Ухвала

від 15.05.2024 по справі 296/3442/24

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/3442/24

1-кс/296/1507/24

УХВАЛА

Іменем України

15 травня 2024 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваної ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Коростишів, Житомирської області, громадянки України, з повною вищою освітою, на утриманні має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , є фізичною особою-підприємцем, заступником керівника адвокатського бюро «ПОЛИВЯНИЙ «КІЯН», раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.197-1, ч.3 ст.197-1 КК України, у кримінальному провадженні №12023060000000460 від 30.08.2023, -

встановив:

15 квітня 2024 року старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області капітан поліції ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира із клопотанням, погодженим прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 , відповідно до змісту якого просить:

1) застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання;

2) покласти на підозрювану ОСОБА_6 у відповідності до ч.5 ст.194 КПК України наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебувають матеріали досудового розслідування, прокурора або суду на першу їх вимогу;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому ОСОБА_6 проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, в провадженні яких перебувають матеріали досудового розслідування, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, в провадженні якого перебувають матеріали досудового розслідування, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, з приводу обставин, що розслідуються;

- здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В обґрунтування поданого клопотання слідчий ОСОБА_4 зазначає, що в провадженні СУ Головного управління Національної поліції в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023060000000460 від 30.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1, ч.3 ст.197-1 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що група невстановлених осіб самовільно зайняли частину земельної ділянки лісогосподарського призначення з кадастровим номером 1822510100:17:000:0013 (частини вказаної земельної ділянки площами 0,2052 га, 0,6090 га та 0,0510 га) загальною площею 0,8693 га шляхом самовільного будівництва будівель і споруд на вищевказаній земельній ділянці, які входять до складу туристично-оздоровчого комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , внаслідок чого заподіяли шкоди державним інтересам.

Так, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , діючи групою осіб, шляхом залучення ОСОБА_8 робітників для проведення будівельних робіт, яких він не ставив до відома про їх злочинні наміри, здійснили самовільне будівництво частини незавершеної будівництвом капітальної будівлі (будівля №5); дерев`яного навісу-дровника площею забудови 156 кв.м. (будівля №1); одноповерхової капітальної будівлі площею забудови 35 кв.м. (будівля №2); дерев`яної будівлі з навісом площею забудови 110 кв.м. (будівля №9); трьох двоповерхових дерев`яних будиночки з колод площею забудови 67 кв.м. кожна (будівлі №№10, 11, 12) на самовільно зайнятій земельній ділянці загальною площею 0,8693 га з метою їх використання ними спільно у підприємницькій діяльності для власного збагачення шляхом експлуатації як частини єдиного туристично-оздоровчого комплексу з готелем та кафе «Чарівне озеро», чим здійснили самовільне будівництво будівель на самовільно зайнятій земельній ділянці, вчинене групою осіб.

28.03.2024 у відповідності до вимог ст.ст.276-278 КПК України ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.197-1, ч.3 ст.197-1 КК України.

Необхідність застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання слідчий та прокурор обґрунтовують тим, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

18 квітня 2024 року, 22 квітня 2024 року та 26 квітня 2024 року розгляд клопотання відкладався на підставі клопотань захисника підозрюваної - адвоката ОСОБА_5 про відкладення судового розгляду справи.

В період з 29 квітня 2024 року по 05 травня 2024 року включно слідчий суддя ОСОБА_1 перебувала у щорічній відпустці, а з 06 травня 2024 року по 10 травня 2024 року включно - на лікарняному.

Прокурор ОСОБА_3 (який входить в групу прокурорів у кримінальному провадженні №12023060000000460 від 30.08.2023) та слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні подане клопотання підтримали з підстав, зазначених у ньому та просили його задовольнити. Прокурор додатково наголосив на наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Захисник підозрюваної ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні клопотання слідчого, посилаючись на його безпідставність. Вказала, що підозра стосовно ОСОБА_6 є необґрунтованою, а ризики, передбачені ст.177 КПК України, відсутні. Так, досудове розслідування у кримінальному провадженні триває з серпня 2023 року та за весь цей час ОСОБА_6 жодним чином не перешкоджала слідству, на виклики слідчого з`являлась, зі свідками у кримінальному провадженні не знайома та жодним чином не може на них вплинути.

Підозрювана ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримала позицію свого захисника. Додатково вказала, що не ухиляється від явки до органу досудового розслідування та не має наміру переховуватись. Крім того, просила врахувати, що вона працює в м.Києві та має на утриманні малолітню дитину, яку лікує в медичних закладах м.Житомира, а тому покладення на неї процесуального обов`язку не відлучатися за межі м.Коростишева є необгрунтованим.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Статтею 179 КПК України передбачено, що особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст.177 КПК України).

За змістом ч.3 ст.176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбаченихчастиною першоюцієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбаченихчастиною першоюцієї статті (ч.2 ст.194 КПК України).

Слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбаченіпунктом 1 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктами 2та3 частини першоїцієї статті (ч.3 ст.194 КПК України).

Частиною першою статті 178 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Щодо наявності обґрунтованої підозри.

Так як положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття "обґрунтованості підозри", в оцінці цього питання слідчій судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно достатті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема "Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства" "Нечипорук та Йонкало проти України" Європейський суд з прав людини наголошує, що "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати неупередженого спостерігача в тому, що відповідна особа можливо вчинила злочин. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування "обґрунтована підозра" не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи. Обґрунтована підозра повинна бути заснована на об`єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що надані слідчим та прокурором докази є достатніми для висновку, що ОСОБА_6 , можливо, вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.197-1, ч.3 ст.197-1 КК України, що підтверджується наявними матеріалами клопотання, зокрема: повідомленням в.о.начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області ОСОБА_10 ; висновком експерта Житомирського відділення Київського науково - дослідного інституту Міністерства юстиції №2029/2030/2302-2311/23-25 від 08 грудня 2023 року; висновком експерта Житомирського відділення Київського науково - дослідного інституту Міністерства юстиції №20247/23-25 від 06 лютого 2024 року; протоколами огляду від 17 листопада 2023 року, від 21 лютого 2024 року; повідомленням заступника начальника Головного управління ДПС у Житомирській області; протоколом допиту свідка від 14 листопада 2023 року; службовою запискою директора Департаменту безпеки ОСОБА_11 ; актом про результати контрольного заходу від 28 липня 2023 року; поясненнями філії Коростишівське лісове господарство до акту про результати контролю заходу від 28.07.2023, здійсненим Департаментом безпеки ДП Ліси України у період з 17.07.2023 по 21.07.2023.

Щодо ризиків.

Необхідно зауважити, що наявність спроб, яким слід запобігати, має бути підтверджене доказами. Припущення слідчого/прокурора про їх наявність, якщо вони не ґрунтуються на доказах та не є реальними, не може вважатися належною метою обрання запобіжного заходу у розумінні ч.1 ст.177 КПК.

Суд відхиляє доводи слідчого та прокурора про наявність ризиків, передбачених п.1 та п.3 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки такі не обґрунтовані достатнім чином та доказово не підтверджені.

В контексті наведеного, слідчий суддя звертає увагу на те, що як з моменту реєстрації кримінального провадження 30.08.2023, так і з моменту повідомлення ОСОБА_6 про підозру з 28 березня 2024 року по дату розгляду клопотання про застосування стосовно неї запобіжного заходу, тобто по 15 травня 2024 року, остання не переховувалась від органу досудового розслідування та добровільно з`являлась на виклики до слідчого, що підтверджено останнім в ході розгляду клопотання.

Що стосується заявленого в клопотанні ризику впливу на свідків, то наявність таких в кримінальному провадженні доказово не підтверджена.

На запитання слідчого судді, слідчий в судовому засіданні пояснив, що свідками у кримінальному провадженні є особи, які здійснювали будівництво на спірній земельній ділянці і підозрювана ОСОБА_6 з ними не знайома.

У зв`язку з наведеним у слідчого судді відсутні підстави вважати, що підозрювана може впливати на свідків у кримінальному провадженні №12023060000000460 від 30.08.2023.

Також слідчий суддя бере до уваги те, що орган досудового розслідування звернувся з відповідним клопотанням до суду про застосування стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання через понад чотирнадцять днів після повідомлення про підозру (15.04.2024), а отже в цей період не вбачав існування ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, про які зазначає у клопотанні.

При вирішенні питання про наявність підстав для застосування до підозрюваної запобіжного заходу слідчим суддею враховуються її характеризуючі дані: ОСОБА_6 має на утриманні малолітню дитину, має постійне місце проживання, працює фізичною особою-підприємцем, а також заступником керівника адвокатського бюро «ПОЛИВЯНИЙ «КІЯН», а отже має міцні соціальні зв`язки, є раніше не судимою особою.

З огляду на встановлені обставини у цій справі, недоведеність існування реальних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а отже недоведеність наявності всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, для застосування запобіжного заходу, враховуючи особу підозрюваної, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, у зв`язку з чим клопотання слідчого не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 176, 177, 179, 193-196, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

У задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання стосовно ОСОБА_6 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали cкладено 20 травня 2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1