Рішення

від 21.05.2024 по справі 160/6271/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року Справа № 160/6271/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Н.В. за участі секретаря судового засіданняЧуднівець В.С. за участі: позивача: представника відповідача: Науменко О.Л. Плахтій О.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

07 березня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 29.02.2024 року № 10-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність наказу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 29.02.2024 року, яким позивачу оголошено догану за вчинення дисциплінарного проступку згідно п. 2 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII (далі Закон №889-VIII) за невреглювання у встановлений термін конфлікту інтересів, обумовленого діяльністю її чоловіка у зв`язку з наявністю корпоративних прав. Позивач стверджує, що потенційний конфлікт з цього питання був врегульований наказами відповідача (остання редакція від 18.07.2022 року №203) під час роботи позивача, вимоги законодавства про запобігання корупції позивач виконує. Про необхідність додаткового врегулювання конфлікту інтересів позивач дізналася з листа відповідного підрозділу відповідача від 05.02.2024 року. Після роз`яснень були вжиті відповідні дії та підготовлені документи повідомлення від 05.02.2024 року, доповідна від 07.02.2024 року та наказ, виданий 07.02.2024 року №99 про врегулювання конфлікту інтересів в зв`язку з перебуванням на обліку у підрозділу відповідача ТОВ «Торговий Дім «ЛІТАН», співзасновником якого є чоловік позивача. Позивач та працівники її відділу (організації роботи ЦОП та надання адміністративних послуг управління податкових сервісів відповідача) не контактують з будь-якими суб`єктами господарювання, в ІКС «Податковий блок» з питань прийняття рішень по будь-яких суб`єктах господарювання не працюють, відповідні ролі та допуски відсутні. Попри вказані обставини, позитивні характеристики роботи позивача, невчинення позивачем щодо її чоловіка жодних дій стосовно позивача зроблено висновок про неврегулювання потенційного конфлікту інтересів та позивачу оголошено догану. Позивач проінформувала безпосереднього керівника з метою упередження можливості виникнення конфлікту інтересів, а тому обов`язок посадової особи щодо врегулювання антикорупційних процедур був виконаний. Вимоги вказаного наказу порушені не були, в дій позивача фактично були відсутні: корупційний мотив, корупційна мета, фізична можливість вчинення протиправних дій, суспільно-небезпечні наслідки. Зазначає, що в її діях відсутня об`єктивна сторона корупційного правопорушення. Коло службових обов`язків позивача не встановлювалося, не з`ясовано яким чином і чи перетиналися особисті стосунки позивача і її родичів зі сферою службових повноважень, чи мала позивач особистий інтерес, комісія не досліджувала поведінку відповідача в ІКС «Податковий блок».

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/6271/24 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 02 квітня 2024 року.

28 березня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшов відзив, в якому відповідач проти позову заперечує в повному обсязі. Зазначає, що шляхом моніторингу Єдиного державного реєстру декларацій встановлено наявність приватного інтересу позивача у її близької особи чоловіка. В період перебування на посаді позивачем не вжито заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів, не повідомлено не пізніше наступного робочого дня безпосереднього керівника, не вжито заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів. Дисциплінарний проступок вчинено через порушення строків врегулювання потенційного конфлікту інтересів.

Щодо дати обізнаності позивача про потенційний конфлікт інтересів звертає увагу на те, що позивач подає декларації, в яких починаючи з 2016 року зазначає свого чоловіка, який має корпоративні права у ТОВ «ТД ЛІТАН» та ТОВ «ДУОТРАНС». В той же час, позивачем врегульовано конфлікт інтересів в зв`язку з тим, що її чоловік є директором ТОВ «ДУОТРАНС», яке перебуває на обліку у підрозділі відповідача, у відповідності до наказу від 18.07.2022 року. Але при цьому не повідомила про наявність конфлікту інтересів відносно її чоловіка, який є співзасновником ТОВ «Торговий Дім ЛІТАН» (також перебуває на обліку в підрозділі відповідача) та лише повідомила про цей факт 05.02.2024 року, що підтверджується наказом відповідача від 07.02.2024 року.

Щодо взаємодії підрозділу позивача з суб`єктами господарювання вказує, що він здійснює розгляд та участь у розгляді звернень по суті порушених питань, надання відповідей на них, підготовка висновків, пропозицій тощо, а також готує пропозиції, заперечення структурних підрозділів ГУ ДПС до актів перевірок, ревізій, аудиторських звітів, які проводяться рахунковою палатою та її територіальними управліннями, Державною аудиторською службою, Мінфіном та іншими органами (п. 2.3.45, 2.3.55 положення про відділ, який очолює позивач). Відповідно, позивач безпідставно стверджує, що вона не контактує з суб`єктами господарювання та не приймає жодних рішень.

02 квітня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що управління з питань запобігання та виявлення корупції відповідача (далі управління запобігання корупції) 24.01.2024 року направило до структурних підрозділів позивача лист про надання інформації про близьких осіб, ця інформація надана управлінням податкових сервісів, де працює позивач. У лютому 2024 року позивач отримала листа від управління запобігання корупції від 05.02.2024 року про надання пояснень. В співбесіді з працівником цього управління було наголошено на необхідність додаткового врегулювання потенційного конфлікту щодо чоловіка позивача у зв`язку з наявністю корпоративних прав на ТОВ «Торговий Дім ЛІТАН», на що позивач вжила відповідні дії та підготовила повідомлення від 05.02.2024 року, доповідну від 07.02.2024 року та наказ. Видано наказ від 07.02.2024 року №99 про врегулювання конфлікту інтересів, після чого 12.04.2024 року видано наказ №18-дп та порушено дисциплінарне провадження. Позивач сподівалась на дотримання відповідачем положень Закону №889-VIII: ст. 67 (відповідність стягнення характеру і тяжкості проступку, ступеню вини), ст. 69 (для встановлення таких обставин створюється комісія), ст. 73 (дисциплінарна справа має містити визначені документи), ст. 74 (дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості проступку та вині особи). Дисциплінарна комісія не дослідила обсяг функціональних повноважень позивача.

Щодо декларацій позивача з 2016 року зазначає, що вже сплив 6-місячний строк для застосування дисциплінарного стягнення.

Щодо доводів відповідача в частині функціоналу очолюваного позивачем підрозділу зазначає, що у працівників відділу у складі управління є «Основні завдання та функції», а є «інші процедури», які є загальними для всіх працівників управління. Наведені відповідачем заперечення не спростовують доводів позивача.

Позивач вважає, що вимоги законодавства щодо конфлікту інтересів усунені наказом від 18.07.2023 року №203 та подальшою поведінкою, видання наказу про врегулювання потенційного конфлікту не є беззаперечним застереженням від вчинення корупційних дій. Тільки неухильне додержання присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов`язків та правил внутрішнього службового розпорядку може попередити корупційні ризики. Притягнення позивача до відповідальності послугувало підставою для її включення до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією порушення, що негативним чином впливає на честь, гідність та ділову репутацію позивача. З цих підстав при змінах в організаційній структурі відповідача позивач може втратити роботу.

Про дату, час та місце судового розгляду справи призначеного на 02 квітня 2024 року, учасники справи повідомлені належним чином. Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку з чим судове засідання відкладено на 16 квітня 2024 року.

15 квітня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшло заперечення, в якому відповідач щодо доводів позивача в частині строку накладення дисциплінарного стягнення зазначає, що сам позивач стверджує про її обізнаність щодо необхідності додаткового врегулювання потенційного конфлікту інтересів з листа управління запобігання корупції від 05.02.2024 року, а також вказує на судову практику, згідно якої в цій справі йдеться про триваюче правопорушення, а тому позивача правомірно притягнуто до відповідальності.

Про дату, час та місце судового розгляду справи призначеного на 16 квітня 2024 року, учасники справи повідомлені належним чином.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 23 квітня 2024 року.

В судове засідання, призначене на 23 квітня 2024 року, з`явились учасники справи, надали свої пояснення по суті справи. В судовому засіданні оголошено перерву до 14 травня 2024 року.

14 травня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшла заява про долучення додаткових доказів по справі.

Судове засідання, призначене на 14 травня 2024 року, відкладено в зв`язку з оголошенням сигналу «Повітряна тривога». Наступне судове засідання призначено на 21 травня 2024 року.

В судове засідання, призначене на 21 травня 2024 року, учасники справи з`явились, надали свої пояснення по суті справи, виступили з промовами в судових дебатах.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи та об`єктивно оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступні обставини.

Згідно свідоцтва про одруження від 12.06.1998 року НОМЕР_2 позивач є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до щорічної декларації позивача за 2020 рік, поданої 15.03.2021 року, позивачем у графі 2.2. «Інформація про членів сім`ї суб`єкта декларування» задекларовано, зокрема: «чоловік ОСОБА_2 », в графі 8 «Корпоративні права» задекларовано: «ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЛІТАН» (код ЄДРПОУ: 36440036) - власність, чоловік ОСОБА_2 » (% від загального капіталу 15%), «ТОВ «ДУОТРАНС» (код ЄДРПОУ: 33475274) власність, чоловік ОСОБА_2 (% від загального капіталу 15%), в графі 9 «Юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб`єкт декларування або члени його сім`ї» задекларовано: «ТОВ «ДУОТРАНС» - чоловік ОСОБА_2 .

Суд зауважує, що відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується, що в ТОВ «ДУОТРАНС» (код ЄДРПОУ: 33475274) ОСОБА_2 є засновником, кінцевим бенефіціаром (відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 15), а також керівником, а в ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЛІТАН» (код ЄДРПОУ: 36440036) ОСОБА_2 є засновником, кінцевим бенефіціаром (відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 15) та першим заступником генерального директора (повноваження згідно статуту) представником.

Наказом відповідача від 07.07.2022 року №311-о позивача переведено на посаду начальника відділу організації роботи ЦОП та надання адміністративних послуг управління електронних сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з 07.07.2022 року. Переведення здійснено на рівнозначну посаду в зв`язку зі змінами в організаційній структурі відповідача.

Згідно посадової інструкції за цією посадою, затвердженої 08.07.2022 року, метою посади є забезпечення організації і контролю за наданням адміністративних послуг; за діяльністю Центрів обслуговування платників.

Основними посадовими обов`язками визначено:

1) Керівництво діяльністю та організацію роботи відділу. Здійснення моніторингу та контролю за виконанням працівниками відділу посадових обов`язків, правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку;

2) проведення комплексу робіт з виконання встановлених завдань і функцій, покладених на відділ;

3) організація контролю за наданням адміністративних послуг;

4) організація контролю за діяльністю Центрів обслуговування платників;

5) організація підготовки інформації та розміщення на субсайті вебпорталу ДПС;

6) забезпечення міжвідомчої взаємодії ГУ ДПС з іншими територіальними підрозділами ЦОВВ та органами місцевого самоврядування у рамках діючих нормативно-правових актів, угод. протоколів тощо;

7) організація інформаційного обміну із зовнішніми організаціями та інформаційне забезпечення ГУ ДПС;

8) здійснення систематичного аналізу стану виконавської дисципліни при виконанні контрольних завдань та вжиття заходів щодо поліпшення рівня виконавської дисципліни;

9) здійснення профілактичної роботи з питань дотримання вимог антикорупційного законодавства серед працівниці відділу.

До прав, крім передбачених ст. 7 Закону №889-VIII, віднесено: внесення пропозицій керівнику з питань покращення роботи, узгодження проектів документів, готування інформаційних матеріалів, здійснення у межах свої компетенції взаємодії щодо обміну відомостями та інформацією, планування та проведення за дорученням керівництва спільних заходів з іншими структурними підрозділами, проведення роботи із зміцнення службової дисципліни, підвищення професійного рівня і ділової кваліфікації.

Наказом відповідача від 18.07.2022 року №203 усунуто позивача від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті на час виконання обов`язків за посадою, пов`язаних з ТОВ «Дуотранс» (код ЄДРПОУ: 33475274). В обґрунтування наказу вказано, що він прийнятий у зв`язку з отриманням повідомлення від позивача про наявність у неї потенційного конфлікту від 15.07.2022 року №4186/04-36-12-06-07, у зв`язку із тим, що її чоловік ( ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) є директором ТОВ «Дуотранс» (код ЄДРПОУ: 33475274), що перебуває на обліку в Правобережній ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, з метою врегулювання конфлікту інтересів шляхом усунення позивача від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення або участі у його прийнятті на час здійснення обов`язків за посадою.

05 лютого 2024 року позивачем своєму керівнику подано повідомлення про потенційний конфлікт інтересів, в якому вказано, що з метою упередження будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів під час виконання наданих службових повноважень, інформує про можливість виникнення потенційного конфлікту інтересів у зв`язку з перебуванням на обліку в Правобережній ДПІ відповідача ТОВ «Торговий дім «Літан» (код ЄДРПОУ: 36440036), співзасновником якого є чоловік позивача ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ). Пропонує врегулювати конфлікт інтересів шляхом усунення від виконання завдань, вчинення дій, прийняття рішень або участі в його прийнятті під час здійснення обов`язків за посадою. На повідомленні стоїть реєстраційний номер 893/04-36-12-06-07.

07 лютого 2024 року керівник позивача, якому позивач склала повідомлення про потенційний конфлікт інтересів, склала на керівника відповідача доповідну записку, в якій відобразила викладені в повідомленні позивача обставини, а також вказала: розгляд отриманого повідомлення засвідчив наявність сукупності таких обставин: наявність потенційного конфлікту інтересів, конфлікт інтересів інтересві не має постійного характеру (може виникнути у зв`язку з виконанням конкретного завдання, доручення, наказу тощо; прийняття конкретного рішення чи участі в його прийнятті); можливості залучення до прийняття такого рішення або вчинення відповідних дій іншим працівником. З метою упередження виникнення реального конфлікту інтересів запропоновано видати наказ про усунення від виконання завдань, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийняття під час виконання позивачем посадових обов`язків стосовно ТОВ «Торговий дім «Літан» (код ЄДРПОУ: 36440036).

07 лютого 2024 року начальником управління запобігання корупції керівнику відповідача подано доповідну записку №131/04-36-14-15 щодо можливого порушення позивачем вимог ст. 28 Закону №1700-VII. Суть питання: з метою упередження виникнення конфлікту інтересів під час виконання службових повноважень посадовими особами відповідача шляхом моніторингу Єдиного державного реєстру декларацій встановлено наявність приватного інтересу у позивача у зв`язку з наявністю корпоративних прав на ТОВ «Торговий дім «Літан» (код 36440036) у її близької особи чоловіка ОСОБА_2 . В період перебування на посаді позивач відповідно до вимог п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VII не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів, не повідомлено не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли вона дізналася про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, не вжито заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів. Пропозиції: порушити дисциплінарне провадження щодо позивача.

Наказом відповідача від 07.02.2024 року №99 про врегулювання потенційного конфлікту інтересів у ОСОБА_1 усунуто від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті на час виконання позивачем обов`язків за посадою, пов`язаних з ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛІТАН» (код ЄДРПОУ: 36440036). В обґрунтування наказу вказано, що він прийнятий у зв`язку з отриманням повідомлення від позивача про наявність у неї потенційного конфлікту від 05.02.2024 року №893/04-36-12-06-07, у зв`язку з тим, що її чоловік є співзасновником ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛІТАН» (код ЄДРПОУ: 36440036), що перебуває на обліку в Правобережній державній податковій інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, з метою врегулювання конфлікту інтересів шляхом усунення від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення або участі в його прийняття на час здійснення позивачем обов`язків за посадою.

Наказом відповідача від 12.02.2024 року №18-дп порушено дисциплінарне провадження відносно позивача, утворено Дисциплінарну комісію, якій доручено здійснити дисциплінарне провадження.

14 лютого 2024 року позивачем подано голові Дисциплінарної комісії відповідача пояснення в рамках дисциплінарної справи, якими позивач зазначила, що вважає належним дотримання нею вимог законодавства, всі питання щодо можливого конфлікту інтересів між нею та її чоловіком усунені наказом від 18.07.2022 року №203. Про необхідність додаткового врегулювання конфлікту дізналася з листа управління запобігання корупції від 05.02.2024 року №116/03-36-14-15, після якого вжила відповідні дії та підготовила документи: повідомлення від 05.02.2024 року №116/04-12-06-07, доповідна від 07.02.2024 року №946/03-36-12-06-07 та наказ від 07.02.2024 року №99. При цьому позивач та ї працівники не контактують з суб`єктами господарювання, не приймають жодних рішень, які стосуються суб`єктів господарювання, в ІКС «Податковий блок» не працюють, відсутні допуски та ролі. Вважає відсутнім порушення вимог ст. 28 Закону №1700-VII. При вирішенні питання притягнення до відповідальності просила врахувати ступень вини, характер, настання тяжких наслідків, відомості, що характеризують позивача, результати оцінювання службової діяльності, наявність заохочень, стягнень та ставлення до державної служби

Відповідно до довідки відповідача від 14.02.2024 року №36/04-36-11-01-04 позивач на займаній посаді працює з 07.07.2022 року, має 5 ранг державного службовця, стаж державної служби складає 26 років 10 місяців, згідно з висновками оцінювання результатів службової діяльності отримала позитивну оцінку за 2021 рік, за 2022 рік та 2023 рік відмінні оцінки. За період роботи у відповідача до дисциплінарної відповідальності не притягалася.

Дисциплінарною комісією відповідача 21 лютого 2024 року на ім`я керівника відповідача складено подання №210/04-36-14-15, в якому вказано, що за результатами розгляду дисциплінарної справи №9 комісією зроблено висновок про наявність в діях позивача дисциплінарного проступку, визначеного п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону №889-VIII, а саме: позивач, перебуваючи на відповідній посаді, не було врегульовано протягом терміну, встановленого п. 2 ст. 28 Закону №1700-VII потенційний конфлікт інтересів, обумовлений діяльністю близької особи її чоловіка у зв`язку з наявністю корпоративних прав на ТОВ «Торговий дім «Літан» (код 36440036). В графі «обставини, що призвели до вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку» вказано невиконання вимог п. 2 ст. 28 Закону №1700-VII, в графі «Ступінь вини державного службовця» - невиконання п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону №889-VIII, в графі «Характер дисциплінарного проступку, ступінь його тяжкості, настання тяжких наслідків» - за результатами розгляду дисциплінарної справи №9 зроблено висновок про наявність у діях позивача дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону №889-VIII. Дисциплінарний проступок вчинено через порушення встановлених Законом №1700-VII строків щодо врегулювання потенційного конфлікту інтересів; в графі «Відомості, що характеризують державного службовця, обставини, що пом`якшують чи обтяжують дисциплінарну відповідальність державного службовця, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та ставлення до державної служби» - працю на посаді з 07.07.2022 року, має 5 ранг державного службовця, стаж державної служби складає 26 років 10 місяців, згідно з висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності за 2023 рік отримала відмінну оцінку, за період роботи у відповідача до дисциплінарної відповідальності не притягалась», в графі «заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення дисциплінарної комісії» - «враховані письмові пояснення позивача від 14.02.2024 року б/н, пояснення надані на засіданні Дисциплінарної комісії 20.02.2024 року, інших заяв, клопотань не надходило», в графі «висновок про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку» - за результатами розгляду дисциплінарної справи №9 зроблено висновок про наявність у діях позивача дисциплінарного проступку, визначеного п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону №1700-VII, а саме: не було врегульовано протягом встановленого п. 2 ст. 28 Закону №1700-VII строку потенційний конфлікт інтересів, в графі «вид дисциплінарного стягнення» - дисциплінарною комісією рекомендовано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень (п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону №889-VIII).

20 лютого 2024 року відбулося засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ відповідача, оформлене протоколом від 20.02.2024 року №2, в ході якого заслухано позивача, яка повідомила, що її чоловік ОСОБА_3 є директором ТОВ «Дуотранс» (код ЄДРПОУ: 33475274) та потенційний конфлікт інтересів був врегульованих наказами під час її роботи у відповідача (остання редакція від 18.07.2022 року №203). Щодо ТОВ «Торговий дім «Літан» (код ЄДРПОУ: 36440036), де чоловік ОСОБА_3 є співзасновником, вважала про відсутність підстав для необхідності врегулювання потенційного конфлікту інтересів. На запитання «чи достовірно було їй про те, що її чоловік ОСОБА_3 є співзасновником ТОВ «Торговий дім «Літан» (код ЄДРПОУ: 36440036) відповіла «так, оскільки в деклараціях вона вказувала інформацію щодо цього підприємства».

22 лютого 2024 року позивачем подано керівнику відповідача пояснення, ідентичні поясненням, поданим Дисциплінарній комісії 14 лютого 2024 року.

Наказом відповідача від 29.02.2024 року №10-дс позивачу на підставі ст. 65, 66, 77 Закону №889-VIII оголошено догану. В мотивувальній частині наказу вказано, що дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ відповідача розглянуто дисциплінарну справу №9 щодо позивача, комісія дійшла висновку про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку, визначеного п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону №889-VIII. За результатами розгляду дисциплінарною комісією внесено подання керівнику відповідача від 21.02.2024 року №210/04-36-14-15, в якому рекомендовано розглянути питання про застосування до позивача (начальника відділу організації роботи ЦОП та надання адміністративних послуг управління податкових сервісів відповідача) дисциплінарного стягнення у вигляді догани за порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року №1700-VII. Оскільки факт вчинення проступку позивачем підтвердився за результатами проведеного дисциплінарного провадження на позивача накладено відповідне стягнення. Підстава: подання дисциплінарної комісії від 21.02.2024 року №210/04-36-14-15, пояснення позивача, надані 22.02.2024 року.

Не погодившись із наказом відповідача від 29.02.2024 року №10-дс позивач звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.

Згідно Положення про відділу організації роботи Центрів обслуговування платників та надання адміністративних послуг управління податкових сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, затвердженого 05.01.2024 року, цей відділ є структурним підрозділом управління податкових сервісів відповідача (далі Відділ організації роботи ЦОП, Положення відповідно).

Згідно Положення Відділ організації роботи ЦОВ виконує такі інші процедури:

- розгляд та участь у розгляді звернень (скарг, заяв, пропозицій) у межах компетенції, у т.ч. повторних, громадян, суб`єктів господарювання, органів державної влади, народних депутатів України, та інших, по суті порушених питань, у т.ч. правомірності дій посадових осіб ГУ ДПС, надання відповідей на них, підготовка (за необхідністю) висновків, пропозицій тощо (п. 2.3.45.);

- підготовка пропозицій, заперечень (зауважень) структурних підрозділів ГУ ДПС до актів перевірок, ревізій, аудиторських звітів тощо, які проводяться Рахунковою палатою та її територіальними управліннями по м. Києву, областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополю, Державною аудиторською службою України та її територіальними органами, Мінфіном та іншими органами, уповноваженими відповідно до законодавства на проведення перевірок.

Згідно листа Управління інформаційних технологій відповідача позивачу надано такі ролі: адміністратор довідників, перегляд каталогу електронних документів, перегляд облікових даних та звітності платників, перегляд ІКП, перегляд інформації довідникового центру, профіль платника податків.

Відповідно до посадової характеристики позивача вона працює в податковій службі з 2001 року, за період роботи зарекомендувала себе як високопрофесійний, грамотний та досвідчений фахівець. Має достатній практичний досвід роботи в податковій службі, володіє спеціальними знаннями для успішного вирішення завдань професійного характеру. Постійно працює над підвищенням своїх професійних знань. На займаній посаді зарекомендувала себе як грамотний керівник, завдання виконує своєчасно, з високим ступенем самостійності, ініціативності, результат високої якості. Забезпечує організацію контролю за наданням адміністративних послуг та за діяльністю ЦОП ДПІ ГУ ДПС. Має високий рівень самодисципліни, активна, сумлінно ставиться до виконання своїх посадових обов`язків, раціонально планує свою роботу, вимоглива до себе. В колективі користується повагою. У спілкуванні тактовна, вміє встановлювати взаємовідносини з колегами. Плідно співпрацює з колегами з інших підрозділів. Дотримується Кодексу професійної етики працівника податкової служби України, Правил поведінки державного службовця та Правил внутрішнього службового розпорядку. За період роботи до дисциплінарної відповідальності не притягалася.

В матеріалах справи також перебуває дисциплінарна справа №9 відносно позивача, розпочата відповідно до наказу керівника відповідача від 12.02.2024 року №18-дп «Про порушення дисциплінарного провадження», основні документи якої згадано раніше.

Окрім цього, відповідачем надано особову справу позивача №04-36-11-18/293. Матеріалами справи підтверджується рівень кваліфікації позивача, а також її особисті характеристики, відомості про її зайнятість, в т.ч. у відповідача.

Також в наявності Зобов`язання щодо дотримання правил обробки інформації до складових системи поза межами початкового переліку, підписане позивачем 20.04.2023 року, а також 11.08.2023 року.

Згідно Переліку ролей, наданих по напрямку роботи обслуговування платників станом на 20.03.2024 року позивач у надано ролі: перегляд каталогу електронних документів, перегляд облікових даних та звітності платників, перегляд ІКП, перегляд інформації довідникового центру.

Відповідно до Переліку ролей, наданий по напрямку роботи обслуговування платників, які були відключені 13.02.2024 року згідно листа від 12.02.2024 року №1044/04-36-12-06-07 позивачу надавалися ролі: перегляд архіву електронних документів податкової звітності, перегляд договорів/заяв/повідомлень, перегляд Реєстру рішень про скасування відмов у прийнятті звітності, перегляд даних про об`єкти оподаткування платників податків, звіти/переліки, перегляд Реєстру ЦСО, перегляд Журналу обробки заяв на включення до реєстру ЦСО РРО, перегляд Реєстру екземплярів РРО, перегляд даних про РРО/КОРО/РК та Журналу використання РРО з купівлі-продажу іноземної валюти, перегляд декларацій, перегляд реєстрів звітності, перегляд Журналу заяв про бажання/відмову отримувати документ через Електронний кабінет.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо:

1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів;

2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів;

3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг;

4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства;

5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням;

6) управління персоналом державних органів;

7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону №889-VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

За п. 10 ч. 1 ст. 2 Закону №889-VIII службова дисципліна - неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов`язків та правил внутрішнього службового розпорядку

Пунктом 1 ч. 1 ст. 8 Закону №889-VIII встановлено, що державний службовець зобов`язаний: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 65 визначено, що Закону №889-VIII дисциплінарним проступком є: невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

Згідно з ч. 2-3 ст. 66 Закону №889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Частиною 1 ст. 67 Закону №889-VIII встановлено, що Дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 67 Закону №889-VIII обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень;

3) високі показники виконання службових завдань;

4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця.

Частинами 1, 10, 11 ст. 69 Закону №889-VIII встановлено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

За ч. 1 ст. 71 Закону №889 порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.

За правилами ч. 1 ст. 73 Закону №889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Закону №889 дисциплінарна справа повинна містити:

1) дату і місце її формування;

2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження;

3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця;

4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень;

6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень;

7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності);

9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;

13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 77 Закону №889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).

У разі виявлення за результатами розгляду ознак кримінального чи адміністративного правопорушення суб`єкт призначення зобов`язаний протягом трьох календарних днів передати відповідну заяву та копію матеріалів справи до відповідного правоохоронного органу.

Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон №1700-VII.

Частиною 1 ст. 1 Закону №1700-VII встановлено, що:

- корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;

- корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей;

- потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень

- приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Відповідно до п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є: державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

За ч. 3 ст. 28 Закону №1700-VII безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 29 Закону №1700-VII зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом:

1) усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;

2) застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;

3) обмеження доступу особи до певної інформації;

4) перегляду обсягу службових повноважень особи;

5) переведення особи на іншу посаду;

6) звільнення особи.

Особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, можуть самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади.

Позбавлення приватного інтересу має виключати будь-яку можливість його приховування.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону №1700-VII усунення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів здійснюється за рішенням керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, у випадках, якщо конфлікт інтересів не має постійного характеру та за умови можливості залучення до прийняття такого рішення або вчинення відповідних дій інших працівників відповідного органу, підприємства, установи, організації

Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1039 (далі - Порядок №1039).

Згідно п. 33 Порядку №1039 комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити:

- чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження;

- чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку;

- чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби;

- чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності;

- який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Відповідно до п. 34 Порядку №1039 результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії.

Пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні.

У разі проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії дистанційно в режимі відеоконференції пропозиція (подання) можуть оформлюватися в електронній формі та підписуватися всіма її членами, які брали участь у голосуванні, із накладенням кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.

Члени Комісії, дисциплінарної комісії мають право викласти свою окрему думку, яка додається до пропозиції (подання).

Пропозиція (подання) складається із вступної, мотивувальної та резолютивної частини.

У вступній частині зазначаються:

дата складення;

відомості щодо підстав для порушення дисциплінарного провадження;

прізвище, ім`я, по батькові державного службовця, його посада, інші відомості, що мають значення для здійснення дисциплінарного провадження.

У мотивувальній частині зазначаються:

у разі відсутності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:

- факти, що підтверджують відсутність вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку із відповідним обґрунтуванням;

- заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду;

у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:

- факти, що підтверджують вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, з посиланням на положення відповідних нормативно-правових актів;

- обставини, що призвели до вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку;

- ступінь вини державного службовця;

- характер дисциплінарного проступку, ступінь його тяжкості, настання тяжких наслідків;

- відомості, що характеризують державного службовця, обставини, що пом`якшують чи обтяжують дисциплінарну відповідальність державного службовця, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та ставлення державного службовця до державної служби;

- заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду.

У резолютивній частині зазначаються:

у разі відсутності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:

- прізвище, ім`я, по батькові державного службовця, висновок про відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку;

- пропозиція про закриття дисциплінарного провадження;

у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:

- висновок про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку, передбаченого відповідним пунктом частини другої статті 65 Закону, та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;

- вид дисциплінарного стягнення, рекомендованого до застосування, передбачений відповідною частиною статті 66 Закону, або обставини, що виключають можливість накладення дисциплінарного стягнення.

Суд зазначає, що визначальним в цій справі є суть правопорушення, за вчинення якого на позивача спірним наказом накладено дисциплінарне стягнення. Так, позивача притягнуто до відповідальності «за порушення вимог ст. 28 Закону №1700-VII щодо врегулювання конфлікту інтересів» при цьому зі змісту подання, на підставі якого винесено спірний наказ, йдеться саме про п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VII - повідомлення не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника.

При цьому порушення цієї норми права є втіленням порушення п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону №889-VIII, яка передбачає загальний обов`язок державного службовця дотримуватися вимог законодавства.

Щодо юридичного значення відсутності в спірному наказу посилання на конкретний пункт та частину ст. 28 Закону №1700-VII суд зазначає, що в цій справі під час усього дисциплінарного провадження було ясно зрозуміло суть порушення, в зв`язку з яким воно здійснюється, не посилалась на відсутність правової визначеності і сама позивач, таке посилання текстуально та з зазначенням пункту статті міститься у поданні, на підставі якого винесено відповідний наказ. Тобто, хоча в наказі і не вказано конкретну норму права, однак контекст спірних правовідносин (сукупність матеріалів дисциплінарної справи, в т.ч. питання, з яких позивач надавала пояснення, виклад подання і тд) дозволяє прийти до однозначного висновку про дійсний зміст таких правовідносин.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості. Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Касаційного адміністративного суду від 04.08.2023 року у справі №320/9672/21 та враховуються судом, оскільки попри відмінність предмету спору йдеться про загальний за змістом висновок щодо значення порушень процедури прийняття рішення для правомірності такого рішення, про існування та співвідношення загальних принципі права, які мають загальний характер та застосовуються в усіх правовідносинах.

Повертаючись до обставин цієї справи суд повторює, що на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за несвоєчасне повідомлення керівника щодо існування потенційного конфлікту інтересів. Саме з цього приводу між сторонами існує спір, адже позивач стверджує, що ст. 28 Закону №1700-VII не порушувала, оскільки повідомила керівника про існування конфлікту, а відповідних дій в інтересах чоловіка не вчиняла.

Суд звертає увагу на те, що позивача притягнуто до відповідальності не за вчинення певних дій, а навпаки фактично за бездіяльність, оскільки позивач не своєчасно повідомила керівника про конфлікт інтересів. Відповідно, протиправним діянням позивача, за яке її притягнуто до відповідальності, була бездіяльність щодо несвоєчасного повідомлення інформації, а не вчинення дій.

При вирішенні питання щодо наявності приватного інтересу у сфері службових повноважень як складової конфлікту інтересів слід у кожному випадку враховувати конкретні обставини, відносини та зв`язки особи, обсяг її службових/представницьких повноважень під час прийняття того чи іншого рішення.

Приватний інтерес може впливати на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій лише під час реалізації службових/представницьких повноважень, що є дискреційними. Суперечність між приватним інтересом та повноваженнями полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов`язки в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 23.11.2023 року у справі №420/27509/21.

Досліджуючи фактичні обставини, в яких втілені спірні правовідносини, слід врахувати, що позивачу поставлено в провину несвоєчасне неповідомлення про потенційний конфлікт в зв`язку з наявність у її чоловіка корпоративних прав на ТОВ «Торговий дім «Літан» (код ЄДРПОУ: 36440036). Відповідно, дії позивача дворічної давності щодо повідомлення керівника про існування потенційного конфлікту в зв`язку з тим, що її чоловік є директором (а також засновником та має корпоративні права) ТОВ «Дуотранс» (код ЄДРПОУ: 33475274) тобто, іншого підприємства, не впливають на порушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності, а також не стосуються такого порушення, оскільки є окремою сукупність правовідносин.

Так, в 2022 році позивач повідомила і керівником відповідача врегульовано конфлікт інтересів щодо відношення чоловіка позивача до ТОВ «Дуотранс» - позивача фактично відсторонено від реалізації повноважень у відношенні цього суб`єкта господарювання (наказ від 18.07.2022 року №203). Однак це не має юридичного значення (в частині обґрунтування наявності чи відсутності підстав для відповідальності) для іншої (хоча й подібної за змістом) ситуації щодо відношення чоловіка позивача до іншого суб`єкта господарювання ТОВ «Торговий дім «Літан». Про це порушення позивач заявила лише в 2024 році, при цьому як зазначає сама позивач лише після того, як про це вказало управління запобігання корупції відповідача.

Відповідно, слід наголосити, що порушення позивача полягає в тому, що про потенційний конфлікт інтересів в зв`язку з наявністю у її чоловіка корпоративних прав у ТОВ «Торговий дім «Літан» позивач повідомила лише в 2024 році. Хоча такі корпоративні права існували як мінімум з 2020 року, що сторонами не заперечувалося та підтверджується щорічними деклараціями позивача (в матеріалах справи наявна копія декларації за 2020 рік, у відкритому доступі наявні інші декларації з подібним змістом).

Відділивши та розрізнивши два окремих та непов`язаних епізоди щодо потенційного конфлікту інтересів позивача суд переходить до змістовного аналізу останнього з цих конфліктів.

Вирішуючи питання про дійсне існування такого конфлікту суд звертає увагу на такі обставини:

1) позивач 05.02.2024 року сама подала керівнику відповідача повідомлення №893/04-36-12-06-07 за змістом якого повідомила про існування конфлікту інтересів. Хоча позивач і вказувала про «можливість виникнення конфлікту інтересів» вона сама ж запропонувала «врегулювати конфлікт інтересів», однак цілком очевидно, що неіснуючу ситуацію (конфлікт) не можливо врегулювати. Тобто, позивач змістовно визнавала наявну ситуацію саме як конфлікт інтересів та сама заявила про нього як такий, також просила його врегулювати;

2) в 2022 році при врегулюванні тотожної юридичної ситуації з відмінністю лише в суб`єкті господарювання така ситуація була врегульована саме як потенційний конфлікт інтересів. В своїх поясненнях під час дисциплінарного провадження позивач однозначно вказує щодо такої ж за змістом ситуації в 2022 році: «потенційний конфлікт щодо цього питання був врегульований наказами під час моєї роботи в податковій службі (остання редакція від 18.07.2022 року №203)». Такі ж пояснення позивач надала і керівнику відповідача. Тобто, позивач сама оцінювала тотожну юридичну ситуацію (наявність корпоративних прав у її чоловіка), що мала місце 2 роки назад, саме як потенційний конфлікт інтересів. При цьому саме як конфлікт інтересів ця ситуація і була врегульована, про що позивач була обізнана.

Відповідно, суд критично оцінює доводи позивача про відсутність потенційного конфлікту інтересів, адже сама позивач розуміла і не могла не розуміти, що йдеться саме про цю юридичну категорію, яка врегульована законодавством відповідним чином, в т.ч. передбачає строки повідомлення про існування такого конфлікту.

Щодо власної правової оцінки суду фактичних обставин справи як потенційного конфлікту інтересів суд зазначає, що наявні підстави для констатації існування такого конфлікту.

Так, чоловік позивача має корпоративні права у ТОВ «Торговий дім «Літан» (код ЄДРПОУ: 36440036), в якому згідно відомостей державного реєстру також є першим заступником генерального директора. В свою чергу за змістом функціонального призначення підрозділу, який очолює позивач, його діяльність пов`язана з обслуговуванням суб`єктів господарювання, тобто в т.ч. підприємства, в якому її чоловік має корпоративні права. Самої лише цієї обставини достатньо для констатації існування потенційного конфлікту інтересів, оскільки підрозділ відповідача, наприклад, розглядає звернення суб`єктів господарювання.

Більш того, обсяг наявних доступів позивача додатково свідчить про існування потенційного конфлікту інтересів, оскільки позивач має можливість, наприклад, переглядати інтегровану картку платника податків, що може створити необґрунтовані переваги для відповідного суб`єкта господарювання відносно інших платників податків, також сукупність наявних доступів позивача свідчить, що потенційно можливим є обізнаність суб`єкта господарювання про конкретних посадових осіб, які прийматимуть юридично значущі рішення щодо такого суб`єкта господарювання в майбутньому.

Вищевказане в своїй сукупності дає підстави для обґрунтованого висновку про існування потенційного конфлікту інтересів.

Суд звертає увагу на те, що визначальною ознакою потенційного конфлікту інтересів є те, що відповідний приватний інтерес «може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій», тобто вплив має не фактичний та здійснений характер, а ймовірний, вірогідний характер. В свою чергу система запобігання корупції спрямована на недопущення та припинення існування в т.ч. ситуацій, в яких правопорушення може бути скоєно, адже йдеться про усунення умови для корупції, що є розумним та належним способом боротьби з відповідним явищем.

Зміст же приватного інтересу зводиться до очевидної як майнової, так і немайнової зацікавленості позивача в долі конкретної особи та її бізнесу, з якою наявні позаслужбові сімейні стосунки (йдеться про її чоловіка, шлюб укладено 12.06.1998 року). В аспекті правового висновку, що міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 23.11.2023 року у справі №420/27509/21 суд звертає увагу на те, що має бути виключено саме можливість впливу (тобто, йдеться про недопущення гіпотетичного зловживання при констатації ймовірності його вчинення).

Зворотній же підхід суперечить як вказаним нормативним положенням, так і змісту системи правового регулювання спірних правовідносин.

При цьому, що в цій справі позивачем не наведено змістовних пояснень щодо неповідомлення нею про потенційний конфлікт інтересів в зв`язку з наявністю у її чоловіка корпоративних прав у ТОВ «Торговий дім «Літан» (код ЄДРПОУ: 36440036) принаймні у 2022 році, коли позивач здійснювала аналогічне повідомлення про інший потенційний конфлікт інтересів наявність у її чоловіка корпоративних прав у ТОВ «Дуотранс» (код ЄДРПОУ: 33475274), адже в обох випадках позивач як мінімум декларувала такі права при поданні щорічних декларацій. В цій справі позивач повідомила керівника про такі корпоративні права чоловіка (та існування відповідного конфлікту інтересів) лише після того, як про це саму позивача повідомило управління запобігання корупції.

Суд зауважує, що йдеться про дію, яка за відсутності розумних підстав не була вчинена у 2022 році разом з тотожною дією щодо тотожної обставини ця обставина має значення в т.ч. при перевірці існування та дослідженні змісту приватного інтересу позивача та виключення самої лише можливості впливу.

При цьому суд підкреслює, що позивач не оспорювала дії відповідача щодо врегулювання відповідної ситуації саме як потенційного конфлікту інтересів (ані в 2022 році, ані в 2024 році). Слід зауважити, що потенційний конфлікт інтересів стосується невчинених, однак можливих до вчинення дій і саме як превентивний захід законодавство передбачає повідомлення про такі обставини керівника.

В цій справі позивач в 2022 році повідомила керівника про корпоративні права чоловіка лише на одне підприємство, однак до 2024 року не повідомляла про корпоративні права на інше підприємство, хоча як мінімум з 2022 року була обізнана, що таке повідомлення необхідно здійснити, а юридична ситуація має бути врегульована як потенційний конфлікт інтересів (шляхом фактичного відсторонення позивача від взаємодії з відповідним підприємством).

Щодо аспекту своєчасності суд зазначає, що позивач дійсно в день повідомлення її управлінням запобігання корупції (05.02.2024 року) зробила необхідне повідомлення своєму керівнику, однак таке повідомлення п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VII мало бути здійснено «не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту». В цій справі суд не може прийняти позицію про обізнаність позивача про такий конфлікт лише 05.02.2024 року, адже ще з 2022 року позивач була обізнана як про належну правову оцінку ситуації наявності в її чоловіка корпоративних прав, яке перебуває на обслуговуванні у підрозділі відповідача та щодо якого позивач може вчиняти або не вчиняти дії, а також про належний спосіб її поведінки в зв`язку з цим, адже в 2022 році позивач відповідні дії вчинила, однак лише щодо одного підприємства з двох наявних. При цьому реальною датою виникнення потенційного конфлікту інтересів є дата збігу двох фактичних обставин позивач зайняла відповідну посаду, а її чоловік мав відповідний статус.

Щодо змісту пояснень позивача, яка стверджувала, що «всі питання щодо можливого конфлікту інтересів між мною, як працівником податкової, та моїм чоловіком, ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), усунені наказом від 18.07.2022 року №203 та подальшою поведінкою», суд зазначає, що такий наказ стосувався виключно одного підприємства ТОВ «Дуотранс» (код ЄДРПОУ: 33475274) та не стосувався ТОВ «Торговий дім «Літан» (код ЄДРПОУ: 36440036). Отже, питання існування потенційного конфлікту інтересів у позивача в зв`язку з наявністю у її чоловіка корпоративних прав в останньому підприємстві в 2022 році врегульовано не було, а це твердження позивача суд відхиляє як необґрунтоване.

Позивач також вказувала, що наказом від 07.02.2024 року №99 «з метою додаткового упередження будь-якої можливості виникнення цього конфлікту» було врегульовано конфлікт інтересів, однак такого зазначення відповідний наказ не містить, що свідчить про безпідставність поєднання позивачем двох різних ситуацій щодо наявності у неї конфлікту інтересів. Друге врегулювання конфлікту інтересів є не продовженням врегулювання першого, а саме окремим актом реагування на нове повідомлення позивача про існування іншого конфлікту. В цьому аспекті слід повторно зазначити, що в 2022 році конфлікт інтересів не стосувався підприємства, щодо якого конфлікт було врегульовано в 2024 році.

Позивач зайняла суперечливу позицію, зазначаючи одночасно і про відсутність порушення законодавства, і про повідомлення керівника про корпоративні права її чоловіка, адже існування першого зумовлювало б відсутність необхідності вчинення другого. Сама позивач зазначає, що вона «не вчиняла та не приймала рішень щодо ОСОБА_2 , вжила заходів щодо врегулювання можливого конфлікту інтересів». Однак позивач не врахувала, що її притягнуто до відповідальності не за вчинення дій, а за несвоєчасне вжиття заходів щодо врегулювання відповідного конфлікту.

Окремим блоком аргументів позивача є доводи щодо її позитивних характеристик. Суд визнає відповідні обставини підтвердженими належними доказами. Позивач дійсно має значну кількість стажу, відмінні результати роботи та відсутність дисциплінарних стягнень. В цьому аспекті справи слід звернути увагу на ст. 66 Закону №889-VIII, яка містить як градацію дисциплінарних стягнень, так і умови їх накладення.

Вчинення державним службовцем того чи іншого дисциплінарного проступку має чітке розмежування щодо застосування суб`єктом призначення виду дисциплінарного стягнення.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 09.08.2023 року у справі №480/8900/20.

У постанові Касаційного адміністративного суду від 25.02.2021 року у справі №560/2374/19 здійснено правозастосування, за змістом якого формами вчинення невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень може бути як умисел, так і необережність.

Обставини цієї справи виключають необережність в діях позивача, оскільки вона не могла не знати, що потенційний конфлікт інтересів в зв`язку з наявністю у її чоловіка корпоративних прав у ТОВ «Торговий дім «Літан» (код ЄДРПОУ: 36440036) має таку ж юридичну природу, що й потенційний конфлікт інтересів в зв`язку з наявністю у її чоловіка корпоративних прав у ТОВ «Дуотранс» (код ЄДРПОУ: 33475274).

Так, відповідач за порушення п. 5 ч. 1 ст. 65 Закону №889-VIII (шляхом порушення п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VII, тобто має місце т. зв. ідеальна сукупність) отримала дисциплінарне стягнення у вигляді догани, що повністю відповідає положенням ч. 3 ст. 66 Закону №889-VIII.

Оцінюючи наявність підстав для пом`якшення відповідальності суд зазначає, що дійсно відсутність стягнень, позитивні результати роботи та тривалий стаж роботи є підставами для пом`якшення відповідальності. Водночас, враховувати слід і суть правопорушення, а також обставини його вчинення, які наведені вище позивач, маючи можливість врегулювати потенційний конфлікт інтересів ще в 2022 році вчинила відповідні дії лише в 2024 році і лише після повідомлення управління запобігання корупції, розумних пояснень такої поведінки не надала. Суд вважає, що в цій справі відповідач реалізував свої дискреційні повноваження в належний спосіб та не допустив явно необґрунтованого правозастосування, реалізувавши свої повноваження в межах наявної дискреції. Не заперечуючи право відповідача застосувати більш м`який вид стягнення суд констатує, що обраний вид стягнення також міг бути та правомірно був застосований, а тому такий варіант є належним проявом реалізації відповідачем наявних повноважень. Слід звернути увагу, що більш м`який вид стягнення згідно ст. 66 Закону №889-VIII мав би бути застосований, в разі можливості прирівняти допущене порушення, з урахуванням пом`якшуючих обставин, до порушення правил внутрішнього службового розпорядку (наприклад, запізнення), однак очевидних обставин для такого прирівняння матеріали справи не містять, а тому суд визнає, що відповідач обґрунтовано міг не переходити та не перейшов до більш м`якого виду дисциплінарного стягнення.

Щодо доводів про строк застосування дисциплінарного стягнення суд констатує триваючий характер допущеного позивачем правопорушення, а тому визнає дотриманим строк накладення на позивача відповідного стягнення.

У відповіді на відзив позивач щодо конкретних посилань позивача на пункти положення про відділ, який очолює позивач, вказала, що «у працівників відділу у складі управління є «Основні завдання та функції», а є «Інші процедури», які є загальними для всіх працівників управління». Водночас, таке заперечення не спростовує суть аргументу про те, що у підрозділу позивача наявні відповідні повноваження, адже наявність таких повноважень і у інших підрозділів та працівників не впливає на юридичну ситуацію конкретно позивача, оскільки потенційний конфлікт інтересів виник у неї, тобто йдеться про визначену юридичну ситуацію, щодо якої і встановлюються відповідні обставини.

Позивач також вказала, що видання наказу про врегулювання потенційного конфлікту не є беззаперечним застереженням від вчинення корупційних дій. Суд не приймає цей аргумент ані в контексті цього спору (оскільки він не впливає на стан виконання позивачем її обов`язку повідомити про такий конфлікт згідно законодавства), ані в цілому (адже визначальним є спосіб врегулювання конфлікту інтересів, який в цій справі передбачав відсторонення від взаємодії з певним підприємством та принаймні ускладнював ймовірне вчинення відповідних дій).

Позивач вказала, що тільки неухильне додержання Присяги державного службовця та сумлінне виконання службових обов`язків, а також правил службового розпорядку може попередити корупційні ризики. Однак, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону №889-VIII позивач як державний службовець зобов`язана «дотримуватися Конституції та законів України», згідно п. 1 ч. 1 ст. 61 Закону №889-VIII службова дисципліна забезпечується в т.ч. «дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби», а згідно тексту Присяги державного службовця позивач зобов`язалася «дотримуватися Конституції та законів України», а тому невиконання позивачем вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VII все ж є і порушенням її службових обов`язків та Присяги державного службовця.

Щодо посилань позивача на фактичні наслідки вчиненого правопорушення (включення до відповідного реєстру, можливість наступного звільнення) суд передусім зазначає, що такі наслідки не стосувалися дисциплінарного стягнення, застосованого до позивача, при цьому наявна суперечність щодо посилань позивача на підстави для пом`якшення відповідальності і незгоду позивача з наслідками такої відповідальності в цілому (які б настали і в разі застосування до неї, наприклад, зауваження). Адже будь-яка кількість пом`якшуючих обставин стосуються виду дисциплінарного стягнення, а не можливості уникнути такої відповідальності в цілому в разі вчинення відповідного порушення (не є індульгенцією). Щодо суті цього аргументу суд зазначає, що факт вчинення відповідного порушення позивачем судом підтверджено, а предмет судового розгляду обмежується діями, що передували винесенню спірного наказу та змісту такого наказу, а не наслідкам, які можуть настати в зв`язку з його прийняттям.

Суд звертає увагу, що позивачем не заявлено доводів щодо порушення її процесуальних прав в ході дисциплінарного провадження (надання пояснень, бути присутньою і тд). Судом перевірено законність такої процедури з власної ініціативи та не встановлено порушень такої процедури та прав позивача в цьому аспекті, які б зумовлювали визнання спірного наказу протиправним.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення позовної заяви.

Щодо розподілу судових витрат.

В зв`язку з відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні, згідно ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 22 травня 2024 року.

Суддя Н.В. Боженко