Рішення

від 22.05.2024 по справі 140/4832/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року ЛуцькСправа № 140/4832/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.

при секретарі судового засідання Торгун С.В.,

за участю представника позивача Матвіюк Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «ЕЛЬБЕ УА» до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ЕЛЬБЕ УА» звернулося в суд з позовом до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною бездіяльності щодо незняття арешту із земельної ділянки, кадастровий номер 0710100000:22:123:0040, площею 0,1896 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, для обслуговування приміщень, що знаходяться за адресою: вулиця Глущець, 59, місто Луцьк, Луцький район, Волинська область; зобов`язання вчинити дії щодо зняття арештів нерухомого майна за номером запису про обтяження №51502661 від 25.08.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПП «ЕЛЬБЕ УА» є власником земельної ділянки кадастровий номер 0710100000:22:123:0040, для обслуговування складських приміщень, загальною площею 0,1896 га, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Глушець, 59.

У лютому 2024 року з метою розпорядитися зазначеною земельною ділянкою позивач звернувся до державного реєстратора, який повідомив про неможливість вчинення будь-яких дій у зв`язку з наявністю арешту щодо неї. На вказану земельну ділянку було накладено арешт в межах виконавчого провадження №72447925, яке перебуває на виконанні у Першому ВДВС у місті Луцьку та було відкрите з виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі про стягнення з ПФ «Ельбе» заборгованості на користь AT КБ «Приватбанк».

05.03.2023 представником позивача було подано адвокатський запит № 18/03/24 щодо отримання інформації про зняття арешту із належної ПП «Ельбе УА» земельної ділянки. Листом від 12.04.2024 №90686 відповідач повідомив, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта нерухомого майна, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:22:123:0040 інформація щодо права власності відсутня.

Представник позивача зазначає, що виконавче провадження було відкрите щодо ПФ «Ельбе», а не щодо позивача - ПП «Ельбе УА»; обидві юридичні особи мають різні коди ЄДРПОУ, юридичні адреси місцезнаходження, керівників і засновників; ПП «Ельбе УА» не є правонаступником ПФ «Ельбе», не має жодного відношення до цього підприємства, не пов`язане з ним жодними юридичними фактами.

З урахуванням наведеного, вважає, що відповідач, посилаючись на неможливість зняти арешт із належної позивачу земельної ділянки через нібито відсутність таких повноважень, визначених Законом України «Про виконавче провадження», вчиняє протиправну бездіяльність, чим порушує права та законні інтереси ПП «Ельбе УА».

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач у відзиві на позов пред`явлені позовні вимоги заперечив, мотивуючи тим, що на виконані Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області перебувало виконавче провадження №34615416, відкрите по виконанню виконавчого листа, виданого Луцьким міськрайонним судом 11.09.2012 про стягнення заборгованості за кредитним договором з ПФ «Ельбе» в користь ПАТ КБ «Приватбанк». У порядку виконання даного виконавчого листа державним виконавцем описано та накладено арешт на майно - склади загального призначення та другої групи (А-1), розташовані за адресою: м.Луцьк, вул.Глушець,59 та проведено оцінку даного майна. У подальшому стало відомо, що разом зі складами було проведено оцінку, накладено арешт та виставлено на продаж інше майно, а саме земельну ділянку площею 0,1896, яка не належить боржнику за виконавчим провадження, а є власністю іншої юридичної особи - ПП «Ельбе УА» на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку серії АЯ №296014.

26 березня 2018 року Приватна фірма «Ельбе» зверталася до суду із скаргою про безпідставність накладення арешту на земельну ділянку серії 0710100000:22:123:0040, проте рішенням Луцького міськрайонного суду у справі №161/4477/18 від 01.06.2018 у задоволені скарги було відмовлено ПФ «Ельбе ».

В подальшому стягувачем подано заяву про повернення виконавчого документа стягувану, а виконане провадження №34615416 закінчено відповідно до підставі статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір виведено в окреме провадження.

Станом на 16.05.2024 на виконані у Відділі державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №72447925 з примусового виконання постанови №34615416 виданої державним виконавцем Романовським В.В. про стягнення з ПФ «Ельбе», код ЄДРПОУ 13367541 виконавчий збір у розмірі 285381,16 грн в дохід державного бюджету відкрите 07.08.2023.

Згідно даних з Реєстру речових прав на нерухоме майно за параметрами пошуку: земельна ділянка кадастровий номер 0710100000:22:123:0040 інформація про власника відсутня.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві, та просила суд їх задовольнити.

Відповідач подав заяву про слухання справи за відсутності його представника.

Дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 07.08.2023 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №72447925 по виконанню постанови державного виконавця Першого Відділу ДВС у місті Луцьку ЗМУМЮ (м. Львів) Романовського В.В. від 16.11.2020 про стягнення з ПФ «Ельбе» виконавчого збору в розмірі 285381,16 грн.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 26.02.2024 №367406472, до Реєстру 25.08.2023 внесено запис про обтяження; номер запису про обтяження: 51502661; вид обтяження: арешт нерухомого майна; тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер 0710100000:22:123:0040, площею 0,1896 га за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Глушець, 59; особа майно/права якої обтяжуються: ПФ «Ельбе», код ЄДРПОУ 13367541, адреса: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, 35/1; документи, подані для державної реєстрації: рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, серія та номер: 72447925, видавник: старший державний виконавець ВДВС у м. Луцьку ЗМУМЮ П`ясецький Р.В., підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 69029720 від 25.08.2023.

Листом Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 12.04.2024 №90686 повідомив, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта нерухомого майна, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:22:123:0040 інформація щодо права власності відсутня.

Як вбачається з державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №251835, ПП «ЕЛЬБЕ УА» (код ЄДРПОУ 31820215) є власником земельної ділянки, загальною площею 0,1896 га, кадастровий номер 0710100000:22:123:0040, що розташована за адресою: м. Луцьк, вул. Глушець, 59, цільове призначення якої є для обслуговування складських приміщень.

ПП «ЕЛЬБЕ УА» зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 31820215, місцезнаходженням якої є: Волинська обл., Луцький р-н, с. Лище, вул. Шкільна, буд. 1а, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.05.2018.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII), який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII).

Згідно з частинами першою, другою статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Частинами першою, другою статті 15 Закону №1404-VIII передбачено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Частиною першою статті 48 Закону №1404-VIII передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Відповідно до частин першої, другої статті 56 Закону №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що з метою забезпечення реального виконання рішення державний виконавець наділений повноваженнями щодо накладення арешту на майно боржника шляхом винесення відповідної постанови.

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 26.02.2024 №367406472, до Реєстру 25.08.2023 внесено запис про обтяження; номер запису про обтяження: 51502661; вид обтяження: арешт нерухомого майна; тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер 0710100000:22:123:0040, площею 0,1896 га за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Глушець, 59; особа майно/права якої обтяжуються: ПФ «Ельбе», код ЄДРПОУ 13367541, адреса: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, 35/1; документи, подані для державної реєстрації: рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, серія та номер: 72447925, видавник: старший державний виконавець ВДВС у м. Луцьку ЗМУМЮ П`ясецький Р.В., підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 69029720 від 25.08.2023.

В той же час, судом встановлено, що власником земельної ділянки площею 0,1896 га, кадастровий номер 0710100000:22:123:0040, для обслуговування складських приміщень за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Глушець, 59, є не ПФ «Ельбе» (код ЄДРПОУ 13367541, адреса місцезнаходження: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, 35/1), а ПП «ЕЛЬБЕ УА» (код ЄДРПОУ 31820215, адреса місцезнаходженням: Волинська обл., Луцький р-н, с. Лище, вул. Шкільна, буд. 1а), що підтверджується інформацією з Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку від 21.05.2024.

Суд зазначає, що ПФ «Ельбе» (код ЄДРПОУ 13367541) та ПП «ЕЛЬБЕ УА» (код ЄДРПОУ 31820215) це дві окремі юридичні особи, які мають різні коди ЄДРПОУ, юридичні адреси місцезнаходження, керівників і засновників.

Тобто, позивач ПП «ЕЛЬБЕ УА» (код ЄДРПОУ 31820215) не є боржником у виконавчому провадженні №72447925, яке, у свою чергу, стало підставою для внесення до Реєстру запису про обтяження №51502661 від 25.08.2023, вид обтяження: арешт нерухомого майна, земельна ділянка за адресою м. Луцьк, вул. Глушець, 59.

Статтею 59 Закону №1404-VIII врегульовано порядок зняття арешту з майна, накладеного державним виконавцем.

Відповідно до частин першої-третьої статті 59 Закону №1404-VIII особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Відповідно до частини четвертої статті 59 Закону №1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».

Частиною п`ятою статті 59 Закону №1404-VIII передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

При вирішенні даного спору суд враховує, що на цей час відповідач вважається обтяжувачем земельної ділянки, кадастровий номер 0710100000:22:123:0040, площею 0,1896 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, для обслуговування складських приміщень за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Глушець, 59 (реєстраційний номер обтяження 51502661, дата державної реєстрації 25.08.2023), власником якого є позивач ПП «ЕЛЬБЕ УА» (код ЄДРПОУ 31820215), який, у свою чергу, не є боржником у виконавчому провадженні №72447925, в межах якого до Реєстру внесено такий запис про обтяження, та відповідач, в порушення вимог частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не навів та не довів наявності правових підстав як для накладення цього арешту, так і для відмови позивачу відповідно до частини третьої статті 59 Закону №1404-VIII у знятті зазначеного арешту, існування якого унеможливлює реалізацію (порушує) права позивача на розпорядження належною земельною ділянкою.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача як власника земельної ділянки, взаємопов`язані позовні вимоги належить задовольнити у спосіб прийняття судом рішення про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незняття арешту з нерухомого майна з нерухомого майна - земельної ділянки, кадастровий номер 0710100000:22:123:0040, площею 0,1896 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, для обслуговування складських приміщень, що знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, м.Луцьк, вул. Глушець, 59, яка належить ПП «ЕЛЬБЕ УА» та зобов`язання відповідача зняти арешт з такого нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 51502661, дата державної реєстрації 25.08.2023, та вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну допомогу адвоката надано договір про надання правничої допомоги №22-24/03 від 04 березня 2024 року, укладений між адвокатським об`єднанням «МСМ і Партнери» та ПП «Ельбе УА» та додаткова угода №1 до даного договору від 01.05.2024; акт приймання-передачі наданих послуг по договору про надання правничої допомоги від 09.05.2024 та квитанцію до прибуткового касового ордеру №25 від 11.03.2024 на суму 10000 грн.

Таким чином, розмір гонорару адвоката встановлений договором у фіксованому розмірі (п. 7.1. договору), отже є визначеним, та не потребує детального опису робіт, визначеного частиною четвертою статті 134 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 грудня 2020 року у справі №640/18402/19.

У пункті 269 Рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як уже зазначалося судом, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За загальним правилом зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Разом із тим, частина дев`ята статті 139 КАС України визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат та виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України (зокрема, складність справи, яку розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження; час, який об`єктивно необхідно було витратити на підготовку позовної заяви, зважаючи на сталу судову практику у справах цієї категорії; обсяг наданих адвокатом послуг), на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, понесені витрати позивача на правову допомогу в сумі 3 000,00 грн, а решту витрат повинен понести позивач.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3028,00 грн, сплачений згідно платіжної інструкції від 30.04.2023 №1933 та понесені витрати позивача на правову допомогу в сумі 3 000,00 грн

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 229, 243-246, 268, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо незняття арешту з нерухомого майна - земельної ділянки, кадастровий номер 0710100000:22:123:0040, площею 0,1896 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, для обслуговування складських приміщень, що знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький район, місто Луцьк, вулиця Глушець, 59, яка належить Приватному підприємству «ЕЛЬБЕ УА».

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з нерухомого майна - земельної ділянки, кадастровий номер 0710100000:22:123:0040, площею 0,1896 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, для обслуговування складських приміщень, що знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький район, місто Луцьк, вулиця Глушець, 59, яка належить Приватному підприємству «ЕЛЬБЕ УА», реєстраційний номер запису про обтяження 51502661, дата державної реєстрації 25 серпня 2023 року, та вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь Приватного підприємства «ЕЛЬБЕ УА» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять всім) гривень та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Приватне підприємство «ЕЛЬБЕ УА» (45638, Волинська область, Луцький район, село Лище, вулиця Шкільна, будинок 1а, код ЄДРПОУ 31820215).

Відповідач: Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (43021, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 27А, код ЄДРПОУ 35041461).

Суддя А.Я. Ксензюк