Постанова

від 22.05.2024 по справі 712/11931/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/954/24Головуючий по 1 інстанціїНомер провадження 22-ц/821/955/24 Справа №712/11931/23 Категорія: Марцішевська О.М. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіГончар Н.І., Новіков О.М.

розглянув упорядку письмовогопровадження апеляційні скарги обох сторін на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.03.2024 (повний текст складено 28.03.2024, суддя в суді першої інстанції Марцішевська О.М.) та апеляційну скаргу представника позивача адвоката Чернявського А.Л. на додаткове рішення цього ж суду від 01.04.2024 (повний текст складено 11.04.2024) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

у жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, яким просив стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду в сумі 93906,24 грн., мотивуючи про те, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16.09.2022 у справі №580/3162/22, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2023, рішення сесії Черкаської міської ради від 23.06.2022 №26-11 «Про недовіру директору департаменту управління справи та юридичного забезпечення Черкаської міської ради ОСОБА_1 » визнано протиправним та скасовано, поновлено ОСОБА_1 на посаді директора департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради з 10.08.2022.

Прийняття Черкаською міською радою рішення від 23.06.2022 № 26-11, яке визнано протиправним, спричинили позивачу сильні душевні хвилювання та призвели до істотного погіршення стану його здоров`я, про що надано медичні документи. Відтак, роботодавець позивача має відшкодувати йому завдану протиправним звільненням моральну шкоду.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.03.2024 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 2000,00 грн. Суд вказав, що такий розмір коштів буде відповідати рівню моральних страждань позивача, а також засадам розумності та справедливості.

Додатковим рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.04.2024 доповнено рішення суду від 18.03.2024 вказівкою про стягнення з відповідача на користь позивача 500,00 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Не погоджуючись з такими рішеннями суду першої інстанції, представник позивача адвокат Чернявський А.Л. подав 26.04.2023 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду від 18.03.2024 та додаткове рішення від 001.04.2024 скасувати та задовольнити вимоги позивача у справі в повному обсязі.

В обґрунтування вказано на те, що суд безпідставно зменшив суму коштів у відшкодування завданої позивачу моральної шкоди та не врахував аргументи позивача про триваючий характер страждань. Відповідач, як і суд першої інстанції, власного розрахунку розміру моральної шкоди позивача не надав. Також суд не врахував, що витрати позивача на правничу допомогу у справі становлять 32 760,00 грн. Так розгляд справи відбувся у 4-х судових засіданнях, в яких брав участь представник позивача. Відповідач просив відхилити вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення, а не про зменшення відповідних витрат на правничу допомогу.

Також апеляційну скаргу на рішення суду від 18.03.2024 у даній справі подано відповідачем, де, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, порушено питання про його скасування та відхилення позовних вимог у справі. Вказано, що висловлення позивачу недовірки з боку міської ради та звільнення з роботи не пов`язані між собою та виключають тривалий характер правопорушень. Матеріалами справи не підтверджується наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача на моральними стражданнями (наявною шкодою) у відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу Черкаська міська рада остаточно просила суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, вважаючи її необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.

За правилами ч.1ст.369 ЦПК Україниапеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. У даному випадку предметом спору є вимоги про стягнення 93906,24 грн.За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ч.ч.1,2ст.367ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції переглядаєсправу занаявними вній ідодатково поданимидоказами таперевіряє законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанціїв межахдоводів тавимог апеляційноїскарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

При розгляді справи встановлено, що 01.06.2016 позивач згідно із розпорядженням Черкаського міського голови від 25.05.2016 № 290-р(к) був прийнятий на службу для виконання повноважень головного спеціаліста-юрисконсульта відділу судового супроводу юридичного управління департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради.

21.02.2019 Позивач згідно із розпорядженням Черкаського міського голови від 20.02.2019 № 70-р(к) «Про призначення ОСОБА_1 » був призначений на посаду директора департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради на визначений строк (на час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку працівника, прийнятого на умовах строкового трудового договору).

Згідно з розпорядженням Черкаського міського голови від 02.05.2019 № 175-р(к) (запис № 23 у трудовій книжці серії НОМЕР_1 ) позивачу, починаючи з 03.05.2019, було продовжено дію строкового трудового договору на невизначений строк.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 23.11.2021 № 1359 (запис № 1 розділу «Відомості про заохочення» трудової книжки серії НОМЕР_1 ), за багаторічну бездоганну службу в органах місцевого самоврядування, сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, високий рівень професіоналізму, а також із нагоди відзначення Дня місцевого самоврядування позивач був нагороджений грамотою Виконавчого комітету.

Згідно з характеристикою, підписаною Черкаським міським головою ОСОБА_2 , позивач «за час роботи на посаді директора департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради зарекомендував себе відповідальним керівником. Забезпечує якісне, своєчасне виконання завдань з питань, що належать до його компетенції. ОСОБА_1 принциповий, вимогливий до колег та підлеглих. Комунікабельний, працездатний, енергійний. Проявляє оперативність у прийнятті рішень Творчо підходить до розв`язання проблем, що виникають під час здійснення ним своїх повноважень. Постійно працює над підвищенням свого професійного рівня».

Виконавчий комітет Черкаської міської ради 24.05.2022 прийняв рішення № 384 про передачу з балансу департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради збройним та добровольчим формуванням планшетів із символікою м. Черкаси у кількості 25 шт. загальною вартістю 78566,50 грн. згідно з додатком. Відповідно до п. 1 цього рішення, його виконання покладено на департамент управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради ( ОСОБА_1 ).

Вважаючи, що таке рішення суперечить чинному законодавству (згідно ст. 60 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» воно має прийматися міською радою), Позивач 25.05.2022 подав Черкаському міському голові службову записку з обґрунтуванням неприйнятності рішення виконавчого комітету № 384 від 24.05.2022 та роз`ясненням, що таке рішення має прийматися Черкаською міською радою.

Листом від 21.06.2022 № 950-01-21 позивач надіслав повідомлення про вчинення злочину на адресу ГУ Національної поліції в Черкаській області та Управління Служби безпеки України в Черкаській області.

Рішення від 23.06.2022 № 26-11 «Про недовіру директору департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради ОСОБА_1 », яким висловлено «недовіру директору департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради Гончару Юрію Григоровичу». Доручено міському голові ОСОБА_2 в тижневий строк розглянути питання щодо доцільності перебування директора департаменту управління справами та юридичного забезпеченні Черкаської міської ради на займаній посаді.

Розпорядженням Черкаського міського голови Бондаренка А.В. від 23.06.2022 № 336-р. призначено проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 «щодо можливих його дій, які містять ознаки колабораційної діяльності та проросійської позиції і, відповідно недодержання законодавства про службу в органах місцевого самоврядування».

Згідно з розпорядженням Черкаського міського голови ОСОБА_2 від 24.06.2022 № 308-р(к) відсторонено ОСОБА_1 від здійснення повноважень на посаді директора департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради з 24.06.2022 на час проведення службового розслідування. Також на час проведення службового розслідування заборонити ОСОБА_1 доступ до кабінету № 203 та до персонального робочого комп`ютера і розмісити ОСОБА_1 у кімнаті депутата у будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , каб. 208.

Розпорядженням Черкаського міського голови від 10.08.2022 № 465-р(к) «Про припинення служби та звільнення ОСОБА_1 » припинено службу позивача в органах місцевого самоврядування та звільнено ОСОБА_1 10.08.2022 з посади директора департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради «за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, а саме: видачу наказу від 15.06.2022 № 44-н «Про виконання обов`язків начальника управління надання адміністративних послуг», який суперечить вимогам абз. г) пп. 1) п. 2 Постанови КМУ від 09.03.2006 №268, тобто не відповідає вимогам чинного законодавства України, а також враховуючи те, що до ОСОБА_1 раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення - догана, пункт 3 статті 40 КЗпП України».

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15.09.2022 у справі №580/3162/22, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2023, визнано протиправним та скасовано рішення сесії Черкаської міської ради від 23.06.2022 №26-11 «Про недовіру директору департаменту управління справи та юридичного забезпечення Черкаської міської ради ОСОБА_1 ».

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14.03.2023 у справі №580/3955/22 в задоволенні позову ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, Департаменту правління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за вимушений прогул відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2023 у справі №580/3955/22 скасовано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.03.2023. Визнано противоправним та скасовано розпорядження Черкаського міського голови від 10.08.2022 № 465-р(к) «Про припинення служби та звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора департаменту правління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради з 10.08.2022.

Листом від 04.03.2023 від Управління СБУ в Черкаській області надана відповідь про те, що в листі № 950-01-21 від 21.06.2022 інформація не містила підстав для вжиття заходів правового реагування в межах компетенції Управління СБУ в Черкаській області.

Зазначаючи про спричинення позивачу оскаржуваними рішеннями відповідача, які в порядку адміністративного судочинства визнано незаконними, моральних страждань, він звернувся до суду із позовом у цій справі про відшкодування моральної шкоди.

Правовідносини між сторонами у справі, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин, регламентуються такими правовими нормами.

Так порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно ст. 56 Конституції Україникожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

ВстановленеКонституцієюта законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб.

Відповідно до ч. 3ст. 23 ЦК Україниморальна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі №464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п. 52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (п. 56). У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. При цьому, в силуст. 1173 ЦК Українишкода відшкодовується незалежно від вини відповідача, а протиправність його дій та рішень презюмується - обов`язок доказування їх правомірності покладається на відповідача (п. 57).

За наявності порушення трудових прав позивача в цій справі внаслідок незаконного звільнення, що встановлено преюдиційним рішенням суду в адміністративній справі та згідно з ч.4 ст.82 ЦПК Українине підлягає доведенню, відшкодування моральної шкоди на підставіст. 23 ЦК України здійснюється в обраний позивачем спосіб, зокрема, у вигляді одноразової грошової виплати.

Враховуючи вищенаведені вимоги законодавства у сукупності із фактичним обставинами даної справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що належним розміром відшкодування позивачу завданої йому моральної шкоди буде саме сума коштів в розмірі 2000,00 грн. (про що обґрунтовано вказав суд першої інстанції), яка належним чином відповідатиме рівню його моральних страждань, а також засадам розумності та справедливості та враховуватиме факт порушення прав позивача прийняттям щодо нього роботодавцем незаконних рішень, спрямованих на обмеження трудових прав.

Апеляційний суд відхиляє доводи скарги позивача про те, що при вирішенні спору не було належним чином враховано аргументи позивача про триваючий характер його моральних страждань, адже скаржником не надано доказів того, що ті чи інші обґрунтування його вимог не отримали належну оцінку при розгляді та вирішення справи судом першої інстанції.

Так Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Отже визначення грошового еквіваленту у відшкодування моральних страждань особи є приблизною оцінкою з боку суду та сторін справи того негативного впливу на особу позивача, що мав місце внаслідок порушення його прав.

Таким чином апеляційні посилання позивача на те, що відповідач, як і суд першої інстанції, власного розрахунку розміру моральної шкоди позивача не надали, не можуть свідчити про необґрунтованість визначеної судом суми у відшкодування моральної шкоди позивачу, яка відповідає наданій судом оцінці фактичних обставин, встановлених у справі.

Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення постанова ВП ВС від 15.12.2020 у справі №752/17832/14-ц.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Одночасно апеляційний суд не погоджується з доводами скарги відповідача у справі про те, що висловлення позивачу недовірки з боку міської ради та звільнення з роботи не пов`язані між собою та виключають тривалий характер правопорушень, а також відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача на моральними стражданнями у відповідача, адже факт незаконного звільнення позивача підтверджено рішенням суду у адміністративній справі про поновлення його на посаді в органі місцевого самоврядування, що набрало законної сили, відтак, сама по собі незаконність звільнення працівника безсумнівно спричиняє наявність в нього моральних страждань внаслідок необхідності докладати додаткові зусилля для організації свого життя без забезпечення роботою та для поновлення порушених прав у спосіб звернення до суду.

Надаючи оцінку посиланням скарги позивача на те, що суд не врахував, що витрати позивача на правничу допомогу у справі становлять 32 760,00 грн., що враховує участь представника позивача у 4-х судових засіданнях в суді першої інстанції, апеляційний суд враховує таке.

Згідно зістаттею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаютьсяу разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в даній справі позовні вимоги задоволено на 2,1 %, про що вказано в додатковому рішенні Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.04.2024 та не оскаржується скаржником, суд першої інстанції вірно застосував положення п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України та відшкодував позивачу понесені судові витрат на правничу допомогу саме пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже доводи скаржника в даній частині мають бути відхилені.

Інші аргументи скаржника про те, що суд не врахував належним чином тяжкість його моральних страждань, не свідчать про необґрунтоване визначення у даній справі розміру коштів, які стягуються у відшкодування моральної шкоди, так як об`єктивних доказів іншої міри моральної шкоди, ніж визначеної судом, до матеріалів справи не надано.

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.03.2024 та додаткове рішення цього ж суду від 01.04.2024 у даній справі слід залишити без змін, а апеляційні скарги сторін без задоволення.

На підставі положень ст.141 ЦПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід віднести на рахунок державного бюджету, оскільки його звільнено від його сплати на підставі п.13 ч.2 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», а судові витрати відповідача за апеляційний перегляд справи залишити за цим скаржником.

Відповідно, у зв`язку з відхиленням вимог апеляційної скарги представника позивача його судові витрати щодо отримання правничої допомоги при апеляційному перегляді справи від адвоката Чернявського А.Л. на суму 40 040,00 грн. слід залишити за скаржником.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 377, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п ос та но ви в :

апеляційні скарги залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.03.2024 та додаткове рішення цього ж суду від 01.04.2024 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про відшкодування моральної шкоди залишити без змін.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді віднести на рахунок державного бюджету.

Судові витрати відповідача по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді залишити за скаржником.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 22.05.2024.

Суддя-доповідач

Судді