Рішення

від 21.05.2024 по справі 636/3378/23

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/3378/23 Провадження 2/636/1075/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2024 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Буніна Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Бруславської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів у розмірі 51332,23 гривень та судовий збір у сумі 1073,60 гривень.

В обґрунтування позову зазначено, що в грудні2021року позивач,отримав позовнузаяву Селянськогофермерського господарства«Лада» доГоловного управлінняДержгеокадастру уХарківській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_1 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 . ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ,ТОВ «Агропромисловафірма «Зоряне»,третя особа:Богодухівська міськарада провизнання недійснимита скасуваннянаказів Головногоуправління Держгеокадаструв Харківськійобласті прозатвердження документаціїіз землеустроюта передачуземельних діляноку власність,скасування державноїреєстрації земельнихділянок,скасування державноїреєстрації прававласності таправа орендина земельніділянки,витребування земельнихділянок. Ознайомившись зтекстом позовноїзаяви тадоданими донеї документами,він дізнавсящо 03липня 2018року ОСОБА_2 в інтересахпозивача тана підставідовіреності уклавДоговір купівлі-продажуземельної ділянки,посвідчений приватнимнотаріусом Краматорськогоміського нотаріальногоокругу Донецькоїобласті КостенкоС.О.за умовамиякого позивачв особі ОСОБА_2 ,передав увласність ОСОБА_22 ІНФОРМАЦІЯ_1 земельну ділянку,що розташованаза адресою: Харківська область,Богодухівський район,за межаминаселених пунктівна територіїБогодухівської міськоїради,площею 2,000га.Ціна продажустановила 32544,00(тридцятьдві тисячіп`ятсотсорок чотири)гривні. Вказував, що дійсно,маючи наміроформити земельнуділянку найого ім`япозивач видавДовіреність наім`я ОСОБА_2 ,посвідчену приватнимнотаріусом Харківськогонотаріального округуКорнійчук О.В.Цією довіреністюпозивач уповноваживВідповідача бутийого представникомз усіманеобхідними повноваженнямиу відповіднихкомпетентних органах,установах,підприємствах,організаціях Українинезалежно відїх формивласності чипідпорядкування (втому числіорганах місцевогосамоврядування,проектних установах,відділі містобудування,архітектури таЖКБ,Центрах наданняадміністративних послуг,Єдиному дозвільномуцентрі,Управлінні Держгеокадастру,ДЗК,санстанціях,природоохоронних,санітарно-епідеміологічних,комунальних таінших службах,установах технічноїінвентаризації,юстиції,землевпорядних,експертних організаціях,владних структурах,перед державнимиреєстраторами танотаріусами тощо),з питаньоформлення тареєстрації відмого іменіправа власностіна: земельну ділянку,орієнтовною площею2,000га,що знаходитьсяна територіїХарківської області,з цільовимпризначенням -для веденняособистого селянськогогосподарства;з правомподальшого відчуженняцієї земельноїділянки націну тана умовах,йому відомих. Довіреність булавидана строкомна п`ятьроків тадійсна до26січня 2023року. З позовноїзаяви С(Ф)Г«ЛАДА» врамках справи№613/1425/21позивач дізнався,що відповіднодо НаказуГоловного управлінняДержгеокадастру уХарківській областіПро затвердженнядокументації тапередачі земельноїділянки увласність №3881-СГвід 31травня 2018року,земельна ділянкаплощею 2,0000га зкадастровим номером6320810100:01:004:0428була переданайому увласність. 03липня 2018року ОСОБА_2 в інтересахпозивача уклавзазначений вищеДоговір купівлі-продажуземельної ділянки. Проте,до моментуотримання вказаноїпозовної заявиС(Ф)Г«ЛАДА» позивачне знавяк прооформлення найого ім`яземельної ділянкитак іпро їїпродаж. В своючергу,згідно Довіреностіпозивач надавправо Відповідачу,в томучислі,укладати договорикупівлі-продажуза цінуна умовах,йому відомих,одержувати грошівід продажута виконувативсі дії,пов`язані зцією довіреністю. Отже, до укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки Відповідач отримав від покупця грошові кошти у розмірі зазначеному у цьому договорі, проте, станом на 29.06.2023 року так і не повідомив позивача про оформлення на його ім`я земельної ділянки та про її відчуження, не передав позивачу копію Договору та грошові кошти отримані за її відчуження, тому позивач змушений був звернутися в суд з даним позовом. Просить задовольнити позовні вимоги і стягнути з відповідача вищевказану заборгованість і судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Харченко К.С. у судове засідання не з`явився, надав заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток. Також, відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Враховуючи, що відповідно до положень ст. 128 ЦПК України, з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, відповідач відзив не подав, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

03 липня 2018 року між ОСОБА_2 , який діяв від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на підставі довіреності, посвідченої Корнійчук О.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, від 26.01.2018 року за реєстровим № 205, (продавець) та ОСОБА_22 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, орієнтовною площею 2,000 га, що знаходиться на території Харківської області, площею 2,0000 га з кадастровим номером 6320810100:01:004:0428, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. Даний договір було посвідчено 03.07.2018 року приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Костенко С,О. та зареєстровано в реєстрі за № 3087.

Згідно п. 2 договору продаж земельної ділянки вчинено за 32544,00 гривень, які продавець повністю одержав від покупця.

Згідно довіреності від 26 січня 2018 року, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Корнійчук О.В., від 26.01.2018 року за реєстровим № 205 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уповноважує ОСОБА_2 , бути його представником з усіма необхідними повноваженнями у відповідних компетентних органах, установах, підприємствах, організаціях України незалежно від їх форми власності чи підпорядкування (в тому числі органах місцевого самоврядування, проектних установах, відділі містобудування, архітектури та ЖКБ, Центрах надання адміністративних послуг, Єдиному дозвільному центрі, Управлінні Держгеокадастру, ДЗК, санстанціях, природоохоронних, санітарно-епідеміологічних, комунальних та інших службах, установах технічної інвентаризації, юстиції, землевпорядних, експертних організаціях, владних структурах, перед державними реєстраторами та нотаріусами тощо), з питань оформлення та реєстрації від мого імені права власності на:

земельну ділянку, орієнтовною площею 2,000 га, що знаходиться на території Харківської області, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства; з правом подальшого відчуження цієї земельної ділянки на ціну та на умовах, йому відомих.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Згідно з ч. 1 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до ст. 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

На підставі ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1004 ЦК України повірений зобов`язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси: довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.

В силу ч. 1 ст. 1005 ЦК України повірений повинен виконати дане йому доручення особисто.

Згідно з правилами ст. 1006 ЦK України повірений зобов`язаний: повідомити довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; негайно передати довірителеві все одержане у зв`язки з виконанням доручення.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1006 ЦК України повірений зобов`язаний негайно передати довірителеві все одержане у зв`язку з виконанням доручення.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2019 року у справі № 320/4274/16-ц (провадження № 61-25696св18) зроблено висновок про застосування частини другої статті 530, пункту 3 частини першої статті 1006 ЦК України та вказано, що "у разі відсутності домовленості між повіреним та довірителем про встановлення строку (терміну) передачі одержаного у зв`язку з виконанням доручення, така передача має відбуватися негайно. При цьому для довірителя не потрібно пред`являти вимогу про передачу одержаного у зв`язку з виконанням доручення, оскільки п. 3 ч. 1 ст. 1006 ЦК України є виключенням, що не суперечить положенням ч. 2 ст. 530 ЦК України".

Відповідачем жодним належним доказом не спростовано твердження позивача, про те, що кошти отримані від продажу земельної ділянки, орієнтовною площею 2,000 га, що знаходиться на території Харківської області, площею 2,0000 га з кадастровим номером 6320810100:01:004:0428, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, згідно договору купівлі-продажу від 03.07.2018 року в сумі 32544,00 гривень, отримані ним як продавцем по вказаному договору, були передані ОСОБА_1 .

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що отримання повіреним ОСОБА_2 грошових коштів від продажу земельної ділянки обумовило виникнення в ОСОБА_2 передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 1006 ЦК України обов`язку передати довірителеві все одержане у зв`язку з виконанням доручення, проте матеріали справи не містять, і відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження виконання ним вказаного обов`язку перед позивачем.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума заборгованості в розмірі 32544,00 гривень.

Щодо вимоги позивача стягнути з відповідача за період з 29.06.2020 по 29.06.2023, 3% річних від суми боргу в сумі 2930,28 та інфляційних збитків в розмірі 15858,05 гривень суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування 3% річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.

При обрахунку 3% річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні.

3% річних розраховуються з урахуванням простроченої суми, визначеної у відповідній валюті, помноженої на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим у договорі для його виконання до дня ухвалення рішення, помноженого на 3, поділеного на 100 та поділеного на 365 (днів у році).

Дана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16 січня 2019 року справа № 373/2054/16-ц.

Відповідно до ч. 1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За приписами ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Позивач просить стягнути з відповідача за період з 29.06.2020 по 29.06.2023, 3% річних від суми боргу в сумі 2930,28 гривень та інфляційних збитків в розмірі 15858,05 гривень, інших розрахунків суду не надано.

Враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд не може самостійно здійснити розрахунок або перевірити розрахунок відповідача до дня ухвалення рішення, оскільки такого не надано. Тому до стягнення з відповідача підлягають 3 % річних саме за наданим позивачем розрахунком за період з 29.06.2020 по 29.06.2023 року - ( 1096 днів), який становить 2930,28 грн.

Також з відповідача підлягають стягненню інфляційні збитки в розмірі 15858,05 гривень за період з 29.06.2020 по 29.06.2023.

Питання про стягнення судового збору суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 76, 79, 81, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошовихкоштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , грошові кошти у розмірі 51332 (п`ятдесят одна тисяча триста тридцять дві) гривні 23 (двадцять три) копійки, з яких: 32544,00 гривень грошові кошти отримані за договором; 15858,05 гривень сума інфляційних збитків; 2930,28 гривень 3% річних, а також сплачений позивачем судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленомуЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя