Рішення

від 22.05.2024 по справі 120/3190/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 травня 2024 р. Справа № 120/3190/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом головного управління ДПС у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Першої швейної фабрики "ВІТА" про стягнення заборгованості та накладення арешту, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Першої швейної фабрики "ВІТА" про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності, що відкриті в установах банку.

Вимоги обґрунтовано наявністю у відповідача податкового боргу в сумі 8044 грн.

Ухвалою суду від 19.03.2024 року було відкрито провадження в цій справі та, зокрема встановлено час на подання відзиву.

Вказану ухвалу було направлено поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про вручення та отримано відповідачем 28.03.2024 року.

Разом з тим, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив наступне.

ТОВ "Перша швейна фабрика" як суб`єкт підприємницької діяльності зареєстровано 12.07.2019 року.

Згідно з картки особового рахунку платника податків за відповідачем рахується заборгованість зі сплати ПДВ у розмірі 8044 грн.

Зазначена заборгованість утворилася в рехультаті не сплати донарахованих ГУ ДПС у Вінницькій області сум грошового зобов`язання та підтвердується карткою особового рахунку та податковим повідомленням-рішенням № 0067360407 від 10.05.2023 року.

На момент звернення головного управління ДПС у Вінницькій області до суду податковий борг у повному обсязі погашено не було.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За змістом п. 41.2 ст. 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до п. 41.1 цієї ж статті, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Згідно з п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 54.5 ст. 54 ПК України регламентовано, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п. 56.1 ст. 56 ПК України).

Суд встановив, що податкове повідомлення-рішеннями № 0067360407 від 10.05.2023 року було направлено відповідачеві за зареєстрованим місцем знаходження товариства.

Відомості щодо оскарження цього повідомлення-рішення відсутні, відтак, останнє вважається узгодженим.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган, у відповідності до вимог п. 59.1 ст. 59 ПК України, надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вищезазначених положень законодавства, ГУ ДПС у Вінницькій області направив податкову вимогу форми "Ю" від 12.06.2023 року № 0005855-1305-0232 рекомендованим листом з повідомленням про вручення за податковою адресою. Вказана податкова вимога була повернута із відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Суд наголошує, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно п. 42.5 ст. 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Між тим, 24.01.2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 826/14361/16 вказав, що для встановлення факту направлення (вручення) фізичній особі податкового повідомлення-рішення поштою у встановленому законодавством порядку, дослідженню підлягають: відповідність адреси одержувача у поштовому відправленні місцю проживання або останньому відомому місцезнаходженню фізичної особи; повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, в якому зазначено дату вручення або причини невручення тощо.

З огляду на положення п. 58.3 ст. 58, п. 42.5 ст. 42 ПК України та той факт, що конверт, направлений відповідачеві за чинною на той час податковою адресою і при цьому, у матеріалах справи відсутні докази оскарження позивачем та скасування вищезазначених податкових повідомлень-рішень, то у відповідача виникає кореспондуючий обов`язок зі сплати узгодженого податкового боргу.

Суд зазначає, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою проживання. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатися на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 10.02.2023 року по справі № 160/5278/19.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги головного управління ДПС у Вінницькій області щодо стягнення податкового боргу з рахунків відповідача у банках, що його обслуговують є доведеними та підтверджуються необхідними доказами.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 89.1 статті 89 ПК України визначено, що право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 91.3 статті 91 ПК України, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов`язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

У зв`язку з несплатою податкового боргу, у визначені строки, ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято рішення № 43 від 12.06.2023 року про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності ТОВ "Перша швейна фабрика "ВІТА".

Згідно підпункту 20.1.32 пункту 20.1 статі 20 ПК України, податковий орган має право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Так, на виконання вказаних повноважень позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення щодо виділення майна в податкову заставу № 20150/6/02-32-13-05 від 12.06.2023 року.

Пунктом 89.4 статті 89 ПК України, передбачено, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

02.02.2024 року податковим керуючим складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 1/43111887.

Згідно підпункту 20.1.32 пункту 20.1 статі 20 ПК України, податковий орган має право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Отже, у разі не допуску контролюючого органу до опису майна у податку заставу, останній звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Таким чином, беручи до уваги наявність платника податку заборгованості, а також те, що податкового керуючого не було допущено до опису майна у податкову заставу, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних та наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Частиною другою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак сплачений позивачем судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150) до товариства з обмеженою відповідальністю "Перша швейна фабрика "ВІТА" (вул. 1-го Травня, буд. 14, м. Гайсин, Вінницька обл., код ЄДРПОУ 43111887) про стягнення податкового боргу, задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю "Перша швейна фабрика "ВІТА" кошти в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 8044 грн.

Зупинити видаткові операції на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "Перша швейна фабрика "ВІТА" шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "Перша швейна фабрика "ВІТА", що знаходяться в банківських установах на суму 8044 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяАльчук Максим Петрович