Ухвала

від 21.05.2024 по справі 755/7137/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/7137/24

Провадження №: 1-кс/755/1755/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" травня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Головного управління СБ України в АР Крим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023011000000215 від 07.09.2023 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Вулканешти Республіки Молдова, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, -

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в:

Слідчий Головного управління СБ України в АР Крим ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .

Клопотання погоджено з прокурором прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_5 .

Клопотання обґрунтоване тим, що громадянка України ОСОБА_4 сприяє окупаційній владі рф на тимчасово окупованій території АР Крим, здійснюючи господарську діяльність з незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території.

Зокрема, громадянка України ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч чинному законодавству України, 26.07.2019 року, перебуваючи у невстановленому місці на території України, зареєструвала відповідно до законодавства рф ТОВ «ВВВ» (рос. - ОБЩЕСТВО С ОГРАНИЧЕННОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТЬЮ «ВВВ», ОГРН 1199112012901, ИНН 9102257587, юридична адреса: 295001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Петропавлівська, буд. 12, офіс 20, , генеральний директор: ОСОБА_4 , основний вид діяльності: діяльність рекламних агентств (73.11).

Надалі, ОСОБА_4 , відповідно до федерального закону рф від 05.04.2013 року № 44-Ф3 «О контрактной системе в сфере закупок товаров, работ, услуг для обеспечения государственных и муниципальных нужд», здійснила реєстрацію, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ТОВ «ВВВ» на «Официальном сайте единой информационной системы в сфере закупок в информационной-телекоммуникационной сети интернет» за посиланням «http://zakupki.gov.ru».

ОСОБА_4 , знаючи, що контрагентами у таких договорах можуть бути бюджетні підприємства, установи та організації країни-агресора - рф, будучи директором ТОВ «ВВВ», відповідно до чинного статуту товариства та маючи право діяти без довіреності від імені юридичної особи, усвідомлюючи та достовірно знаючи про факт окупації АР Крим збройними силами рф та заборону здійснення будь-якої господарської діяльності у співпраці з державою-агресором, а також розуміючи те, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, маючи прямий умисел на укладання таких договорів, уклала та підписала електронним підписом договори № 0175100000923000025/56 та № 0175100000923000015/32 з так званим «Министерством внутренних дел по Республике Крым» (295034, м. Сімферополь, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, ИНН 7706808297, КПП 910201001 ), таким чином, здійснила провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором та незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території.

Зокрема, відповідно до федерального закону від 05.04.2013 року «Про контрактну систему в сфері закупок товарів, робіт, послуг для забезпечення державних і муніципальних потреб» № 44-ФЗ, федерального закону від 29.12.2012 року «Про державне оборонне замовлення» № 275-ФЗ, постанови уряду рф від 24.11.2021 року № 2024 «Про правила казначейського супроводження», а також інших законів і нормативних правових актів рф, з метою забезпечення функціонування правоохоронного органу рф, спільно підписала, в тому числі електронним підписом, зі службовими особами так званої «прокуратури Республики Крым» вказані договори № 0175100000923000025/56 та № 0175100000923000015/32 щодо надання послуг з розміщення соціальної реклами на екранах, білбордах, сітілайтах, зупинках громадського транспорту (з метою реалізації федерального проекту «Безпека дорожнього руху» на організацію роз`яснення законодавства рф про безпеку дорожнього руху з використанням засобів масової інформації та можливостей соціальної реклами у 2023 році, на суму 1 692 166,88 та 2 552 400,18 російських рублів відповідно. Загалом сума по обох договорах склала 4 244 567,06 російських рублів.

Відповідно до умов договору, актів та відомостей з сайту «Официальный сайт единой информационной системы в сфере закупок в информационной-телекоммуникационной сети интернет» за посиланням «http://zakupki.gov.ru» станом на 31.07.2023 року договір № 0175100000923000015/32 виконаний на загальну суму 1 134 400,08 російських рублів та договір № 0175100000923000025/56 виконаний на загальну суму 618 383,41 російських рублів.

31.08.2023 року у кримінальному провадженні № 22020011000000024 від 12.03.2020 року складено письмове повідомлення про підозру громадянці України ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.

На виконання вимог ст. 135 КПК України, у зв`язку з тим, що підозрювана ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території АР Крим, повістки про її виклик до слідчого управління ГУ СБУ в АР Крим опубліковані на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора і в газеті «Урядовий кур`єр» № 177 ( 7575 ) від 02.09.2023 року (протокол огляду від 07.09.2023 року).

Крім цього, повідомлення про підозру та повістки про виклик підозрюваної ОСОБА_4 були відправлені та доставлені їй за допомогою додатків «WatsApp» та «Telegram» на номер мобільного телефона, яким вона користується НОМЕР_3 (протокол огляду від 16.04.2024 року).

За вказаних обставин, громадянка України ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, а саме у колабораційній діяльності, тобто у провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.

Згідно клопотання, викладені обставини та повідомлена ОСОБА_4 підозра підтверджується сукупністю доказів, отриманих в ході даного кримінального провадження, у тому числі: відповіддю оперативного підрозділу 5 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України (вих. № 5/7/5/1-20089 від 18.08.2023) на доручення слідчого, протоколом огляду веб-сторінки інформаційно-аналітичної бази даних «Rusprofile» від 25.09.2023 року, відповіддю оперативного підрозділу 5 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України (вих. № 5/7/5/1-142 від 23.08.2023 року) на доручення слідчого, протоколом огляду від 07.09.2023 року газети «Урядовий кур`єр» (№ 177 ( 7575 ) від 02.09.2023 року ) та офіційного веб-сайту Офісу Генерального прокурора, протоколом огляду від 16.04.2024 року CD-R диску для лазерних систем зчитування № 5254 від 14.11.2023 року, протоколом огляду від 16.04.2024 року мобільного телефону, відповіддю з Офісу Президента України від 12.09.2023 року № 45-01/967, листом ДПС України від 30.08.2023 року (вих. № 91-41697/18/23-ВИХ), інформацією ДІ МВС України від 25.08.2023 року на № 76/14/91-5143, відповіддю оперативного підрозділу 5 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України (вих. № 5/7/5/1-2954 від 14.11.2023 року) на доручення слідчого.

07.09.2023 року з кримінального провадження № 22020011000000024 від 12.03.2020 року матеріали досудового розслідування відносно підозрюваної ОСОБА_4 у частині вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, були виділені в окреме кримінальне провадження № 22023011000000215 від 07.09.2023 року.

За викликами слідчого, опублікованими в газеті «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а також направленими через додатки «WatsApp» та «Telegram» на номер мобільного телефона НОМЕР_3 повістками, підозрювана ОСОБА_4 не з`явилась, причин неприбуття та жодних заяв чи клопотань про перенесення часу проведення процесуальних дій до органу досудового розслідування не надала. У зв`язку із викладеним, у органу досудового розслідування з`явились вагомі підстави вважати, що вона переховується від органу досудового розслідування.

11.09.2023 року підозрювану ОСОБА_4 оголошено у розшук.

На даний час встановлено, що підозрювана ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування на тимчасово окупованій території АР Крим, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, що підтверджується матеріалами оперативного підрозділу (відповідь 5 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України на доручення слідчого, вих. № 8/5/1-3641 від 02.05.2024 року).

Крім того, в клопотанні слідчого зазначено про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому обрання стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, не забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя, вивчивши надані матеріали, вислухавши доводи прокурора, який підтримав клопотання та зазначив обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, захисника, який заперечував проти задоволення клопотання, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Так, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред`явленої підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри, оскільки останні підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрювана, могла вчинити вказане правопорушення.

Зазначене прямо узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення в КПК передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

У теоретичному аспекті «належна правова процедура» - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя. До гарантій, які у своїй сукупності формують належну правову процедуру, у тому числі відносяться право на судовий захист та право на оскарження.

Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)права на справедливий суд.

Статтею 5 Конвенції гарантовано кожному право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «c» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання. Пунктом 4 цієї статті гарантовано право кожному, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, ініціювати провадження, в якому суд без зволікання має встановити законність затримання та прийняти рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.

Згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Верховний Суд у своїй постанові від 14 лютого 2022 року у справі 991/3440/20 вказує, що рішення слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу, прийняте в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, за своїм правовими наслідками підпадає під поняття «постанова про утримання під вартою» в розумінні ст. 25 Європейської конвенції про видачу правопорушників.

За загальним правилом розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, що відповідає зазначеним вимогам Конвенції та іншим міжнародно-правовим актам.

Процедура, передбачена ч. 6 ст. 193 КПК, є випадком, який дозволяє суду розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

При аналізі питання наявності зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя приходить до висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_4 , яка добровільно погодилась на співпрацю з представниками окупаційної влади, має стійкі зв`язки з представниками окупаційної адміністрації, в той же час перебуває на тимчасово окупованій території України - АР Крим, не виїхала з неї до теперішнього часу та не з`явилась на виклики слідчого, що є достатньою підставою вважати, що ОСОБА_4 переховується на вказаній території від органів досудового розслідування та суду, підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачено покарання до п`яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна, яке може бути призначене підозрюваній у разі визнання її винуватою, а усвідомлення підозрюваною цієї обставини переконливо дає підстави вважати про існування наступних ризиків, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, спотворити або сховати будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу учасників провадження, що у даному випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, хоча й не призводить до негайного взяття особи під варту, однак виступає правовою підставою для затримання і доставки цієї особи до місця кримінального провадження.

Так, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є одним із обов`язкових документів, на підставі якого уповноважений орган запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну (Інструкція про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затверджена спільним наказом МВС України, ОГП, НАБ України, СБ України, ДБР, Мінфіну України, Мін`юсту України від 17 серпня 2020 року № 613/380/93/228/414/510/2801/5). Після затримання особи за межами України, слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок, готує клопотання про видачу особи в Україну, до якого серед інших документів обов`язково додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 1,п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК). Тобто, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи за межами України, ухвалюється рішення про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності та здійснюється доставка особи на території України до місця кримінального провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу, строк дії такої ухвали не зазначається.

При цьому, час затримання такої особи фактично може перевищувати 30 діб - тримання під вартою за ст. 59 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, 40 діб - тимчасовий арешт заст. 16 Європейської конвенції про видачу правопорушників та 60 діб - строк дії ухвали про тримання під вартою за ч. 1 ст. 197 КПК.

Тобто, затримана особа на підставі ухвали слідчого судді, суду, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, може бути затриманою і утримуватись під вартою протягом усього часу, необхідного для екстрадиції та доставки її до місця кримінального провадження. Таку ж позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 14 лютого 2022 року у справі 991/3440/20.

Відповідно до абзацу 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, відносно підозрюваної ОСОБА_4 .

При цьому слідчий суддя роз`яснює, що ч. 6 ст. 193 КПК України передбачено, що після затримання особи на підставі ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 197 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання слідчого Головного управління СБ України в АР Крим ОСОБА_3 задовольнити.

Обрати відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Вулканешти Республіки Молдова, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою у той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя: