Ухвала

від 21.05.2024 по справі 460/5148/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 травня 2024 року м. Рівне №460/5148/24

Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Дудар О.М., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ СЕРВІС ТРЕЙД"

до Головного управління ДПС у Рівненській області,

Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ СЕРВІС ТРЕЙД" звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.11.2023 №9997569/44996160, від 19.10.2023 №9748319/44996160, від 19.10.2023 №9748320/44996160;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ СЕРВІС ТРЕЙД" накладні 25.09.2023 №34, від 19.09.2023 №20, від 18.09.2023 №16 днем їх подання.

За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя встановила, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

На виконання вимог зазначеної норми позивач додав до позову заяву про поновлення строку звернення до суду, обґрунтовану тим, що запровадження воєнного стану на території України є поважною причиною для поновлення строків.

Розглянувши позовну заяву, заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, дослідивши матеріали позовної заяви, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно з ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частинами 2, 3 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Згідно з п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до ст.102 Податкового кодексу України, строк давності становить 1095 днів.

За змістом ст.102 Податкового кодексу України, вищевказаний строк застосовується під час нарахування грошових зобов`язань або під час провадження у справі про стягнення такого податку.

У цьому випадку позивач оскаржує рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних, які за своєю суттю не є рішеннями про нарахування грошових зобов`язань.

З огляду на те, що Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, то застосуванню підлягають строки звернення до суду, встановлені КАС України.

При цьому, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18, предметом оскарження в якій було рішення податкового органу щодо реєстрації податкових накладних, відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, який викладений у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №640/46/19 та від 14.02.2019 у справі №813/4921/17, в частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України та незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів і прийняв протилежне рішення із застосуванням строків позовної давності, наведених у КАС України.

У вказаній постанові Верховним Судом також констатовано, що із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч.4 ст.122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій.

Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Відтак, якщо протягом встановленого законодавством строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, який встановлений законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України, не зловживаючи ними.

З матеріалів позову судом встановлено, що спірні рішення Головного управління ДПС у Рівненській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими відмовлено в реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників від 23.11.2023 №9997569/44996160, від 19.10.2023 №9748319/44996160, від 19.10.2023 №9748320/44996160 було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

Оскільки позивач скористався процедурою адміністративного оскарження рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної, в межах спірних правовідносин підлягає застосуванню тримісячний строк звернення до суду з відповідною позовною заявою.

За результатами розгляду скарги позивача Державною податковою службою України прийнято рішення від 08.12.2023 №84660/44996160/2, від 03.11.2023 №77576/44996160/2, від 03.11.2023 №77577/44996160/2.

Цю позовну заяву позивач подав до суду 16 травня 2024 року, тобто з пропуском тримісячного строку звернення.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 N3477-IV є джерелом права, також містить положення, відповідно до яких право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (рішення від 22.10.1996 у справі "Стаббінгс та інш. проти Великобританії", рішення від 27.02.1980 у справі "Девеер проти Бельгії" ).

Згідно з ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, підстави для поновлення строку звернення до суду, вказані позивачем у поданій заяві про поновлення пропущеного строку, суд не визнає поважними.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.2 ст.132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі Закон №3674-VI).

За приписами частини першої статті 4 Закону №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 №3460-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року установлено в розмірі 3028грн.

Судом встановлено, що позивачем фактично заявлено три вимоги немайнового характеру.

Відтак, за подання цієї позовної заяви до суду позивачу належало сплатити судовий збір у сумі 9084грн.

Позивачем до матеріалів справи додано копію квитанції від 26.03.2024 №251 про сплату судового збору у сумі 9084грн.

Поряд з цим, згідно з довідкою заступника начальника ВДЗ (канцелярії) Рівненського окружного адміністративного суду від 16.05.2024, при внесенні до комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" даних щодо сплати судового збору у справі №460/5148/24, отримано інформацію, що номер платіжного документа від 26.03.2024 №251 вже внесено до бази даних у адміністративній справі №460/3316/24, №460/4680/24 (головуючий суддя О.В. Поліщук).

Таким чином, документа про сплату судового збору у встановленому порядку або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, позивачем до позовної заяви не додано.

Отже, позовна заява не відповідає вимогам ст.161 КАС України.

За приписами частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу строку для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з зазначенням підстав для поновлення строку та доказів на їх обґрунтування.

Керуючись статтею 123, 169 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ СЕРВІС ТРЕЙД" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без руху.

Запропонувати позивачу у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду:

- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку та доказів на їх обґрунтування;

- документа про сплату судового збору в сумі 9084грн за такими реквізитами: Отримувач коштів ГУК у Рiвн.обл/Рівнен.м.тг/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012494 Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA168999980313191206084017527; Код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу ";101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Рівненський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)", або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя О.М. Дудар