Рішення

від 22.05.2024 по справі 759/10975/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/10975/23

пр. № 2-о/759/22/24

22 травня 2024 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Горбенко Н.О.,

присяжних - Кузнєцової Л.П., Куліковського В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Натальчук А.І.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника особи щодо якої розглядається справа про визнання недієздатною- адвоката Матєрової В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщені Святошинського районного суду міста Києва, в залі суду, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Київський міський психоневрологічний диспансер №4 про визнання особи недієздатною, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Київський міський психоневрологічний диспансер №4 про визнання особи недієздатною.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду заявник посилається на те, що ОСОБА_2 доводиться заявнику рідним братом, з дитинства має інвалідність першої групи. Брат заявника з дитинства проживає разом з батьками, які раніше здійснювали догляд за ним та заявником. Протягом останніх 6 місяців стан здоровця брата, ОСОБА_2 , погіршився, він став поводити себе неадекватно, не розуміє наслідків своєї поведінки, лікарі підтвердили наявність у нього психічного захворювання. Стан здоровця батьків заявника також погіршився в силу похилого віку та фізичного навантаження, що пов`язане з доглядом за ОСОБА_2 , який не може самостійно рухатись, обслуговувати себе в побуті, самостійно приймати ліки. Розумові здібності ОСОБА_2 не дозволяють йому розпоряджатися своєю пенсією, та самостійно її отримувати. Батьки не можуть надати йому допомогу у тій мірі, в якій він потребує для життєдіяльності. Через хворобу ОСОБА_2 не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, так як розлад його здоров`я носить хронічне, стійке прогресуюче ускладнення. Опіка над ОСОБА_2 ніколи не встановлювалась. Відсутність рішення суду про визнання недієздатним ОСОБА_2 ставить під загрозу захист його здоров`я, майнових та немайнових інтересів, які він за станом здоров`я не може самостійно здійснювати.

На підставі викладеного просив суд визнати недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23 червня 2023 року заява прийнята до розгляду і відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 07 вересня 2023 року по справі призначено судово-психіатричну експертизу для встановлення психічного стану ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведення якої доручено експертам Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України». На час проведення експертизи провадження у справі було зупинено.

12 грудня 2023 року ухвалою суду матеріали цивільної справи направлено до Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» для проведення судово-психіатричної експертизи після виконання клопотання експерта.

14 березня 2024 року на адресу Святошинського районного суду міста Києва надійшов висновок судово-психіатричного експерта № 126, складеного за результатом проведеної 06.02.2024 року судово-психіатричної експертизи.

Ухвалою суду від 15 березня 2024 року провадження у справі поновлено, призначено судове засідання.

Заявник у судовому засіданні заяву підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Представник особи щодо якої розглядається питання про визнання її недієздатною особою у судовому засідання підтримав заяву, зважаючи на наявний у матеріалах справи висновок експерта.

Представник Органу опіки та піклування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у відсутність представника через виробничу необхідність.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на викладене, суд визнав за можливе провести судове засідання за відсутності учасників справи, що не з`явились.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

У відповідності до вимог ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до розділу IV глави 2 ЦПК України судом здійснюється розгляд справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 299 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров`я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Судом встановлено, що у відповідності до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 39).

У відповідності до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 40).

Суд вважає даних доказів достатньо для встановлення того, що ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_2 .

Статтею 293 ЦПК України встановлено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пункт 1 частини 2 статті 293 ЦПК України встановлює, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 297 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

У відповідності до довідки №225 від 08.05.2023 року, наданої Київським міським психоневрологічним диспансером №4, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на обліку у лікаря-психіатра з приводу хронічного психічного захворювання та є особою з інвалідністю І групи з дитинства (а.с. 13).

Із довідки серії КИЕ - 1 №500755 встановлено, що ОСОБА_2 , 1984 року народження, має першу групу інвалідності безстроково. Висновок про умови та характер праці: потребує постійного побутового догляду (а.с. 16).

Згідно ч. 1, 2 ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Висновком судово-психіатричного експерта №126 (дата проведення експертизи 06.02.2024 року) Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» (м. Київ, вул. Кирилівська, 103) щодо психічного стану ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зокрема, встановлено, що він має ознаки глобарної недостатності інтелекту та пам`яті, навички самообслуговування не сформовані, критика до свого стану, поведінки відсутня.

На питання, зазначені в ухвалі суду, висновком експерта надано наступні відповіді, зокрема вказано, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виявляє ознаки стійкого психічного розладу у вигляді важкої розумової відсталості (МКХ-10: F 72), за своїм психічним станом не здатен усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 104-108).

На підставі дослідження належних, достовірних та допустимих доказів суд вважає, що наявні підстави для визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , недієздатною особою, оскільки останній внаслідок хронічного, стійкого психічного захворювання не здатен усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Висновок засновано експертом на безпосередньому огляді підекспертного, та на даних щодо стану його здоров`я.

Кваліфікація експерта та його регалії сумнівів не викликають.

Доказів, що ставили б під сумнів висновок експерта, в судовому засіданні не здобуто.

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Відповідно до ч. 6 ст. 300 ЦПК України, строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України», яке 30 серпня 2013 року набуло статусу остаточного, Європейським судом з прав людини констатовано, що у цій справі відсутність у заявниці можливості безпосередньо вимагати поновлення своєї цивільної дієздатності призвела до того, що це питання не розглядалося судами взагалі. Європейський суд з прав людини в своєму рішенні зазначив, що «відсутність судового розгляду цього питання, яке серйозно вплинуло на численні аспекти життя заявниці, не можна виправдати легітимними цілями, що лежать в основі обмеження доступу до суду осіб, визнаних недієздатними» (п. 40). За таких обставин Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що ситуація, в якій опинилася заявниця, призвела до відмови у правосудді щодо можливості забезпечення перегляду її цивільної дієздатності, тобто було порушення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до приписів законодавства у справах про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності ЦПК передбачається періодичний судовий контроль за наявністю/продовженням існування підстав для обмеження чи позбавлення особи дієздатності (принцип, визначений у рішеннях ЄСПЛ «Наталія Михайленко проти України» (2013), «Станєв проти Болгарії» (2012), «Штукатуров проти Росії» (2008), адже ч. 6 ст. 300 встановлюється максимальний строк дії судового рішення про визнання фізичної особи недієздатною у 2 роки).

Цивільним процесуальним законодавством України у ч. 7-8 ст. 300 ЦПК України передбачено, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

Ст. 40 ЦК України передбачено, що фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

На підставі повно та всебічно з`ясованих обставин справи суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви та визнання ОСОБА_2 недієздатною особою.

Строк дії рішення про визнання фізичної особи становить два роки, який обраховується з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 58, 60, 62, 63 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 259, 263-265, 273, 293, 294, 295-300, 354,355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Київський міський психоневрологічний диспансер №4 про визнання особи недієздатною - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 - недієздатним.

Строк дії рішення - 2 роки з моменту набрання законної сили даного рішенням суду.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Головуючий суддя: Н.О. Горбенко

Присяжні: Л.П. Кузнєцова

В.М. Куліковський