких сумнівів у тому, що вина обвинуваченої особи доведена.

При цьому, як передбачає ч. 6 ст. 22 цього Кодексу, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

У Рішенні від 6 грудня 1998 року «Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб під час виконання своїх обов`язків, судді нерозпочинали розгляду справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться у вину; обов`язок доказування покладено на сторону обвинувачення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК України мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, пред`явленого особі й визнаного судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Отже, суд може постановити обвинувальний вирок лише в тому випадку, коли винуватість обвинуваченої особи доведено поза розумним сумнівом.

Перевіривши зібрані під час досудового розслідування та надані прокурором докази, на підставі яких ОСОБА_8 було пред`явлено обвинувачення, суд навів детальний аналіз усіх досліджених доказів і дав належну оцінку кожному з них та їх сукупності у взаємозв`язку.

Так, виправдовуючи ОСОБА_8 за ч.4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України, суд першої інстанції зазначив, що сторона обвинувачення не довела того факту, що ОСОБА_8 вчинив кримінальні правопорушення, в яких він обвинувачується, а тому виправдав останнього за вказаними нормами кримінального закону на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України.

Зокрема, дослідивши показання свідків та документи, суд дійшов висновку, що між ТОВ «Рибгосп Бурштинський» і ТОВ «Фудком» виникли цивільно-правові відносини з приводу договору контрактації с/г продукції від 12.07.2018. Будь-яке невиконання господарського договору не може вважатися шахрайством. Під час судового провадження не здобуто та не надано суду безсумнівних доказів, які б поза розумним сумнівом свідчили про те, що мало місце вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_8 . Оскільки у межах цього кримінального провадження не встановлено, що кошти в сумі 2 761 000,0 грн, які надійшли на рахунок ТОВ «Рибгосп Бурштинський» у ПАТ «Укргазбанк» у межах договору контрактації с/г продукції від 12.07.2018, одержані злочинним шляхом, то, відповідно, відсутні правові підстави для кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_8 з їх переведення на рахунок ФГ «Еко-Прод-Люкс» за ч. 1 ст. 209 КК України.

Зі змісту мотивувальної частини судового рішення вбачається, що під час судового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції не було доведено, що ОСОБА_8 , виконуючи обов`язки директора ТОВ «Рибгосп Бурштинський», укладаючи договір контрактації сільськогосподарської продукції № 4600044483 з ТОВ «Фудком», діяв з корисливих спонукань, з метою заволодіння коштами в особливо великих розмірах шляхом обману і не мав наміру в подальшому виконувати умови вищевказаного договору.

Колегія судів вважає, що висновок суду про недоведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні правопорушення ґрунтується на сукупності належних, допустимих, достовірних доказів, які були належним чином проаналізовані судом та оцінені. У судовому засіданні були допитані обвинувачений ОСОБА_8 , представник потерпілого ОСОБА_14 , свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_13 , досліджені письмові докази в кримінальному провадженні.

Так, обвинувачений ОСОБА_8 в суді першої інстанції вину в пред`явленому обвинуваченні не визнав. Зі змісту його пояснень вбачається, що договір контрактації сільськогосподарської продукції № 4600044483 з ТОВ «Фудком» був укладений в інтересах обох сторін з метою його подальшого виконання. Стверджував, що виконати договір, укладений з ТОВ «Фудком» про поставку риби, не складало труднощів, оскільки за рік риба росте з 25-30 грамів до 350-450 грамів (короп) і така вага рахується товарною рибою для регіону. На час укладання договору у товариства було близько 142000 тис. шт. однорічного коропа, який би до кінця 2019 року забезпечив виконання умов договору за умови нормального вигодовування і вирощування. Пояснив, що Режим вилову товарної риби стосується виключно водойми-охолоджувача Бурштинської ТЕС. Своєю чергою вирощування і постачання риби за договором з ТОВ «Фудком» повинно було здійснюватись і здійснювалось за рахунок інших потужностей ставів, садків. Станом на осінь 2019 року риба була розміром приблизно до 450 гр., проте представники ТОВ «Фудком» звернулися щодо поставки коропа в магазини восени 2019 року і хотіли, щоб одна штука риби була вагою близько 1 кг, що ускладнювало виконання договору. У договорі, який ТОВ «Рибгосп Бурштинський» уклало з ТОВ «Фудком» не було зазначено розмір риби та від представників ТОВ «Фудком» не було питання щодо розміру 800-1000 грамів риби. У договорі та додатках відсутні умови щодо ваги одиниці риби, зокрема 800-1000 грамів. Проєкти документів готувало ТОВ «Фудком». Умови договору він обговорював із представником замовника ОСОБА_17 у телефонному режимі. Додав, що у ТОВ «Фудком» поставили тільки товстолоб, якого замовляли, а коропа ні тому, що риба була замала. При цьому, представники ТОВ «Фудком» просили возити рибу у міста, які на далекій відстані від Бурштина (Чернівці, Рівне) і малими партіями, що було дуже невигідно. Він ініціював перед представниками ТОВ «Фудком» під час обговорення умов договору, щоб вони самі забирали рибу, на що замовник не погоджувався, зазначаючи, що договір шаблонний. Під час ведення відповідних перемовин, узгодження розбіжностей восени 2019 року представники ТОВ «Фудком», зокрема служба безпеки, ОСОБА_17 , приїжджали на підприємство, він показував їм рибу. Коли представники замовника почали вимагати поставки саме кілограмового коропа восени 2019 року, він ініціював пролонгацію дії договору. Пропонував представникам ТОВ «Фудком» поставити рибу таких розмірів, яких вони вимагають, у 2020 році. Пояснював замовнику, що до кінця 2019 року короп до розмірів 1 кг одна особина не виросте. При цьому представники ТОВ «Фудком» казали, що проблем продовжувати дію договору не буде. Коли укладав договір, добре знав, що зможе виростити коропа розміром 400-450 гр/шт. до кінця 2019 року. Наголошував, що з кінця 2019 року мало місце рейдерське захоплення ТОВ «Рибгосп Бурштинський». Намагалися зробити усе можливе, щоб усунути його від керівництва. Він тривалий період часу не контролював потужності підприємства, з якого його фізично усунули.

Крім того зазначив, що через борги рахунки ТОВ «Рибгосп Бурштинський» були заблоковані, і щоб мати реальну можливість використати кошти на господарські потреби ТОВ «Рибгосп Бурштинський», в тому числі для виконання умов договору з ТОВ «Фудком», кошти перерахували на ФГ «Еко-Прод-Люкс» на підставі відповідного договору про поворотну фінансову допомогу. Вказані кошти надалі брав з ФГ «Еко-Прод-Люкс». Кошти йшли на все, що пов`язане з ТОВ «Рибгосп Бурштинський», в тому числі на оренду, зарплату, пальне, корми та частково на взаєморозрахунки з ним. Не виключає, що використовував кошти з картки і на власні потреби. Вказував, що коли прийшов на підприємство усе було дуже занедбане, нічого не функціонувало. Для того, щоб забезпечити функціонування рибгоспу, зберегти людей, він «брав» гроші у ФГ «Еко-Прод-Люкс». Тобто, до 2018 року у ТОВ «Рибгосп Бурштинський» існувала значна заборгованість, зокрема перед ФГ «Еко-Прод-Люкс».

Показання обвинуваченого в частині наявності у ТОВ «Рибгосп Бурштинський» об`ємів риби, які дозволяли виконати умови договору з ТОВ «Фудком» підтверджені показаннями безпосередньо допитаного в суді першої інстанції свідка ОСОБА_16 , який був у ТОВ «Рибгосп Бурштинський» бухгалтером.

Зокрема, свідок ОСОБА_16 пояснив, що у липні 2018 року за вказівкою ОСОБА_8 він готував документи щодо пропозиції ТОВ «Фудком» про поставку риби. Вважав, що у ТОВ «Рибгосп Бурштинський» була можливість виростити 13 тонн товстолоба. Коропа треба було вирощувати десь до 2020 року.

Свідок ОСОБА_17 , керівник напрямку у ТОФ «Фудком», в суді першої інстанції пояснила, що весною 2018 року вона від керівників отримала завдання знайти зарибника, тобто господарювання, яке зарибить , виростить і поставить рибу. Знайшли ТОВ «Рибгосп Бурштинський», обговорили всі деталі, підписали договір контрактації сільськогосподарської продукції. За 18 місяців (строк договору) і раніше за договорами вирощували рибу відповідного розміру. Постачати потрібно було у такі міста: Ужгород, Рівне, Чернівці та Івано-Франківськ. Почати постачання повинні були з початку 2019 року. У 2019 році була перша поставка товстолоба у м. Івано-Франківськ. Їхня служба безпеки перед укладанням договору перевіряла надійність постачання.

Свідок ОСОБА_18 надала суду показання про те, що у 2019 році була майстром консервного цеху у ТОВ «Рибгосп Бурштинський» та стверджувала, що підприємство працювало на повну потужність і мало можливості виконати умови договору.

Згідно з показаннями свідка ОСОБА_13 , який працював у ТОВ «Рибгосп Бурштинський» до травня 2018 року головним рибоводом, коли він звільнявся, були зариблені лінії №2 і № 3. Вважав, що підприємство мало достатні можливості виконати умови договору та виростити і поставити рибу у встановлених розмірах.

Також судом першої інстанції були досліджені письмові докази.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що сторона обвинувачення не надала жодного доказу того, що у момент укладання відповідного договору з ТзОВ «Фудком» та отримання коштів на рахунок ТзОВ «Рибгосп Бурштинський» ОСОБА_8 мав на меті заволодіти цим майном і не виконувати умови договору у майбутньому. На переконання суду, також, не знайшли свого підтвердження доводи сторони обвинувачення про те, що на момент укладання договору ОСОБА_8 достовірно знав, що не зможе виконати його умови.

Так, суд обґрунтовано вказав на те, що за умовами договору контрактації с/г продукції не передбачено, якого розміру під час поставки повинна бути одиниця риби. При цьому показання свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , самого обвинуваченого, встановлені на підставі наявних у справі документів фактичні потужності і можливості ТзОВ «Рибгосп Бурштинський», фактична наявність відповідної кількості зарибку у першій половині 2018 року, дають підстави вважати, що ОСОБА_8 обґрунтовано розраховував до кінця 2019 року виростити 55000 кг коропа товарного розміру (400-450 гр) та відповідну кількість товстолоба. Також, суд врахував показання свідка ОСОБА_17 , яка зазначила, що під час укладання договору жодних сумнівів про можливості виконання умов договору з боку ТзОВ «Рибгосп Бурштинський» у замовника не було і надійність постачання перевіряла служба безпеки ТзОВ «Фудком».

Колегія суддів звертає увагу на те, що зі змісту висунутого обвинувачення вбачається, що ОСОБА_8 звинувачується в тому, що заволодів чужим майном шляхом обману, який полягав в тому, що він приховав відомості режиму рибогосподарської експлуатації. Зокрема, сторона обвинувачення вважає, що Режим рибогосподарської експлуатації водойми-охолоджувача Бурштинської ТЕС та передбачені цим режимом об`єми дозволеного вилову біоресурсів у 2018 та 2019 роках не дозволяли виконати умови договору контрактації сільськогосподарської продукції.

Однак, такі доводи є неспроможними, оскільки вказаний режим стосується виключно водного дзеркала водойми-охолоджувача Бурштинської ТЕС, а під час розгляду провадження було встановлено, що ТОВ «Рибгосп Бурштинський» мав в користуванні інші ставки та садки на які вищевказаний режим не поширювався.

Крім того, суд обґрунтовано вказав, що дані Режиму рибогосподарської експлуатації водойми-охолоджувача Бурштинської ТЕС свідчать про постійне зростання об`ємів вирощеної/виловленої риби з водойми з 2016 року. Вказане свідчить про те, що вже з 2016 року було заплановано поступове збільшення виробничих потужностей ТзОВ «Рибгосп Бурштинський», зокрема в частині вирощування зарибку у садках і ставках, який надалі підлягав заселенню до водойми-охолоджувача Бурштинської ТЕС.

Суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що показання свідків і дані наданих сторонами документів, свідчать про те, що ОСОБА_8 вживав заходів, спрямованих на виконання умов договору, який було укладено із ТзОВ «Фудком».

Судом першої інстанції було встановлено, що з весни 2018 року ТзОВ «Рибгосп Бурштинський» мав необхідну кількість зарибку для виконання умов укладеного договору. Після укладення договору і отримання коштів ОСОБА_8 як особа, яка виконувала обов`язки керівника ТзОВ «Рибгосп Бурштинський» вживав заходів для окремого обліку, вирощування, вимірювання, годування риби коропа і товстолоба в садках і ставках підприємства. До цього процесу були залучені й інші працівники ТзОВ «Рибгосп Бурштинський», які були обізнані щодо мети вирощування такої риби.

Суд першої інстанції встановив, що сукупність належних та допустимих доказів свідчить про те, що ТзОВ «Рибгосп Бурштинський», мав реальні можливості виконати зобов`язання за договором від 12.07.2018.

Колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції не встановлені обставини, які дозволяли прийти до висновку, що на час укладення договору контрактації сільськогосподарської продукції ТзОВ «Рибгосп Бурштинський» не мав виробничих можливостей виконати умови договору та виростити і поставити відповідну продукцію у зазначених обсягах.

Колегія суддів приймає до уваги, що відповідно до постанови колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 29.11.2023 року у справі №127/18013/20, розмежування караного злочину від цивільно-правової угоди необхідно здійснювати не за тим, як оформлені укладені між сторонами договори, а за тим, що стало результатом цієї договірної діяльності.

Разом з тим, сторона обвинувачення не надала суду даних, які дозволяють встановити обставини, які свідчать про подальше виконання або невиконання договору контрактації сільськогосподарської продукції.

Зокрема, зі змісту пояснень обвинуваченого та свідків по справі вбачається, що договір контрактації сільськогосподарської продукції не було виконано в повному обсязі у зв`язку із конфліктною ситуацією, яка виникла між ТзОВ «Рибгосп Бурштинський» та ТОВ «Фудком» щодо виконання умов договору, внаслідок тяжкої фінансової ситуації підприємства та змін, які відбулись в керівництві ТзОВ «Рибгосп Бурштинський».

Так, свідок ОСОБА_16 пояснив, що в «Укргазбанку» рахунок ТОВ «Рибгосп Бурштинський» заблокували у серпні 2018 року. Також, зазначив, що ОСОБА_17 постійно дзвонила вимагала поставку продукції коропа у межах 1 кг. Підтвердив, що друга лінія у 2017 році була зариблена коропом до 140000,0 штук. Пояснив, що для того, щоб виростити коропа за новою технологією потрібні спеціальні корми. На той момент короп не виріс. Заборгованість за продукцію залишалась, кошти не повернули. На кінець 2018 року було 98000,0 малька коропа. З нього могло бути близько 50000,0 кг коропа. На липень 2018 року був і більший короп. Риби було достатньо, щоб виконати договір контрактації та уже з 2019 року почати постачання. Зазначив, що для того, щоб риба виросла до 1 кг потрібно 3 роки. У березні 2020 року прийшли нові засновники ТОВ «Рибгосп Бурштинський». З цього часу ОСОБА_8 був усунутий від керівництва. Підтвердив, що кошти на ФГ «Еко-Прод-Люкс» було переведено зразу, тому що будь-коли могли заблокувати рахунок. На виконання договору ТОВ «Рибгосп Бурштинський» поставив ТОВ «Фудком» тільки товстолоба на суму близько 10000,0 грн. Підтвердив, що риби на підприємстві було достатньо для виконання договору з ТОВ «Фудком». Під час укладання договору розрахунку на рибу з водойми-охолоджувача не було, бо там промисловий вилов риби.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку діям щодо заздалегідь відкритого у ПАТ «Укргазбанк» рахунку ТзОВ «Рибгосп Бурштинський» для отримання коштів від ТзОВ «Фудком» у межах договору та подальшого перерахунку цих коштів на рахунок ФГ «Еко-Прод-Люкс» сторона захисту надала обґрунтовані пояснення, які сторона обвинувачення не спростувала. Тому такі дії обвинуваченого, на переконання суду, не є належним доказом наявності у ОСОБА_8 злочинної мети незаконно заволодіти коштами ТзОВ «Фудком» і не забезпечити виконання умов договору контрактації с/г продукції у майбутньому. При цьому наявність у ТзОВ «Рибгосп Бурштинський» заборгованості зі сплати орендної плати, перед контрагентами, підтверджено показаннями свідка ОСОБА_16 , листами Фонду державного майна України.

Також, суд першої інстанції обґрунтовано вважав безпідставним покликання сторони обвинувачення на фактичні звіти щодо об`ємів вирощеної і виловленої риби за 2019 рік, яких, очевидно, було недостатньо для виконання зобов`язань перед ТзОВ «Фудком», у тому числі щодо поставки 55000 кг коропа навіть розміром 450 гр. Таку звітність подано у 2020 році, а, як стверджує обвинувачений і це підтверджується дослідженими документами, неправомірні дії щодо зміни власників і керівництва ТзОВ «Рибгосп Бурштинський» мали місце з кінця 2019 року. Відповідно, і під час дослідження вказаних звітів у залі судового засідання обвинувачений висловив сумніви щодо достовірності відображеної у них інформації. При цьому під час численних пояснень обвинувачений зазначав, що його як керівника змушували підписувати окремі документи.

Своєю чергою, в частині вказаних доводів сторони обвинувачення щодо фактично наявної (виловленої) риби у звітності за 2019 рік, суд звертає увагу на те, що недостатня для виконання відповідного договору кількість риби вкінці 2019 року не свідчить про наявність у ОСОБА_8 умислу станом на липень 2018 року не виконувати договір з ТзОВ «Фудком», про його обізнаність щодо неможливості виконати такий договір.

При цьому суд врахував те, що, як пояснив сам обвинувачений і свідок ОСОБА_13 , відображені у звітності дані щодо виловленої риби не відображають реально наявних на підприємстві об`ємів всієї риби.

Щодо способу вчинення кримінального правопорушення, а саме шляхом пасивного обману (приховування певних відомостей), тобто умисного замовчування ОСОБА_8 юридично значимої інформації про Режим рибогосподарської експлуатації водойми, то суд обґрунтовано вважав недоведеним стороною обвинувачення те, що повідомлення цієї інформації мало б вплив на прийняття рішення ТзОВ «Фудком» в частині укладення договору, оскільки вказаний Режим не стосується виробничих потужностей ТзОВ «Рибгосп Бурштинський», зокрема садків, ставків. Крім цього, як установлено з показань свідка ОСОБА_17 , укладенню договору передувала перевірка ТзОВ «Рибгосп Бурштинський» з боку служби безпеки ТзОВ «Фудком», у якої жодних сумнівів щодо можливостей виконання умов договору рибгоспом не виникло.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи сторони обвинувачення про порушення судом першої інстанції вимог ч.8 ст.290 КПК України щодо відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів, оскільки відповідно до вимог кримінального процесуального закону судовий розгляд здійснюється у відповідності до принципу змагальності сторін, відповідно до якого кожна із сторін самостійно доводить правильність її правової позиції та надає суду відповідні докази на підтвердження своїх доводів.

Сторони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав.

Колегія суддів вважає, що суд повинен сприяти сторонам у виконані ними своїх процесуальних обов`язків та реалізації наданих ним прав і допомагати їм отримати та надати суду докази, які мають істотне значення для розгляду справи.

Колегія суддів звертає увагу на те, що апеляційний суд не повинен підміняти собою суд першої інстанції і розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції істотно відрізняється від розгляду у суді першої інстанції, оскільки апеляційною інстанцією фактично перевіряється законність та справедливість судового рішення суду першої інстанції.

Виходячи зі змісту рішення Європейського суду з прав людини у справі «Васильєв проти України» (заява № 11370/02) від 21 червня 2007 року «повноваження судів вищої інстанції переглядати справи повинне використовуватись для виправлення судових помилок та неправильності у здійсненні правосуддя, а не для проведення нового розгляду справи.

Колегією суддів, враховуючи позицію сторін під час розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, не встановлено правових підстав для повторного дослідження всіх доказів в кримінальному провадженні та повторного допиту свідків безпосередньо в апеляційній інстанції.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 встановлено, що кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно із статтею 8 КІІК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права за свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Статтею 9 КПК України на слідчого, прокурора покладений обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч.ч. 2, 6 ст. 22 КПК України).

Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

За змістом ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.

Частиною 1 ст. 373 КПК України встановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа, 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, а також при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 284 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність ухвалення виправдувального вироку, оскільки стороною обвинувачення не доведено вчинення кримінальних правопорушень.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що вирок суду є законним, обґрунтованим та вмотивованим, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу прокурора відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Вирок Галицького районного суду Івано-Франківської області від 09 лютого 2024 року щодо ОСОБА_8 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_3

Судді: ОСОБА_4

ОСОБА_5