Справа № 548/1037/24
Провадження № 2/548/375/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20.05.2024 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Коновод О.В.
за участю секретаря судового засідання Манжос Т.В.
розглянувши увідкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хоролу в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про встановлення факту місця відкриття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини
В С Т А Н О В И В:
Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.
Позивач звернувся до Хорольського районного суду Полтавської області з вищевказаним позовом.
На обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача, ОСОБА_2 , 1950 року народження, останнім місцем реєстрації якого було АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно та майнові права в тому числі і на земельну ділянку з кадастровим номером 5324885000:00:025:0015.
Після звернення до нотаріальної контори для отримання свідоцтва на спадкове майно позивачу, як особі, що бажає спадкувати за законом майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , роз`яснено, що у відповідності до ч.1 ст.1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори або в сільських населених пунктах-уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування, заяву про прийняття спадщини. Згідно ч.1 ст.1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо заява про прийняття спадщини не була подана вчасно, то за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини або встановити факт прийняття спадщини спадкоємцем .
В термін встановлений законом позивач не звернувся до нотаріальної контори для прийняття спадщини так як він юридично необізнаний і вважав, що факт того, що він є сином ОСОБА_2 дає право оформити спадщину в любий час.
29.04.2024 по справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Позивач у підготовче судове засідання не з`явився, прохав суд розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача у підготовче судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, протягом строку, встановленого судом, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому не заперечує проти задоволення позову, просить розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд вважає, що за результатами підготовчого судового провадження має бути ухвалене рішення, яким вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом.Норми права, застосовані судом.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача, ОСОБА_2 , 1950 року народження, останнім місцем реєстрації якого було АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно та майнові права в тому числі і на земельну ділянку з кадастровим номером 5324885000:00:025:0015.
Після звернення до нотаріальної контори для отримання свідоцтва на спадкове майно позивачу, як особі, що бажає спадкувати за законом майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , роз`яснено, що у відповідності до ч.1 ст.1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори або в сільських населених пунктах-уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування, заяву про прийняття спадщини. Згідно ч.1 ст.1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо заява про прийняття спадщини не була подана вчасно, то за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини або встановити факт прийняття спадщини спадкоємцем .
В термін встановлений законом позивач не звернувся до нотаріальної контори для прийняття спадщини так як він юридично необізнаний і вважав, що факт того, що він є сином ОСОБА_2 дає право оформити спадщину в любий час.
Відповідно до ст.1269, ст.1270 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину за законом чи за заповітом, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори по місцю відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини до 6 місяців з дня смерті спадкодавця.
Якщо заява про прийняття спадщини спадкоємцем, який бажає спадкувати, та має на те законні підстави, не була вчасно подана, то за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст.1272 ч.3 ЦК України).
Враховуючи, що вказані обставини свідчать про поважність причин пропущення позивачем строку для прийняття спадщини, суд, відповідно до положень ст. 1272 ЦК України, вважає можливим надати позивачу додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Аналогічні роз`яснення викладені у абз. 2 п. 24Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування». Так, при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини`вбачається, що «суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права».
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Статтею 13 Конвенції визнається право на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі "Ілхан проти Туреччини" від 27.06.2000 р., при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
На підставі зазначеного, що вказані обставини свідчать про поважність причин пропущення позивачем строку для прийняття спадщини, відповідно до норм вітчизняного законодавства, міжнародного права та судової практики ЄСПЛ, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів, приходить до висновку, що у позивача були перешкоди для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини та такі обставини є поважними, а тому позов підлягає задоволенню.
Суд вважає, що позивачеві для звернення до нотаріальної контори буде достатньо двох місяців з дня набрання законної сили цього рішення суду.
Зважаючи на зазначене, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.104,105,110-114 СК України, ст.ст.3,4,12,13,76 81, 133, 200, 206,259,263-265,268,273,352-355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП: НОМЕР_1 ,адресапроживання: АДРЕСА_1 ) до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області (код ЄРДПОУ:22528612,адресазнаходження :вул.1Травня,4 м.Хорол Лубенського району Полтавськоїобласті) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном 2 (два) місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 20.05.2024 року.
Суддя : О.В. Коновод
Суд | Хорольський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 20.05.2024 |
Оприлюднено | 24.05.2024 |
Номер документу | 119199741 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Хорольський районний суд Полтавської області
Коновод О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні