Ухвала

від 14.05.2024 по справі 707/394/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/821/93/24 Справа № 707/394/22 Категорія: ч. 1 ст. 197-1 КК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року м. Черкаси

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участі:

секретаря ОСОБА_5 ,

прокурорів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_7 на вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 12 травня 2023 року,

ВСТАНОВИЛА

Вироком, що оскаржується, ОСОБА_8 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні та виправдано за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Органом досудового розслідування ОСОБА_10 обвинувачується в тому, що він, будучи директором ТОВ «Сафарі ЛТД» вчинив самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному власнику, за таких обставин.

Розпорядженням заступника голови Черкаської районної державної адміністрації (далі Черкаська РДА) «Про передачу в оренду земельних ділянок» №301 від 20.07.2018 передано ТОВ «Сафарі ЛТД» нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки (паї) площею 130,0997 га з кадастровим номером 7124985000:02:004:0046 та 44,1990 га з кадастровим номером 7124985000:02:004:0047 в оренду до моменту отримання їх власниками (спадкоємцями) документів на право власності на земельні ділянки але не більше як на 20 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адмінмежах Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту.

27.07.2018 між орендодавцем Черкаською РДА в особі ОСОБА_11 та орендарем ТОВ «Сафарі ЛТД» в особі директора ОСОБА_12 укладено договір оренди землі.

Згідно з вказаним договором орендодавець, на підставі розпорядження Черкаської РДА від 20.07.2018 №301 передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки (паї) сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 7124985000:02:004:0046 та 7124985000:02:004:0047 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адмінмежах Мошнівської сільської ради, за межами населеного пункту. В оренду передаються нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки (паї) загальною площею 174,2987 га, з них 44,1990 га - пасовища, 83,8498 га - сіножаті, 46,2499 га - рілля, що знаходяться в адмінмежах Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту.

У подальшому рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.06.2019 по справі №925/95/19 у позові Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області до Черкаської РДА та ТОВ «Сафарі ЛТД» про визнання протиправним та скасування розпорядження Черкаської РДА №301 від 20.07.2018 «Про передачу в оренду земельних ділянок», визнання недійсним договору оренди землі від 27.07.2018 та скасуванням державної реєстрації договору відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного Господарського суду від 23.01.2020 по справі №925/95/19 рішення Господарського суду Черкаської області від 04.06.2019 у справі №925/95/19 скасовано. Прийнято нове рішення, яким визнано протиправним та скасовано розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 20.07.2018 №301 «Про передачу в оренду земельних ділянок» та визнано недійсним договір оренди укладений між Черкаською РДА та ТОВ «Сафарі ЛТД» від 27.07.2018 на земельні ділянки за кадастровими номерами №7124985000:02:004:0047 та 7124985000:02:004:0046 та повернути земельну ділянку державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.09.2020 по справі №925/95/19 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Сафарі ЛТД» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020.

Незважаючи на викладене вище, з 23.01.2020 по 22.12.2020 ОСОБА_10 , не маючи правовстановлюючих документів на використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані в адміністративних межах Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту, з кадастровими номерами 7124985000:02:004:0046та 7124985000:02:004:0047 загальною площею 174,2987 га, достовірно знаючи, що вказані земельні ділянки належать до земель державної власності та він не має права на їх використання, залучивши власну техніку, та іншу не встановлену в ході досудового розслідування сільськогосподарську техніку, самовільно зайняв та здійснив засівання зазначених земельних ділянок загальною площею 174,2987 га сільськогосподарською культурою виду кукурудза.

Таким чином, ОСОБА_10 з 23.01.2020по 22.12.2020, діючи вособистих інтересах, маючи на меті здійснення підприємницької діяльності, а саме вирощування сільськогосподарських культур, заволодів земельними ділянками загальною площею 174,2987 га, що розташовані в адміністративних межах Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту, з кадастровими номерами 7124985000:02:004:0046 та 7124985000:02:004:0047, які відносяться до земель державної власності, та здійснював подальше користування цими земельними ділянками для вирощування кукурудзи, достовірно знаючи, що ці земельні ділянки державної форми власності йому у встановленому порядку не надавалися у власність, володіння і користування (постійне, оренда, земельний сервітут, емфітевзис, суперфіцій), й жодних правочинів щодо цих земельних ділянок їх власником не укладалось.

Вказаними діями ОСОБА_10 спричинив шкоду власнику земельної ділянки - державі, у розмірі 811186,15 грн., що у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є значною шкодою.

Ці дії ОСОБА_8 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.197-1 КК, як самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному власнику.

За цим обвинуваченням ОСОБА_10 був виправданий, у зв`язку з недоведеністю вчинення ним цього кримінального правопорушення.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вищевказаний вирок та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_8 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК та призначити покарання у виді арешту на строк 6 місяців. Цивільний позов задовольнити в повному обсязі.

Вважає, що вирок суду є незаконним, таким, що підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та неповноту судового розгляду. Стверджує, що суд першої інстанції не виконав вимоги закону, що містяться у ст.ст. 85, 86, 94, 370, 374 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), п.п. 16, 17 викладені в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 «Про виконання судами України законодавства і постанови Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» та поверхово підійшов до дослідження обставин вчинення ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення, побудувавши своє рішення на суперечливих, не перевірених достатньо доказах, яким не надав належної правової оцінки.

Зокрема, прокурор вказує, що суд не взяв до уваги відомості, які зазначені у протоколах огляду місця події від 03.06.2020 та 20.1 1.2020; матеріали складені державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Черкаській області ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , а також відомості, які зазначені у рішеннях Черкаського окружного адміністративного суду від 11.06.2021 у справі №580/1956/21 та Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2021, а також Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 у справі 925/95/19. Окрім того, прокурор вказав на відсутність дозволу (згоди) Черкаської РДА на укладання ТОВ «Сафарі ЛТД» договору суборенди земельних ділянок за кадастровими номерами 7124985000:02:004:0046 та 7124985000:02:004:0047, що виключає обробіток цих земельних ділянок наявним суборендарем ПП «Піраміда-Агро» та не прийняття судом до уваги показань свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .

Не погоджується з позицією суду першої інстанції щодо встановлених порушень, при складенні протоколів огляду місця події від 03.06.2020 та 20.11.2020, на які вказав суд. Щодо цього прокурор зазначив, що будь-якого обшуку на території ТОВ «Сафарі ЛТД» проведено не було. Тому посилання суду першої інстанції на те, що огляд проводився в порядку ч. 2 ст. 237 КПК являється помилковим та необґрунтованим. Також у цьому випадку запрошення понятих не є обов`язковим, з огляду на положення ч. 7 ст. 223 КПК. Окрім того, чинний КПК не передбачає обов`язкової фіксації слідчої дії за допомогою аудіо та відеозапису під час проведення такої слідчої дії як огляд місця події. Тому вважає вказані протоколи належними доказами.

Також звертає увагу на матеріали складені працівниками ГУ Держгеокадастру в Черкаській області під час проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки.

Вказав, що 18.12.2020 державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Черкаській області ОСОБА_13 та ОСОБА_17 відповідно до вимог ст.ст. 6,10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» проведена перевірка з питання дотримання вимог земельного законодавства при використанні земель в адмінмежах Мошнівської сільської ради Черкаського району. У результаті якої встановлено, що на земельних ділянках сільськогосподарського призначення державної власності з кадастровим номером 7124985000:02:004:0046 площею 130,0997га, з кадастровим номером 7124985000:02:004:0047 площею 44,199га, що розташовані в адміністративних межах Мошнівської сільської ради виявлені ознаки сільськогосподарського обробітку, а саме земельні ділянки переорані. Земельні ділянки використовуються без оформлення права власності, або права користування.

У подальшому 22.12.2020 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Черкаській області ГУ Держгеокадастру в Черкаській області ОСОБА_13 складено протокол про адміністративне правопорушення №764-ДК/0242П/07/01/-20 стосовно директора ТОВ «Сафарі ЛТД» ОСОБА_8 за фактом вчинення правопорушення, передбаченого ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. «б» ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України (далі - ЗК). У зв`язку з тим, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення зроблено висновок, що в порушенні є ознаки злочину, відповідальність за який передбачено ст. 197-1 КК справу про адміністративне правопорушення, яке вчинив директор ТОВ «Сафарі ЛТД» ОСОБА_10 - закрито.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.06.2021 по справі №580/1956/21 у задоволенні в задоволенні адміністративного позову позовну заяву ТОВ «Сафарі ЛТД» до ГУ Держгеокадастру в Черкаській області про визнання протиправним та скасування припису ГУ Держгеокадастру в Черкаській області №764-ДК/0302Пр/03/01/-20 від 22.12.2020 про усунення порушень вимог земельного законодавства - відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2021 апеляційну скаргу ТОВ «Сафарі ЛТД» - залишено без задоволення, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.06.2021 - залишено без змін.

Вказує, що судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду вказаного вище позову встановлено такі факти. Право оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 7124985000:02:004:0046, 7124985000:02:004:0047 за позивачем згідно з відомостями державного реєстру речових прав на нерухоме майно, припинено - 05.11.2020, натомість факт використання земельних ділянок без оформлення права власності, або права користування встановлено за наслідками проведення перевірки - 18.12.2020. Таким чином, обставина наявності за позивачем статусу орендаря земельних ділянок у Державному реєстрі до 05.11.2020 жодним чином не спростовує встановлений за наслідками перевірки факт використання позивачем землі, без оформлення права власності, або права користування станом на 18.12.2020.

Суд адміністративної юрисдикції врахував, що переораність земельних ділянок в свою чергу може свідчити про здійснення підготовчих робіт до майбутнього обробітку. Процедура оранки є одним із етапів проведення польових робіт перед посівом сільськогосподарських культур, у зв`язку із чим, оранка земельних ділянок, за відсутності належним чином посвідченого права користування, має ознаки самовільного використання. Доводи ж позивача про відсутність доказів, що саме ним було здійснено обробіток земельних ділянок суд вважає необґрунтованими в контексті його власних посилань про наявність у нього права користування земельними ділянками до 05.11.2020.

Таким чином, з урахуванням встановлених в ході перевірки ознак сільськогосподарського обробітку - переораності земельних ділянок, а також визнання недійсним договору оренди укладеного із позивачем, суд при розгляді адміністративного позову дійшов до висновку про доведеність факту використання земельних ділянок: кадастровий номер 7124985000:02:004:0046, 7124985000:02:004:0046 з порушенням вимог ст. ст. 125, 126 ЗК, що відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за охороною та використанням земель» свідчить про факт самовільного зайняття позивачем відповідних земельних ділянок.

Також прокурор зазначив, що в постанові від 05.10.2021 Шостий апеляційний адміністративний суд вказав, що 22.12.2020 до державного інспектора прибув ОСОБА_10 директор ТОВ «Сафарі ЛТД» та особисто повідомив, що дані земельні ділянки виорані для підготовки до польових робіт.

Ще прокурор зважив на наявність ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 11.06.2020 про накладення арешту на вказані земельні ділянки. У розгляді вищезазначеного клопотання приймав участь ОСОБА_10 , представник ТОВ «Сафарі ЛТД», який мав процесуальний статус - власник майна.

Далі ухвалою Черкаського апеляційного суду від 16.07.2020 відмовлено у задоволенні апеляційної скарги представника власника майна ОСОБА_8 . У цій ухвали апеляційний суд, навівши відомості про технології вирощування кукурудзи встановив, що кукурудзу на цих земельних ділянках було засіяно вже після того, як уже було визнано недійсним договір оренди укладений між Черкаською РДА та ТОВ «Сафарі ЛТД» від 27.07.2018 на земельні ділянки з кадастровими номерами 7124985000:02:004:0046 та 7124985000:02:004:0047, а тому вищевказані дії щодо отримання даного урожаю були вчинені поза межами строку дії договору тому є протиправними та свідчать про самовільне зайняття земельних ділянок.

В обґрунтування апеляційних вимог прокурор наводить показання свідків, зокрема ОСОБА_13 , яка працює державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Черкаській області Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області щодо обставин проведеного огляду земельних ділянок 03.06.2020 за її участі, у якості спеціаліста. А також свідок пояснив про події складання нею протоколу про адміністративне правопорушення від 22.12.2020 № 764-ДК/0242П/07/01/-20. Засвідчує, що ОСОБА_13 повідомила, що вказані земельні ділянки обробляє саме ОСОБА_10 , про що він зазначив їй особисто.

Проте, незважаючи на те, що свідок ОСОБА_13 допитувалася у судових засіданнях 10.11.2022 та 11.01.2023, її показання не зазначені у вироку.

Стверджує, що акт обстеження земельної ділянки №764- ДК/248/АО/Ю/01/-20 та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №764-ДК/859/АП/09/01/-20, а також висновок експерта від 08.04.2021 №1337/20/47/21-23 являються належними та допустимими доказами, які в сукупності з іншими доказами підтверджують причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Переконаний, що показання свідка ОСОБА_16 , зазначені у вироку суду, взагалі не відповідають показанням, наданим останньою під час судового засідання, яке відбулося 08.08.2022.

Разом з тим, вказує, що свідок ОСОБА_16 повідомила, що ТОВ «Сафарі ЛТД», керівником якого являється ОСОБА_10 , не мало права використовувати вказані земельні ділянки.

Щодо посилання суду першої інстанції на наявність суборендаря ПП «Піраміда АГРО», прокурор вказав таке.

Згідно з п. 27 договору оренди землі від 27.07.2018 - права орендаря: самостійно господарювати на землі з дотриманням договору оренди. Орендодавцем на час укладання договору оренди була Черкаська РДА.

Відповідно до листа Черкаської РДА №01-39/4072/01-39/3015 від 02.12.2021 цією адміністрацією не надавалось дозволу (згоди) ТОВ «Сафарі ЛТД» на укладення договору суборенди земельних ділянок за кадастровими номерами: 7124985000:02:004:0046 та 7124985000:02:004:0047.

Більше того, згідно з ст. 8 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення договору оренди, чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється. Право суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Таким чином, з 23.01.2020 - дати визнання недійсним договору оренди, укладеного між Черкаською РДА та ТОВ «Сафарі ЛТД», припинив свою дію також договір суборенди земельної ділянки між ТОВ «Сафарі ЛТД» та ПП «Піраміда-Агро», у зв`язку з чим у суборендаря не було права на використання земельних ділянок.

Звертає увагу на посилання суду та обвинуваченого ОСОБА_8 на сплату ТОВ «Сафарі ЛТД» орендної плати за користування земельними ділянками.

Згідно Податкового Кодексу України (далі - ПК) плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (орендна плата).

Орендна плата - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПК).

Вказані вимоги також дотримані не були, у зв`язку з тим, що фактично будь-який договір оренди землі не укладався, а договір укладений 27.07.2018 між ТОВ «Сафарі ЛТД» та Черкаською РДА, закінчив діяти 23.01.2020. Вказане негативно вплинуло на надходження коштів до місцевого бюджету та сплату значно менших сум орендної плати.

Захисник ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 подав заперечення на апеляційну скаргу прокурора. Посилаючись на законність, обґрунтованість вироку суду першої інстанції та відсутність підстав для повторного дослідження доказів просив апеляційну скаргу прокурора Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок щодо ОСОБА_8 - без змін.

Після докладу суддею-доповідачем змісту вироку, доводів апеляційної скарги, були заслухані:

- прокурори, які підтримали вимоги апеляційної скарги, пославшись на доводи, що в ній викладені;

- обвинувачений та його захисник, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, пославшись на законність вироку суду першої інстанції;

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників процесу, вивчивши матеріали провадження та дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до таких висновків.

У відповідності до ч. 1 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 407 КПК, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити вирок або ухвалу без змін.

Колегія суддів, вважає, що виправдувальний вирок суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 370 КПК.

Висновки суду першої інстанції в частині недоведеності вини обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК є правильними, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, що підтверджується безпосередньо дослідженими доказами судом першої інстанції.

За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень має суворо додержуватись принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з вимогами ст. 91 КПК доказуванню у кримінальному провадженні підлягають: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, а також вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого.

Дослідивши докази, згідно з вимогами ст. 94 КПК, суд першої інстанції, привівши відповідні підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких відкинув докази обвинувачення, виніс виправдувальний вирок.

Колегія суддів погоджується з даним висновком, оскільки, суд першої інстанції з дотриманням вимог кримінального процесуального закону розглянув кримінальне провадження та дійшов обґрунтованого висновку про недостатність доказів сторони обвинувачення для доведення винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК.

Органами досудового розслідування ОСОБА_10 обвинувачувався у самовільному зайнятті земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному власнику.

Предметом даного кримінального правопорушення є земельна ділянка як об`єкт права власності. Земельна ділянка - це частина земельної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами суб`єктів власності.

Об`єктивна сторона злочину передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки. Самовільне зайняття ділянки - це активні протиправні дії по заволодінню (захопленню) всупереч встановленому порядку земельної ділянки. Остання належить на праві власності іншій особі (фізичній чи юридичній), яка володіє нею на інших законних підставах (наприклад, на підставі договору оренди). Причому земельна ділянка для винної особи є чужою, вона не має необхідних і достатніх прав на володіння, користування чи розпорядження ділянкою як власник чи як особа, якій надано право постійно чи тимчасово володіти і користуватися нею.

Самовільне зайняття земельної ділянки з об`єктивної сторони може полягати у різних діях - у незаконному огорожуванні ділянки, знищенні і встановленні «своїх» межових знаків, у протиправному використанні землі у своїх потребах: обробка, удобрення землі, насадження насіння, дерев чи кущів, виконання меліоративних, інших робіт, завезення і розміщення будівельних матеріалів тощо. Але у всіх випадках особа протиправно заволодіває земельною ділянкою, вчинює відносно неї певні дії як «власник» чи «законний користувач» і при цьому порушує суб`єктивні інтереси учасників земельних правовідносин у галузі правомірного використання, відтворення та охорони земель.

Суб`єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується умисною виною: особа усвідомлює, що самовільно, з порушенням встановленого порядку займає (захоплює) чужу для неї земельну ділянку, передбачає, що власнику чи законному володільцю буде спричинена її діями значна шкода, і бажає цього. Мотив і мета злочину - корисливі та інші.

Стороною обвинувачення було встановлено, що ОСОБА_10 , достовірно знаючи, що вказані спірні земельні ділянки належать до земель державної власності та він не має права на їх використання, залучивши власну техніку, та іншу не встановлену в ході досудового розслідування сільськогосподарську техніку, самовільно зайняв та здійснив засівання зазначених земельних ділянок загальною площею 174,2987 га сільськогосподарською культурою виду кукурудза.

Суд першої інстанції, допитавши обвинуваченого, свідків, дослідивши письмові докази прийшов до обґрунтованого висновку про недоведеність, вчинення ОСОБА_8 інкримінованих йому наведених дій.

Згідно з вимогами ст. 94 КПК суд першої інстанції, під час розгляду справи перевірив зібрані під час досудового розслідування та судового провадження докази, на які посилалася сторона обвинувачення, оцінив їх з точки зору допустимості, належності, достовірності та достатності, надав належну оцінку як окремим доказам, так і їх сукупності, навів у оскаржуваному вироку детальний аналіз низки досліджених доказів із зазначенням мотивів, з яких відкинув докази обвинувачення, виніс виправдувальний вирок.

В обґрунтування цих висновків, суд першої інстанції слушно вказав, що стороною обвинувачення не доведено, що саме ОСОБА_10 , як директор ТОВ «Сафарі ЛТД» в період зазначений в обвинувальному акті, вчинив самовільне зайняття вказаних земельних ділянок, видавав накази - розпорядження на їх обробіток своїми чи найнятими працівниками, укладав угоди про використання праці найманих працівників та техніки для обробітку указаних земельних ділянок по посадці рослинних культур, їх вирощуванню та збиранню урожаю, наявність в ТОВ «Сафарі ЛТД» сил та засобів для здійснення такого виду діяльності та безпосереднє її здійснення на відповідних земельних ділянках. Окрім цього, також не враховано наявність суборендаря даних земельних ділянок ТОВ «Піраміда Агро» не перевірено можливість здійснення останніми відповідної діяльності на орендованих земельних ділянках та не спростовано версію сторони захисту про обробіток даних земельних ділянок саме ТОВ «Піраміда Агро».

У суді першої інстанцій обвинувачений ОСОБА_10 винуватим себе не визнав і пояснив, що він є директором ТОВ «Сафарі ЛТД», яке було орендарем земельних ділянок зазначених в обвинувальному акті. На час подій які йому інкримінуються був належним чином укладений та зареєстрований договір суборенди з ТОВ «Піраміда АГРО» на земельні ділянки які останнім використовувалися, за що його підприємство отримувало кошти. ТОВ «Піраміда АГРО» мало в своєму розпорядженні сільськогосподарську техніку та відповідних працівників, а його товариство на той час на обліку не мало жодної сільськогосподарської техніки для обробітку землі. Про рішення судів щодо скасування його договору оренди він знав, про що повідомляв і суборендаря. Він особисто не укладав жодних угод на обробіток земельних ділянок, не видавав наказів і розпоряджень про це, не звітувався про засівання площ саме його товариством. Орендну плату, згідно з договором, підприємство сплачувало та отримувало кошти від суборенди від ТОВ «Піраміда АГРО». Сільськогосподарську техніку, яка була на балансі його підприємства 20.03.2019 згідно з актом прийому передачі передано ТОВ «Хорс».

Судом першої інстанції ці показання обвинуваченого визнані достовірними, з чим погоджується апеляційний суд, адже вони не спростовані доказами, що зібрані стороною обвинувачення.

У цьому кримінальному проваджені встановлено, що відповідно до розпорядження заступника голови Черкаської РДА №301 від 20.07.2018 ТОВ «Сафарі ЛТД» передано нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки (паї) площами 130,0997 га з кадастровим номером 7124985000:02:004:0046 та 44,1990 га з кадастровим номером 7124985000:02:004:0047 в оренду до моменту отримання їх власниками (спадкоємцями) документів на право власності на земельні ділянки, але не більше як на 20 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адмінмежах Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту.

27.07.2018 між орендодавцем Черкаською РДА в особі ОСОБА_11 та орендарем ТОВ «Сафарі ЛТД» в особі директора ОСОБА_12 укладено договір оренди землі. Згідно з яким орендодавець, на підставі розпорядження Черкаської РДА від 20.07.2018 №301 передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки (паї) сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 7124985000:02:004:0046 та 7124985000:02:004:0047 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адмінмежах Мошнівської сільської ради, за межами населеного пункту. В оренду передаються нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки (паї) загальною площею 174,2987 га, з них 44,1990 га - пасовища, 83,8498 га - сіножаті, 46,2499 га - рілля, що знаходяться в адмінмежах Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту.

У подальшому рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.06.2019 по справі №925/95/19 у позові Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області до Черкаської РДА та ТОВ «Сафарі ЛТД» про визнання протиправним та скасування розпорядження Черкаської РДА №301 від 20.07.2018 «Про передачу в оренду земельних ділянок», визнання недійсним договору оренди землі від 27.07.2018 та скасуванням державної реєстрації договору відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного Господарського суду від 23.01.2020 по справі №925/95/19 рішення Господарського суду Черкаської області від 04.06.2019 у цій справі скасовано. Прийнято нове рішення, яким визнано протиправним та скасовано розпорядження Черкаської РДА від 20.07.2018 №301 «Про передачу в оренду земельних ділянок» та визнано недійсним договір оренди укладений між Черкаською РДА та ТОВ «Сафарі ЛТД» від 27.07.2018 на земельні ділянки за кадастровими номерами №7124985000:02:004:0047 та 7124985000:02:004:0046 та повернути земельну ділянку державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.09.2020 по справі №925/95/19 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Сафарі ЛТД» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020.

Всупереч позиції апелянта, судом першої інстанції надана належна оцінка судовим рішенням, на які є посилання в апеляційній скарзі. Щодо цього суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що вказані судові рішення у цьому кримінальному проваджені немають значення преюдиційних.

Такого значення також не мають рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.06.2021 у справі №580/1956/21 та Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2021, котрими відмовлено ТОВ «Сафарі ЛТД» у задоволені позову про визнання противоправним та скасування припису Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області від 22.12.2020 № 764-ДК/0242П/07/01/-20 про усунення порушень вимог земельного законодавства.

Щодо цих судових рішень апеляційний суд додатково вказує, що відповідно до положень ст. 90 КПК рішення національного суду має преюдиціальне значення лише, якщо воно набрало законної сили і ним встановленопорушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Як наслідок, судове рішення має преюдиціальне значення для суду, який розглядає кримінальне провадження, лише у визначених цією статтею випадках. Чинний КПК не містить інших положень, на підставі яких рішення судів інших юрисдикцій могли би бути визнані преюдиціальними в кримінальному процесі, тобто такими, які звільняють суд від необхідності встановлення обставин, які підлягають доказуванню, шляхом дослідження та оцінки всієї сукупності доказів у кримінальному провадженні.

До того ж, завдання кримінального судочинства є відмінним від тих завдань, які вирішують національні суди в цивільній, господарській чи адміністративній юрисдикціях. Здійснюючи кримінальне судочинство, суди не вирішують спір, а розглядають пред`явлене особі обвинувачення і за допомогою доказів встановлюють, чи винна конкретна особа у його вчиненні.

Усі докази винуватості або невинуватості особи підлягають дослідженню в змагальному кримінальному процесі.

Більше того, та обставина, що ОСОБА_10 оскаржував вказаний припис чи оспорював припинення оренди спірних земельних ділянок, його правова позиція під час розгляду справ у судах в господарській та адміністративній юрисдикції не вказують, що він вчинив об`єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 КК.

Так само зміст протоколу про адміністративне правопорушення від 22.12.2020 № 764-ДК/0242П/07/01/-20, припису Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області від 22.12.2020 № 764-ДК/0242П/07/01/-20 не доказують винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Окрім того сторона обвинувачення, як на доказ винуватості обвинуваченого у самовільному зайняття земельних ділянок, послався на протоколи їх огляду.

Згідно з протоколом огляду місця події від 03.06.2020 об`єктом огляду є земельні ділянки з кадастровими номерами 7124985000:02:004:0046 та 7124985000:02:004:0047, що розташовані в адміністративних межах с. Мошни Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту, загальною площею 174,2987га. Встановлено, що вказані земельні ділянки повністю засіяні сільськогосподарською культурою виду кукурудза, та спеціалістом ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» проведено заміри вказаних земельних ділянок. В ході огляду місця події було виявлено та вилучено два стебла сільськогосподарської культури, а саме кукурудза. Огляд місця події проводився за допомогою GPS приладу про застосування якого зазначено у протоколі, та підтверджується фото таблицею.

20.11.2020 прокурором Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_7 проведено огляд місця події - земельних ділянок з кадастровими номерами 7124985000:02:004:0046 та 7124985000:02:004:0047, що розташовані в адміністративних межах с. Мошни Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту, загальною площею 174,2987 га. Встановлено, що на вказаних земельних ділянка містяться сліди збору врожаю: сільськогосподарської культури кукурудза, залишки стерні та качанів кукурудзи, та сліди коліс залишені сільськогосподарською технікою. В ході огляду місця події, виявлено та вилучено качан сільськогосподарської культури - кукурудзи.

Надавши оцінку фактичним даним, що містяться в цих протоколах огляду місця події, суд першої інстанції визнав їх недопустимим, через те що відсутні ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук /огляд іншого володіння особи та згоди власника на проведення відповідного огляду.

Апеляційний суд не погоджується з судом першої інстанції щодо такої оцінки.

Відповідно до ч.1 ст.237 КПК з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.

При перевірці даного доводу апеляційної скарги суд слідує практиці, яка висловлена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 01.02.2018 (провадження № 51-230км18), де наголошено, що огляд місця події слід відрізняти від такої слідчої дії, як обшук.

Огляд місця події це слідча дія, яка має на меті безпосереднє сприйняття, дослідження обстановки на місці події, виявлення, фіксацію та вилучення різних речових доказів, з`ясування характеру події, що відбулася, встановлення особи злочинця та мотивів вчинення злочину. Огляд місця події є однією з перших та невідкладних слідчо-оперативних дій, а також джерелом отримання доказів. У невідкладних випадках огляд місця події може бути проведений до внесення відомостей до ЄРДР, що здійснюється негайно після огляду. Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі.

У цьому конкретному випадку проведення огляду земельної ділянки, що має значний розмір, виключно сільськогосподарського призначення, через що перебуває у вільному доступі, з метою фіксації стану цієї земельної ділянки, в розумінні ч. 2 ст. 233 КПК, не потребувала добровільної згодою особи, яка ними володіє, чи ухвали слідчого судді. Також у цьому випадку запрошення понятих не є обов`язковим, з огляду на положення ч. 7 ст. 223 КПК.

Проте зазначене апеляційним судом, жодним чином не впливає на правильний висновок суду першої інстанції про недоведеність вини ОСОБА_8 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК.

Фактичні дані наведених протоколів огляду місця події жодним чином не вказують, що дії по засіванню сільськогосподарської культури виду кукурудза, у подальшому її збору були вчиненні ОСОБА_8 .

Загалом апеляційний суд відзначає, що відомості про це кримінальне провадження були внесені до ЄРДР 14.05.2020, первісний огляд місця події та встановлення засівання кукурудзою стороною обвинувачення було здійснено 03.06.2020.

Утім жодних слідчих (розшукових) дій з метою встановлення осіб причетних до таких дій не було здійснено та відповідно не здобуто доказів на підтвердження цих обставин.

Попри доводи апелянта показання свідків, серед інших ОСОБА_13 , не вказують про здійснення дій ОСОБА_8 , що йому інкримінуються - залучення власної техніки, та іншої невстановленої сільськогосподарської техніки, здійснення ним засівання зазначених земельних ділянок загальною площею 174,2987 га сільськогосподарською культурою виду кукурудза.

В апеляційній скарзі прокурор не навів, в якій частині показання свідка ОСОБА_16 у вироку зазначені викривлено, чи які показання свідка суд першої інстанції не вказав, що можуть істотно вплинути на висновки суду.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції було прослухано звукозапис допиту свідка ОСОБА_13 в суді першої інстанції, згідно з якими остання пояснила про обставини проведеного огляду земельних ділянок 03.06.2020 за її участі, у якості спеціаліста. А також свідок пояснив про події складання нею протоколу про адміністративне правопорушення від 22.12.2020 № 764-ДК/0242П/07/01/-20. Засвідчила, що ОСОБА_10 підписав вказаний протокол, тим самим, на її думку, погодився з його змістом.

Аналізуючи зазначені показання свідків, апеляційний суд погоджується з оцінкою цих показань, що надав суд першої інстанції, який аргументовано прийшов до висновку, що їх показання не підтверджується обставини самовільного зайняття ОСОБА_8 земельних ділянок.

Заразом апеляційний суд враховує, що показання свідків ОСОБА_13 і ОСОБА_16 , котрі як спеціалісти Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області проводили перевірку порушення земельного законодавства щодо користування земельними ділянками за кадастровими номерами: 7124985000:02:004:0046 та 7124985000:02:004:0047 не доводять обставини вчинення кримінального правопорушення, адже є їхньою суб`єктивною думкою про здійснення дій по вирощуванню кукурудзи на цих земельних ділянках ОСОБА_8 , а не іншою особою.

У свою чергу, всупереч позиції апелянта, зміст акту обстеження земельної ділянки №764- ДК/248/АО/Ю/01/-20 та акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №764-ДК/859/АП/09/01/-20 не містить фактичні дані про самовільне зайняття вказаних земельних ділянок ОСОБА_8 .

З огляду на недоведеність вчинення ОСОБА_8 об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК, висновок експерта ОСОБА_18 від 08.04.2021 №1337/20/47/21-23 та його показання в суді першої інстанції про завдання значної шкоди законному власнику цих земельних ділянок, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для виправдання обвинуваченого.

Щодо посилання прокурора на ухвали слідчого судді про арешт цих земельних ділянок та апеляційної суду за наслідками її перегляду, слід зважити на таке.

Апеляційний суд відзначає, що кримінальний процесуальний закон містить пряму заборону на звільнення від доказування обставин, встановлених в мотивувальній частині ухвали слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, під час судового розгляду (стаття 198 КПК).

Разом з тим, застосування преюдиції з огляду на висновки, що викладені в інших ухвалах слідчого судді, постановлені за наслідками розгляду питань, передбачених ст. 131 КПК, ставить під сумнів сенс судового розгляду пред`явленого особі обвинувачення по суті.

За таких обставин обґрунтування прокурором підстав для скасування виправдувального вироку на висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про арешт майна висновки щодо обставин, які стосуються суті обвинувачення, є хибним.

Також є безпідставним посилання прокурора в апеляційній скарзі на відсутність дозволу (згоди) Черкаської РДА на укладання ТОВ «Сафарі ЛТД» договору суборенди земельних ділянок за кадастровими номерами 7124985000:02:004:0046 та 7124985000:02:004:0047, що виключає обробіток цих земельних ділянок наявним суборендарем ПП «Піраміда-Агро», адже стороною обвинувачення не висувалось обвинувачення з приводу обставин укладання ТОВ «Сафарі ЛТД» договору суборенди цих земельних ділянок чи його розірвання.

З тих самих підстав є невмотивованим посилання в апеляційній скарзі на норми ПК та доводи щодо негативного впливу на надходження коштів до місцевого бюджету та сплату значно менших сум орендної плати, адже прокурор не вказав, як ці аргументи впливають на доведеність винуватості особи у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що за наслідком ретельного дослідження та належної оцінки сукупності наданих прокурором доказів, суд першої інстанції обґрунтовано визнав невинуватим та виправдав ОСОБА_8 у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 197-1 КК України, а доводи апеляційної скарги прокурора, на думку колегії суддів, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Судом апеляційної інстанції було відмовлено прокурору в повторному дослідженні доказів, оскільки під час апеляційного перегляду не було встановлено даних, які могли б свідчити про дослідження таких обставин судом першої інстанції не повністю або з порушенням.

Суд першої інстанції дослідив усі можливі докази з дотриманням засади безпосередності, а суд апеляційної інстанції погодився з ними. Колегія суддів вважає, що немає потреби знову досліджувати ці докази в такому ж порядку, як це було зроблено в суді першої інстанції.

За таких обставин, колегією суддів не встановлено істотного порушення вимог кримінального процесуального законодавства чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які є підставою для скасування виправдувального вироку.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 407, ст.ст. 418, 419 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу прокурора Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 12 травня 2023 року, яким ОСОБА_8 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК, та виправдано за недоведеністю вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена учасниками судового процесу шляхом подачі касаційних скарг безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали судом апеляційної інстанції.

Головуючий ОСОБА_2

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4