Постанова

від 21.05.2024 по справі 160/30749/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 травня 2024 року м. Дніпросправа № 160/30749/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Міністерства молоді та спорту України

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року (суддя Тулянцева І.В.) у справі №160/30749/23 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства молоді та спорту України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Управління молоді та спорту Миколаївської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства молоді та спорту України про відмову у присвоєнні ОСОБА_1 спортивного звання Майстер спорту України оформлене протоколом Комісії з питань присвоєння спортивних звань Міністерства молоді та спорту України №6 від 26.12.2022 року;

- зобов`язати Міністерство молоді та спорту України повторно розглянути подання Управління молоді та спорту Миколаївської обласної державної адміністрації про присвоєння ОСОБА_1 спортивного звання Майстер спорту України за результатами участі у Суперліги Жіночого чемпіонату України 2020-2021 року з гандболу.

В обгрунтування заявлених вимог посилалась на те, що позивачка у складі команди гандбольного клубу Реал м. Миколаїв брала участь у Суперлізі Жіночого чемпіонату України сезону 2020-2021. За результатами спортивних змагань клуб зайняв загальне третє місце, провівши всього 26 ігор. По завершенню чемпіонату Управлінням молоді та спорту Миколаївської обласної державної адміністрації було підготовлено та направлено до Міністерства молоді та спорту України клопотання про присвоєння позивачу спортивного звання Майстер спорту України з гандболу. Міністерство молоді та спорту України листом від 15 серпня 2023 року № 767/3- 432/23/4.6 у відповідь на звернення позивача щодо надання інформації стосовно результатів розгляду подання про присвоєння спортивного звання "Майстер спорту України" повідомило, що Комісією з питань присвоєння спортивних звань прийнято рішення в формі протоколу №6 від 26.12.2022 року про відмову у присвоєнні ОСОБА_1 звання "Майстер спорту України" у зв`язку з невідповідністю наданих до Міністерства матеріалів стосовно присвоєння спортивного званням "Майстер спорту України" вимогам пункту 8 розділу III Положення про Єдину спортивну кваліфікацію України, затвердженого наказом Мінмолодьспорту від 11.10.2013 № 582. Вважаючи таке рішення необгрунтованим, позивачка звернулася з позовом до суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції фактично виходив з того, що оскаржуване рішення не можливо визнати обгрунтованим, оскільки в ньому не було визначено законодавчо встановлених підстав для відмови в присвоєнні такого спортивного звання як майстер спору України.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на таке. Так, за позицією відповідача, судом першої інстанції не правильно визначено спосіб захисту права, оскільки протокол засідання комісії за своєю суттю не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яким порушено права позивачки та яке може бути оскаржено в судовому порядку. Також відповідач наголошує на тому, що Комісією прийнято правомірне рішення про відмову у присвоєні спортивного звання «Майстер спорту України», оскільки не було дотримано кваліфікаційних вимог до присвоєння такого спортивного звання. Таку позицію відповідач обгрунтовує тим, що згідно з календарем чемпіонату України з гандболу серед жіночих команд Суперліги сезону 2020 - 2021 рр., затверджених комітетом з організації та проведення змагань Федерації гандболу України 03.09.2020 року, кожна з команд-учасниць зіграла по 26 календарних ігор, а відповідно до протоколів змагань, ОСОБА_1 з 26-ти ігор чемпіонату України з гандболу серед жіночих команд Суперліги сезону 2020 - 2021 рр. була заявлена у 26-ти протоколах, а ігрова активність зафіксована та підтверджена лише у 12-ти.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачка просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність та обгрунтованість. Зокрема, вказує на те, що надані відповідачу та суду першої інстанції докази свідчать про те, що позивачка приймала участь в 25 з 26 календарних ігор, що свідчить про безпідставність позиції, наведеній відповідачем в апеляційній скарзі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлені судом першої інстанції свідчать про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала у складі гандбольного клубу Реал м. Миколаїв та брала участь в 26 іграх у Суперлізі жіночого чемпіонату України 2020 2021 з гандболу, що підтверджується протоколами матчів, а саме: від 18.09.2020 року; 19.09.2020 року; 02.10.2020 року; 03.10.2020 року; 13.11.2020 року; 14.11.2020 року; 17.12.2020 року; 18.12.2020 року; 25.12.2020 року; 26.12.2020 року; 22.01.2021 року; 23.01.2021 року, 28.01.2021 року; 29.01.2021 року; 30.01.2021 року, 31.01.2021 року; 26.02.2021 року; 27.02.2021 року, 05.03.2021 року; 06.03.2021 року; 07.04.2021 року; 08.04.2021 року; 28.04.2021 року, 29.04.2021 року, 14.05.2021 року; 15.05.2021 року.

Управління молоді та спорту Миколаївської обласної державної адміністрації звернулося до Міністерства молоді та спорту України з клопотання про присвоєння спортивного звання Майстер спорту України з гандболу ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з протоколу від 26.12.2022 року № 6 засіданням Комісії з питань присвоєння спортивних звань Міністерства молоді та спорту України вирішено не підтримувати кандидатуру ОСОБА_1 для присвоєння спортивного звання Майстер спорту України. Результат голосування: за 9, проти 0, утрималися 0.

28 липня 2023 року позивач звернулася до Міністерства молоді та спорту України із заявою щодо надання інформації стосовно результатів розгляду подання про присвоєння спортивного звання Майстер спорту України.

Листом від 15.08.2023 року № 767/З-432/23/4.6 Міністерство молоді та спорту України повідомило, що відповідно до Кваліфікаційних норм та вимог Єдиної спортивної класифікації України з олімпійських видів спорту, затверджених наказом Мінмолодьспорту від 17.04.2014 № 1258, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 травня 2014 р. за № 488/25265, було розглянуто Комісією з питань присвоєння спортивних звань та прийнято рішення про відмову (протокол № 6 від 26.12.2022) у зв`язку з невідповідністю вимогам пункту 8 розділу III Положення про Єдину спортивну класифікацію України, затвердженого наказом Мінмолодьспорту 11.10.2013 № 582, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 4 листопада 2013 р. за № 1861/24393.

Не погоджуючись з відмово в присвоєнні спортивного звання Майстер спорту України з гандболу, позивачка звернулася до суду з позовом.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Щодо аргументів відповідача про неправильно обраний судом спосіб захисту права.

Відповідно до частин першої третьої статті 42 Закону №3808, Єдина спортивна класифікація України визначає порядок, умови та вимоги, необхідні для присвоєння спортсменам і тренерам спортивних звань та спортивних розрядів з видів спорту, визнаних в Україні. Єдина спортивна класифікація України затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури та спорту, відповідно до затвердженого ним Положення про Єдину спортивну класифікацію України з урахуванням пропозицій всеукраїнських спортивних федерацій.

В Україні присвоюються такі спортивні звання: заслужений тренер України; заслужений майстер спорту України; майстер спорту України міжнародного класу; гросмейстер України; майстер спорту України.

Спортсменам, які виконали кваліфікаційні вимоги, передбачені Єдиною спортивною класифікацією України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту, видає посвідчення про присвоєння відповідного спортивного звання.

Відповідно до Положення про Міністерство молоді та спорту України, затвердженим Кабінетом Міністрів України від 02.07.2014 року №220 (із змінами і доповненнями) Міністерство молоді та спорту України (Мінмолодьспорт) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінмолодьспорт є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у молодіжній сфері, сферах фізичної культури і спорту, національно-патріотичного виховання.

Згідно із п.1 розділу І Положенням про Єдину спортивну класифікацію України, затвердженим наказом Міністерства молоді та спорту України від 11.10.2013 року №582, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.11.2013 року за № 1861/24393 (із змінами і доповненнями) (далі - Положення про ЄСКУ), єдина спортивна класифікація України визначає порядок, умови та вимоги, необхідні для присвоєння спортсменам і тренерам (тренерам-викладачам) спортивних звань та спортивних розрядів з видів спорту, визнаних в Україні.

Згідно з пунктом 1-2 розділу IV Положення про ЄСКУ спортивні звання присвоюються наказом Мінмолодьспорту України.

Згідно з пунктами 8-10 розділу IV Положення про ЄСКУ підставою для відмови у присвоєнні спортивного звання є: невиконання вимог цього Положення; невиконання кваліфікаційних норм та вимог до видів спорту, які затверджуються наказом Мінмолодьспорту України; виявлення недостовірної інформації в документах, які подано на присвоєння спортивного звання; довічна спортивна дискваліфікація спортсмена, у тому числі за порушення антидопінгових правил.

Для врегулювання спірних питань, пов`язаних з присвоєнням спортивних звань, наказом Мінмолодьспорту України утворюється постійно діюча комісія з питань присвоєння спортивних звань (далі - Комісія), яку очолює заступник Міністра молоді та спорту України з відповідного напряму діяльності.

Основними завданнями Комісії є: розгляд матеріалів щодо присвоєння спортивного звання у разі їх повторного надходження в установленому порядку; розгляд матеріалів щодо присвоєння спортивного звання у разі відсутності висновку або негативного висновку всеукраїнської спортивної федерації з відповідного виду спорту (спортивної федерації інвалідів); розгляд матеріалів щодо присвоєння спортивного звання "Заслужений тренер України" першому тренеру (тренеру-викладачу) спортсмена; розгляд матеріалів щодо присвоєння спортивного звання "Заслужений тренер України" тренеру, який виконав умови присвоєння спортивних звань, але не має відповідної освіти; розгляд питання щодо позбавлення спортивного звання; розгляд матеріалів для присвоєння спортивних звань іноземцям та особам без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах; забезпечення дотримання посадовими особами Мінмолодьспорту України установлених цим Положенням строків опрацювання відповідних матеріалів.

Порядок роботи Комісії визначається наказом Мінмолодьспорту України.

Наказом Мінмолодьспорту України від 10.12.2013 року №1223 Про створення комісії з питань присвоєння спортивних звань та визначення порядку її роботи створено постійно діючу комісію з питань присвоєння спортивних звань (далі також - Комісія) та затверджено її склад згідно з додатком. Визначено, що загальне керівництво діяльністю Комісії здійснює голова Комісії (у разі його відсутності - заступник голови Комісії); організаційною формою роботи Комісії є засідання, які проводяться у разі необхідності; підготовку матеріалів до засідань Комісії здійснює структурний підрозділ, до повноважень якого належать питання щодо присвоєння спортивних звань, за поданням структурного підрозділу, до повноважень якого віднесено координацію розвитку відповідного виду спорту; засідання Комісії є правомочним у разі присутності на ньому більш як половини її членів; рішення Комісії приймається на її засіданні шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх (у разі рівного розподілу голосів голос голови Комісії є вирішальним) та оформлюється протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени Комісії.

Отже, до повноважень Комісії віднесено вирішення питань щодо присвоєння спортивних звань, і такі питання вирішуються Комісією шляхом прийняття рішень на її засіданнях.

У спірному випадку Комісію відповідача було прийнято рішення, оформлене протоколом №6 від 26.12.2022 (а.с.72).

Вказане рішення безумовно стосується прав позивачки, породжує певні правовідносини, а отже може бути предметом оскарження в судовому порядку як рішення суб`єкта владних повноважень в питаннях встановлення спортивних звань.

Стосовно висновків суду першої інстанції щодо необгрунтованості оскаржуваного рішення.

Так, погоджуючись з такими висновками суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до пункту 8 розділу III Положення про ЄСКУ в ігрових видах спорту кваліфікаційні норми та вимоги до спортивного звання "Майстер спорту України" та спортивних розрядів вважаються виконаними, якщо учасник команди був включений до заявочного листка стартового протоколу змагань, брав участь у змагальній діяльності і зіграв не менше ніж 50 відсотків ігор за календарем відповідних змагань.

У випадках неможливості проведення усіх ігор, передбачених календарем відповідних змагань чемпіонату України на відповідний рік, з незалежних від організатора причин (загроза поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру), чемпіонат у відповідному спортивному сезоні вважається таким, що відбувся, якщо проведено не менш ніж 50 відсотків ігор, передбачених календарем таких змагань.

Відповідно до Додатку 15 Кваліфікаційних норм та вимог Єдиної спортивної класифікації України з олімпійських видів спорту (Гандбол), затверджених Наказом Міністерства молоді та спорту України від 17.04.2014 року за № 1258, на присвоєння спортивного звання Майстер спорту України претендують гравці команди, яка посіла 1-3 місце на чемпіонаті України (суперліга).

Згідно з пунктом 7, 8 розділу IV Положення про ЄСКУ у разі невідповідності матеріалів вимогам, передбаченим пунктами 2 та 3 цього розділу, структурний підрозділ Мінмолодьспорту України, до повноважень якого віднесено координацію розвитку виду спорту, письмово повідомляє установу, заклад, організацію (Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, структурний підрозділ з фізичної культури та спорту обласних, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації), яка порушила клопотання, про відмову у присвоєнні спортивного звання.

Підставою для відмови у присвоєнні спортивного звання є:

невиконання вимог цього Положення;

невиконання кваліфікаційних норм та вимог до видів спорту, які затверджуються наказом Мінмолодьспорту України;

виявлення недостовірної інформації в документах, які подано на присвоєння спортивного звання;

довічна спортивна дискваліфікація спортсмена, у тому числі за порушення анти допінгових правил.

У спірному випадку встановлено, що в оскаржуваному рішенні відповідача, оформленому протоколом №6 від 26.12.2022 взагалі не визначено підстав для відмови позивачці у присвоєнні спортивного звання.

В Листі від 15.08.2023 року № 767/З-432/23/4.6 Міністерство молоді та спорту України повідомило, що відповідно до Кваліфікаційних норм та вимог Єдиної спортивної класифікації України з олімпійських видів спорту, затверджених наказом Мінмолодьспорту від 17.04.2014 №1258, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 травня 2014 р. за № 488/25265, було розглянуто Комісією з питань присвоєння спортивних звань та прийнято рішення про відмову (протокол № 6 від 26.12.2022) у зв`язку з невідповідністю вимогам пункту 8 розділу III Положення про Єдину спортивну класифікацію України, затвердженого наказом Мінмолодьспорту 11.10.2013 № 582, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 4 листопада 2013 р. за № 1861/24393.

Тобто, в листі відповідач повідомив про підстави для прийняття спірного рішення, але не зазначив, в чому Комісія вбачала невідповідність вимогам пункту 8 розділу III Положення про Єдину спортивну класифікацію України, при цьому, враховуючи те, що п.8 розділу III Положення про ЄСКУ передбачає декілька підстав для відмови у присвоєнні спортивного звання.

Отже, з огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення не можливо визнати обгрунтованим, тобто спірне рішення відповідача не відповідає критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єкта владних повноважень та які визначені ч.2 ст.2 КАС України.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на фактичні підстави для прийняття спірного рішення (участь позивачки лише в 12 іграх) як раз і підтверджує висновки суду першої інстанції щодо необгрунтованості спірного рішення, оскільки надані суду докази свідчать про іншу кількість участі позивачки в календарних іграх, а відповідачем не було доведено того, виходячи з чого та з дослідження яких документів, під час прийняття оскаржуваного рішення, ним зроблено висновок про кількість ігор, в яких приймала участь позивачка.

Таким чином, встановивши те, що у спірному випадку мало місце порушення прав позивачки, внаслідок прийняття відповідачем необгрунтованого рішення, суд першої інстанції, визначаючи спосіб захисту порушеного права, обгрунтовано зобов`язав відповідача повторно розглянути подання про присвоєння позивачці спортивного звання.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне та обгрунтоване рішення, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства молоді та спорту України залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року у справі №160/30749/23 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному поряду у випадках та строки, передбачені ст.328, 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частину проголошено 21.05.2024

Повний текст постанови складено 22.05.2024

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк