Рішення

від 22.05.2024 по справі 420/2014/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2014/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Токмілової Л.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРТАЛ ГРУП» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРТАЛ ГРУП» до Одеської митниці, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000543/2 від 16.08.2023;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/001106 від 16.08.2023.

Ухвалою суду від 23.01.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 14.02.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

У зв`язку з перебуванням судді Токмілової Л.М. у відпустці у період з 24.04.2024 року по 17.05.2024 року, суд здійснює розгляд справи після виходу з відпустки.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що ТОВ «ПОРТАЛ ГРУП» на підставі зовнішньоекономічного контракту від 01.03.2021 року № 9/2021, укладеного із ALIMOGLU MERMER SANAYI ve.TICARET A.S. (Turkey) придбало вироби з натурального каменю плитку з травертину шліфовану. З метою митного оформлення придбаного товару, позивачем було подано митну декларацію №23UA500500027708U6, в якій самостійно розраховано митну вартість, яка складалась із вартості, сплаченої за товар 7740,2 долара США та вартості послуг з перевезення 41029,97 грн. Для підтвердження митної вартості товару, а також на вимогу митного органу декларантом були надані всі необхідні документи для митного оформлення, однак відповідачем 16.08.2023 року прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA500500/2023/000543/2. На підставі прийнятого рішення, відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації №UA500500/2023/0011006, якою відмовлено у митному оформленні товарів. Рішення про коригування митної вартості є протиправним та ґрунтується не на законі, а на безпідставних висновках та власних переконаннях відповідача. Зовнішньоекономічним договором визначено, що упаковка товару входить до його вартості, відповідачеві надані достатні докази для підтвердження витрат транспортування, зазначені в пакувальному листі відомості підтверджують його приналежність до конкретної партії товару, а експортна декларація містить номер контейнеру.

09.02.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов відзив, в якому відповідач не погоджується із заявленими вимогами, оскільки під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів за митною декларацією (МД) №23UA500500028152U4 від 15.08.2023, встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини були підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів та відмови у митному оформленні товарів за заявленою вартістю. Позивачем не надано дані стосовно такої складової митної вартості як пакування, не надано договір на перевезення, у паркінгу відсутнє посилання на інвойс, а в експортній декларації вказані номери інвойсів відмінні від інвойсів наданих до митного оформлення.

15.02.2024 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується з доводами, викладеними у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

01.03.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОРТАЛ ГРУП» (Україна, Покупець) та ALIMOGLU MERMER SANAYI ve.TICARET A.S. (Турція, Постачальник) укладено зовнішньоекономічний контракт №9/2021 (далі Контракт), відповідно до предмета якого, Постачальник виробляє та продає, а Покупець купує продукцію з природного каменю, а саме мармуру, травертину та інше, в асортименті, кількості і по цінам, які вказані в Інвойсах, які є невід`ємною частиною дійсного Контракту.

Пунктом 4.1. Контракту передбачено, що ціна на товар вказується на умовах FOB, CIF, CFR (Інкотермс 2010) і вказується в Інвойсах, які є невід`ємною частиною Контракту.

Відповідно до п.6.1. Контракту, товар повинен мати стандартну для Постачальника упаковку та маркування. Якщо Покупець вважає за необхідне покращити для забезпечення його збереження, цілісності при перевезенні будь-яким видом транспорту та ідентифікації, або привести її у відповідність до своїх потреб, Покупець має право власними силами або силами третіх сторін за свій рахунок виробити упаковку, переупаковку, маркування, вантажно-розвантажувальні роботи та будь-які інші роботи на свій розсуд на території Продавця перед або в процесі відвантаження.

На виконання умов Контакту ALIMOGLU MERMER SANAYI ve.TICARET A.S. здійснив поставку товару на адресу Покупця.

З метою митного оформлення імпортованого товару 15.08.2023 року декларантом до Одеської митниці подано митну декларацію № 23UA500500028152U4 на: "вироби з натурального каміння. Плитка з травертину шліфована Unfilled Brushed Cross Cut Light Travertine, бежевого кольору, розмір 30,5x61x1,2см правильної прямокутної форми, з плоскою рівною поверхнею, лицьова грань кожної плитки не може бути вписана в квадрат із стороною розміром менш як 7 см - всього 774,02м2. Торговельна марка ALIMOGLU. Виробник "ALIMOGLU MERMER SANAYI VE TICARET A.S. Країна виробництва - TR".

Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з митною декларацією наступні документи:

Пакувальний лист від 26.07.2023;

???Інвойс від 26.07.2023 № FYS2023000000075;

???Коносамент № AKKALI23038396 від 30.07.2023;

???Автотранспортну накладну (CMR) від 10.08.2023;

???Сертифікат про походження товару від 29.07.2023 № Z0412870;

???Рахунок від 04.08.2023 №АКК-ОD00-000735 щодо вартості перевезення до порту на митній території України;

Зовнішньоекономічний контракт № 9/2021 від 01.03.2021;

???Договір про надання послуг митного брокера № 111/03-2023 від 01.03.2023;

???Договір про перевезення вантажу від 01.07.2023 року № АК23033;

????Експортну декларацію країни відправлення № 23351900EX00124660 від 26.07.2023.

Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом було встановлено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов?язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Проте до митного оформлення надано рахунок на транспортні витрати в якому є посилання на договір про перевезення ,який не надавався;

3) у пакінгу відсутнє посилання на інвойс;

4) в експортній декларації вказані номери інвойсів відмінні від інвойсів наданих до митного оформлення.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову. Також повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості.

16.08.2023 року ТОВ «ПОРТАЛ ГРУП» надано договір на транспортне обслуговування та лист з повідомленням, що витребувані документи надаватися не будуть.

16.08.2023 року Одеська митниця Держмитслужби прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000543/2, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом, а саме, було проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим, а саме: по товару №1 0,5524 дол. США/кг (МД від 14.08.2023 № UA100100/2023/441826), ніж заявлено декларантом 0,383 дол. США/кг.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця 16.08.2023 року видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/001106.

Вважаючи протиправним та необґрунтованим Рішення про коригування митної вартості, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі, врегульовано нормами Митного кодексу України (далі - МК України).

Згідно ст. 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначив, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Проте суд не погоджується з зазначеними висновками відповідача.

Однією з підстав коригування митної вартості митним органом зазначено відсутність даних про вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача, оскільки пунктом пп. 2.1., 4.1. Контракту № 9/2021 визначено, що ціна на Товар вказується на умовах FOB, CIF, CFR (Інкотермс 2010) та вказується в Інвойсах, які є невід`ємною частиною Контракту.

При цьому, відповідно до Інвойсу № FY02023000000075 від 26.07.2023 року, наявного в матеріалах справи та наданого до митного оформлення разом із митною декларацією №23UA500500028152U4 поставка товару здійснювалась на умовах FOB.

Згідно з п.п. в), п. 1 ч. 10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари додаються, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати понесені покупцем - вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням.

Умови поставки FOB (… named port of shipment) англ. Free On Board, або Франко борт (… назва порту відвантаження) термін Інкотермс 2010, який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом. Продавець за умовами поставки FOB зобов`язаний нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту, переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження. Ціна FОВ (FОВ ргісе) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Суд зазначає, що відповідно до правил «Інкотермс 2010» за умов FOB (FREE ON BOARD) продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

Таким чином, зважаючи на той факт, що поставка товару заявленого до митного оформлення здійснювалася на умовах FOB (FREE ON BOARD) відповідно до правил «Інкотермс 2010», що покладають обов`язок пакування товару на продавця, суд приходить до висновку про необґрунтованість зауважень відповідача щодо ненадання позивачем документів на підтвердження витрат на упаковку або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Також, як вже було встановлено судом, пунктом 6.1. Контракту № 9/2021 передбачено, що товар повинен мати стандартну для Постачальника упаковку та маркування. Якщо Покупець вважає за необхідне покращити для забезпечення його збереження, цілісності при перевезенні будь-яким видом транспорту та ідентифікації, або привести її у відповідність до своїх потреб, Покупець має право власними силами або силами третіх сторін за свій рахунок виробити упаковку, переупаковку, маркування, вантажно-розвантажувальні роботи та будь-які інші роботи на свій розсуд на території Продавця перед або в процесі відвантаження.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД " 37. Процедура" митної декларації має бути зазначено "ZZ32", в той час як у вказаній графі митної декларації поданої Декларантом зазначено "ZZ00" (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

За таких обставин, при постачанні спірного товару вартість тари та пакування включена до ціни товару, яка вказана в інвойсі і тому, при визначенні складових митної вартості товару, не повинна була додаватись окремо.

Суд критично ставиться до доводів відповідача стосовно ненадання позивачем до митного оформлення договору про перевезення, посилання на який міститься в рахунку на транспортні витрати, з огляду на наступне.

Відповідно до наданих митному органу документів, зокрема експортної декларації країни відправлення, коносаменту та рахунку на перевезення морським транспортом вбачається, що доставка товарів на митну території України здійснювалась до морського порту Ізмаїл.

Відповідно до п. 5 ч. 10 ст. 53 МК України до митної вартості включаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

На підтвердження вартості транспортування до порту ввезення на митну територію України позивачем було надано коносамент №АККА23038396 від 30.07.2023, що підтверджує завантаження товару на борт судна, яке прямує до порту Ізмаїл, розташованого на території України.

Витрати з перевезення товару підтверджуються рахунком від 04.08.2023 №АКК-0D00-000735 щодо вартості перевезення до порту на митній території України.

Виставлений рахунок містить посилання на договір про надання послуг з перевезення та номер коносаменту.

При цьому, як вбачається з листа позивача від 05.07.2023 № б/н, що ТОВ «АККОН ШИПІНГ УКРАЇНА» укладено договір від 03.07.2023 року №АК23033 з ТОВ «ПОРТАЛ ГРУП», однак у зв`язку з технічною помилкою в договорі вказано дату "01 липня 2023", замість вірної "03 липня 2023".

Як вбачається з оскаржуваного рішення, позивачем було надано до митного органу договір про транспортне обслуговування, тому твердження відповідача про його ненадання є взагалі незрозумілим.

Отже суд зазначає, що витрати на транспортування були підтверджені договором від 03.07.2023 № АК23033, коносаментом № АККА23038396 від 30.07.2023 року та рахунком від 04.08.2023 року № АКК-0D00-000735.

Зазначені документи містять реквізити сторін контракту а також кореспондують між собою. Наявність перелічених документів у відповідача при прийнятті оскаржуваних рішень підтверджується їх зазначенням у рішенні про коригування митної вартості товарів та картці відмови у прийнятті митної декларації.

Таким чином, судом не приймаються до уваги посилання відповідача стосовно не надання інших документів, крім поданих, які б надавали інформацію щодо витрат на транспортування.

Щодо тверджень відповідача про відсутність у пакінгу посилання на інвойс, суд зазначає таке.

У матеріалах справи наявний пакувальний лист від 26.07.2023 року, в якому зазначено номер контейнера CAAU2210330, який збігається з номером контейнера, вказаного в коносаменті та поданій позивачем митній декларації.

Виходячи з наведеного, необґрунтованим є твердження відповідача про неможливість встановлення числового значення митної вартості у зв`язку з не зазначенням реквізитів інвойсу в пакувальному листі, адже наявні в ньому відомості прямо підтверджують його відношення до конкретної партії товару.

Разом із тим, пакувальний лист - це документ, у якому відображаються всі види й сорти товару, наявного в кожному товарному місці (наприклад, у контейнері, ящику, коробці), тобто він дає інформацію про кількість кожного сорту (число одиниць в упаковці) і номер упаковки (місця).

Таким чином, пакувальний лист жодним чином не впливає на вартість товару, адже не містить вартісних показників.

У оскаржуваному рішенні митний орган також зазначав, що в експортній декларації вказані номери інвойсів відмінні від інвойсів, наданих до митного оформлення.

Однак суд звертає увагу, що Верховний Суд, в постанові від 19.03.2019 у справі №810/4116/17 висловив наступну правову позиції щодо ненадання декларації країни відправлення в цілому: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країн відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

Крім того, відповідно статті 335 Митного кодексу України, експортна декларація країни відправлення не входить до переліку документів, що є обов`язковими для здійснення митного контролю та митного оформлення, в зв`язку з чим не є документом, необхідним для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 28.09.2022 року у справі №280/8548/21, від 20.09.2022 року у справі №280/7457/21.

Крім того, експортна декларація країни відправлення містить номер контейнера, в якому здійснювалось перевезення та який відповідає коносаменту, зазначеному в рахунку про вартість морського фрахту, а також пакувальному листі.

Отже, зауваження стосовно відомостей інвойсів в експортній декларації є необґрунтованим.

Таким чином сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ «ПОРТАЛ ГРУП» митної вартості товару судом не встановлено.

Поряд з цим, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

Суд звертає увагу, що лише у разі встановлення митним органом невідповідності числових значень складових митної вартості товару в документах, які підтверджують митну вартість товарів, митний орган має право вимагати від декларанта надання додаткових документів для встановлення дійсної митної вартості товару.

При цьому, окремі недоліки в оформленні документів не є підставою для не прийняття зазначених документів для підтвердження митної вартості товарів.

Суд зазначає, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

У даному випадку Одеська митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Отже, судом встановлено, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000543/2 від 16.08.2023 року та картка відмови в прийнятті митної декларації № UA500500/2023/001106 від 16.08.2023 року прийняті відповідачем необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З огляду на зазначене, дослідивши письмові докази, враховуючи приписи діючого законодавства та вищенаведені обґрунтування, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд вважає необхідним у відповідності до вимог ст.139 КАС України стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір в розмірі 6056 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 194, 205, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРТАЛ ГРУП» (03193, м. Київ, вул. Дмитра Луценка, 8 А, оф.79, код ЄДРПОУ 41079213) до Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000543/2 від 16.08.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/001106 від 16.08.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А, код ЄДРПОУ 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРТАЛ ГРУП» (03193, м. Київ, вул. Дмитра Луценка, 8 А, оф.79, код ЄДРПОУ 41079213) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6056 грн.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя Токмілова Л.М.