Ухвала

від 22.05.2024 по справі 200/3036/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 травня 2024 року Справа №200/3036/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Аляб`єв І.Г., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

у с т а н о в и в:

16.05.2024 до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, у якій позивач просить визнати незаконним рішення Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до статті 335 Цивільного кодексу України про яке йдеться в оголошенні від 15.11.2023 на офіційному сайті відповідача (https://krm.gov.ua/ogoloshennya-pro-vzyattya-na-oblik-bezhazyajnogo-neruhomogo-majna-gidrotehnichnyh-sporud-2/); зобов`язати Краматорську міську військову адміністрацію Краматорського району Донецької області скасувати державну реєстрацію, як безхазяйного майна нежитлової будівлі роздрібної торгівлі та побутового обслуговування, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.

Згідно з ч.3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС Українивстановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.

Отже розмір судового збору складає 1211,20 грн.

Однак, позивач не надала до суду доказів сплати судового збору, що підтверджується переліком додатків до адміністративного позову.

При цьому, представником позивача разом із позовною заявою надано до суду клопотання, в якому просить суд звільнити або відстрочити сплату судового збору, обґрунтовуючи це скрутним матеріальним становищем позивача.

Питання перевірки реальної спроможності заявників-фізичних осіб сплатити судовий збір у спорах з суб`єктами владних повноважень набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними; повинні надати їм належну оцінку та прийняти вмотивоване рішення, враховуючи, зокрема, суть спору, статус особи заявника, обставини, що призвели до ускладнення можливості сплати судового спору (ухвала Верховного Суду у справі № 328/1894/19 від 22.10.2020).

Так, відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, суд зауважує, що особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідні клопотання і документи, які свідчили би про поганий майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію тощо).

Відповідно до приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору, відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, у розумінні приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Зі змісту адміністративного позову вбачається, що в якості підстави для звільнення (відстрочення) від сплати судового збору представник позивача посилається на скрутне матеріальне становище позивача.

Однак, при дослідженні матеріалів адміністративного позову та доданих документів по справі, суд не має можливості достеменно переконатися в існуючому складному матеріальному становищі позивача.

Представником позивача не надано доказів для підтвердження тяжкого майнового стану позивача, яким підтверджується факт неможливості сплати останнім судового збору, оскільки не містять відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема для сплати судового збору (довідка органу доходів і зборів, довідка про склад сім`ї та про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги, відомості про вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо).

Верховний Суд у своїй ухвалі від 17.10.2019 у справі №215/3786/18 зазначив, що позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подану ним касаційну скаргу у встановлений законом порядку, а саме, що компенсаційна виплата по догляду за особою з інвалідністю І групи є єдиним джерелом доходу, в тому числі, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, що може бути підтверджено довідкою податкового органу про доходи тощо. Оскільки обставини, які зазначив скаржник, відповідно до вказаних статейЗакону України «Про судовий збір», не є умовою для звільнення від сплати судового збору, а сам скаржник не надає доказів наявності інших підстав для його звільнення від сплати судового збору суд не вбачає правових підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору, виходячи з наданих ним доказів.

Для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, фізична особа звертається особисто або через уповноважену особу до територіального органу ДПС за місцем свого проживання або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об`єкта оподаткування. Для цього необхідно подати документ, що посвідчує особу та заяву встановленого зразка.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 05.07.2019 у справі №140/2033/18.

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі, вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При цьому, згідно із положеннями частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, а тому суд не надає привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору. Надання такого привілею порушить принцип рівності сторін.

Отже, доводи представника позивача щодо звільнення (відстрочення) позивача від сплати судового збору не узгоджуються з положеннями ст. 8 Закону України "Про судовий збір" та не є достатньою і необхідною правовою підставою для звільнення від сплати судового збору у відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому клопотання представника позивача про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя ("KREUZ v. POLAND" № 28249/95).

Відповідно до п.2 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

З метою підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства під час відправлення правосуддя в умовах скрутного фінансового забезпечення судів на офіційному сайті Ради суддів України опубліковано рішення від 05.08.2022№26, в якому Рада суддів рекомендувала судам, серед іншого, виклики та повідомлення, обмін процесуальними документами з учасниками судових проваджень у першу чергу здійснювати за допомогою електронної пошти та/або з використанням вказаних учасниками судових проваджень мобільних телефонів (в тому числі й з використанням месенджерів, які дозволяють отримати інформацію про доставку відповідного повідомлення, процесуального документа, та отримати інформацію про їх прочитання); закликала усіх учасників судових проваджень при подачі до суду процесуальних документів зазначати мобільний номер телефону та найбільш зручний месенджер, через які суд може здійснювати виклики та повідомлення, або обмінюватися електронними документами; при наявності на офіційних сайтах судів інформації про мобільні телефони, альтернативні поштові адреси, через які учасники судових проваджень зможуть комунікувати з судом (або офісом судді)використовувати їх для комунікації з судом.

У рішенні Рада суддів України вказала на те, що розуміючи потребу пріоритетності направлення коштів державного бюджету на потреби національної безпеки і оборони та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану для забезпечення належної відсічі широкомасштабній збройній агресії російської держави, зважаючи на критичний стан фінансування судової влади, Рада суддів України вважає за необхідне вжити організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію окремих статей витрат судів при здійсненні судочинства, а також на підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства.

Рада суддів України закликала усіх учасників судових проваджень з розумінням поставитися до існуючих проблем фінансування судової гілки влади в умовах воєнного стану.

За викладених обставин, позивач має надати до суду уточнену позовну заяву із зазначенням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду оригінал квитанції про сплату судового збору відповідно до заявлених вимог.

Судовий збір підлягає сплаті за реквізитами, наявними на офіційному сайті Донецького окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 161, 169, 248, 256, 293, 294, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Встановити особі, яка звернулася із позовною заявою, п`ятиденний строк від дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом надання до суду оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн., за наступними реквізитами: Отримувач: Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101, Р/р UA308999980313111206084005658, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО банку: 899998, Код ЄДРПОУ отримувача: 37967785, код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу - *;101; реквізити позивача, Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), уточнену позовну заяву із зазначенням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача.

Звернути увагу учасників справи на те, що на період дії воєнного стану, введеного в Україні з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», згідно з рекомендаціями Ради суддів України від 02.03.2022 (про те, що в умовах воєнного стану режим роботи кожного суду визначається окремо) та наказом голови Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2022 №14/1-г «Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи», режим роботи суду передбачає направлення учасниками справи всіх процесуальних документів до суду через їх особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд», а в разі неможливості користування вказаною підсистемою на офіційну електронну адресу суду inbox@adm.dn.court.gov.ua (з обов`язковим підписанням всіх документів кваліфікованим електронним підписом).

У разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною, та її буде повернуто позивачу.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.Г. Аляб`єв