Постанова

від 20.05.2024 по справі 953/11417/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа№ 953/11417/23

н/п 3/953/104/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2024 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

судді Єфіменко Н.В.,

за участі секретаря Лущан В.О.,

прокурора Ольхового Б.С.,

захисника Самолова Є.Ю.,

особи, яка притягається

до адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, складені стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, працює: Національний аерокосмічний університет ім. М.Є.Жуковського «Харківській авіаційний інститут», в.о. ректора, місце реєстрації: м. Харків, пров. Електроінструментальний, буд. 6Б, місце проживання: АДРЕСА_1 , передбачені ч.1, ч.2 ст. 172-7 КУпАП, -

встановив:

ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді виконувача обов`язків ректора Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» (далі Університет), являючись згідно з п. п. а п.2 ч.1 ст.3 Закону №1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, усупереч службовим повноваженням, маючи приватний інтерес, у порушення вимог п.2 ч.1 ст.28 Закону №1700-VII перед підписанням та видачею наказу від 04.09.2023 №208 про скасування наказу від 31.08.2023 №201 щодо створення експертної комісії, не повідомив у встановленому цим Законом випадку та порядку безпосереднього керівника, а саме: Міністерство освіти і науки України, про наявність у нього реального конфлікту інтересів, чим вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією.

Крім того, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді виконувача обов`язків ректора Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», являючись згідно з п. п. а п 2 ч.1 ст.3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, усупереч службовим повноваженням, маючи приватний інтерес, у порушення вимог п.3 ч.1 ст.28 Закону № 1700-VII в умовах реального конфлікту інтересів 04.09.2023 вчинив дії та прийняв рішення, а саме: підписав та видав наказ від 04.09.2023 №208 про скасування наказу від 31.08.2023 №201 щодо створення експертної комісії, чим вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією.

Прокурор в судовому засіданні обставини, викладені у протоколах підтримав, просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1,ч.2 ст.172-7 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу та врахувати, що раніше ОСОБА_1 притягався до відповідальності за корупційні правопорушення.

ОСОБА_1 та захисник провадження у справі просили закрити за відсутністю складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1. ч.2 ст. 172-7 КУпАП або за спливу строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч.4 ст.38 КУпАП, оскільки моментом виявлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП є 27.09.2023, - день отримання ДСР НП повідомлення Салтівської окружної прокуратури м. Харкова про вчинення ОСОБА_1 дій в умовах реального конфлікту інтересів, а за ч.1 ст.172-7 КУпАП - 18.10.2023, тобто момент виявлення адміністративного правопорушення, це день отримання ДСР НП відповіді МОН про неповідомлення ОСОБА_1 про наявність у нього реального конфлікту інтересів. Зазначили, що зупинення Київським районним судом м. Харкова строків розгляду справи в порядку ч.4 ст.277 КУпАП не зупиняє перебігу строків накладення адміністративного стягнення. Вважають, що залучення співробітників НАУ ім. М.Є. Жуковського «ХАІ» в якості спеціалістів у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1 здійснювалось із порушенням вимог ч.2, п.7 ч.4 ст.71 КПК України, а відтак, підстави видання наказу №201 від 31.08.2023 відсутні, внаслідок чого, ОСОБА_1 , як в.о. ректора НАУ ім. М.Є. Жуковського «ХАІ», відповідальний за організацію діяльності університету, забезпечення дотримання законності і порядку, задля забезпечення цільового використання коштів і ресурсів університету, на підставі положень ч.1. ч.3 ст.34 ЗУ «Про вищу освіту» правомірно скасував наказ №201 від 31.08.2023 «Про створення експертної комісії», як протиправний. Вважають протоколи №896, №897 є недопустимими доказами за їх складання з порушенням строків, передбачених ч.2 ст.254 КУпАП.

Заслухавши доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, прокурора, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, та додані до нього документи, доходжу наступного:

Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Положеннями ч.1, ч.2 ст.172-7 КУпАП, передбачена відповідальність за неповідомлення про наявність реального конфлікту інтересів; вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Диспозиції вищевказаних норм є бланкетними і лише описують безпосередньо самі правопорушення, але для повного визначення ознак цих правопорушень відсилають до інших галузей права, тобто до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

Згідно з приміткою до ст.172-7 КУпАП під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Аналогічне визначення реального конфлікту інтересів міститься у ч.1 ЗУ №1700-VII, де розкривається зміст такого терміну як приватний інтерес, яким є будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Виходячи з системного аналізу вказаних термінів, для встановлення факту реального конфлікту інтересів необхідно чітко установити, що: а) приватний інтерес наявний, б) він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, в) така суперечність реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Для встановлення наявності факту прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів, у тому числі і для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно також встановити наявність обов`язкової сукупності відповідних юридичних фактів: 1) наявність факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, у чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Без наявності хоча б одного із зазначених фактів із цієї сукупності, реальний конфлікт інтересів не виникає, а тому встановлення таких обставин в обов`язковому порядку має бути відображено як у протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, так і у судовому рішенні.

Отже, конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

За змістом ст.172-7 КУпАП, - особистий інтерес - це користь, вигода яка стосується (або цікавить) особи, і які вона бажає отримати для себе особисто або близьких осіб.

Відповідно до ст.28 ЗУ №1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч.1 ст.3 цього Закону зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Згідно з приміткою до ст.172-7 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у п.1, п.2 ч.1 ст. 3 ЗУ №1700-VII.

Відповідно до п. п. а п. 2 ч.1 ст.3 ЗУ №1700-VII посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у п.1 ч.1 цієї статті, віднесені до суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, яка не зазначена у п.1 ч.1 ст.3 Закону №1700-VII, є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

Положення ст.251 КУпАП передбачають, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Предметом доказування у справі про притягнення особи до відповідальності за ст. 172-7 КУпАП є доведеність наявності ситуації, за якої приватна заінтересованість особи впливає на об`єктивність виконання ним службових чи представницьких повноважень, за якої існує можливість виникнення протиріччя між приватним інтересом особи і публічними, що може поставити під сумнів справедливість прийнятого рішення чи вчинення публічним діячем інших дій. Доведення достатніми доказами обставин чітко визначеної суперечності є обов`язковим для уповноваженої на складання протоколу про адміністративне корупційне правопорушення особи, оскільки відсутність доказів таких обставин свідчитиме й про відсутність складу адміністративного правопорушення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №896 від 16.11.2023, листом Національного аерокосмічного університету ім. М.Є.Жуковського «Харківській авіаційний інститут» за №38-03/731 від 29.08.2023, листом Національного аерокосмічного університету ім. М.Є.Жуковського «Харківській авіаційний інститут» за №38-03/763 від 06.09.2023, службовою запискою ОСОБА_2 , постановою про залучення спеціалістів від 31.08.2023, наказом №201 від 31.08.2023, наказом №208 від 04.09.2023, статутом Національного аерокосмічного університету ім. М.Є.Жуковського «Харківській авіаційний інститут», наказом МНО №284-к-23 від 01.09.2023, наказом №1788-ВК від 04.09.2023, наказом №1789-ВК від 04.09.2023, наказом №1790 ВК від 04.09.2023, листом ГУДПС у Харківській області №21405/5/20-40-75-05-08 від 26.10.2023, листом НАЗК №93-06/23486-23 від 12.10.2023, листом сектора з питань запобігання та виявлення корупції МНО №17/146-23 від 17.10.2023, протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №897 від 16.11.2023.

На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.172-7 КУпАП, суду не надано.

Твердження сторони захисту про недотримання при складанні протоколів вимог складення таких протоколів протягом 24 годин та обрахування цього строку з 22.02.2023, безпідставні, оскільки особа уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією зобов`язана відповідно до положень ст.254 КУпАП, скласти протокол не пізніше 24 годин лише з моменту фактичного встановлення всіх необхідних ознак такого правопорушення.

Доводи сторони захисту щодо скасування наказу №2021 від 31.08.2023 за залучення співробітників НАУ ім. М.Є. Жуковського «ХАІ» в якості спеціалістів у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1 із порушенням вимог ч.2, п.7 ч.4 ст.71 КПК України, а відтак, відсутні підстав для видання наказу №201 від 31.08.2023, суд до уваги не приймає, оскільки дана обставина не звільняла ОСОБА_1 від обов`язку повідомлення безпосереднього керівника, а саме: Міністерство освіти і науки України, про наявність у нього реального конфлікту інтересів.

Також суд не бере до уваги посилання сторони захисту на закінчення строків накладення адміністративного правопорушення, передбачених ч.4 ст.38 КУпАП, враховуючи наступне:

Так, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених ст.ст. 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладене протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Аналіз чинного законодавства вказує на те, що певна інформація про обставини та факти адміністративного правопорушення можуть бути відомі будь-кому (безпосередньому керівнику, викривачу, правоохоронному органу тощо). Встановлення і навіть документування ними такої інформації не може вважатися встановленням факту адміністративного правопорушення, оскільки такі особи не наділені правом робити висновок про наявність або відсутність правопорушення, вони лише інформують про певні факти компетентні органи, надають документи тощо.

«Виявити» правопорушення означає встановити наявність усіх передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак конкретного правопорушення. Право встановлення цього факту і його документування має особа, уповноважена на складання протоколу.

Особа, уповноважена на складання протоколу, у різні періоди часу може отримувати різну інформацію про події та факти, що мають стосунок до вчиненого правопорушення (збір документів, інформації, отримання пояснення тощо).

Висновок про те, що виявлено саме правопорушення (як сукупність усіх передбачених законом ознак - об`єкт, суб`єкт, об`єктивна, суб`єктивна сторона) така особа робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення. При цьому робить це невідкладно - не пізніше 24 години з моменту фактичного встановлення усіх необхідних ознак та участі особи у його отриманні.

Початком обчислення строку виявлення адміністративного правопорушення є момент, коли особою, уповноваженою на складання протоколу, зібрано і проаналізовано необхідні докази та зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, що може свідчити про дату виявлення адміністративного правопорушення. Виявити правопорушення, пов`язане з корупцією, означає установити наявність підстав адміністративної відповідальності за його вчинення, тобто всіх об`єктивних та суб`єктивних ознак відповідного складу правопорушення, що є наслідком складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, датою виявлення інкримінованих ОСОБА_3 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1. ч.2 ст.172-7 КУпАП, суд вважає дату складання відповідних протоколів за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що дозволяє здійснити дії, передбачені частинами 2-4 ст.256 КУпАП, тобто 16.11.2023.

Твердження сторони захисту про те, що зупинення Київським районним судом м. Харкова строків розгляду справи в порядку ч.4 ст.277 КУпАП не зупиняє перебігу строку накладення адміністративного стягнення, розцінюється судом критично, виходячи з наступного:

Відповідності до п.7 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення (ч.4 ст.38 КУпАП).

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ», у випадку відкладення розгляду справи про адміністративні правопорушення за клопотанням учасників судового розгляду строк накладення адміністративного стягнення, передбачений статтею 38 КУпАП, обчислюється починаючи з дня вчинення адміністративного правопорушення, а при триваючому правопорушенні - починаючи з дня його виявлення. Можливість зупинення цього строку у зв`язку з перенесенням розгляду справи не передбачено, крім випадку, визначеного ч.4 ст.277 КУпАП.

Пр. тому згідно положень, визначених у ч.4 ст.277 КУпАП, строк розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з`явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).

Визначеними у ст.1 КУпАП завданнями Кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу країни, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Саме на виконання цих завдань, визначених ст.1 КУпАП і діє вищевказана спеціальна норма, - ч.4 ст.277 КУпАП, зупиняючи при розгляді справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, строки накладення адміністративного стягнення задля забезпечення повноти та всебічності судового розгляду, а також запобіганню можливості уникнення особою, стосовно якої складені протоколи, адміністративної відповідальності.

З матеріалів справи вбачається, що судовий розгляд сім разів відкладався за неявки ОСОБА_1 та захисників.

У відповідності до положень ч.2 ст.277 КУпАП, кожного разу при відкладенні судового розгляду, з причин неявки ОСОБА_1 та його захисників, судом зупинявся строк розгляду справи, відтак, з урахуванням положень ч.4 ст. 277 КУпАП, строк накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 не закінчився.

Натомість тлумачення захисником ОСОБА_4 вищевказаних норм свідомо спотворює дух та букву Закону, зміст та мету, втілені законодавцем, шляхом запровадження вищевказаної спеціальної норми, - ч.4 ст. 277 КУпАП, а відтак, розцінюється судом, як реалізація стратегії захисту.

Враховуючи вищевикладене, обставини вчинених правопорушень, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч.1, ч.2 ст.172-7 КУпАП та накладає на нього стягнення у виді штрафу в межах санкцій вказаних статей з урахуванням вимог ч.2 ст.36 КУпАП.

У відповідності до ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст.40-1 КУпАП, підлягає стягненню з правопорушника на користь держави судовий збір.

Керуючись ч.1, ч.2 ст.172-7, ст.ст. 33, 38, 40-1, 283, 284 КУпАП, суд, -

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушення, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення:

- за ч.1 ст. 172-7 КУпАП у виді штрафу в розмірі 2 550 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) грн.;

- за ч.2 ст. 172-7 КупАП у виді штрафу в розмірі 5 100 (п`ять тисяч сто) грн.

В силу ст.36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 5 100 (п`ять тисяч сто) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Н.В.Єфіменко