Постанова

від 21.05.2024 по справі 643/1377/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 643/1377/22 Номер провадження 22-ц/814/1318/24Головуючий у 1-й інстанції Черняєва Т.М. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Дорош А.І., Триголова В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 17 травня 2023 року, ухвалену суддею Черняєвою Т.М.

по справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 143 Харківської міської ради Харкіської області, третя особа: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_2 про скасування наказу про відсторонення від роботи,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Московського районногосуду м.Харкова з позовом до Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 143 Харківської міської ради Харкіської області, третя особа: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_2 про скасування наказу про відсторонення від роботи.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 02.02.2022 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 08.03.2022 року № 2/0/9/-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», змінено територіальну підсудність Московського районного суду м. Харкова на Октябрський районний суд м. Полтави.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 01.03.2023 року справу прийнято до провадження.

УхвалоюОктябрського районногосуду м.Полтави від17травня 2023року позов ОСОБА_1 до Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 143 Харківської міської ради Харкіської області, третя особа: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_2 про скасування наказу про відсторонення від роботи залишено безрозгляду напідставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Не погодившись з даною ухвалою місцевого суду, її в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 просила ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що місцевий суд, залишаючи позов без розгляду прийшов до помилкового висновку щодо належного повідомлення позивача про дату та час розгляду справи.

Відзиву на апеляційну скаргу в порядку, передбаченомуст. 360 ЦПК України, до суду апеляційної інстанції не надходило.

Відповідно до положень ч. 3ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до Московського районногосуду м.Харкова з позовом до Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 143 Харківської міської ради Харкіської області, третя особа: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_2 про скасування наказу про відсторонення від роботи.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 02.02.2022 року відкрито провадження у справі (а.с. 25-26).

Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 08.03.2022 року № 2/0/9/-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», змінено територіальну підсудність Московського районного суду м. Харкова на Октябрський районний суд м. Полтави.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 01.03.2023 року справу прийнято до провадження та призначено судове засідання по справі на04 квітня 2023 року о 11-00 годині (а.с. 48).

Згідно довідки секретаря судового засідання 04.04.2023 у судове засідання сторони не з`явилися (а.с. 52).

Як вбачається з судових повісток розгляд даної справи було відкладено на на 10:30 год. 17.05.2023.

Ухвалою Октябрськогорайонного судум.Полтави від17травня 2023року позов ОСОБА_1 до Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 143 Харківської міської ради Харкіської області, третя особа: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_2 про скасування наказу про відсторонення від роботи залишено безрозгляду напідставі п. 3 ч. 1 ст. 257ЦПК України (а.с. 62-63).

Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, місцевий суд виходив з того, що позивач повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи, у судові засідання призначені на 03.04.2023та 17.05.2023 не з`явилася, про поважність причини неявки суду не повідомила.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком місцевого суду з наступних підстав.

За положеннями ст.55,124 Конституції України кожнаособа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзакріплює право на справедливий суд.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції закріплені такі елементи права на судовий захист, як право на розгляд справи, справедливість судового розгляду, публічність розгляду справи та проголошення рішення, розумний строк розгляду справи, розгляд справи судом, встановленим законом, незалежність і безсторонність суду. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом.

Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя, що кореспондується із положеннямистатті 4 ЦПК України, з огляду на які, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 3 частини першоїстатті 43 ЦПК України).

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третястатті 131 ЦПК України).

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, коли від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ятастатті 223 ЦПК України).

Згідно з пунктом 3 частини першоїстатті 257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21) вказано, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

У відповідності до ч. ч. 2, 3 ст. 128 ЦПК Українисуд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Пунктом 5 ст. 128 ЦПК України передбачено, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за пять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Згідно ч.8ст.128ЦПК Україниднем врученнясудової повісткиє: 1)день врученнясудової повісткипід розписку; 2)день отриманнясудом повідомленняпро доставленнясудової повісткина офіційнуелектронну адресуособи; 3)день проставленняу поштовомуповідомленні відміткипро відмовуотримати судовуповістку чивідмітки провідсутність особиза адресоюмісцезнаходження,місця проживаннячи перебуванняособи,повідомленою цієюособою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутнє будь-яке підтвердження щодо належного повідомлення позивача ОСОБА_1 про розгляд даної справи.

Судова повістка адресована ОСОБА_1 на судове засідання призначене на 04 квітня 2023 року повернулася до суду першої інстанції без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 56-57).

Докази належного повідомлення позивача про судове засідання, яке призначене на 17.05.2023 відсутні, а тому неявка в дані судові засідання позивача обумовлена її неналежним повідомленням про дату, час і місце судового розгляду у вказані дати.

Суд апеляційної інстанції враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі також - «ЄСПЛ»), сформульовану в рішенні від 8 листопада 2018 року у справі «Созонов та інші проти України», у якій ЄСПЛ зазначив, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу (див. рішення у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії» (Ruiz-Mateos v. Spain), від 23 червня 1993 року, пункт 63, Серія А, № 262), вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було проінформовано про цей факт (див. рішення у справі «Діліпак та Каракайя проти Туреччини» (Dilipak and Karakaya v. Turkey), заяви № 7942/05 та № 24838/05, пункт 77, від 04 березня 2014 року). Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (див. рішення у справах «Авотіньш проти Латвії» [ВП] () [GC], заява № 17502/07, пункт 119, ЄСПЛ 2016, та «Домбо Бехеєр Б.В. проти Нідерландів» (Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands), від 27 жовтня 1993 року, пункт 33, Серія А № 274).

ЄСПЛ дійшов до висновку, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення (див. рішення у справі «Ганкін та інші проти Росії» (Gankin and Others v. Russia), заява № 2430/06 та інші, пункт 36, від 31 травня 2016 року). У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (див. рішення у справі «Заводнік проти Словенії» (Zavodnik v. Slovenia), заява № 53723/13, пункт 70, від 21 травня 2015 року, із подальшими посиланнями).

Апеляційний суд зазначає, що правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи (ухвали Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 січня 2019 року у справі № 346/3736/15-ц, від 25 березня 2019 року у справі № 757/5359/18-ц, від 31 січня 2019 року у справі № 442/2263/18).

Європейський Суд з прав людини у рішенні «МПП «Голуб» проти України» від 18 жовтня 2005 року відзначив, що право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність.

Загалом Європейський Суд з прав людини у своїй практиці критично оцінює надмірну формалізованість вимог національного законодавства різних держав-учасниць, що перешкоджають доступу до суду.

При цьому, позивач не відмовлялася в будь-який опосередкований спосіб від своїх вимог і в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази про втрату її інтересу до власного позову.

Навпаки, з долученого до апеляційної скарги листа ОСОБА_1 від 06.10.2023, вбачається, що вона зверталася до голови Октябрського районного суду м. Полтави з проханням повідомити чи надходила дана цивільна справа в провадження вищевказаного суду (а.с. 74-75).

Відтак, районним судом використаний процесуальний засіб у виді залишення позовної заяви без розгляду, що не є пропорційним досягнутій цілі обмеження позивача.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року (справа № 756/13550/16).

За таких обставин висновок суду першої інстанції, щодо наявності правових підстав для залишення позову без розгляду згідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України не відповідаює обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують помилкові висновки суду першої інстанції.

У відповідності до п. 4 ч. 1ст. 379 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, якщо вона постановлена з порушення норм процесуального права чи неправильним застосуванням норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвалу про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 367, ст.374ч. 1 п. 6, ст.379, ст.382 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 17 травня 2023 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: О. Ю. Кузнєцова

Судді: А. І. Дорош

В. М. Триголов