Ухвала

від 14.05.2024 по справі 320/15773/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення без розгляду частини позовних вимог

14 травня 2024 року м.Київ № 320/15773/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І.,

при секретарі судового засідання Бойко К.В.,

за участю:

представників позивача - Решетняк Н.Б., Соболь О.М.,

представників відповідача - Чередніченко О.М., Усольцевої М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про залишення без розгляду частини позовних вимог у межах адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФСЕЛЛ» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку про визнання протиправними та скасування припису та рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ» з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати припис Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку №8/29/ЕК від 30.08.2023 про усунення порушень законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр;

- визнати протиправним та скасувати рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку № 434 від 15.11.2023 «Про винесення ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ» розпорядження про усунення порушень законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр у Рівненській області»;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку №4/р від 15.11.2023 про усунення порушень законодавства тронні комунікації та радіочастотний спектр у Рівненській області»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку № 12 від 10.01.2024 «Про винесення розпорядження про усунення порушень законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ»»;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку №1/р від 10.01.2024 про усунення порушень законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр;

- визнати протиправним та скасувати рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку №127 від 13.03.2024 «Про застосування адміністративно господарських санкцій до ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ».

Також, позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду з вимогою про оскарження припису Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку №8/29/ЕК від 30.08.2023. Заява обґрунтована тим, що усі оскаржувані індивідуальні акти посилаються на Припис від 30.08.2023, є пов`язаними із ним; 23.02.2024 (у межах встановленого КАСУ можливого строку звернення до суду щодо оскарження Припису від 30.08.2023) відповідач склав Акт №6/ЕК-1, яким встановив виконання позивачем розпорядження НКЕК-1 від 15.11.2023 та розпорядження НКЕК-2 від 10.01.2024, які посилаються на припис від 30.08.2023, а тому не є логічним, законним та обґрунтованим притягнення позивача до відповідальності. Саме тому позивач не оскаржив припис від 30.08.2023 раніше.

Ухвалою суду від 12.04.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін; строк звернення до адміністративного суду з позовом поновлено.

Відповідач проти задоволення позову заперечив повністю, з підстав викладених у відзиві.

У судовому засідання представник відповідача заявив клопотання про залишення без розгляду позову у частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування припису Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку №8/29/ЕК від 30.08.2023 про усунення порушень законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти залишення позову без розгляду та вказав, що при зверненні до суду була долучена заява про поновлення строку звернення до суду, яка розглянута при відкритті провадження у справі та задоволена.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовом, суд керується таким.

Згідно частин 1, 2 та 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Для звернення до адміністративного суду з позовами у спорах за участю суб`єктів владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства та позовами у спорах, що виникають у зв`язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу, встановлюється тримісячний строк з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У правових висновках у справі №240/12017/19 Верховний Суд зазначив, "...що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними".

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. "...Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами".

При цьому, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначила, що "...загальне правило щодо необхідності вчинення особою активних дій з метою призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший чи з`ясування видів та розміру складових, які враховані при розрахунку пенсії шляхом подання відповідних заяв визначено Законом N 1058-IV (зокрема, статті 44, 45) та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 N 22-1 (далі - Порядок N 22-1).

Судова палата також акцентувала: "...При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись". Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів".

Як слідує з позовної заяви, позивач оскаржує припис Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку №8/29/ЕК від 30.08.2023 про усунення порушень законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр.

До суду звернувся з даним позовом 09.04.2024, тобто, з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду.

У заяві про поновлення строку звернення до суду у частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування припису Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку №8/29/ЕК від 30.08.2023 про усунення порушень законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр, представник позивача фактично констатує факт пропуск строку звернення з цією вимогою. При цьому, позивач зазначає єдиною причиною пропуску строку до суду це намагання позивача усунути порушення вимог п.14 ч.3 ст. 18 Закону України "Про електронні комунікації, викладене в акті від 23.08.2023 №29/ЕК-1.

Суд зауважує, що неналежна організація процесу із подання позову з боку відповідальних осіб позивача, виникнення організаційних складнощів у юридичної особи для своєчасного подання позову є суб`єктивною причиною, а негативними наслідками, які настали у зв`язку з такою причиною та певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.12.2021 у справі №640/20314/20, досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Проте, викладені представником позивача обставини, якими обґрунтовано поважність причин пропуску строку звернення до суду з позовом у цій справі, не пов`язані з об`єктивними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду. Суд дійшов висновку, що позивач звернувся з пропуском строку і ним не наведено поважних причин, які стали перешкодою для звернення до суду у встановлений строк.

Крім того, позивач не навів жодних мотивів, які б свідчили про відсутність у останнього практичної можливості на звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою про оскарження припису від 30.08.2023 у межах встановленого КАС України строку.

За таких обставин, вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду є неповажними.

Відповідно до частини 4 статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи викладене, оскільки позивач не навів поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправним та скасування припису Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку №8/29/ЕК від 30.08.2023 про усунення порушень законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр, а висновок суду про поновлення позивачеві строку звернення до суду, викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі від 12.04.2024, був передчасним, суд залишає позовну заяву у вказаній частині без розгляду.

Керуючись статтями 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Залишити без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙФСЕЛЛ" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку у частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування припису Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку №8/29/ЕК від 30.08.2023 про усунення порушень законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя Лисенко В.І.