Рішення

від 22.05.2024 по справі 380/2174/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2024 рокусправа № 380/2174/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретаря судового засідання Лужняк О.М.

розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження у м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма"Онікс" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма"Онікс" звернулося в суд з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №24163/13-01-07-10 від 01.11.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що поставка товару не ділилась штучно. Вказує, що він не приховував вартість контракту, в якому прямо вказано обов`язок поставити 1000 тон продукції ціною 310 євро за кожну, що в сумі становить 310000 євро, що в 10 разів більше за 400000 гривень. Стверджує, що ділення не є штучним, а єдино можливим варіантом поставки продукції такого обсягу. Посилання відповідачів на п.146 постанови НБУ №18 як на заборону завершення здійснення валютного нагляду банком на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог не заслуговує на увагу, оскільки підставою завершення нагляду у цій ситуації має також таку підставу як те, що неоплачена ціна контракту не перевищувала незначної суми (899, 34 євро). Заборона завершувати нагляд під час воєнного стану стосується не підп.1 п.9, а підп.5 п.10 розділу ІІІ Інструкції НБУ №7, де банк має право (диспозитивно) документи про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності передбачених умов. Стверджує, що сам по собі валютний нагляд не є підставою для застосування санкцій. Зазначає, що випадки, у яких суб`єктам господарювання забороняється припиняти зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, мають бути визначені виключно в законах України. Однак, жодних обмежень на використання такого способу розрахунку за зовнішньоекономічними операціями законами України не передбачено. Вказує, що у даній справі припинення відповідних зобов`язань відбулось не у грошовій формі, тобто, без зарахування валютної виручки на рахунок резидента в уповноваженому банку. Посилається на те, що обмеження щодо зняття експортних операцій з валютного контролю, запроваджені Постановами Правління НБУ №386 та №410, адресовані виключно уповноваженим банкам. Обов`язок продажу валютної виручки у певному розмірі сам по собі не є обмеженням для сторін у здійсненні розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами шляхом зарахування зустрічних грошових вимог. Окрім того, вказані положення актів НБУ не регулюють підприємницької діяльності суб`єкті господарювання, не встановлюють форми розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами та як підзаконні акти не можуть обмежувати дію норм Законів України та якими передбачено вільний вибір сторонами контракту форми розрахунків.

У відзиві відповідач зазначає, що в ході проведення перевірки документів про невідповідність кількісних та/або якісних характеристик товару умовам експортного контракту від 23.09.2022 року №VTHU.2203282, підтверджених рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті або іншого органу, уповноваженого розглядати спори або засвідчувати невідповідність умовам договору згідно штрафного листа VITERRA HUNGARY KFT від 17.11.2022 року по експортному контракту від 23.09.2022 року №VTHU.2203282 на загальну суму 899,34 євро позивачем представлено не було. Вказує, що вказаний штрафний лист від 17.11.2022 року не є документом уповноваженого органу, а тому відповідно не дотримано вимоги п.12 розділу ІІІ Інструкції №7 в частині зменшення вартості товару, експортованого позивачем на користь VITERRA HUNGARY KFT. Посилається на те, що позивач на виконання зовнішньоекономічного експортного контракту від 23.09.2022 року №VTHU.2203282 здійснено експортні операції товару за період з 14.10.2022 року по 24.10.2022 року з ознаками дроблення операцій. Стверджує, що сума кожної операції з експорту товару по контракту від 23.09.2022 року, є меншою, ніж розмір, встановлений для фінансових операцій, що підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу згідно з законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення 400000, 00 грн. Сума операцій з експорту товару за календарний місяць перевищує десятикратний розмір операції на зазначену суму за період з 14.10.2022 року по 24.10.2022 року загальна сума операцій з експорту товару, здійснених по експортному контракту від 23.09.2022 року, укладеному з нерезидентом VITERRA HUNGARY KFT складає 11286164,25 грн. (315859 євро). Таким чином, у даному випадку встановлено прострочену дебіторську заборгованість на загальну суму 899,34 євро з граничним терміном погашення 21.04.2023 року. Зазначає, що ні під час перевірки, ні під час адміністративного оскарження позивачем не надано документального підтвердження невиконання умов за контрактом через дію форс-мажорних обставин.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що у спірних правовідносинах не відбувалось зменшення ціни. Вказує, що зумовив понесення контрагентом-нерезидентом додаткових витрат, повинен був компенсувати збитки, але з метою оптимізації правовідносин та мінімізації комісійних та інших витрат, дійшов згоди з контрагентом про зустрічне зарахування вимог, право на яке гарантовано і національним, і міжнародним законодавством. Стверджує, що не посилається на жодні форс-мажорні обставини як на підставу для звільнення від виконання зобов`язань. Зазначає, що НБУ має право встановлювати особливості регулювання в межах, визначених Законом, не перевищуючи згадані в ст.12 Закону строки, з одержанням рішень Ради НБУ та звітування перед Комітетом ВРУ та повідомленням суб`єктів міжнародного права.

У запереченні на відповідь на відзив відповідач зазначає, що штрафний лист від 17.11.2022 року про втрати та здійснення додаткових витрат на сушку через поставки кукурудзи за контрактом №VTHU.2203282 та угода від 02.12.2022 року про компенсацію не є документом уповноваженого органу , відповідно не дотримано вимоги п.12 розділу ІІІ Постанови Правління Національного банку України від 02.01.2019 року №7 «Про затвердження інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів».

Ухвалою суду від 05.02.2024 року відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 01.04.2024 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 22.04.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.

За результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства по експортному зовнішньоекономічному контракту від 23.09.2022 року №VTHU.2203282, дати здійснення операцій: 14.10.2022, 17.10.2022, 18.10.2022, 19.10.2022, 20.10.2022, 21.10.2022, 24.10.2022 відповідачем складено акт №24377/13-01-07-10/ НОМЕР_1 від 02.10.2023 року.

Як вбачається зі змісту вказаного акта, перевіряючими встановлено порушення позивачем вимог ч.2 ст.13 Закону України від 21.06.2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» з урахуванням вимог пунктів 14-2, 14-3, 14-4 Постанови Правління НБУ від 24.02.2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» по експортному зовнішньоекономічному контракту від 23.09.2022 року №VTHU.2203282, укладеному з нерезидентом VITERRA HUNGARY KFT (Угорщина) відповідно до отриманої інформації Національного банку України, надісланої листом ДПС України від 30.05.2023 року №12279/7/99-00-07-05-01-07.

05.10.2023 року позивачем було подано відповідачу заперечення до згаданого акта перевірки.

Листом №31119/6/13-01-07-10-16 від 27.10.2023 року відповідач повідомив позивача, що за результатами розгляду згаданих заперечень постійно діюча комісія з розгляду спірних питань ГУ ДПС у Львівській області вирішила висновок акта перевірки №24377/13-01-07-10/ НОМЕР_1 від 02.10.2023 року вважати правомірним, а заперечення від 05.10.2023 року залишити без задоволення.

На підставі згаданого акта перевірки відповідно до підп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, відповідно до змін підп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, внесених Законом України від 12.05.2022 року №2260 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» та п.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №24163/13-01-07-10 від 01.11.2023 року, відповідно до якого за період фінансово-господарської діяльності позивача з 22.04.2023 року по 25.09.2023 року до останньому визначено пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 16863 грн. 59 коп.

09.11.2023 року позивач звернувся до Державної податкової служби України із скаргою про перегляд податкового повідомлення-рішення, в якій просив переглянути та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення, за наслідками чого рішенням №37448/6/99-00-06-01-02-06 від 20.12.2023 року згадану скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін.

Змістом спірних правовідносин є податкове повідомлення-рішення №24163/13-01-07-10 від 01.11.2023 року.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України).

Підпунктом 14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України).

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (абзац перший підп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України).

Відповідно до абзацу п`ятого підп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Абзацом шостим цієї норми передбачено, що документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (п.86.1 ст.86 ПК України).

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для прийняття податкового повідомлення-рішення у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначені Законом України «Про валюту і валютні операції» 21 червня 2018 року № 2473-VIII, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон України № 2473-VIII).

Абзацом 1 частини 1 статті 13 Закону України № 2473-VIII передбачено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно з абзацом другим цієї ж норми, Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

У відповідності до положень ч.2 ст.13 Закону України № 2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Відповідно до п.14-2 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», з наступними змінами та доповненнями (далі Постанова №18), Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Актом перевірки встановлено, що згідно даних бухгалтерського обліку позивача за період з 01.102022 по 03.01.2023 року між позивачем та відповідачем здійснювались господарські операції на загальну суму 315859,00 Євро.

Валютна виручка, як зазначено у згаданому акті перевірки, від нерезидента VITERRA HUNGARY KFT (Угорщина) по експортному контракту від 23.09.2022 №VTHU.2203282 з урахуванням доповнення №1 до згаданого експортного контракту, надійшла на валютний рахунок позивача 02.12.2022 року на загальну суму 314959,66 Євро з дотриманням законодавчо визначених строків розрахунків.

Дані обставини сторонами не заперечуються.

Як наслідок, валютна виручка в частині 899,34 Євро по вищевказаному експортному контракту у строки, передбачені чинним законодавством України, на валютні рахунки позивача не поступила.

Документи, які б спростовували дану обставину, в матеріалах справи відсутні.

У відповідності до положень ч.5 ст.13 Закону України № 2473-VIII, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відтак, контролюючий орган у відповідності до наведених норм нарахував позивачу пеню.

При цьому, судом не беруться до уваги аргументи позивача, про припинення зобов`язань за експортним зовнішньоекономічним контрактом від 23.09.2022 року №VTHU.2203282 у зв`язку із зарахуванням однорідних зустрічних вимог угодою від 02.12.2022 року про компенсацію, укладену між позивачем та нерезидентом VITERRA HUNGARY KFT з таких міркувань.

У відповідності до абзацу першого п.14-6 Постанови №18, банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Зміст даної норми вказує на те, що припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог не є підставою для завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів, та як наслідок підставою для припинення нарахування пені.

В цьому контексті слід також зазначити про те, що покликання позивача на правові висновки Верховного Суду, про які йдеться у мотивах позову та додаткових поясненнях від 20.05.2024 року, не можуть бути покладені в основу даного судового рішення, оскільки такі стосуються правовідносин, до уведення воєнного стану та до прийняття Постанови №18.

Не можна залишити поза увагою і те, що у відповідності до положень частин 6 та 7 ст.13 Закону України № 2473-VIII нарахування пені може бути зупинено за таких умов:

-виникнення форс-мажорних обставин (підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) (абзац 2 ч.6 ст.13 Закону України № 2473-VIII).;

-прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наведені норми у своїй сукупності вказують на те, що обставини, за яких нарахування пені може бути зупинено, повинні бути підтверджені допустимими доказами.

Платником податків, як під час проведення перевірки, так і під час захисту своїх прав у суді, допустимих доказів у підтвердження обставин за яких нарахування пені може бути зупинено подано не було.

Не беруться до уваги і інші аргументи позивача з урахуванням викладеного.

За таких обставин, судом не встановлено порушень контролюючим органом під час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення критеріїв правомірності, передбачених ч.2 ст.2 КАС України.

Як наслідок, правові підстави для задоволення позову відсутні, а тому у його задоволенні слід відмовити.

Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ч.2 ст.139 КАС України, такі належить присудити з позивача, оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

в и р і ш и в :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Я.Мартинюк