Ухвала

від 22.05.2024 по справі 127/14853/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/14853/24

Провадження №11-сс/801/398/2024

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

при секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 14 травня 2024 року про застосування заходу забезпечення кримінального провадження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Гайсин Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. 191 ч. 4, 191 ч. 5, 28 ч. 2 - 366 ч. 1 КК України,-

Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 14 травня 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 про застосування заходу забезпечення кримінального провадження № 12023020000000639, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.08.2023 року за ознаками ст. 191 ч. 4, 191 ч. 5, 28 ч. 2 - 366 ч. 1 КК України запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 .

Застосовано до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому 25.04.2024 оголошено підозру за ст. 191 ч. 4, 191 ч. 5, 28 ч. 2 - 366 ч. 1 КК України, запобіжний захід у виді - тримання під вартою, строком на 43 (сорок три) дні в межах строку досудового розслідування до 25 червня 2024 року. Одночасно визначено заставу у розмірі 2130526 (два мільйони сто тридцять тисяч п`ятсот двадцять шість) гривень 80 копійок, за умови внесення якої підозрюваний може бути звільнений з-під варти.

У разі внесення застави підозрюваним чи іншим заставодавцем на ОСОБА_8 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покладено обов`язки: прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання чи роботи; утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Приймаючи рішення про задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя вказав, що прокурором під час розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, внаслідок чого дійшов висновку про необхідність застосування виключного запобіжного заходу, яким є тримання під вартою.

Водночас вирішуючи питання про визначення застави слідчий суддя дійшов висновку про те, що такий альтернативний запобіжний захід необхідно визначити в розмірі, що перевищує максимальний розмір, установлений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме у розмірі майнової шкоди, зазначеної у повідомленні про підозру.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала.

В апеляційній скарзі захисника підозрюваного ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 14.05.2024 через істотні порушення кримінального процесуального закону та невідповідність висновків фактичним обставинам провадження. Просить винести своє рішення, яким застосувати до підозрюваного запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Апеляційна скарга мотивована тим, що під час розгляду клопотання слідчим суддею не враховано, що прокурором не доведено наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, не враховано особу підозрюваного, його позитивну характеристику, стан здоров`я, міцність соціальних зав`язків. Окрім того в частині визначення застави у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, слідчим суддею таке рішення не умотивовано, натомість визначена застава є непомірною.

Позиції учасників судового провадження.

Захисник підозрюваного ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених в ній та просив задовольнити її в повному об`ємі.

Прокурор ОСОБА_6 заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою.

Мотиви суду.

Заслухавши доповідача, виступи учасників провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційних скарг.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

Як убачається з ухвали, слідчим суддею зазначені вимоги закону дотримано не в повному об`ємі та висновки, зокрема в частині визначення застави, належним чином не умотивовано.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання спробам переховування від органів слідства та суду, знищення чи спотворення речей чи документів, незаконного впливу на інших осіб, перешкоджання кримінальному провадженню, вчиненню інших правопорушень. Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.

В жодному випадку запобіжний захід не може розцінюватись, як покарання за вчинене діяння.

Стосовно обґрунтованості підозри, суд зазначає, що в кримінальному процесуальному розумінні існує відмінність між обґрунтованістю та доведеністю висунутої підозри, в тому числі на підставі достатніх, допустимих та достовірних доказів.

Так, у справі «Кавала проти Туреччини» (заява 28749/18, рішення від 10.12.2019) Європейський Суд з прав людини констатував, що не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред`явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.

Разом із тим, "обґрунтованість" підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у п.1(с) ст.5. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об`єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої п.1(с) ст.5. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину.

Термін "обґрунтованість" також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об`єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень".

Зі змісту ж оголошеної підозри в достатній мірі можна дійти висновку, що ОСОБА_8 може бути причетний до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191 ч. 4, 191 ч. 5, 28 ч. 2 - 366 ч. 1 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжких та особливо тяжких злочинів.

Стосовно ж наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважав доведеним ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, а також ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.

Проте суд апеляційної інстанції наголошує, що можливе призначення в майбутньому кримінального покарання, навіть у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально в місцях несвободи, не може бути об`єктивною підставою вважати доведеним, що підозрюваним буть вчинятись спроби ухилятись від органів досудового розслідування чи суду. Таким чином суд вважає недоведеним ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Натомість з матеріалів провадження вбачається, що підозрюваний ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочинів, пов`язаних з перебуванням на посаді начальника відділу містобудування, архітектури, ЖКГ, благоустрою, інфраструктури Гайсинської міської ради, а відтак не початковому етапі досудового розслідування з урахуванням займаної посади з високою імовірністю існує ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, визначений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Окрім наведеного, за приписами ст. 187 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу,слідчий суддя,суд напідставі наданихсторонами кримінальногопровадження матеріалівзобов`язаний оцінитив сукупностівсі обставини,у томучислі: вікта станздоров`я підозрюваного,обвинуваченого; міцністьсоціальних зв`язківпідозрюваного,обвинуваченого вмісці йогопостійного проживання,у томучислі наявністьв ньогородини йутриманців; наявністьу підозрюваного,обвинуваченого постійногомісця роботиабо навчання; репутаціюпідозрюваного,обвинуваченого; майновийстан підозрюваного,обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.

Як убачається з оскаржуваної ухвали, зазначені положення слідчим суддею не враховано взагалі, адже у своєму рішенні ним лише перераховано, що ОСОБА_8 раніше не судимий, має постійне місце проживання.

Проте поза увагою слідчого судді залишились докази, надані стороною захисту під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, зокрема позитивну характеристику, докази про сімейний стан та наявність утриманців, медичні документи що свідчать про наявність хронічних захворювань, які потребують постійного спостереження та догляду.

З урахуванням обставин вчинення кримінальних правопорушень, за яким особі оголошено підозру, наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також даних про особу підозрюваного, на переконання апеляційного суду на даному етапі досудового розслідування все ж наявні підстави для застосування виняткового запобіжного заходу, яким є тримання під вартою.

Стосовно ждоводів апеляційноїскарги захисникав частинінеправильного визначеннязастави судзазначає,що за змістом ч. 1 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

За визначенням, що міститься у ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Частиною четвертоюст.182КПК установлено,що розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір заставидля різнихкатегорій кримінальнихправопорушень (злочинів)визначений п.1-3абз.1ч.5ст.182КПК України,та з-поміжінших,щодо осіб, підозрюваних у вчиненні особливо тяжкого злочину, встановлений у розмірі від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України містить застереження про те, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Застава в жодному разі не виконує функції покарання особи або ж відшкодування збитків, адже обрання цього заходу не означає доведення її вини, натомість її розмір повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого, не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в такому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Кримінальний процесуальний закон саме на слідчого суддю (суд) покладає обов`язок під час визначення розміру застави перевіряти, чи він не є завідомо непомірним для підозрюваного.

Розмір застави повинен бути встановлений з урахуванням належної особі власності, якою вона може безперешкодно і без шкоди для близьких розпоряджатися для внесення застави, її майнового і сімейного стану.

Таким чином необхідно виокремити обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу у вигляді застави та визначенні її розміру, серед яких: спосіб життя наприклад, періодичність перетину кордону, наявність у підозрюваного соціальних зв`язків поза межами країни тощо; сім`я та особи на утриманні для призначення застави суд обов`язково повинен врахувати наявність на утриманні непрацездатних осіб або дітей; наявність або відсутність у підозрюваного постійного місця роботи або законних джерел доходу (розмір офіційної заробітної плати, надходження від дивідендів, депозити в банках тощо); житло наявність у підозрюваного власного житла або такого, яке він законно орендує.

За приписами ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Застосовані загальні принципи щодо обґрунтування тримання підозрюваного під вартою та визначення розміру застави наведені, зокрема, в рішенні у справі «Корбан проти України» від 04 липня 2019 року, де йдеться про те, що гарантія, передбаченапунктом 3статті 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок передбачуваного злочину, а лише присутність обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно та його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави або вжиття заходів проти поручителів у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти. Оскільки відповідне питання є основоположним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції, органи державної влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і для вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Тяжкість обвинувачень, пред`явлених обвинуваченому, не може бути вирішальним фактором для виправдання розміру застави.

Також урішенні усправі «Істомінапроти України»від 13.01.2022(заява23312/15) Суд вважав, що, зосереджуючись на розмірі шкоди, не здійснивши ретельної оцінки всіх відповідних факторів, у тому числі її спроможність сплатити визначений розмір застави, і відсутність задовільного пояснення, чому застава була визначена у такому надзвичайно великому розмірі, національні суди не дотрималися зобов`язання навести відповідне та достатнє обґрунтування для своїх рішень про визначення розміру застави, як вимагаєпункт 3статті 5 Конвенції.

Натомість у даному провадженні встановлено, що відповідно до клопотання про обрання запобіжного заходу (а. п. 1-7), підтриманого прокурором, необхідність визначення застави в розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, обгрунтовується виключно тяжкістю вчиненого кримінального правопорушення та розміром імовірної заподіяної майнової шкоди. При цьому розмір застави, визначений слідчим суддею, фактично тотожний розміру імовірної майнової шкоди. Інші обставини, які б давали підстави для визначення застави, яка виходить за межі, установлені п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, у клопотанні слідчого не наведені.

Натомість з наданої стороною захисту під час розгляду клопотання щорічної декларації про доходи та витрати за 2023 рік (а. п. 81-85) установлено, що у підозрюваного ОСОБА_8 та членів його родини відсутні грошові активи, при цьому сукупний дохід останнього (заробітна плата та пенсійні виплати) за цей період склав 402039 гривень (без урахування податків), а дохід члена сім`ї (дружини) 1156000 гривень (без урахування податків).

Наведені данісвідчать проте,що визначенаслідчим суддеюзастава врозмірі понаддва мільйонигривень єзавідомо непомірноюдля особи через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу, що фактично призведе до подальшого ув`язнення, яке в такому випадку перетвориться на безальтернативне.

На переконання суду у даному випадку достатнім розміром застави для забезпечення виконання підозрюваним, обов`язків, передбачених цим Кодексом, буде застава в розмірі 100 (ста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 302800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень.

За наведених обставин ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 14 травня 2024 року про застосування заходу забезпечення кримінального провадження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. 191 ч. 4, 191 ч. 5, 28 ч. 2 - 366 ч. 1 КК України скасувати через істотні порушення кримінального процесуального закону.

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 про застосування заходу забезпечення кримінального провадження запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. 191 ч. 4, 191 ч. 5, 28 ч. 2 - 366 ч. 1 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 25 червня 2024 року.

Одночасно визначити ОСОБА_8 заставу в сумі 100 (ста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 302800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень, в разі внесення якої підозрюваний може бути звільнений з-під варти.

У випадку внесення застави підозрюваним або іншим заставодавцем відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_8 обов`язки:

-прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

-не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання чи роботи;

-утриматись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, визначеними слідчим чи прокурором;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Судді: