Рішення

від 22.05.2024 по справі 520/34123/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 травня 2024 року № 520/34123/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд.46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ43983495) про скасування вимоги та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Харківській області №Ф-2450-57 від 10.11.2020 року;

- зобов`язати ГУ ДПС у Харківській області виключити з інтегрованої картки платника податків за кодом бюджетної класифікації 71040000 суму боргу (недоїмки) ФОП ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2017-2020 рік в розмірі 35588,74 грн.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є протиправною та підлягає скасуванню з наступних підстав. Відповідно до трудової книжки, у той період, за який йому було нараховано податковий борг, останній був найманим працівником. Наголошує, на тому, що якщо фізична особа-підприємець одночасно є найманим працівником, така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець. На підставі викладеного, просить суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач не погодився з позовними вимогами та направив до суду відзив, в якому зазначив, що підстави для задоволення позову відсутні з огляду на наступне. За даними інформаційних систем ДПС України Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебував на податковому обліку ГУ ДПС у Харківській області як фізична особа - підприємець та обліковувався по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Враховуючи вищевикладене, в ІКП 71040000 ФОП ОСОБА_1 згідно алгоритму відображення сум квартальних нарахувань з єдиного внеску на центральному рівні в автоматичному режимі нараховано зобов`язань на загальну суму 35 588,74 грн., а саме: на 09.02.2018 року суму єдиного внеску за рік - 8448,00 грн., термін сплати до 09.02.2018 року; за I квартал 2018 року - 2457,18 грн., термін сплати до 19.04.2018 року; за II квартал 2018 року - 2457,18 грн., термін сплати до 19.07.2018 року; за III квартал 2018 року - 2457,18 грн., термін сплати до 19.10.2018 року; за IV квартал 2018 року - 2457,18 грн., термін сплати до 21.01.2019 року; за І квартал 2019 року - 2754,18 грн., термін сплати до 19.04.2019 року; за II квартал 2019 року - 2754,18 грн., термін сплати до 19.07.2019 року; за III квартал 2019 року - 2754,18 грн., термін сплати до 21.10.2019 року; за IV квартал 2019 року - 2754,18 грн., термін сплати до 20.01.2020 року; за І квартал 2020 року - 2078,12 грн., термін сплати до 21.04.2020 року; за II квартал 2020 року - 1039,06 грн., термін сплати до 20.07.2020 року; за III квартал 2020 року - 3178,12 грн., термін сплати до 19.10.2020 року. У зв`язку з несплатою нарахованого єдиного внеску станом на теперішній час в ІКП 71040000 ОСОБА_1 обліковується недоїмка на загальну суму 35588,74грн. Враховуючи викладене, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на обліку в ГУ ДПС у Харківській області, як фізична особа - підприємець з 28.04.2005 року (3045619652) на загальній системі оподаткування. Звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за період 2017 - 2020 року ОСОБА_1 не надавались.

Головним управлінням ДПС в автоматичному режимі сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) по єдиному соціальному внеску від 10.11.2020 №Ф-2450-57 на загальну суму 35588,74грн.

В ІКП 71040000 ФОП ОСОБА_1 згідно алгоритму відображення сум квартальних нарахувань з єдиного внеску на центральному рівні в автоматичному режимі нараховано зобов`язань на загальну суму 35588,74 грн.(8448,00грн+2457,18грн.+ 2457,18грн.+2457,18грн.+2457,18грн.+2754,18грн.+2754,18грн.+2754,18грн.+2754,18грн.+2078,12грн.+1039,06 грн. + 3178,12 грн.), а саме: на 09.02.2018 року суму єдиного внеску за рік - 8448,00 грн., термін сплати до 09.02.2018 року; за I квартал 2018 року - 2457,18 грн., термін сплати до 19.04.2018 року; за II квартал 2018 року - 2457,18 грн., термін сплати до 19.07.2018 року; за III квартал 2018 року - 2457,18 грн., термін сплати до 19.10.2018 року; за IV квартал 2018 року - 2457,18 грн., термін сплати до 21.01.2019 року; за І квартал 2019 року - 2754,18 грн., термін сплати до 19.04.2019 року; за II квартал 2019 року - 2754,18 грн., термін сплати до 19.07.2019 року; за III квартал 2019 року - 2754,18 грн., термін сплати до 21.10.2019 року; за IV квартал 2019 року - 2754,18 грн., термін сплати до 20.01.2020 року; за І квартал 2020 року - 2078,12 грн., термін сплати до 21.04.2020 року; за II квартал 2020 року - 1039,06 грн., термін сплати до 20.07.2020 року; за III квартал 2020 року - 3178,12 грн., термін сплати до 19.10.2020 року.

Судом встановлено, що в період 2017-2020 років позивач перебував у трудових відносинах з ТОВ «РЕКОРД-АГРО» ЄДРПОУ 36630884 та ТОВ «НАСІННЄВА КОМПАНІЯ „РЕКОРД"» ЄДРПОУ 43091541.

Вищевказане підтверджується трудовою книгою серії НОМЕР_2 , відповідно якої вбачається, що у період часу з 01.09.2010 по 31.07.2020 ОСОБА_1 був найманим працівником та здійснював свою трудову діяльність на посаді менеджера зі збуту ТОВ "Рекорд Агро" відповідно наказу №5-к від 01.09.2010 та звільнений з цієї посади за угодою сторін на підставі наказу №5-к/тр від 29.07.2020.

Наказом 5-к/тр від 29.07.2020 прийнятий на посаду менеджера зі збуту ТОВ "Насіннєва компанія "Рекорд" де ОСОБА_1 працює по теперішній час.

Роботодавці страчували за позивача відрахування відповідно діючого законодавства, в тому числі і єдиний внесок.

Згідно форми ОК-7 із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування ОСОБА_1 : за 2017 рік нараховано суму фактичного заробітку/доходу у розмірі 45612,58 гривень, з якої з першого по останній місяць звітного року, здійснено сплату страхових внесків Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕКОРД-АГРО» код ЄДРПОУ 36630884 з заробітку ОСОБА_1 ; за 2018 рік нараховано суму фактичного заробітку/доходу у розмірі 50324,76 гривень, з якої з першого по останній місяць звітного року, здійснено сплату страхових внесків Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕКОРД-АГРО» код ЄДРПОУ 36630884 з заробітку ОСОБА_1 ; за 2019 рік нараховано суму фактичного заробітку/доходу у розмірі 58324,74 гривень, з якої з першого по останній місяць звітного року, здійснено сплату страхових внесків Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕКОРД-АГРО» код ЄДРПОУ 36630884 з заробітку ОСОБА_1 ; за 2020 рік нараховано суму фактичного заробітку/доходу у розмірі 67992,48 гривень, з якої з першого по сьомий місяць звітного року, здійснено сплату страхових внесків Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕКОРД-АГРО» код ЄДРПОУ 36630884 з заробітку ОСОБА_1 та з сьомого по останній місяць звітного року, здійснено сплату страхових внесків Товариством з обмеженою відповідальністю «НАСІННЄВА КОМПАНІЯ „РЕКОРД"» код ЄДРПОУ 43091541 з заробітку ОСОБА_1 .

Позивачем подано скаргу № 06/20-1 від 20.06.2023 до контролюючого органу вищого рівня, щодо перегляду та скасування, встановленого ОСОБА_1 грошового зобов`язання зі сплати боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідач повідомленням №16845/6/99-00-24-03-01-06 від 26.06.2023 зазначив, що оскільки, нарахування єдиного внеску в ІКП відбувається, зокрема, на підставі реєстраційних даних платника, в ІКП ІКС «Податковий блок» ФОП ОСОБА_1 за технологічним кодом 71040000, відбулося нарахування єдиного внеску відповідно до законодавства про єдиний внесок, з урахуванням наявних реєстраційних даних. ОСОБА_3 не виконано самостійно обов`язки платника єдиного внеску, як наслідок, в ІКП обліковується недоїмка зі сплати цього внеску. Станом на дату розгляду скарги нарахування єдиного внеску в ІКП ІКС «Податковий блок» за технологічним кодом 71040000 ФОП ОСОБА_1 відповідають обліковим даним та законодавству про єдиний внесок, а отже відсутні підстави для виключення такої заборгованості з ІКП ІКС «Податковий блок».

Не погодившись із зазначеними нарахуваннями, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) в частині відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців та нормами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI) в частині правових та організаційних засад забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За змістом приписів статті 2 Закону №2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно з абзацом другим пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону №2464 з-поміж інших платників єдиного внеску визначено й фізичних осіб-підприємців, в тому числі й тих, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 та пункту 3 частини першої статті 7 Закону №2464-VI (в редакції, чинній з 1 січня 2017 року) єдиний внесок нараховується:

- для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України Про оплату праці, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

- для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ.

При цьому, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте, за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, розмір єдиного внеску не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Наведене правове врегулювання дає підстави для висновку, що, з урахуванням особливостей форми діяльності осіб, що зареєстровані як фізичні особи-підприємці, проте, фактично не здійснюють та не ведуть господарську діяльність та доходи не отримують, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.

З огляду на предмет спору у цій справі та вищевикладені висновки, шляхом системного тлумачення наведених норм права, суд доходить висновку, відповідно до якого особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Інше тлумачення норм Закону №2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі №440/2149/19 (адміністративне провадження №К/9901/28514/19).

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-7), за ФОП ОСОБА_1 сплачувались страхові внески за період: 2017-2020 рік не менше мінімального страхового внеску.

За таких обставин відповідач дійшов помилкового висновку про наявність у позивача обов`язку сплати за ЄСВ за вказаний період за себе як фізичної особи-підприємця, який фактично не здійснює господарську діяльність (факт відсутності у платника податку доходів та неподання ним звітності відповідачем не заперечується).

Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області виключити з інтегрованої картки платника податків за кодом бюджетної класифікації 71040000 суму боргу (недоїмки) ФОП ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2017-2020 рік в розмірі 35588,74 грн., суд зазначає наступне.

Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5 (надалі - Порядок №5) зобов`язує контролюючий орган відобразити у інтегрованій картці позивача як платника податків зменшення суми податкового боргу з фізичних осіб у розмірі, який вона прагнула скасувати в судовому порядку з урахуванням штрафів та пені, на підставі судового рішення, яке визнає відсутність такого податкового боргу.

Відповідно до приписів статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно зі статтею 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом.

Підпунктом 2 пункту 1 розділу VI Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 12.01.2021 № 5 передбачено, що первинними документами, на підставі яких в ІКП здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу (заборгованості зі сплати платежів до бюджетів) та заборгованості зі сплати єдиного внеску, є, зокрема:

відомості Казначейства про надходження сум податків, зборів, єдиного внеску у вигляді технологічних файлів @B та @E;

подана платниками звітність, у тому числі уточнена (зменшення суми податкового боргу / заборгованості зі сплати єдиного внеску за рахунок зменшення платником сум грошових зобов`язань / сум єдиного внеску);

декларація з податку на додану вартість із заявленою сумою від`ємного значення у рахунок погашення боргу, сумою до відшкодування з державного бюджету на поточний рахунок платника податків;

скарга (заява) платника податків або ухвала суду про відкриття провадження у справі, інформацію про які внесено після настання граничного строку сплати грошових зобов`язань / сум єдиного внеску, визначених податковим органом;

рішення податкового органу, прийняте за результатами оскарження в адміністративному порядку податкового повідомлення-рішення / вимог та рішень щодо єдиного внеску, яким скасовується або зменшується сума грошового зобов`язання та пені / сума єдиного внеску;

рішення суду про вирішення питання по суті (скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання та пені/суми єдиного внеску за результатами судового оскарження), яке набрало законної сили;

договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) / графік погашення розстрочених (відстрочених) сум заборгованості зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати платежів до бюджетів) на підставі рішення суду або відповідно до закону, яким передбачено розстрочення (відстрочення);

рішення про списання безнадійного податкового боргу, прийняте за наявності підстав, визначених статтею 101 розділу II Кодексу;

рішення про списання безнадійного податкового боргу, прийняте за наявності підстав, визначених статтею 97 розділу II Кодексу;

рішення про прощення (списання) податкового боргу (заборгованості з платежів до бюджетів), прийняте згідно з відповідним законом або на виконання рішення суду (у тому числі у справі про банкрутство), що набрало законної сили;

рішення про списання боргу (недоїмки) з єдиного внеску, прийняте за наявності підстав, визначених законодавством про збір та облік єдиного внеску;

рішення про скасування пені.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що ІКП платника податків формується відповідним контролюючим органом, який зобов`язаний забезпечити достовірність та об`єктивність даних що в ній містяться.

При цьому, скасування податкової вимоги судовим рішенням, яке набрало законної сили, та яким встановлено відсутність у платника відповідного боргу, зумовлює необхідність коригування відповідних показників його ІКП.

Отже, станом на час розгляду справи у суду відступні підстави вважати, що відповідач, після набрання рішенням суду про скасування вимоги законної сили, не виключить з інтегрованої картки платника нараховані суми з єдиного соціального внеску.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині суд вважає передчасними, спрямованими на майбутнє, отже такими, що задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст.139 КАС України

Керуючись ст.ст. 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд.46,м. Харків,61057, ЄДРПОУ43983495) про скасування вимоги та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Харківській області №Ф-2450-57 від 10.11.2020 року.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд.46,м. Харків,61057, ЄДРПОУ43983495) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.