Постанова

від 14.05.2024 по справі 399/492/22

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

14 травня 2024 року м. Кропивницький

справа № 399/492/22

провадження № 22-ц/4809/779/24

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М.,Мурашка С.І.

за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,

учасники справи:

позивач - Кіровоградська обласна прокуратура, яка діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області,

відповідачі - Онуфріївська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД»,

третя особа - Державне підприємство «Конярство України»,

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заступника керівникаКіровоградської обласноїпрокуратури нарішення Онуфріївськогорайонногосуду Кіровоградськоїобласті від 13 лютого 2024 року у складі судді Шульженко В.В.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року Кіровоградська обласна прокуратура, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою у спірних правовідносинах - Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області (далі по тексту ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області) звернулася в суд з позовом до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД» (далі по тексту ТОВ «Агродар ЛТД»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне підприємство «Конярство України» (далі по тексту ДП «Конярство України»),про визнання недійсними рішень, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації, зобов`язання повернути земельну ділянку.

В обґрунтування заявленого позову прокурор посилався на те, що у вересні 2021 року до Кіровоградської обласної прокуратури надійшла інформація головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у Кіровоградській області за якою виявлено порушення в діяльності Онуфріївської селищної ради, а саме реєстрація права комунальної власності на земельну ділянку, на підставі рішення Онуфріївської селищної ради від 15 червня 2021 року №860 та подальша передача у приватну власність усупереч її належності до державної форми власності та перебування у постійному користуванні ДП «Конярство України».

Державна реєстрація права власності за Онуфріївською селищною радою була здійснена, зокрема, на підставі п.24 розділуХПерехідних положень Земельного кодексу України,Закону України від 28 квітня 2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», який набрав чинності 27 травня 2021 року, за положеннями якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук).

Прокурор зазначає, що таким чином, у зв`язку з набранням чинності вищезазначеним законом, не вважаються землями комунальної власності територіальних громад землі державної власності, що використовуються підприємствами на праві постійного користування.

У подальшому Онуфріївська селищна рада передала безоплатно у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0600 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення на території селищної ради на підставі рішення від 26 липня 2021 року №1537. ОСОБА_1 на підставі зазначеного рішення 06 серпня 2021 року здійснила реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку, запис 43401259 та 17 лютого 2022 року уклала договір оренди спірної земельної ділянки з ТОВ «Агродар ЛТД» строком на 10 років, право оренди 27 травня 2022 року за номером 46955493.

Проте, як стверджує прокурор, станом на дату набрання чинності вищезазначеним ЗУ, спірна земельна ділянка була та на сьогодні є державною формою власності, а ДП «Конярство України» є її постійним користувачем, а тому вказана земельна ділянка не вважається землями комунальної власності територіальної громади та не могла передаватися у приватну власність і в подальшому в оренду. Зазначає, що за вказаним фактом здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021000000001679 від 11 серпня 2021 року за ч.5ст. 191 КК України.

На підтвердження належності спірної земельної ділянки до земель державної власності та перебування у постійному користуванні ДП «Конярство України» прокурором у позовній заяві наведено про наступне.

У 1947 році на підставі наказу Маршала Радянського Союзу ОСОБА_2 було засновано Онуфріївський кінний завод №175, який з того часу є постійним користувачем земель на території Онуфріївського району Кіровоградської області.

Запис, який вчинений у 1973 році в Державній земельній книзі, порядковий номер 13, у розділі 3 - «Землі радгоспів», в 5 колонці «Види користування землею» зазначено «постійне» щодо Онуфріївського кінного заводу №175. Загальна площа - 4206,6 га, копію витягу прокурор додає.

Онуфріївський кінний завод №175 використовував землі основного (виробничого) призначення у відповідності до плану внутрігосподарського землеустрою, про що свідчить «Технічний звіт по землеустрійним вишукуванням для розроблення проекту внутрішньогосподарського землеустрою коне заводу №175 Онуфріївського району Кіровоградської області»

Розпорядженням представника Президента України в Онуфріївському районі Кіровоградської області від 13 липня 1992 року №81 затверджено технічну документацію по формуванню території району, згідно з якої за Державним підприємством «Онуфріївський кінний завод №175» визнано право постійного користування на закріплені та передані в користування земельні угіддя, які знаходяться на території Онуфріївської селищної ради, загальною площею 2211,7 га, в тому числі, сільськогосподарських угідь площею 1809, 1 га. Зазначає, що за даними ГУ ДГК у Кіровоградській області за ДП «Конярство України» обліковуються земельні ділянки загальною площею 3688,79 га (з них площею 2137,59 га на території Онуфріївської селищної ради та 1551,2 га на території Павлиської селищної ради). Вказане право виникло у попередника ДП «Конярство України» - ДП «Онуфріївський кінний завод №175» до 1990 року.

Нормативно-правовим обґрунтуванням позову прокурор наводить положення ЗК УРСР 1970 року, відповідно до яких, зокрема, ст. 15 встановлювала безстрокове і тимчасове користування землею. Землекористувачами визначалися - колгоспи, радгоспи, інші сільськогосподарські державні, кооперативні, громадські підприємства, організації і установи, промислові, транспортні, інші несільськогосподарські державні, кооперативні, громадські підприємства, організації та установи, громадяни. Відповідно до п.5 Постанови ВР УРСР «Про порядок введення в дію ЗК УРСР» від 18 грудня 1990 року громадяни, підприємства, установи, організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування. Зі змісту пунктів 1,7 розділу Х «Перехідні положення» ЗК Українигромадяни та юридичні особи зберігають право на земельні ділянки, отримані ними до 01 січня 2002 у власність, тимчасове користування або на умовах оренди у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством. Згідно із абз.1 п.2 розділуVIIПрикінцеві та перехідні положення ЗУ «Про державний земельний кадастр»земельні ділянки, право власності (користування) на які виникла до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Також, прокурор наводив правові позиції Верховного Суду щодо того, що існування права постійного користування земельною ділянкою у відповідного суб`єкта не залежить від наявності чи відсутності у нього такого державного акта; відсутність у юридичної особи акта про право постійного користування земельною ділянкою не є достатньою підставою для позбавлення права землекористування; право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не припиняється. Право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене тільки з підстав, передбачених уст. 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним.

Також наводив правові позиції ВС щодо того, що право користування земельною ділянкою, як і будь-яке інше право юридичної особи (яка припиняється в результаті реорганізації) переходить до її правонаступника.

Прокурор зазначав, що Онуфріївський кінний завод №175 з 30-х років був правомірним постійним користувачем земель на території Онуфріївського району Кіровоградської області загальною площею 3688,79 га (з них 2137,59 га на території Онуфріївської селищної ради та 1551,2 га на території Павлиської селищної ради), та надані до суду копії архівних документів підтверджують наявність права користування у Онуфріївського кінного заводу №175 на землі, розташовані на території Онуфріївської селищної ради та те, що ніхто не позбавляв підприємство такого права.

ДП «Конярство України» засноване відповідно до наказу Міністерства аграрної політики №510 від 19 серпня 2010 року «Деякі питання розвитку кінної галузі», на основі державної власності. У подальшому, на підставірозпорядження КМУ від 01 грудня 2010 року №2305-р «Про деякі питання розвитку конярства»танаказу Міністерства аграрної політики України №33 від 01 лютого 2011 року «Про реорганізацію державних підприємств, діяльність яких пов`язана з розвитком конярства»ДП «Онуфріївський кінний завод №175» реорганізовано шляхом приєднання до ДП «Конярство України» зі створенням на базі ДП «Онуфріївський кінний завод №175» відокремленого підрозділу (філії) без прав юридичної особи. Відповідно до п.2 вказаногонаказуДП «Конярство України» визнано правонаступником майнових прав і обов`язків реорганізованих державних підприємств, зокрема ДП «Онуфріївський кінний завод №175».

Комісією з реорганізації 11 серпня 2011 року підписано передавальний акт, відповідно до якого ДП «Конярство України» стає правонаступником всіх майнових та немайнових прав, а також обов`язків ДП «Онуфріївський кінний завод №175». На підставі якого до ДП «Конярство України» перейшли права щодо користування земельними ділянками загальною площею 3688,79 га, в тому числі на території Онуфріївської селищної ради площею 2137,59 га та Павлиської селищної ради площею 1551,20 га.

Та, зазначає, що вказані обставини встановлені постановою ВГСУ від 02.11.2015 у справі 912/1677/14, а тому у відповідності до ч.5 ст. 82 ЦПК України, є такими, що не підлягають обов`язковому доказуванню.

У довідці відділу Держкомзему в Онуфріївському районі Кіровоградської області від 07. лютого 2012 року №47 зазначено про те, що ДП «Конярство України» на праві постійного користування належить 2137,59 га на території Онуфріївської селищної ради. Про належність на праві постійного користування ДП «Конярство України» земель на території Онуфріївської селищної ради свідчить те, що наказом ГУ ДГК в Кіровоградській області від 09 лютого 2018 року №11-287/14-18-СГ було надано ДП «Конярство України» дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності. Розташованих на території Онуфріївської селищної ради, орієнтовним розміром 1939,8000 га, в тому числі1571,3000 га - рілля, 185,6000 га - сіножаті, 98,5000 га - пасовища, 63,3000 га - землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами, 21 га - під господарськими шляхами та прогонами, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. ДП «Конярство України» на підставі наданого дозволу розробило відповідні проекти відведення земельних ділянок та на цій підставі до ДЗК внесені відомості про сформовані земельні ділянки. Наводить перелік наказів відповідно до яких ДП «Конярство» зареєстровано право постійного користування земельними ділянками, розташованими на території Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області загальною площею 1378,2826 га.

Той факт, що земельна ділянка, передана у власність ОСОБА_1 не належала до земель комунальної власності та не могла бути передана у приватну власність, а також є землями, що перебувають у постійному користуванні ДП «Конярство України» прокурор підтверджує інформацією головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 28 серпня 2021 року відповідно до якої при проведенні перевірки виявлено порушення вимог земельного законодавства в діяльності Онуфріївської селищної ради щодо реєстрації права комунальної власності, а у подальшому передачі у власність земель, у тому числі й земельної ділянки, наданої у власність ОСОБА_1 , із наведенням схематичних даних розташування спірної земельної ділянки, згідно з якої беззаперечно видно, що територія, де розташована спірна земельна ділянка входить у землі, що є власністю держави та перебувають у постійному користуванні ДП «Конярство України». На підтвердження чого проведено земельно-технічну експертизу, відповідно до висновку від 12 жовтня 2021 року №200/08/2021 спірна земельна ділянка повністю накладається на поле № НОМЕР_1 , яке знаходиться в межах постійного землекористування ДП «Конярство України», як правонаступника ДП «Онуфріївський кінний завод №175» згідно передавального акту від 11.08.2011, складеного комісією з реорганізації ДП «Онуфріївський кінний завод №175» та Плану землекористування Онуфріївського «Кінного заводу№175».

Окремою підставою для визнання недійсним рішення селищної ради щодо передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га на території Онуфріївської селищної ради, є порушення вимог ст. ст.116,118 ЗК України.

Наводячи положення зазначених норм закону таст. 20 Закону України «Про землеустрій», прокурор зазначає, що законодавець визначив обов`язковий механізм, дотримання якого є передумовою одержання у власність земельної ділянки. Зі змісту заяви від 19 липня 2021 року та рішення Онуфріївської селищної ради від 26.07.2021 року видно, що така процедура не дотримана.

Оскаржуваними рішеннями Онуфріївської селищної ради, рішеннями державного реєстратора порушується право держави на володіння землями державної власності та, як наслідок, постійного користувача вказаних земель - ДП «Конярство України». Водночас,Земельним кодексом Українине допускається передання в оренду чи на іншому правовому титулі земельних ділянок, які перебувають в постійному користуванні. Наведене свідчить про порушення та загроЗакону України порушення оскаржуваними рішеннями права власності держави земельними ділянками, розташованими на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Прокурором наведено правове обґрунтування звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, зокрема бездіяльність останнього щодо усунення наслідків виявленого порушення земельного законодавства.

Посилаючись на зазначені обставини просив суд :

- визнати недійсним рішення Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області 15 червня 2021 року №860 в частині включення до переліку земельних ділянок, що передаються із державної власності в комунальну власність, земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0600;

- визнати недійсним рішення Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області від 26 липня 2021 року №1537, яким передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0600;

- скасувати державну реєстрацію речового права - права власності земельної ділянки кадастровий номер 3524655100:02:000:0600, площею 2 га, що здійснена державним реєстратором Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області (колишня назва Кіровоградська районна державна адміністрація) 06.08.2021 року, на підставі рішення Онуфріївської селищної ради від 26 липня 2021 року №1537, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис 43401259, припинивши речове право - права власності земельної ділянки кадастровий номер 3524655100:02:000:0600, площею 2 га;

- визнати недійсним договір оренди б/н від 17 лютого 2022 року б/н, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Агродар ЛТД», про передачу у користування земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер 3524655100:02:000:0600;

- скасувати державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки кадастровий номер 3524655100:02:000:0600, площею 2 га, що здійснена державним реєстратором Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області 27.05.2022, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис: 46946888, припинивши інше речове право - права оренди земельної ділянки кадастровий номер 3524655100:02:000:0600, площею 2 га;

- зобов`язати ТОВ «Агродар ЛТД» повернути державі в особі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0600, що розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 13 лютого 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просив вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Представник Онуфріївської селищної ради адвокат Гамера В.З. та представник ТОВ «Агродар ЛТД» адвокат Горобець О.Л. подали відзиви на апеляційну скаргу, в яких ставлять питання про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін. Вважають рішення суду законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги - безпідставними.

У відзиві представника ДП «Конярство України» адвоката Нестеришина Т.С. зазначено, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, тому за наведених прокурором підстав рішення суду першої інстанції є незаконним і підлягає скасуванню.

У судовому засіданні апеляційного суду прокурор Лагода О.В. та представник третьої особи ОСОБА_3 підтримали доводи поданої апеляційної скарги, просили її задовольнити.

Представники відповідачів адвокати Горобець О.Л. та Гамера В.З. просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

ОСОБА_4 у судове засідання апеляційного суду не з`явилася. Про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином. Причини неявки суду не повідомила. Колегія суддів постановила ухвалу про розгляд справи у відсутності відповідача на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що земельна ділянка з кадастровим номером 3524655100:02:000:0600 площею 2 га належить на праві приватної власності ОСОБА_4 на підставі рішення Онуфріївської селищної ради від 26 липня 2021 року №1537 (т.1 а.с.25-28).

17лютого 2022року між ОСОБА_4 та ТОВ «Агродар ЛТД» укладено договір оренди землі б/н щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 3524655100:02:000:0600, строком на 10 років (т.2 а.с.26-31).

Як свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15 червня 2022 року по земельній ділянці з кадастровим номером 3524655100:02:000:0600 площею 2 га державним реєстратором зареєстровано право комунальної власності за Онуфріївською селищною радою на підставі рішення від 15 червня 2021 року №860 (т.2 а.с.45-48).

Рішенням Онуфріївської селищної ради від 26липня 2021року №1537«Про передачуу власністьземельної ділянкигр. ОСОБА_4 » передано із земель комунальної власності Онуфріївської селищної ради ОСОБА_4 у власність земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, у тому числі 2,0000 га ріллі, для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер земельної ділянки 3524655100:02:000:0600 код КВЦПЗ 01.03) із земель сільськогосподарського призначення, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район Онуфріївська селищна рада (т.1 а.с.30).

19 липня 2021 року ОСОБА_4 звернулася до селищного голови ОСОБА_5 із заявою про передачу їй у власність земельної ділянки за межами населеного пункту, площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства, за адресою смт Онуфріївка на території Онуфріївської селищної ради, кадастровий номер земельної ділянки 3524655100:02:000:0600, заява зареєстрована 19 липня 2021 року за №810 (т.1 а.с.30).

Рішенням Онуфріївськоїселищної радивід 15червня 2021року №860«Про державнуреєстрацію правакомунальної власностіза територіальноюгромадою» дорученоначальнику відділуземельних відносинОнуфріївської селищноїради КолосуАндрію Юрійовичузвернутись дооргану державноїреєстрації речовихправ нанерухоме майнодля проведеннядержавної реєстраціїправа комунальноївласності загромадою Онуфріївськоїселищної радина земельніділянки сільськогосподарськогопризначення,які перебувалиу державнійвласності,згідно додатку.Відповідно дододатку дорішення сесіївід 15червня 2021року №860у пункті24наявні даніщодо передачііз державноїформи власностіу комунальнуспірної земельноїділянки (т.1 а.с.53-63).

Наказом ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 15 листопада 2021 року №630-ДК «Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності» наказано здійснити державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки додержання Онуфріївською селищною радо вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю під час прийняття рішень про передачу у власність та користування земельних ділянок за рахунок земель переданих із державної власності у комунальну, а саме у термін з 01 грудня 2021 року по 14 грудня 2021 року (т.1 а.с.82-83).

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 14 грудня 2021 року №630-ДК/569/АП/09/01/-21 ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області встановлено, що на підставівищезазначеного наказупроведено перевіркуз питаньдотримання вимогземельного законодавстваОнуфріївською селищноюрадою,у результатічого встановлено,що рішеннямселищної радивід 15червня 2021року №860доручено звернутисядо органудержавної реєстраціїдля проведеннядержавної реєстраціїправа комунальноївласності загромадою наземельні ділянки,у т.ч.і щодоспірної земельноїділянки.Крім того,перевіркою встановлено,що напідставі рішеннявід 26.07.2021року №1537спірна земельніділянка наданау власність ОСОБА_4 для веденняособистого селянськогогосподарства.Крім того,перевіркою встановлено,що наказомголовного управліннявід 09.02.2018року «11-287/14-18-СГДП «КонярствоУкраїни» наданодозвіл нарозроблення проектуземлеустрою щодовідведення упостійне користуванняземельних діляноксільськогосподарського призначеннядержавної власностіна територіїОнуфріївської селищноїради,орієнтовний розмірземельних ділянок1939,8000га,для веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва.В актізазначено,що розпорядникомзазначених уакті земельнихділянок єГУ Держгеокадаструу Кіровоградськійобласті,отже селищноюрадою приприйнятті рішеннявід 15червня 2021року №860порушено вимогист.122ЗК Українита п.24розділу ХПерехідних положеньЗК України (т.1 а.с.84-99).

Наказом ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 08 липня 2021 року №11-1812/14-21-СГ «Про державну реєстрацію права власності держави на земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав» прийнято рішення здійснити державну реєстрацію земельних ділянок за відповідними кадастровими номерами, у тому числі, щодо спірної земельної ділянки, що розташовані на території Онуфріївської селищної ради (т.1 а.с.100-102).

Як свідчить лист ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 28 вересня 2021 року №10-11-0.61-5521/2-21 головним управлінням виявлено, що Онуфріївською селищною радою здійснено державну реєстрацію комунальної форми власності щодо, зокрема, спірної земельної ділянки. Крім того, на підставі рішення від 26 липня 2021 року №1537 Онуфріївською селищною радою спірна земельна ділянка надана у приватну власність для ведення особистого селянськогогосподарства ОСОБА_4 . Зазначало, що таким чином наявне порушення селищною радою інтересів держави в особі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, тому відповідно дост.23 Закону України «Про прокуратуру»просило здійснити процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів держави шляхом подання відповідних позовів в інтересах держави (т.1 а.с.32-43).

14 січня 2022 року прокурором повідомлено начальника ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про те, що прокуратурою готуються позовні заяви до суду в інтересах держави в особі ГУ ДГК у Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача ДП «Конярство України» до Онуфріївської селищної ради та фізичних осіб про визнання недійсними рішень ради, скасування державної реєстрації права власності та витребування 58 земельних ділянок, які мають кадастрові номери, зокрема, і щодо спірної земельної ділянки (т.1 а.с.77-80).

Також встановлено, що відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 09 лютого 2018 року №11-287/14-18-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» ДП «Конярство України» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих на території Онуфріївської селищної ради, орієнтовний розмір земельних ділянок 1939,8000 га, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т.1 а.с.111).

Схематичне зображення поля, із зазначенням на одній із ділянок та виділення маркером ОКЗ №175 (т.1 а.с.112). Викопіювання з графічного матеріалу, а.с.241 т.3, стосується Онуфріївської селищної ради.

Відповідно до проекту внутрішньогосподарського землеустрою кінзаводу №175 Онуфріївського району Кіровоградської області, розробленого Кіровоградським філіалом Республіканського проектного інституту по землеустрою «Укрземпроект» (т.1 а.с. 113-200) основний виробничий напрямок заводу - конярство. Всього по конзаводу №175 рахується 4424,0 га земель, із них наданих у користування конзаводу 4214,2 га, а 209,8 га - землі несільськогосподарського призначення і транспорту (п.1.2-1.3).

Відповідно до експлікації земель попроекту внутрігосподарськогоземлеустрою радгоспу«Кінзавод №175»склад земельнихугідь різний,а самес-гугідь 3669,8га вякі увійшлиорні включаючигороди,в т.ч.зрошувані,сіножаті (чисті,поліпшені),пасовища (суходільні,поліпшені зчагарником)та присадибніземлі,ліси,чагарники,болота,під водою,під шляхамиі прогонами,під будівлямиі дворами,під вулицями,провулками,під ярами,кургани,кладовища іскотомогильники.Всього земельзакріплених загосподарством 4214,2га,у томучислі громадських земель - земель вільного присадибного фонду - 4150,2 га, сторонні землекористування - 209,8 га, всього земель в межах плану - 4424,0 (т.1 а.с. 153-200).

Відповідно додовідки прокількісні характеристикиземельних ділянокрозподілення земельміж власникамиі користувачами (за даними форми 6-зем) (za 788-98) відділу Держкомзему у Онуфріївському районі Головного управління Держкомзему у Кіровоградській області від 07 лютого 2012 року №47, виданої по філії «Онуфріївський кінний завод №175» ДП «Конярство України», у графі «Документ, що посвідчує право на землю» в рядку держакт на право постійного користування, а саме по Онуфріївській селищній раді всього 2137,59 га, з них в межах населеного пункту - 18,59, з них: рілля 1571,3, пасовища 284,1, господарські будівлі і двори 78,89, ставки 44,1, лісосмуги 118,5, проектні дороги 21,1, інші землі 19,6. Цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель - сільськогосподарські (т.1 а.с.204).

Згідно зПередавальним актомвід 11серпня 2011року, затвердженим заступником Міністра аграрної політики та продовольства України, комісія з реорганізації державного підприємства Онуфріївський кінний завод №175 (список наведено у передавальному акті) склала цей акт про нижченаведене: Державне підприємство Онуфріївський кінний завод №175 в особі директора ОСОБА_6 передано, а державним підприємством «Конярство України» в особі директора ОСОБА_7 , прийнято майно, майнові та немайнові права та обов`язки станом на 31 липня 2011 року у сумі 38 287 млн. грн, що відображено у передавальному балансі - Додаток №1 (т.1 а.с.210-219, т.3 а.с.22-124).

Зазначено, що права та обов`язки ДП «Онуфріївський кінний завод №175» переходять до ДП «Конярство України» з моменту підписання акту і приймаються до бухгалтерського обліку на дату підписання акту. З моменту підписання передавального акту ДП «Конярство України» стає правонаступником всіх майнових та немайнових прав та обов`язків, в тому числі у відношенні кредиторів і боржників ДП «Онуфріївський кінний завод №175». Невід`ємною частиною передавального акту є додаток №1 - передавальний баланс та додатки №2-12 за відповідними рядками балансу, інформація про передачу земель відсутня.

Висновком експертаза результатамипроведення земельно-технічноїекспертизи від12жовтня 2021№200/08-2021,проведеної назамовлення в.о.директора ДП«Конярства України»Веретюка Є.О.у господарськійсправі №910/21682/15(910/12376/21)за позовомДП «КонярствоУкраїни» доОнуфріївської селищноїради Олександрійськогорайону Кіровоградськоїобласті проскасування рішень,визнання правапостійного користуваннята припиненняправа,об`єктом дослідженнябули земельніділянки зкадастровими номерами:3524655100:02:000:0717,3524655100:02:000:0713,3524655100:02:000:0715,3524655100:50:035:0049,поле №1,поле №2,які розташованіна територіїОнуфріївської селищноїради Кіровоградськоїобласті,встановлено:-що уфактичномукористуванніДП «КонярствоУкраїни» (вособі філії«Онуфріївський кіннийзавод №175»),знаходяться земельніділянки закадастровими номерами:3524655100:02:000:0717,3524655100:02:000:0713,3524655100:02:000:0715,а такожземельні ділянкиплощею 52,00га (поле№1)та площею64,15га (поле№2),що знаходятьсяв північнійчастині територіїОнуфріївської селищноїради,якевикористовується протягомбагатьох років,зокрема длясінокосіння (сіножаті,пасовища)та вирощуваннясільськогосподарських культур(рілля);-земельні ділянкиз кадастровиминомерам:3524655100:02:000:0717,3524655100:02:000:0713,3524655100:02:000:0715,3524655100:02:000:9096,3524655100:02:000:9073,3524655100:02:000:9089,поле №1та поле№2,знаходяться вмежах Плануземлекористування Онуфріївського«Кінного заводу№175»;-земельні ділянкиз кадастровиминомерам:3524655100:02:000:0717,3524655100:02:000:0713,3524655100:02:000:0715,3524655100:50:035:0049входять вмежі постійногоземлекористування Державногопідприємства «КонярствоУкраїни»,як правонаступникаДержавного підприємства«Онуфріївський кіннийзавод №175»згідно передавальногоакта від11.08.2011року,складеного Комісієюз реорганізаціїДержавного підприємства«Онуфріївський кіннийзавод №175»та Плануземлекористування Онуфріївського«Кінного заводу№175»;-земельні ділянкиз кадастровиминомерам:3524655100:02:000:0706,3524655100:02:000:0693,3524655100:02:000:0695,3524655100:02:000:0699повністю накладаютьсяна земельнуділянку зкадастровим номером3524655100:02:000:0717;-земельна ділянказ кадастровимномером 3524655100:02:000:0692повністю накладаєтьсяна земельнуділянку зкадастровим номером3524655100:02:000:0713;-земельна ділянкиз кадастровимномером 3524655100:02:000:0707повністю накладаєтьсяна земельнуділянку зкадастровим номером3524655100:02:000:0715;-земельні ділянкиз кадастровиминомерами,у томучислі 3524655100:02:000:0600,повністю накладаютьсяна поле№1,яке знаходитьсяв межахпостійного землекористуванняДП «КонярствоУкраїни»,як правонаступникаДержавного підприємства«Онуфріївський кіннийзавод №175»згідно зпередавальним актомвід 11серпня 2011року (т.1 а.с.216-250).

Як свідчить статут ДП «Конярство України» підприємство засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та є державним комерційним підприємством. Підприємство є правонаступником майнових прав та обов`язків, зокрема, державного підприємства Онуфріївський кінний завод №175. Підприємство створене з метою розвитку конярства в Україні, реалізації державної політики в сері конярства, забезпечення розвитку кінної галузі, популяризації порід коней, вирощування сільськогосподарських культур та ведення тваринництва, здійснення іншої діяльності з метою отримання прибутку. Предмет діяльності підприємства згідно КВЕД наведено у п.3 статуту (т.2 а.с.1-22).

Згідно з інформацією Державного архіву Кіровоградської області від 18 жовтня 2022 року №192/335/01-40 у документах архівного фонду «Онуфріївська районна рада Кіровоградської області» у протоколах засідань виконавчого комітету районної ради за 1947-1954 роки відсутні рішення про надання або перебування у користуванні ДП «Онуфріївський кінний завод №175» земельних ділянок, розташованих на території Онуфріївської та Павлиської селищних рад Онуфріївського району Кіровоградської області (т.3 а.с.207).

На замовлення управління по земельних ресурсах і земельній реформі Кіровоградського облвиконкому від 26 квітня 1991 року №45 Кіровоградським філіалом Українського науково-дослідного і проектно-вишукувального інституту по землеустрою розроблена технічна документація документації по формуванню територій і встановленню меж сільських, селищних Рад народних депутатів та меж земельного запасу і особливо цінних продуктивних земель в границях Онуфріївської селищної Ради Онуфріївського району Кіровоградської області, 1992 року (яка затверджена розпорядженням представника Президента України в Онуфріївському районі від 13.07.1992 року №81, зокрема встановлено межі границь земель селищної Ради народних депутатів та склад угідь та її території (т.2 а.с.211-219).

Відповідно до експлікації земель в межах границь Онуфріївської селищної Ради Онуфріївського району, Кіровоградської області, зведена по селищній Раді судом встановлено, що землі Кінзаводу №175 складають загальною площею 2211,7 га, в т.ч. по угіддях - орних 1549,2 га, сіножатей - 186,0, пасовищ 73,9, всього с/г угідь 1809,1, лісових площ 60,2, дерево-чагарникові насадження - 127,4, болота - 5,0, під водою - 80,6, під дорогами - 21,4, під госп. дворами 81,0, інших земель 27,0.

Відповідно до експлікації польових земель в межах границь Онуфріївської селищної ради Кінзавод №175 наявна загальна площа земель - 2198,7 га, в т.ч. по вгіддях - 1549,2 га, сіножатей - 186,0, пасовищ 73,9, всього с/г угідь 1809,1, лісових площ 60,2, дерево-чагарникові насадження - 127,4, болота - 5,0, під водою - 80,6, під дорогами - 21,4, під госп. дворами 68,0, інших земель 27,0. Землі промисловості, транспорту, оборони, зв`язку та іншого призначення по Кінзаводу №175 загальною площею 68,1 - дерево-чагарникові насадження - 7,1, під дорогами - 45,0, під госп. дворами 6,0.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 25 липня 2022 у справі №910/21682/15 (910/12376/21) позов ДП «Конярство України» до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство економіки України про скасування рішень, визнання права постійного користування та припинення права власності, визнано незаконними та скасовано прийняті державним реєстратором речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень по земельним ділянка кадастрові номери - 3524655100:02:000:0717, 3524655100:02:000:0713, 3524655100:02:000:0715. 3524655100:50:035:0049 задоволено. Припинено право комунальної власності Онуфріївської селищної ради на земельні ділянки з вищезазначеними кадастровими номерами. Визнано за ДП «Конярство України» право постійного користування на земельні ділянки з вищезазначеними кадастровими номерами (т.2 а.с.117-128). Вказаним рішенням встановлено, що ДП «Конярство України» з 2011 року є правонаступником майна, всіх прав і обов`язків ДП «Онуфріївський кінний завод № 175», в тому числі й права постійного користування земельними ділянками площею 2137,59 га на території Онуфріївської селищної ради та 1551,2 га на території Павлиської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області. Вказане право виникло у правопопередника ДП «Конярство України» - ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» до 1990 року. Суд дійшов висновку про те, що позивач є постійним користувачем земельної ділянки площею 2137,59 га, розташованої на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області. Факт відсутності оригіналу державного акта у зв`язку зі сплином значного періоду часу чи нереєстрації права постійного користування у Державному реєстрі прав не є обставиною, яка свідчить про відсутність у ДП «Конярство України» права постійного користування землею площею 2137,59 га на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області. Зважаючи на те, щопозивач використовував на праві постійного користування земельні ділянки з кадастровими номерами: 3524655100:02:000:0717, площею 86,1759 га, 3524655100:02:000:0713, площею 51,3197 га, 3524655100:02:0715, площею 88,3456 га, 3524655100:50:035:0049, площею 5,6453 га сільськогосподарського призначення, що розташовані на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, вказані земельні ділянки не вважаються землями комунальної власності територіальної громади. Тому державний реєстратор речових прав на нерухоме майно Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області не був наділений повноваженнями приймати рішення про державну реєстрацію щодо реєстрації права власності на вказані земельні ділянки за Онуфріївською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області. Судом встановлено, що позивач з 2011 року є правонаступником майна, всіх прав і обов`язків ДП «Онуфріївський кінний завод №175», в тому числі й права постійного користування земельними ділянками площею 2137,59 га на території Онуфріївської селищної ради та 1551,2 га на території Павлиської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області. Вказане право виникло у правопопередника ДП «Конярство України» - ДП «Онуфріївський кінний завод №175» до 1990 року. Вказане рішення суду залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30 листопада 2022 року (т.2 а.с.207-210).

Як свідчить архівна копія рішення виконкому Онуфріївської райради депутатів трудящих від 08 квітня 1977 року №164 «Про відведення земельної ділянки Онуфріївському кінному заводу №175 під сільськогосподарське виробництво», виконкомом райради депутатів трудящих погоджено проект відведення земель загальною площею 100,9 га, в тому числі: в постійне користування 100,9 на, із них орної 60,1 га, садів 17,1 га, лісосмуг 0,9 га, вулиць 4,7 га, присадибних земель 18,1 га з землекористування колгоспу «Зоря» (т.4 а.с.114).

У документах архівного фонду «Онуфріївська районна рада Кіровоградської області», у протоколах засідань виконавчого комітету районної ради за 1976, 1978-1981 роки рішення про надання земельних ділянок у постійне користування ДП «Онуфріївський кінний завод №175» - відсутні (т.4 а.с.115).

Згідно інформації державного архіву Кіровоградської області від 18 січня 2023 року №4/5/01-40 та від 03 січня 2023 року №1/1/01-40 у документах архівного фонду «Онуфріївська районна рада Кіровоградської області» у протоколах засідань виконавчого комітету районної ради за 1982-1986 роки та 1987-1990 роки рішення про надання земельних ділянок у постійне користування ДП «Онуфріївський кінний завод №175» відсутні (т.4 а.с.148-149, 154-155).

30 червня 2021 року ГО «Всеукраїнської асоціації учасників бойових дій» звернулася до Онуфріївської селищної ради із листом про допомогу в отриманні земельних ділянок, зазначивши, що учасники бойових дій в зоні АТО отримали накази про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок с/г призначення, для ведення особистого селянського господарства площею до 2,0000 га, за власний кошт замовили виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність. (т.3 а.с.242 -243).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 10 січня 2021 року надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою.

В подальшому ТОВ «Тектоареал» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність громадянам України для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ А 01.03) загальною площею 52,0000 га за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, Онуфріївська селищна територіальна громада за межами населеного пункту, 2021 року. За завданням на розроблення проекту землеустрою виконувана робота передбачала розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність громадянам України (згідно додатку) для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ А 01.03), які розташовані за адресою Кіровоградська область, Олександрійський район, Онуфріївська селищна територіальна громада за межами населеного пункту. Підставою для виконання роботи були накази Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (згідно додатку). Характеристика об`єктів: місце розташування за межами населеного пункту,форма власності державна, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства(код КВЦПЗ А.01.03);землі запасу(код КВЦПЗ К.16.00) (т.3 а.с.176-238).

Додаток до заяви з виконання робіт містить перелік за ПІБ громадян (26 осіб), підстава накази Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській областівід 19 квітня 2021 року №330-УБД та №331-УБД, площею по 2 га.

Згідно пояснювальної записки проекту, відповідно до наказів Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 19 квітня 2021 року №330-УБД та №331-УБД, громадянам України надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність площею 52, 0000 га для введення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ А.01.03) за рахунок земель сільськогосподарського призначення.Земельні ділянки відводяться за рахунок раніше сформованих ділянок з кадастровими номерами, у т.ч. і спірна земельна ділянка, загальною площею 52,0000 га, які перебувають у державній власності. Код та цільове призначення земель згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель (КВЦПЗ): А.01.03 для ведення особистого селянського господарства; К.16.00 Землі запасу, кадастрові номери наведені, у т.ч. і спірна земельна ділянка. Згідно з класифікацією видів земельних угідь код та назва угідь земельних ділянок - 01.01. рілля. Обмеження у використанні земельних ділянок відсутні.

26 громадян України звернулися до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області із клопотаннями відповідно до ст.ст.118,121 ЗК Українинадати дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Онуфріївської селищної територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області (т.4 а.с.98-113), які 14 квітня 2021 року зареєстровані у головному управлінні.

Наказами ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 19 квітня 2021 №330-УБД та №331-УБД «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» надано дозвіл 26 громадянам України на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих на території Онуфріївської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області загальною площею 26,0000 га, орієнтовний розмір земельної ділянки по 2,0000 га кожному,за цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства(т.4 а.с.98-99 зворот). Прізвище ОСОБА_4 у цих списках відсутнє.

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області «Про надання документів» від 28 листопада 2022 року №29-11-0.332-2939/2-22 накази стосовно відмови у затвердженні проектів землеустрою, які були розроблені на підставі наказів від 19 квітня 2021 року №330-УБД, №331-УБД «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», Головним управлінням не видавались (т.4 а.с.98).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що в ході судового розгляду справи позивачем не було доведено, що його право порушене, а оскаржувані рішення прийняті селищною радою відповідно до вимог чинного законодавства.

Апеляційний суд не може погодитись з такими висновками суду, виходячи з такого.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно зі статтею 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

З урахуванням зазначених вище норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 4 ЦПК України передбачено, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Передумовою участі органів та осіб в цивільному процесі є набуття ними цивільного процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право представляти інтереси інших суб`єктів, та наявність процесуальної правосуб`єктності, яка передбачає процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

Згідно з пунктом 3 частини першої та частиною другою статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

На прокуратуру покладаються функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України (стаття 2 Закону України «Про прокуратуру»; далі Закон № 1697-VII). Прокуратура виконує функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 1 Розділу ХІІІ Закону № 1697-VII).

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятої 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

ЄСПЛ звертав увагу на те, що підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або ж у тому разі, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти росії» (Menchinskaya v. russia, заява № 42454/02, § 35)).

Випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді визначені у Законі України «Про прокуратуру», частини третя-четверта статті 23 якого визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

У пункті 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц зазначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 69).

При цьому склад відповідачів визначається прокурором самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб`єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного прокурором способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права, тобто не має потребувати додаткового звернення з іншими вимогами до учасників спірних правовідносин тощо.

У рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України вказав, що стосовно повноваження прокуратури щодо представництва інтересів держави в суді в Основному Законі України міститься застереження «у виключних випадках і в порядку, що визначені законом». Про такі випадки йдеться, зокрема, у частині третій статті 23 Закону №1697-VII. Це обумовлюється недопущенням свавільного втручання прокуратури у здійснення господарської та статутної діяльності юридичних осіб, досягнення цілей функціонування учасника відповідних правовідносин, виконання ним договірних зобов`язань тощо. При цьому на прокуратуру покладається обов`язок щодо обґрунтування необхідності такого втручання.

У рішенні від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 виснувала про те, що, звертаючись до компетентного органу перед пред`явленням позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону №1697-VII, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39). Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (пункт 40).

Отже, за наявності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист інтересів держави саме у спірних правовідносинах, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону №1697-VII, і, якщо цей компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але, якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо, чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Втручання у приватні права й інтереси має бути належно збалансованим із відповідними публічними (державними, суспільними) інтересами, із забезпеченням прав, свобод та інтересів кожного, кому держава гарантувала доступ до загальнонародних благ і ресурсів. У разі порушення рівноваги публічних і приватних інтересів, зокрема безпідставним наданням пріоритету правам особи перед правами держави чи територіальної громади, у питаннях, які стосуються загальних для всіх прав та інтересів, прокурор має повноваження, діючи у публічних інтересах, звернутися до суду, якщо органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові особи не бажають чи не можуть діяти аналогічним чином, або ж самі є джерелом порушення прав і законних інтересів територіальної громади чи загальносуспільних (загальнодержавних) інтересів. У таких випадках відповідні органи можуть виступати відповідачами, а прокурор позивачем в інтересах держави. За відсутності такого механізму звернення до суду захист відповідних публічних інтересів, поновлення колективних прав та інтересів держави, територіальної громади і її членів, захист суспільних інтересів від свавілля органів державної влади чи органів місцевого самоврядування у значній мірі може стати ілюзорним. Так само відсутність зазначеного механізму може загрожувати недієвістю конституційної вимоги, згідно з якою використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (частина сьома статті 41 Конституції України).

Відповідно до ст. 72 Конституції Українською СРСР від 30.01.1937 (далі - Конституція УРСР від 30.01.1937), органами державної влади в областях, районах, містах, селищах і селах Української РСР були ради депутатів трудящих. Виконавчими і розпорядливими органами обласних, районних, міських, селищних і сільських Рад депутатів трудящих є вибирані ними виконавчі комітети. Згідно ст. 73 Конституції УРСР від 30.01.1937, Виконавчі комітети Рад депутатів трудящих (області, району, міста, селища, сіла) здійснюють керівництво культурно-політичним і господарським будівництвом на своїй території.

Відповідно до вимог Земельного кодексу УРСР 1922 року усі землі перебували у державній власності, а ради депутатів виступали як органи державної влади в областях, районах, містах, селищах і селах Української РСР і відповідно повноваження на розпорядження державними землями мали Виконавчі комітети відповідних рад.

Згідно зі ст.ст.16, 20 Земельного кодексу Української РСР 1970 року, введеного в дію з 01.01.1971, надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад депутатів трудящих в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР.

У пункті 8.4. постанови Верховного Суду від 16.01.2020 у справі №916/2675/15 зазначено, що за змістом норм Земельного кодексу УРСР в редакції закону від 29.11.1922, Земельного кодексу УРСР від 08.07.1971, Земельного кодексу України від 18.12.1990 та від 25.10.2001 порядок передачі та набуття права постійного користування на землі державної власності протягом дії вказаних законів не змінювався - правовстановлюючий характер мало рішення органу, до повноважень якого належало розпорядження відповідними землями, про передачу земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення в постійне користування, яке було підставою для набуття прав на цю ділянку, а оформлення цього права з видачею, зокрема державного акта, мало посвідчувальний характер (зокрема, статті 4, 16, 20 Земельного кодексу УРСР в редакції закону від 08.07.1971 тощо).

Згідно з положеннями статей 78, 80, 83, 84 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності, це право набувається і реалізується державною через органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень. Водночас комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам, що реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування. Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі, зокрема, передачі їм земель державної власності.

Відповідно до пункту 24 розділу Х «Прикінцеві положення» Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, зокрема, крім земель: що використовуються державними підприємствами на праві постійного користування.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки врегульована статтею 117 Земельного кодексу України та здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. До земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні державних підприємств.

Право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема. підприємства, що належать до державної та комунальної власності (ст. 92 Земельного кодексу України).

До набрання чинності Земельним кодексом України земельні правовідносини були врегульовані, відповідно, Земельним кодексом УРСР 1990 року, який також розрізняв тимчасове і постійне користування землею, та Земельним кодексом УРСР 1970 року, який передбачав тимчасове (короткострокове до трьох років, довгострокове від трьох до десяти років) та безстрокове користування.

Нормами Земельного кодексу України (пункт 7 розділу «Перехідні положення») та постанови Верховної Ради УРСР «Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР» від 18.12.1990 №562-ХІІ передбачено збереження особами прав (зокрема користування) на земельні ділянки, отримані ними до введення в дію відповідних Кодексів.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 50 Земельного кодексу УРСР 1970 року землі сільськогосподарського призначення надавалися в безстрокове користування, зокрема, радгоспам для ведення сільського господарства.

Надання земельних ділянок у користування здійснювалося в порядку відведення, яке провадилось на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР (ст.16 Земельного кодексу УРСР 1970 року).

Право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчувалось державними актами на право користування землею (ст.20 Земельного кодексу УРСР 1970 року). Подібні за змістом норми закріплені також у статті 23 Земельного кодексу УРСР 1990 року та статті 126 Земельного кодексу України (в редакції, чинній до 01.01.2013).

Згідно з чинною редакцією статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У статті 27 зазначеного Закону закріплені підстави для державної реєстрації прав, до яких щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав віднесено, зокрема, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею, видані до 01.01.2013; рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність тощо.

Закон України «Про Державний земельний кадастр» у пунктах 2, 10 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення», у редакції, чинній на час реєстрацією за Радою прав на спірну земельну ділянку, передбачав, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі, якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) тощо. Водночас документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Разом з тим згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду державний акт на право постійного користування земельною ділянкою є документом, який посвідчує наявність такого права. Існування права постійного користування земельною ділянкою у відповідного суб`єкта не залежить від наявності чи відсутності у нього такого державного акта. Подібні за змістом висновки викладені, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №823/1984/16 та постанові Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №903/704/20.

Судом встановлено, що станом на 01.01.2013 земельні ділянки на праві власності, користування за ДП «Онуфріївський кінний завод №175» та за його правонаступником ДП «Конярство України» не зареєстровані, державний акт на право власності не видавався.

У пункті 7.27 постанови від 05 листопада 2019 року у справі №906/392/18 (провадження №12-57гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у ст. 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 цього Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

В постанові від 15 вересня 2020 року у справі №912/757/19 Верховний Суду зазначив, що у земельному законодавстві така підстава припинення права постійного користування земельною ділянкою, яке набуто у встановленому порядку, як неоформлення права постійного користування земельною ділянкою відсутня.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 142 ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Відповідно до частини п`ятої статті 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно з частинами другою та третьою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

У позовній заяві прокурор вказував, що інтереси держави порушено внаслідок прийняття органом місцевого самоврядування незаконних рішень щодо реєстрації права комунальної власності на спірну земельну ділянку та подальшої передачі її у приватну власність, всупереч її належності до державної форми власності та перебування у постійному користуванні ДП «Конярство» України». Також вказував, що ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, як орган державної влади, наділений повноваженнями щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, тривалий час після виявлення порушень земельного законодавства не вжив заходів на здійснення захисту інтересів держави і самостійно не звернувся до суду з відповідним позовом. Тому за наявності суспільного інтересу у поверненні спірної земельної ділянки прокурор зобов`язаний звернутися до суду для захисту відповідних публічних інтересів і підстави для представництва інтересів держави у цій справі.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №925/1265/16, від 6 лютого 2019 року у справі №522/12901/17-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340, від 1 жовтня 2019 року у справі №910/3907/18, від 28 січня 2020 року у справі №50/311-б, від 19 травня 2020 року у справі №922/4206/19, від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18, від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18, від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17; постанова Верховного Суду України від 10 вересня 2014 року у справі №6-32цс14).

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (статті 387, 388, 1212 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 52 ЗК України).

Негаторний позов - це позов власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Предметом позову про витребування майна є вимога власника, який не є володільцем цього майна, до особи, яка заволоділа останнім, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Метою позову про витребування майна є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном, зокрема землями сільськогосподарського призначення, означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, призводить до ефективного захисту прав власника саме цього майна.

Отже, у разі державної реєстрації права власності за новим володільцем (відповідачем), власник, який вважає свої права порушеними, має право пред`явити позов про витребування відповідного майна.

При цьому Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що власник може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, і для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Такий правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16, від 21 серпня 2019 року у справі №911/3681/17, від 16 червня 2020 року у справі №372/266/15-ц та від 02 лютого 2021 року у справі №925/642/19.

Крім того, не є належним способом захисту права або інтересу позивача вимога про скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскільки воно вичерпує свою дію в момент цієї реєстрації. Такий правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 04 вересня 2018 року у справі №915/127/18, від 29 травня 2019 року у справі №367/2022/15-ц, від 05 жовтня 2022 року у справі №922/1830/.

Вимоги про визнання незаконним (недійсним) і скасування рішення органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність і про скасування державної реєстрації такого права за певних умов можна розглядати як вимоги про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, якщо саме ці рішення та реєстрація створюють відповідні перешкоди.

У цій справі мета прокурора спрямована на відновлення власником - державою володіння спірною земельною ділянкою. Тому не є належними й ефективними способами захисту вимоги про визнання недійсними рішення Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області 15 червня 2021 року №860 в частині включення до переліку земельних ділянок, що передаються із державної власності в комунальну власність, земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0600, рішення Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області №1537 від 26.07.2021, яким передано у приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0600, скасування державної реєстрації речового права права власності земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0600, що здійснена державним реєстратором Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області (колишня назва Кіровоградська районна державна адміністрація) 06.08.2021, на підставі рішення Онуфріївської селищної ради №1537 від 26.07.2021, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис: 43401259, припинивши речове право право власності земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди б/н від 17.02.2022, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ «Агродар ЛТД», про передачу у користування земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0600, скасування державної реєстрації іншого речового права права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0600, що здійснена державним реєстратором Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області 27.05.2022, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис: 43401259, припинивши інше речове право право оренди земельної ділянки.

Також слід відзначити, що у постанові від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16 (провадження №14-208цс18) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване в цьому реєстрі за відповідачем.

У кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі №9901/172/20, від 1 липня 2021 року у справі №9901/381/20, від 26 жовтня 2021 року у справі №766/20797/18, від 1 лютого 2022 року у справі №750/3192/14, від 22 вересня 2022 року у справі №462/5368/16-ц, від 4 липня 2023 року у справі №233/4365/18).

Саме тому, виходячи з мети позову, який заявив прокурор, і його обґрунтування, вимогу зобов`язати ТОВ «Агродар ЛТД», якому спірну земельну ділянку в оренду передав ОСОБА_8 , повернути державі в особі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області земельну ділянку слід розуміти як вимогу про витребування цієї ділянки з володіння ОСОБА_8 на користь неволодіючого власника - держави. Зміни під час провадження у справі в адміністративно-територіальному устрої та перехід права розпорядження певними земельними ділянками від держави до територіальної громади не впливають на можливість задоволення цього позову та виконання рішення суду на користь належного суб`єкта (територіальної громади).

Аналогічна правова позиція щодо способу судового захисту викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2023 року у справі №633/408/18 (провадження №14-86 цс22).

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) друге речення того ж абзацу охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) другий абзац визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), пункти 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, а останнє - характеризуватися доступністю для заінтересованих осіб, чіткістю, наслідки його застосування мають бути передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, то Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати роЗакону України мне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа - добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), пункт 68, «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07), пункт 45).

ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б один із зазначених критеріїв сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном не буде дотриманий. І навпаки - встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Критерій законності означає, що втручання держави у право особи на мирне володіння майном повинно здійснюватися на підставі закону чи іншого нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право особи на мирне володіння майном є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Легітимною метою такого втручання може бути здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.

Конституція України визначає, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (статті 13, 14).

За правилами статей 4, 5ЗКУкраїни завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним. Тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. При цьому, державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (як складової права власності).

Отже особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.

Тому, заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа.

З огляду на викладене володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість, право володіння, як складова права власності, неправомірним (незаконним) бути не може. Право володіння як складова права власності на нерухоме майно завжди належить власникові майна.

Отже, особа, за якою зареєстроване право власності, є володільцем нерухомого майна, але право власності (включаючи право володіння як складову права власності) може насправді належати іншій особі. Тому заволодіння земельною ділянкою шляхом державної реєстрації права власності є можливим незалежно від того, набув володілець право власності (і право володіння) на таку ділянку чи ні.

Згідно наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що 19 липня 2021 року ОСОБА_4 звернувся до Онуфріївського селищного голови з заявою про надання у власність земельної ділянки за межами населеного пункту площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за адресою смт. Онуфріївка на території Онуфріївської селищної ради кадастровий номер 3524655100:02:000:0600 (т.1 а.с.30).

Рішенням Онуфріївської селищної ради від 26 липня 2021 року №1537 передано із земель комунальної власності Онуфріївської селищної ради ОСОБА_4 земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, в тому числі: 2,0000 га рілля для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 3524655100:02:000:0600) із земель сільськогосподарського призначення,що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район Онуфріївська селищна рада (т. 1 а.с.31).

Державна реєстрація права приватної власності ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 3524655100:02:000:0600 здійснена державним реєстратором Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області 06 серпня 2021 року, на підставі рішення Онуфріївської селищної ради від 26 липня 2021 року №1537, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис: 43401259 (т.1 а.с.25-28).

ОСОБА_4 після передачі їй у власність спірної земельної ділянки не використовувала її для ведення особистого селянського господарства, а на підставі договору оренди від 17 лютого 2022 року передала в оренду ТОВ «Агродар ЛТД» строком на 10 років до 17 лютого 2032 року, за яким 27 травня 2022 року зареєстровано право оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 46946888 (т.1 а.с.27).

Судом не було встановлено наявності доказів добровільної відмови ДП «Конярство України» від права постійного користування земельною ділянкою державної форми власності, що виключало віднесення спірної земельної ділянки до земель комунальної власності і розпорядження нею без згоди власника - держави є незаконним.

Заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа.

Рішення Онуфріївської селищної ради від 15 червня 2021 року №860 суперечить чинному законодавству, оскільки не спростоване належне ДП «Конярство України» право постійного користування землями державної форми власності на території Онуфріївської селищної ради, в межах яких розташована спірна земельна ділянка, і таке користування не припинялось та визнається державою.

Спірна земельна ділянка вибула з державної власності всупереч встановленого законом порядку і зареєстрована на праві комунальної власності за Онуфріївською селищною радою на підставі її неправомірних рішень.

Передача спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_4 із подальшою реєстрацією за нею права власності також є незаконними.

Право приватної власності на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 3524655100:02:000:0600, площею 2 га, 06 серпня 2021 року зареєстроване за ОСОБА_4 , відповідно саме у останньої підлягає витребуванню ця земельна ділянка на користь власника держави.

Втручання у право ОСОБА_4 на мирне володіння спірною земельною ділянкою ґрунтується на законі, про що зазначено вище. Легітимною метою такого втручання є публічні інтереси у контролі за раціональним використанням сільськогосподарських земель, які є обмеженим природним ресурсом. З огляду на недобросовісність поведінки у спірних правовідносинах як Онуфріївської селищної ради Олександрійськогорайону Кіровоградськоїобласті, так і ОСОБА_4 , втручання у право останнього на мирне володіння спірною ділянкою та її повернення у володіння власника будуть пропорційними зазначеній легітимній меті і, враховуючи встановлені обставини справи, не становитимуть для ОСОБА_4 надмірного тягаря.

Відповідно до ч. 1ст. 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, на підставі ст.376 ЦПК України, рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 23 січня 2024 року слід скасувати, позов заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури Олександра Маленка в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою у спірних правовідносинах Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 , ТОВ «Агродар ЛТД», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ДП «Конярство України», провизнання недійснимирішень,визнання недійснимдоговору орендиземлі,скасування державноїреєстрації,зобов`язання повернутиземельну ділянку задовольнити частково, витребувавши з володіння ОСОБА_1 накористь державиземельну ділянкуплощею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0600, розташовану на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області. Позовні вимоги заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури Олександра Маленка в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою у спірних правовідносинах ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, ТОВ «Агродар ЛТД» про визнання недійсними рішень, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації залишити без задоволення.

Частиною 13 ст.141 ЦПК Українипередбачено, що у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати пропорційно до задоволених вимог у розмірі 3721,50 грн.

Керуючись ст. ст.367,374,376,382 - 384 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури задовольнити частково.

Рішення Онуфріївськогорайонногосуду Кіровоградськоїобласті від13лютого 2024рокускасувати.

Позов заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури Олександра Маленка в інтересахдержави вособі органу,уповноваженого державоюу спірнихправовідносинах Головногоуправління Держгеокадаструв Кіровоградськійобласті доОнуфріївської селищноїради Олександрійськогорайону Кіровоградськоїобласті, ОСОБА_1 ,Товариства зобмеженою відповідальністю«Агродар ЛТД»,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет спору,на стороніпозивача Державнепідприємство «КонярствоУкраїни» провизнання недійснимирішень,визнання недійснимдоговору орендиземлі,скасування державноїреєстрації,зобов`язання повернутиземельну ділянкузадовольнити частково.

Витребувати з володіння ОСОБА_1 накористь державиземельну ділянкуплощею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0600, розташовану на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Позовні вимоги заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури Олександра Маленка в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою у спірних правовідносинах Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД» про визнання недійсними рішень, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910025, вул. Велика Пермська, 4, м. Кропивницький) 3721 (три тисячі сімсот двадцять одну) грн 50 грн сплаченого судового збору.

Постанова апеляційногосудунабирає законноїсилиздня їїприйняття іможе бутиоскаржена укасаційному порядкудо ВерховногоСуду протягомтридцяти днівз дняскладення повногосудового рішення.

Повний текст постанови складено 22 травня 2024 року

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді C.М. Єгорова

С.І. Мурашко