Рішення

від 21.05.2024 по справі 460/9931/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 травня 2024 року м. Рівне№460/9931/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАДЕКС АГРІ" доГоловне управління ДПС у Рівненській області Державна податкова служба України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Традекс Агрі" (далі ТОВ "Традекс Агрі", позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі відповідач-1), Державної податкової служби України (далі відповідач-2), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №8476840/41022167 від 22.03.2023 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №35 від 14.06.2022 днем її фактичного подання на реєстрацію.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом безпідставно прийнято рішення про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №35 від 14.06.2022 складеної за операцією з продажу позивачем покупцю (ТОВ "Явір-Інвест") сої нестандартної. Позивач зазначає, що на пропозицію контролюючого органу було надано пояснення та повний пакет документів, що підтверджують реальність зазначеної господарської операції та наголошує, що всупереч вимогам чинного законодавства, у квитанції про зупинення реєстрації зазначеної податкової накладної не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної. Формальне зазначення контролюючим органом загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації виключає можливість контролюючому органу надалі застосовувати до платника податку негативні наслідки, пов`язані з ненаданням певних документів. Вважає, що рішення контролюючого органу є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому просив позов задовольнити повністю. Також просив стягнути з відповідачів судові витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу адвоката.

Ухвалою суду від 23.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, визначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов.

Відповідачі з пропуском встановленого судом строку на подання відзиву подали спільний відзив на позовну заяву, у якому зазначили, що спірне рішення є обґрунтованим та законним, також зазначили, що позивачем не було долучено до пояснень повний пакет документів, передбачених п.10 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, а наданими копіями документів не спростовано факт проведення ризикової діяльності позивача в частині проведення взаєморозрахунків з суб`єктами господарювання, що внесені до АІС «Журнал ризикових платників».

Позивач подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що заперечує проти прийняття судом відзиву, оскільки він поданий з простроченням встановленого судом процесуального строку та без заявлення клопотання про продовження встановленого судом строку і без повідомлення наявності для того поважних причин. Крім того, позивач навів свої заперечення проти всіх доводів відзиву.

Відповідно до частини шостоїстатті 162 Кодексу адміністративного судочинства Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно з частиною другоюстатті 175 КАС Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що відзив був поданий з пропуском, встановленого судом строку і відповідачами не було повідомлено суду про наявність поважних причин, що зумовили пропуск ними процесуального строку, та не подали клопотання про поновлення або продовження процесуального строку, суд приходить до висновку про те, що справу слід розглянути на підставі наявних у справі матеріалів без врахування відзиву, при цьому керуючись принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі суд задовольняє клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

Ухвалою суду від 21.05.2024 у задоволенні клопотання відповідачів про розгляд справи за участю уповноваженого представника відмовлено.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Традекс Агрі" (код ЄДРПОУ 41022167) зареєстроване як юридична особа 12.12.2016, номер запису 16051020000001680.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ДПС у Рівненській області і є зареєстрованим як платник ПДВ з індивідуальним податковим номером 410221617049.

Основним видом економічної діяльності позивача за КВЕД є 52.10 - Складське господарство. Також позивач здійснює такі види економічної діяльності як 01.64 - Оброблення насіння для відтворення; 10.61 - Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; 43.12 - Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.99 - Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 46.11 - Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.12 - Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами, 46.21 - Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин та ін.

Всі вищезазначені дані стосовно позивача є загальновідомими і загальнодоступними за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань і не оспорюються відповідачами.

Як з`ясовано судом,між Товариством з обмеженою відповідальністю "Традекс Агрі", як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Явір-Івест", як покупцем, укладено Договір поставки №27/05/22 від 27.05.2022 (далі - Договір), предметом якого є поставка у власність покупця Товару, асортимент та ціна якого визначені у рахунку-фактурі та/або видатковій накладній на Товар, та/або Специфікації (пункт 1.1. Договору).

14.06.2022 на виконання умов Договору ТОВ "Традекс Агрі" здійснило продаж для ТОВ "Явір-Івест" сої нестандартної за видатковою накладною №556 в кількості 48,84т загальною вартістю 634947,35грн., в т.ч. ПДВ 77975,99грн. Товар було доставлено до місцезнаходження покупця за адресою Львівська обл., Яворівський р-н, с.Бердихів, вул.Промислова, 8 позивачем транспортним засобом DAF реєстраційний № НОМЕР_1 (за товарно-транспортною накладною №ДА00-2282 від 14.06.2022) та транспортним засобом DAF реєстраційний №ВК0057ВМ (за товарно-транспортною накладною №ДА00-2280 від 14.06.2022).

ТОВ "Явір-Івест" було здійснено розрахунки за проданий позивачем Товар платіжними інструкціями №1722 від 20.06.2022, №379 від 21.06.2022, №93 від 22.06.2022, №1749 від 24.06.2022, №109 від 24.06.2022, №1777 від 27.06.2022, №110 від 27.06.2022, №1782 від 28.06.2022, №118 від 28.06.2022, №120 від 28.06.2022, №1795 від 30.06.2022, №1813 від 30.06.2022.

Відображення господарської операції у обліку обох сторін Договору підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків а період травень 2022р. червень 2022р.

На виконання вимог податкового законодавства по першій події (за датою відвантаження товару) позивачем було складено та направлено до ЄРПН податкову накладну №35 від 14.06.2022 на загальну суму 556971,36грн., з якої ПДВ становить 77975,99грн.

01.07.2022 відповідачем-1 надіслано позивачу квитанцію №9105735418 про те, що документ прийнято, але реєстрація податкової накладної зупинена, а також зазначено, що відповідно до пункту201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної від 14.06.2022 №35 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того, додатково повідомлено, що показник: "D"=1,3423%, "P"=0.

У зв`язку з вказаним, 20.03.2023 позивачем було надано повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та долучено копії документів на підтвердження факту постачання сої нестандартної для ТОВ "Явір-Івест" (реєстраційний №9054518216). Подання повідомлення та супровідних документів підтверджується наявними у справі копіями з «Журналу розгляду повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК» та витягу з протоколу №93/17-00-18-00-07 від 22.03.2023 засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі подат5кових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області.

22.03.2023 комісією ГУ ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №8476840/41022167 про відмову в реєстрації вищевказаної податкової накладної, з підстав надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства.

Додатково у графі"Додаткова інформація"вказаного рішення контролюючим органом зазначено про те, що позивачем не надано копії первинних документів, складених із порушенням законодавства товаро-транспортні накладна на реалізацію без обов`язкових реквізитів, що ідентифікують відповідальних осіб, які брали участь у господарській операції, без підпису водія.

Вказане рішення платник податків оскаржив в адміністративному порядку 23.03.2023, шляхом подання скарги з реєстраційним №9057920615 до Державної податкової служби України, до якої було долучено як письмове обґрунтування скарги, так і копії документів серед яких документи на транспортні засоби, водійській посвідчення, подорожній лист вантажного автомобіля від 14.06.2022, а також документи, що підтверджують джерело походження товару, що був проданий позивачем покупцю.

За результатними розгляду скаргикомісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Державної податкової служби України прийнято рішеннявід 30.03.2023 №31120/41022167/2 яким скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржене рішеннякомісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Вважаючи рішення про відмову в реєстрації податкової накладної протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про його скасування.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами п.185.1 ст.185 ПК Україниоперації платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 ПК Українивважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань, платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

В силу вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Спірні правовідносини регулюються також приписамиПорядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних"(далі - Порядок №1165), які застосовуються у редакції, чинній на момент виникнення таких правовідносин.

Згідно п.2 та п.3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженогоНаказом Міністерства фінансів України 31.12.2015№1307 податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи. Усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації. Платник податку має право зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, обчислену за формулою, зазначеною у п.200-1.3 ст.200-1 ПК Українита пункті 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569, або обчислену відповідно до п.200-1.9 ст.200-1 ПК України.

Відповідно до п.2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимогПодаткового кодексу Українив електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходженняподаткової накладноїта/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідностіподаткової накладноїта/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку такихподаткової накладноїта/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстраціюподаткову накладнута/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установленихпунктом 192.1 статті 192тапунктом 201.10 статті 201Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно допункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно допунктів 200-1.3і200-1.9статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться уподатковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстраціїподаткової накладноїта/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України"Про електронні довірчі послуги","Про електронні документи та електронний документообіг"та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстраціїподаткової накладноїта/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Аналогічні приписи наведені у п.201.16 ст.201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Порядком №1165 визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, а також затверджено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та затверджено порядок прийняття та форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пунктів 4, 5, 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Як встановлено зі змісту квитанції №9105735418 про зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної №35 від 14.06.2022, контролюючий орган вказав, що господарська операція платника податків відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

На момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної, у додатку № 1 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість,зокрема п.8 «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Згідно з п.6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимогЗаконів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги»та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Суд зазначає, що Головним управлінням ДПС у Рівненській області з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 07.07.2022 №1 було прийнято рішення №2027 від 13.07.2022, яким визнано, що ТОВ "Традекс Агрі" не відповідає критеріям ризиковості платника податку і яке було чинне на час розгляду контролюючим органом пояснень щодо спірної податкової накладної. Відповідачі не заперечили чинність такого рішення, не спростували його та не надали суду жодних мотивів неврахування цього рішення. Крім того, під час розгляду справи контролюючим органом не подано до суду жодних доказів провадження позивачем господарської діяльності, яка б перешкоджала реєстрації спірної податкової накладної.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту201.16 статті 201 Податкового кодексу Українизупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженийНаказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520(далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 вказаного порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (п.4).

Відповідно до п.5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимогЗаконів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги»та «Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку № 520).

Згідно з вимогами пунктів 9 та 10 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з п.10 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до п.11 вказаного Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18.

Як свідчить зміст оскаржуваного рішення, підставою для його прийняття слугувала інша підстава, ніж та, що була вказана у квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної, а зокрема те, що платником податку надано копії документів, які складені з порушенням законодавства, а саме: товаро-транспортні накладні на реалізацію без обов`язкових реквізитів, що ідентифікують відповідальних осіб, які брали участь у господарській операції, без підпису водія.

Як вбачається з матеріалів справи товарно-транспортна накладна №ДА00-2280 від 14.06.2022 містить відомості про автомобільного перевізника ТОВ "Традекс Агрі" (код за ЄДРПОУ 41022167), про водія ОСОБА_1 , вантажовідправника СГ ТОВ "Дубенська аграрна компанія" (код за ЄДРПОУ 40002972), вантажоодержувач ТОВ "Явір-Інвест" (код за ЄДРПОУ 38380596), крім того, в графі "отримав водій/експедитор" міститься напис " ОСОБА_1 " та наявний підпис, а в графі "здав (відповідальна особа власника вантажу)" міститься напис " ОСОБА_2 " та наявний підпис, в графі "прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)" наявний підпис; товарно-транспортна накладна №ДА00-2282 від 14.06.2022 містить відомості про автомобільного перевізника ТОВ "Традекс Агрі" (код за ЄДРПОУ 41022167), про водія ОСОБА_3 , вантажовідправника СГ ТОВ "Дубенська аграрна компанія" (код за ЄДРПОУ 40002972), вантажоодержувач ТОВ "Явір-Інвест" (код за ЄДРПОУ 38380596), крім того, в графі "отримав водій/експедитор" міститься напис " ОСОБА_3 " та наявний підпис, а в графі "здав (відповідальна особа власника вантажу)" міститься напис " ОСОБА_2 " та наявний підпис, в графі "прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)" наявний підпис.

Таким чином, суд приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи товаро-транспортні накладні містять визначені законодавством реквізити, достатні для ідентифікації всіх відповідальних осіб, які брали участь у господарській операції. Суд також враховує, що відповідачами не було спростовано чи заперечено наявних в матеріалах справи товарно-транспортних накладних та інформації, яка в них міститься.

При юридичній оцінці рішення про відмову в реєстрації податкової накладної суд вважає за необхідне відмітити, що окремі недоліки в оформленні товарно-транспортної накладної не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції з придбання або продажу ТМЦ, якщо інші дані свідчать про рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків. Крім того, товарно-транспортна накладна є доказом факту перевезення (переміщення) товару, тому є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною.

З матеріалів справи слідує, що окрім товарно-транспортних накладних на підтвердження факту здійснення господарської операції з поставки товару сої нестандартної, позивачем разом з поясненнями було надано контролюючому органу всі визначені законодавством документи, а зокрема, документи, що підтверджують факт здійснення поставки товару покупцю (Договір поставки №27/05/22 від 27.05.2022, видаткова накладна №556 від 14.06.2022, акт звірки за травень 2022-червень 2022, платіжні інструкції №1722 від 20.06.2022, №379 від 21.06.2022, №93 від 22.06.2022, №1749 від 24.06.2022, №109 від 24.06.2022, №1777 від 27.06.2022, №110 від 27.06.2022, №1782 від 28.06.2022, №118 від 28.06.2022, №120 від 28.06.2022, №1795 від 30.06.2022, №1813 від 30.06.2022), документи, що підтверджують перевезення вантажу покупцю (свідоцтво про реєстрацію транспортних засобів, посвідчення водіїв, Договір оренди транспортного засобу №31-12-21 від 31.12.2021, акт приймання-передачі транспортного засобу від 01.01.2022, акт приймання-передачі транспортного засобу від 07.03.2022, акт звірки взаємних розрахунків за січень 2022-січень 2023, платіжне доручення №18763 від 12.01.2023, №18868 від 16.01.2023, №18910 від 17.01.2023, №19073 від 24.01.2023, акт виконання робіт (надання послуг) №0012 від 30.06.2022, договір оренди транспортного засобу №01-06-22 від 01.06.2022, акт приймання-передачі транспортного засобу від 01.06.2022, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №59 від 31.07.2022, акт звірки взаємних розрахунків за 01.01.2022-30.12.2022, платіжна інструкція №16959 від 03.11.2022, Договір поставки партіями з використанням паливних карток №040417-01/02/21-ПГ161 від 01.02.2021, акт приймання-передачі №1 від 01.02.2021, додаткова угода про врегулювання відносин електронного документообігу від 27.04.2022, видаткова накладна №87674 від 30.06.2022, акт звірки взаєморозрахунків за червень 2022, платіжне доручення №13544 від 21.06.2022, №13751 від 30.06.2022, №13580 від 22.06.2022, №13641 від 24.06.2022, №13651 від 27.06.2022, №13717 від 29.06.2022, №13616 від 23.06.2022, №13680 від 28.06.2022, №13433 від 14.06.2022, №13355 від 09.06.2022, №13233 від 02.06.2022, №13200 від 01.06.2022, акт приймання-передачі товарів по Договору поставки партіями з використанням паливних карток №040417-01/02/21-ПГ161 від 01.02.2021 за період з 01.06.2022 по 30.06.2022, ліцензія на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), паспорт на модуль зберігання палива ПЗМ-Д-1-1-1-25, сертифікат відповідності ZETC/33/2020, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 07.04.2016, паспорт на резервуар сталевий горизонтальний РГН-1-1-25, акт пневматичних випробувань, сертифікат відповідності ZETC/17/2020, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 07.04.2016, сертифікат якості №5000969, сертифікат якості №5000183), документи, що підтверджують джерело походження товару (договір складського зберігання №СЗ-01/2021 від 06.07.2021, додаткова угода №4 від 01.12.2021, акт надання послуг №99 від 28.06.2022, Договір поставки №11-02-22 від 11.02.2022, Специфікація №2 від 10.06.2022, видаткова накладна №1 від 10.06.2022, трьохсторонній акт прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 10.06.2022, акт звірки взаємних розрахунків за червень 2022, платіжне доручення №13431 від 14.06.2022, №13452 від 15.06.2022, №13503 від 17.06.2022, №13528 від 20.06.2022, №13585 від 22.06.2022, складська квитанція на зерно №137 від 10.06.2022), документи, що підтверджують відображення господарських операцій у бухгалтерському та податковому обліку позивача (оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за 2022р. по контрагенту ТОВ "Явір-Інвест", картка рахунку 281 за червень 2022, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за червень 2022 по контрагенту ФГ "Золота Нива", оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за січень 2022 - січень 2023 по контрагенту ФОП ОСОБА_4 , оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за травень 2022 червень 2022 по контрагенту СГТзОВ "Дубенська аграрна компанія" по договору СЗ-01/2021 від 06.07.2021, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за травень 2022 червень 2022 по контрагенту СГТзОВ "Дубенська аграрна компанія" по договору №01-06-22 від 01.06.2022, податкова декларація з ПДВ за червень 2022 з додатками, податкова декларація з плати за землю (земельний податок) за 01.2022, податкова декларація з плати за землю (орендна плата) за 01.2022, податкова декларація з плати за землю (земельний податок) за 01.2021, податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 з додатками, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб за 2 квартал 2022 з додатками).

З аналізу всіх наданих позивачем контролюючому органу документів вбачається, що вони в повній мірі підтверджують змінивструктуріактивівтазобов`язань, власномукапіталі платника узв`язкуз його господарською діяльністю, а також те, що такі документи дають можливість встановити фактичне здійснення договірних зобов`язаньза господарською операцією з поставки позивачем сої нестандартної його контрагенту - ТОВ "Явір-Інвест".

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, обов`язок виписати і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. Якщо мова йде про зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку в якості оплати товарів/послуг, що підлягають постачанню, то документами, достатніми для підтвердження такої операції, будуть розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, а також відповідні договори та рахунки на оплату, що підтверджують наявність правових підстав для зарахування відповідної суми коштів. Відповідно, саме такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Якщо ж мова йде про відвантаження товару, - то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть видаткові накладні.

Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Суд звертає увагу, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.05.2023 у справі №500/770/21, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а. При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав, але це не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другоюстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши надані позивачем документи щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній №35 від 14.06.2022 на виконання вимог Порядку №520, суд встановив, що обсяг таких документів був достатній для цілей реєстрації відповідної податкової накладної, а підстав для відмови в реєстрації такої податкової накладної у контролюючого органу не було.

Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Висновки аналогічного змісту викладено у постановах Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №380/7648/22, від 01.02.2023 у справі №140/506/22, від 07.12.2022 у справі №500/2237/20.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано необхідні документи, які не мають дефекту форми, змісту або походження, які б в силу ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, спричинили б втрату ними юридичної сили, та які в повній мірі підтверджують здійснення господарської операції за спірною податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено.

Відповідно до частини 2статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Частиною 2статті 2 КАС Українипередбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини другоїстатті 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, в межах розгляду даної адміністративної справи відповідачі, покладені на них приписамистатті 77 КАС Україниобов`язки щодо доказування правомірності свого рішення не виконали та не надали суду належних та достатніх доказів на обґрунтування законності вчинених дій щодо відмови у реєстрації спірної податкової накладної.

Таким чином, сукупність наданих позивачем первинних документів виключає сумнів щодо реальності господарської операції. За таких обставин, суд дійшов висновку, що, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів щодо здійснення господарських операцій між позивачем і його контрагентом, а також на факт подання таких документів контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Враховуючи те, що оскаржуване рішення є правовим актом індивідуальної дії, суд констатує невідповідність такого рішення критеріям чіткості та зрозумілості, що породжує його неоднозначне трактування, яке, у свою чергу, перешкоджає платнику податків своєчасно і повністю виконати власні обов`язки та скористатися своїми правами, передбаченими податковим законодавством, що регулює порядок реєстрації податкових накладних у ЄРПН.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі по тексту ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до ст. 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

З огляду на вказане, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення комісії ГУ ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №8476840/41022167 від 22.03.2023 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №35 від 14.06.2022 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно до п. 19 та п. 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:….набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення). У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Разом із тим, системний аналіз положень п.19 та п.20 Порядку №1246 дає підстави стверджувати про те, що відповідальним за ведення та наповнення Реєстру податкових накладених, а також виконання рішення суду про реєстрацію податкових накладних є орган ДПС центрального рівня, тобто ДПС України.

01.02.2020 набрала чинностіпостанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних". Пунктом 2 Порядку №1165 передбачено, що комісія контролюючого органу - комісія регіонального та центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС. Комісія центрального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі ДПС.

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пп.14.1.60 п.14.1ст.14ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з п.1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пп.9 п.4 Положення №227, ДПС відповідно до покладених на неї завдань забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, інших реєстрів, банків і баз даних, ведення яких покладено законодавством на ДПС, а також реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, Єдиний реєстр податкових накладних формується та ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, тобто саме Державною податковою службою України.

В контексті наведених норм, за встановлених фактичних обставин суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної позивачем виконані умови, визначені законом, та прийняття рішення щодо реєстрації такої податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Відповідачі у відзиві на позовну заяву вказують, що зобов`язання ДПС України зареєструвати ПН в ЄРПН є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, але суд відхиляє такі доводи та зазначає, що реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другоїстатті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції. Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». У такому випадку суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

У даному ж випадку зобов`язання відповідача-2 зареєструвати податкову накладну в ЄРПН жодним чином не впливає на дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, оскільки йдеться про єдиний можливий правовий механізм захисту права платника податків на реєстрацію податкової накладної в ЄРПН через констатацію факту протиправності рішення суб`єкта владних повноважень.

Водночас слід зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, тобто виключати подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення щоб у особи не виникала необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Судом враховано, щоПодатковим кодексом Українивизначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

З огляду на це, правовідносини щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному державному реєстрі податкових накладних і, зокрема, щодо безпідставного неприйняття податкових накладних для їх реєстрації, є предметом розгляду в адміністративних судах.

Разом з тим, визначаючи дату, якою слід зареєструвати спірну податкову накладну, суд керується вимогами пунктів 19 та 20 Порядку №1246, згідно з якими у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, на переконання суду, з метою повного та належного захисту порушеного права позивача та задля недопущення порушення прав контрагента позивача, який на підставі вказаної податкової накладної, має право сформувати податковий кредит, та інших контрагентів по ланцюгу господарських операцій, слід зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №35 від 14.06.2022 датою її подання на реєстрацію. Суд переконаний, що задоволення вказаної позовної вимоги є дотриманням судом гарантій щодо того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

За правилами частини першоїстатті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 2684грн., що підтверджується платіжною інструкцією на вказану суму №20844 від 20.04.2023 (оригінал якої знаходиться в матеріалах справи), а тому судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів.

Крім того, позивачем подано клопотання про стягнення з відповідачів понесених позивачем витрат, пов`язаних з правничою допомогою.

За змістом ч.1, 2 ст.132 КАС України судові витрати складаються в тому числі з витрат, пов`язаних з розглядом справи, - витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави, при цьому згідно з ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На виконання вимог ч.4 ст.134 КАС України, стороною позивача надано суду копію договору про надання правової допомоги від 17.04.2023, укладеного між позивачем та Адвокатським бюро "Миколи Бляшина", рахунок від 18.04.2024, звіт про надану правову допомогу з описом наданої правової допомоги із зазначенням кількості годин, витрачених адвокатом на надання послуг станом на 19.04.2024.

Згідно п.1.1. Договору про надання правової допомоги від 24.03.2023, його предметом є обов`язок адвоката надати правничу допомогу стосовно представництва інтересів в суді у справі про рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №8476840/41022167 від 22.03.2023 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Традекс Агрі" податкову накладну №35 від 14.06.2022 днем її фактичного подання на реєстрацію. Вартість правничої допомоги складається з гонорару і відповідно до пункту 3.1. Договору про надання правової допомоги від 17.04.2023 становить 14000,00грн. Крім того, відповідно до п.3.5. Договору понесені при виконанні Договору фактичні витрати (витрати на відрядження, добові в розмірі визначеному відповідно до чинного законодавства України, проживання під час відрядження, транспортні витрати, в тому числі і витрати на пальне відповідно до розрахунків Захисника, судові збори, витрати на нотаріальні послуги, переклад, виготовлення копій документів, та всі інші фактичні витрати пов`язані з виконанням Договору) підлягають відшкодуванню Клієнтом відповідно до рахунку. З наданого рахунку від 18.04.2024 вбачається, що позивач зобов`язаний сплатити за надану йому правову допомогу 14090грн., з яких 90,00грн. це відшкодування фактичних поштових витрат по направленні на адресу стороні відповіді на відзив з додатками, докази чого наявні в матеріалах справи.

Верховний Суд 21.01.2020 року у справі №904/1038/19 зазначив, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

За обставинами справи, надана позивачу правова допомогу охоплювалася виключно підготовкою позовної заяви з додатками, відповіді на відзив, клопотаннями. Судом першої інстанції справа вирішувалася за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, у зв`язку з чим потреба участі позивача в судових засіданнях була відсутня.

Оцінивши загальну вартість правових послуг, суд вважає її розмір необґрунтованим, оскільки дана справа є справою незначної складності, по цій категорії справ склалася усталена судова практика, яка ґрунтується на численних рішеннях Верховного Суду з аналогічних спорів.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України«Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, затрачений адвокатом час на надання правничої допомоги, суд дійшов висновку, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 14090,00 грн, є надмірною, неспівмірною із складністю справи та фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, отже підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятоюстатті 134 КАС України.

З огляду на наведене, суд, виходячи з критерію пропорційності, вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідачів, повинен становити 8090,00 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Традекс Агрі" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8476840/41022167 від 22.03.2023.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Традекс Агрі" №35 від 14.06.2022 датою її подання на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Традекс Агрі" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1342,00грн (одну тисячу триста сорок дві гривні 00 копійок) та на професійну правничу допомогу в сумі 4045,00грн (чотири тисячі сорок п`ять гривень 00 копійок).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Традекс Агрі" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1342,00грн (одну тисячу триста сорок дві гривні 00 копійок) та на професійну правничу допомогу в сумі 4045,00грн (чотири тисячі сорок п`ять гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАДЕКС АГРІ" (вул.Івана Гонти, буд.3,м.Здолбунів,Рівненська область,35705, ЄДРПОУ/РНОКПП 41022167)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166) Відповідач - Державна податкова служба України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053, ЄДРПОУ/РНОКПП 43005393)

Суддя Д.Є. Махаринець