Постанова

від 21.05.2024 по справі 692/1389/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/990/24Головуючий по 1 інстанціїСправа №692/1389/23 Категорія: 301030500 Чепурний О.П. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіГончар Н.І., Новіков О.М.секретар Новицька Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу позивача на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 22.03.2024 (повний текст складено 29.03.2024, суддя в суді першої інстанції Чепурний О.П.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПП «Лаврик Плюс» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

в с т а н о в и в :

у грудні2023року ОСОБА_1 звернувся досуду зданим позовом,яким просив про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, мотивуючи про те, що він є власником земельної ділянки - 3,8904 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7120680800:03:001:0704, яка знаходиться в межах Білоусівської сільської ради Драбівського району Черкаської області за межами населеного пункту. У 2019 році позивач уклав з відповідачем ПП «Лаврик Плюс» усний договір оренди вказаної земельної ділянки терміном до 2023 року включно. Відповідач користувався земельною ділянкою та сплачував орендну плату. Коли в черговий раз у 2023 року позивач звернувся усно до ПП «Лаврик Плюс» з проханням повернути земельну ділянку, останній її не повернув, а надав у жовтні 2023 року договір оренди землі без дати його укладання, зазначено лише «2020 р.», який нібито укладено між сторонами. Однак позивач такий договір не підписував, сторінки договору не були пронумеровані, не прошиті, не скріплені підписом Орендаря. Останній аркуш містить дані паспорта позивача та підпис іншої особи. Через свого представника ОСОБА_2 позивач дізнався про наявність договору оренди землі від 27.04.2021, який укладено строком на 7 років та зареєстровано в реєстрі речових прав, проте і цей договір позивач не підписував. Оскільки відповідач незаконно користується належною йому земельною ділянкою позивач звернувся до суду з позовними вимогами у даній справі.

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 22.03.2024 позовні вимоги у справі відхилено з посиланням на необґрунтованість тверджень позивача про порушення його прав на земельну ділянку, якою відповідач користується на підставі чинного договору оренди землі.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач 01.05.2024 через відділення поштового зв`язку подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вказано на те, що суд не врахував, що надані відповідачем договори оренди землі містять вказівку на те, що власник земельної ділянки має по батькові ОСОБА_3 та не містять повної дати укладення, їх текст не прошитий, не пронумерований та не скріплений підписами сторін. Отже вони є нікчемними. За зареєстрованим відповідачем договором оренди землі не здійснювалася сплата орендної плати.

У відзиві на апеляційну скаргу ПП «Лаврик Плюс» просив суд апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки вважає його законним та належним чином обгрутованим.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

При розгляді справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,8904 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування Білоусівка сільська рада Золотоніського району Черкаської області, кадастровий номер 7120680800:03:001:0704, про що свідчить копія державного акту на право власності на земельну ділянку від 22.09.2004, серії ЯБ № 155427 та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.01.2018 № 111987213.

За твердженнями позивача вказана земельна ділянка була передана ним у 2019 році відповідачу ПП «Лаврик плюс» для користування до 2023 року включно на підставі усної угоди.

Відповідач визнав факт передачі вказаної земельної ділянки у користування та проведення розрахунку з ОСОБА_1 наперед за рік до початку фактичного використання землею, проте в подальшому ОСОБА_1 був укладений письмовий договір оренди землі.

За клопотанням представника позивача судом витребувані матеріали щодо реєстрації права оренди на спірну земельну ділянку у Відділі «Центру надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Драбівської селищної ради. Дані матеріали місять, зокрема, оригінал письмового договору оренди землі від 27.04.2021, який укладено між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ПП «Лаврик Плюс». Договір укладений на строк 7 років, предметом договору є строкове платне користування земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_1 , площею 3,8904, з кадастровим номером 7120680800:03:001:0704, орендна плата складає 19129,89 грн. в рік.

Даний договір оренди землі підписаний сторонами із зазначенням їх реквізитів.

Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подана уповноваженою особою ПП «Лаврик Плюс» Лаврик О.В. 27.04.2021.

На підставі поданих документів державним реєстратором Черевко Н.А. прийнято рішення від 30.04.2021 № 57951274 про проведення державної реєстрації іншого речового права, права оренди земельною ділянки з кадастровим номером 7120680800:03:001:0704 за ПП «Лаврик Плюс» та внесені відповідні дані до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Позивач у справі стверджує про те, що договір оренди землі між сторонами справи укладено не було, наданий відповідачем примірник такого договору є нікчемним, отже відповідач користується земельною ділянкою позивача безпідставно та на вимогу власника має усунути перешкоди у здійсненні права власності.

Такими є фактичні обставини у справі. Правовідносини, наявні між сторонами на їх підставі, мають таке правове регулювання.

Згідно зі статтею 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Такі ж приписи містять ст. ст. 321 та 328 ЦК України.

Згідно з частиною другою, пунктом б) частини третьої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Крім того, відповідно до вимогстатті 124 ЗК Українипередача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Згідностатті 1 ЗУ «Про оренду землі»оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зістаттею 13 ЗУ «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першоїстатті 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Як встановлено судом, відповідач користується спірною земельною ділянкою позивача на підставі договору оренди землі від 27.04.2021 та зареєстрував своє право оренди про що міститься відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права права оренди.

Зазначений договір оренди землі є чинним та недійсним у судовому поряду не визнавався, отже позивач безпідставно стверджує про те, що відповідач користується його земельною ділянкою без законних підстав.

Таким чином позивачем у справі не доведено порушення його прав на землю з боку відповідача.

Апеляційний суд відхиляє доводи скаржника про те, що надані відповідачем договори оренди землі містять вказівку на те, що власник земельної ділянки має по батькові ОСОБА_3 та не містять повної дати укладення, їх текст не прошитий, не пронумерований та не скріплений підписами сторін, отже вони є нікчемними, з наявних у справі доказів вбачається, що наданий суду державним реєстратором договір за формою та змістом належним чином відповідає вимогам законодавства.

Питання про визнання такого правочину недійсним чи встановлення обставин щодо відсутності волевиявлення власника землі на його укладення перед судом порушено не було.

Доводи скаржника про те, що за зареєстрованим відповідачем договором оренди землі не здійснювалася сплата орендної плати не дають суду підстав вирішувати питання про зобов`язання орендаря повернути власнику земельну ділянку.

Натомість позивач може порушувати питання про захист його прав або у спосіб стягнення заборгованості по орендній платі, або у спосіб розірвання договору оренди землі за наявності для того підстав.

Інших доводів, які б свідчили про те, що спір у справі суд першої інстанції вирішив невірно, подана апеляційна скарга не містить.

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 22.03.2024 у цій справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за скаржником.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п ос та но ви в :

апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 22.03.2024 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПП «Лаврик Плюс» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді залишити за скаржником.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 21.05.2024.

Суддя-доповідач

Судді