Справа № 560/3917/24
РІШЕННЯ
іменем України
22 травня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Укртрансформатор" до Хмельницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Укртрансформатор" звернулось в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Хмельницької митниці Державної митної служби України, в якій просить:
1. Визнати протиправною та скасувати картку відмови Хмельницької митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000839 від 17.11.2023.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 16.11.2023 №UA400000/2023/000286/2.
3. Зобов`язати Хмельницьку митницю Державної митної служби України здійснити митне оформлення товару заявленому у вантажній митній декларації №23UA400040038056U0 за першим методом визначення вартості.
В обґрунтування позову зазначає, що позивачем до митного оформлення було подано типу ІМ40ДЕ №23UA400040037880U3 від 15.11.2023 щодо ряду товарів, митна вартість яких визначалась за ціною договору (контракту). За результатами перевірки митним органом було прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Підставою прийняття відповідачем спірного рішення та картки відмови є неподання декларантом документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості окремих товарів відповідно до вимог п. 3, п. 4 ст. 53 Митного кодексу України. Позивач вважає, що спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки митному органу надані усі наявні і необхідні документи, які дозволяють належним чином становити та перевірити числові значення складових митної вартості товарів.
Ухвалою суду від 20.03.2024 позовну заяву Приватного підприємства "Укртрансформатор", залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою від 04.04.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачем 19.04.2024 подано до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що під час митного оформлення митної декларації типу ІМ40ДЕ №23UA400040037880U3 від 15.11.2023 відповідачем прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000286/2 від 16.11.2023, оскільки надані декларантом документи не спростовували виявлені митним органом розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Саме тому митним органом було оформлено картку відмови в митному оформленні товарів, транспортних засобі комерційного призначення №UA400040/2023/000839 від 16.11.2023, в якій були роз`яснені вимоги, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення, зокрема, необхідність задекларувати визначену в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості оцінюваного товару.
Вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості за МД від 15.11.2023 №23UA400040037880U3, у митного органу виникли сумніви щодо "дійсної вартості" товару та у правильності визначення його митної вартості, оскільки заявлений рівень митної вартості 2,12 дол.США/кг, був значно нижчий рівня митної вартості подібних товарів походженням з Туреччини за таким же кодом УКТ ЗЕД, митне оформлення якого здійснювалось раніше - 3,04 дол.США/кг.
Зазначає, що оскільки декларантом не було усунуто розбіжності, додатково наданими документами, не підтверджено включення окремих складових митної вартості товарів, відповідно до положень ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, Хмельницькою митницею було винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості, в якому міститься вся законодавчо визначена інформація.
Крім того, у відзиві на позовну заяву представник відповідача просить розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Клопотання мотивоване лише тим, що дана справа потребує всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи.
Розглянувши це клопотання, суд зазначає та враховує наступне.
Відповідно до частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Суд звертає увагу на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 зазначеного кодексу, з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з частиною 2 статті 76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Водночас, відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Таким чином, обов`язок суду здійснити безпосереднє, всебічне, повне та об`єктивне дослідження доказів по справі не залежить ні від виду провадження, в якому розглядається адміністративна справа, ні від проведення судового засідання.
Відтак клопотання представника відповідача є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Суд встановив такі обставини справи.
Між Приватним підприємством "Укртрансформатор" (покупець) та Компанією "ARS Radyator Ithalat Ihracat Sanayi ve Ticaret LTD. STI" (продавець) 29.09.2023 укладено контракт №TR-ADS 6 на поставку комплектуючих трансформаторів, у кількості та за цінами, вказаними у специфікації, що є невід`ємною частиною контракту.
Згідно з Додатком №1 від 09.11.2023 до контракту №TR-ADS 6 від 29.09.2023, загальна вартість контракту становить 31297,70 доларів США відповідно до специфікації №2 від 09.11.2023.
Відповідно до пункту 4.1 контракту №TR-ADS 6 від 29.09.2023 передбачено, що оплата 70% від цієї суми в доларах США згідно з специфікаціями має бути проведена покупцем на рахунок продавця шляхом передоплати. Решта 30% повинні бути сплачені після відправлення товару/після остаточного уточнення ваги товару.
Позивачем було подано до митного оформлення електронну митну декларацію №23UA400040037880U3 від 15.11.2023, в якій митна вартість визначена за основним методом за ціною контракту №TR-ADS 6 від 29.09.2023 та документи, які підтверджують вартість продукції, зокрема:
- рахунок-проформа б/н від 04.10.2023;
- рахунок-фактура (інвойс) №ARS2023000000289 від 09.11.2023;
- автотранспортна накладна №111047 від 10.11.2023;
- сертифікат про походження товару Y 0763723 від 09.11.2023
- банківський платіжний документ, що стосується товару №62 від 16.10.2023;
- калькуляція транспортних витрат №100 від 15.11.2023;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №176 від 15.11.2023;
- прейскурант (прайс-лист) виробника товару №2023-0223 від 28.09.2023;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 09.11.2023;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація №1 від 29.09.2023;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація №2 від 09.11.2023;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №TR-ADS 6 від 29.09.2023;
- договір про надання послуг митного брокера №29/2022 від 14.10.2022;
- договір (контракт) про перевезення №13012023 від 13.01.2023;
- заявка на перевезення 08/11/20 від 08.11.2023;
- схеми від 16.08.2023;
- копія митної декларації країни відправлення №23341300EX00906094 від 09.11.2023.
Митну вартість оцінюваного товару (37906,56 дол. США/1376656,42 грн) визначено декларантом за основним (першим) методом визначення митної вартості шляхом додавання до фактурної вартості оцінюваних товарів в розмірі 31297,70 дол. США (1136641,7007 грн) витрат на транспортування цих товарів в розмірі 240014,72 грн.
При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості за МД від 15.11.2023 №23UA400040037880U3, у митного органу виникли сумніви щодо "дійсної вартості" товару та у правильності визначення його митної вартості, оскільки заявлений рівень митної вартості 2,12 дол.США/кг, був значно нижчий рівня митної вартості подібних товарів походженням з Туреччини за таким же кодом УКТ ЗЕД, митне оформлення якого здійснювалось раніше - 3,04 дол.США/кг.
Посадовою особою Митниці, яка здійснювала митне оформлення за вищезазначеною МД, було з`ясовано, що подані згідно з ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ документи містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларанту були надіслані повідомлення про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.
У відповідь декларантом надано висновок експерта інформаційного характеру №123/618 від 15.11.2023.
Хмельницькою митницею 16.11.2023 прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000286/2. На підставі рішення видано картку відмови в митному оформленні товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400000/2023/000286/2. Підстава: неподання до митного оформлення документів, які підтверджують числове значення складових митної вартості у відповідності до вимог п. 3, 4 ст. 53 МКУ.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
За приписами частини першої статті 1 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 (далі МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно зі ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Частинами 8 - 11 статті 52 МК України визначено, що у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.
Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.
Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Відтак, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов`язати декларанта надати додаткові документи:
- у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Згідно з частиною п`ятою статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частини 1 - 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно з ч. 5 ст. 54 МК України Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно з частиною шостою статті 54 МК України Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Частиною 7 статті 54 МК України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Водночас, наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов`язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає Митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не усі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Зазначений правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 13.10.2021 у справі №804/15600/15.
Згідно з положеннями ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд звертає увагу на те, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, у чому такі розбіжності полягають, і головне, який вони мають вплив на митну вартість оцінюваного товару (чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана), недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Судом взято до уваги, що у відповідь на повідомлення посадової особи Митного органу про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, декларантом надано висновок експерта інформаційного характеру №123/618 від 15.11.2023 про проведення цінової експертизи контракту №TR-ADS 6 від 29.09.2023 укладеного між Приватним підприємством "Укртрансформатор" та Компанією "ARS Radyator Ithalat Ihracat Sanayi ve Ticaret LTD. STI", яку проведено Державним підприємством "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків".
Наданими документами підтверджується, що позивач під час митного оформлення надав відповідачу необхідні документи, які належним чином ідентифікували оцінювані товари, містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору (контракту) згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України, і у митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було достатніх підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження задекларованої митної вартості.
Натомість, відповідачем не надано суду належних доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення, були недостатніми чи такими, що у своїй сукупності спростовували достовірність заявленої позивачем інформації.
Відповідач протилежне суду не довів.
Отже, на думку суду, відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного рішення №UA400000/2023/000286/2 від 16.11.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000839 від 16.11.2023.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.
Враховуючи приписи положень ст. 139 КАС України та часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача необхідно стягнути 3028 грн сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
адміністративний позов Приватного підприємства "Укртрансформатор" задоволити.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Хмельницької митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000839 від 16.11.2023.
Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000286/2 від 16.11.2023.
Зобов`язати Хмельницьку митницю Державної митної служби України здійснити митне оформлення товару заявленому у вантажній митній декларації №23UA400040037880U3 за першим методом визначення вартості.
Стягнути на користь Приватного підприємства "Укртрансформатор" судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці Державної митної служби України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Приватне підприємство "Укртрансформатор" (Проспект Миру, 101Б, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29001 , код ЄДРПОУ - 35014242) Відповідач:Хмельницька митниця Державної митної служби України (вул. Пілотська, буд. 2, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)
Головуючий суддя О.О. Михайлов
Суд | Хмельницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.05.2024 |
Оприлюднено | 24.05.2024 |
Номер документу | 119206889 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Хмельницький окружний адміністративний суд
Михайлов О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні