Рішення

від 21.05.2024 по справі 212/4386/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/4386/24

2/212/2297/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого Чайкіна І.Б., за участю: секретаря судового засідання Крутиголови В.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Мотуз Олександр Володимирович до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Мотуз Олександр Володимирович, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся з позовом до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» про відшкодування моральної шкоди. Мотивуючи свою заяву тим, що ОСОБА_1 працював з грудня 2001 року в шкідливих умовах на підприємстві відповідача ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», внаслідок чого захворів на професійне захворювання. Висновком МСЕК від 26.03.2008 року йому вперше встановлено 50% втрати професійної працездатності у зв`язку з професійним захворюванням,третю групу інвалідності з наступним переоглядом. Стан здоров`я позивача не покращувався, кожного разу він проходив переогляди де йому тільки відсотково підіймали ступінь втрати працездатності. При переогляді 23.03.2021 року остаточно ОСОБА_1 визначено довідкою МСЕК ступінь втрати професійної працездатності 65% та третю групу інвалідності -БЕЗСТРОКОВО. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, позивач втратив своє здоров`я, завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що він не має змоги вести звичне життя та страдає на захворювання. Вказує на те, що самопочуття ОСОБА_1 не поліпшується, негативні зміни, які сталися є незворотними. Розмір моральної шкоди оцінює в сумі 400 000 гривень 00 копійок, яку просив стягнути з відповідача.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.05.2024 року позовну заяву прийнято до свого провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі доказами.

Сторона відповідача ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГОТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙКОМБІНАТ» скористалася правом надання відзиву, у якому представниця ОСОБА_2 просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вказала, причинами виникнення професійного захворювання у позивача стала робота впродовж 14 років в умовах підвищеного рівня фізичного рівня навантаження та несприятливого мікроклімату. Однак згідно трудової книжки позивач перебував у трудових відносинах з підприємством, зокрема, ПРАТ «СУХА БАЛКА», стаж роботи позивача на підприємстві ПАТ «ЦГЗК» складає менше ніж 2 роки, а загальний стаж роботи в умовах шкідливих факторів складає 14 років, це менше ніж 10% від загального стажу, інші 90% останні працював на інших підприємствах. З відповідачам у справі позивач перебував у трудових відносинах з 03.04.2000 року по 03.12.2001 року. За наявними доказами у справі визначено зв`язок між професійним захворюванням з підприємством шахти «ЮВІЛЕЙНА» ВАТ «СУХА БАЛКА», а не за умови праці на підприємстві відповідача, а тому ПРАТ «ЦГЗК» не є належним відповідачем у справ. Обов`язок з відшкодування моральної шкоди за причини виникнення у позивача професійного захворювання несе підприємство ВАТ «СУХА БАЛКА». Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у позові.

Сторона позивача скористалася правом подання відповіді на відзив, в якому зазначили, що обставина про те,що розслідування хронічного професійного захворювання відбулося не на підприємстві відповідача, а на іншому підприємстві ( за останнім місцем роботи позивача) не скасовує і не обмежує відповідальності ПРАТ «ЦГЗК» за заподіяну позивачу моральну шкоду. Зазначили, що подвійного стягнення моральної шкоди не відбулося, оскільки ушкодження здоров`я позивача завдано, як під час виконання трудових обов`язків на підприємстві відповідача так і на інших підприємствах. Вважають, що факт заподіяння моральних страждань, внаслідок виникнення професійного захворювання є очевидним та не підлягає доказування, а такому наполягали на задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК Українивстановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» з 03.04.2000 року по 03.12.2001 року. Звільнений з підприємства у зв`язку з скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗОТ, що підтверджується копією трудової книги позивача (а.с. 21-23).

Згідно Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання № 11 від 15.02.2008 року встановлено причини виникнення професійного захворювання, робота ОСОБА_1 протягом 14 років 1 місяць. Наявність шкідливих умов праці згідно з картою атестації робочого місця підземного прохідника від 2005 року умови праці відносяться до третього класу третього ступеню шкідливості (п. 13 акту). Особи, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи: адміністрація ВАТ «ПГЗК» рудозбагачувальної фабрики № 2, ВТ «Центральний ГЗК» шахта імені Орджонікідзе, ВАТ «СУХА БАЛКА» ШБУ та шахта «Ювілейна», а саме порушення вказаними підприємствами вимог ст.. 13 ЗУ «Про охорону праці» ст. 153 КЗпП України (а.с. 11-12).

Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 02.04.2013 року встановлено причини виникнення професійного захворювання, робота ОСОБА_1 11 років 6 місяців в цеху в умовах шкідливих факторів. Причини виникнення професійного захворювання визначені в пункті 17 вказаного акту, зокрема, перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу. Враховуючи роботу ОСОБА_1 в шкідливих умовах праці протягом 13 років посадових осіб підприємства шахти «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка», які порушили законодавство про охорону праці встановити не можливо (а.с.16-17).

Відповідно до висновку МСЕК від 26.03.2008 року ОСОБА_1 первинно встановлено 50 % втрати професійної працездатності в зв`язку з професійним захворюванням, третю групу інвалідності з наступним переоглядом (а.с.24).

Стан здоров`я ОСОБА_1 погіршувався та на чергових переоглядах йому було підвищено рівень втрати професійної працездатності до 65% з продовженням третьої групи інвалідності (а.с.24 зворотній-29 зворотній)

При переогляді 23.03.2021 року ОСОБА_1 підтверджено 65% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності - БЕЗСТРОКОВО ( а.с. 30-31).

З наведеного вбачається, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки підставою виникнення професійного захворювання у позивача слугувало саме виконання ним трудових обов`язків значний період на підприємстві відповідача , а отже наявні у зв`язку з цим підстави, передбаченіст. ст. 153, 2371 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.

Статтею 3 Конституції Українивстановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно дост.1167 ЦК України- моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно п. 3 ч. 1 ст.268 ЦК України відносини з приводу відшкодування моральної шкоди, пов`язаної з ушкодженням здоров`я, випливають з порушення немайнових прав, а тому не мають строку позовної давності. У відповідності до ст. 4 ЗУ «Про охорону праці»від14 жовтня 1992 року N 2694-XII державна політика в області охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення незалежних, безпечних умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно до статті 153КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 173КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Частинами 1, 3 статті 13 Закону України«Про охоронупраці» визначено: роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 237-1 КЗпПУкраїни передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП Українивідшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.

Зупиненням, а в подальшому й скасуванням права громадян, що потерпіли від нещасних випадків на виробництві, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскількистаттею 237-1 КЗпП Україниїм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Враховуючи встановлені судом обставини, які знайшли підтвердження в наданих доказах, встановлений факт завдання моральної шкоди позивачу підприємством - відповідачем внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, встановлених нормативів щодо рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, суд вважає, що причинена моральна шкода підлягає компенсації.

Суд зауважує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справа «Войтенко проти України», «Науменко проти України»).

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали в здоров`ї позивача, незворотності змін його здоров`я, розміру втрати працездатності, відсутності наявності динаміки покращення стану позивача, постійний характер страждань, виходячи із засад розумності та справедливості, з урахуванням ступеню втрати професійної працездатності - 65 % третю групу інвалідності - БЕЗСТРОКОВО, період роботи у відповідача в умовах впливу шкідливих факторів з 03.04.2000 року по 03.12.2001 року (біля 10 відсотків загального шкідливого стажу), роботу відповідача на інших підприємствах ВАТ «ПГЗК» рудозбагачувальної фабрики № 2, ВТ «Центральний ГЗК» шахта імені Орджонікідзе, ВАТ «СУХА БАЛКА» ШБУ та шахта «Ювілейна», адміністрація яких порушила вимоги ст. 13 ЗУ «Про охорону праці» ст. 153 КЗпП України, згідно акту № 11 від 15.02.2008 року, загальний стаж роботи позивача в умовах шкідливих факторів згідно акту від 02.04.2013 року 11 років 6 місяців, суд вважає необхідним визначити розмір компенсації у сумі 30000 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.

Стосовно питання про судові витрати суд зазначає наступне.

Позивача згідно п.2 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Частина 1статті 133ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.6 ст.141ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 частини 2 статті 141ЦПК України визначено, що у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, враховуючи приписи статті 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору на користь держави у сумі 1211,20 гривень.

Керуючись ст.ст.153,2371 КЗпП України, Законом України «Про охорону праці», ст. ст. 4, 5, 76-81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 вінтересах якогодіє адвокатМотуз ОлександрВолодимирович доПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГОТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙКОМБІНАТ» провідшкодування моральноїшкоди,заподіяної ушкодженнямздоров`я навиробництві - задовольнити частково.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГОТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙКОМБІНАТ» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень, без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГОТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙКОМБІНАТ» на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

В задоволені іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ»- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», місцезнаходження: 50066, місто Кривий Ріг, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ:00190977.

Повний текст рішення складено 21.05.2024 року.

Суддя: І. Б. Чайкін