Постанова

від 22.05.2024 по справі 420/22589/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/22589/23

Перша інстанція: суддя Юхтенко Л.Р.,

повний текст судового рішення

складено 23.11.2023, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Димерлія О.О., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська торгова компанія до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2023 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Одеська торгова компанія (позивач, ТОВ «Одеська торгова компанія») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (відповідач, ГУ ДПС в Одеській області), з вимогами про визнання протиправним та скасування прийнятого Головним управлінням Державної податкової служби в Одеській області податкового повідомлення-рішення форми «ПС» від 14.08.2023р №20166/15-32-23-01 про нарахування штрафних санкцій на суму 88 530,00грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство вказувало про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення з огляду на невідповідність висновків податкового органу у Акті перевірки дійсним обставинам.

Так, за доводами позивача, ним у 2021році було придбано насіння соняшника молдавського походження, врожаю 2021р, навалом у контрагента GOOD GREIN GROUP S.R.L. Республіка Молдова згідно з контракту SFS280920.21.2 від 28.09.2021р, і дійсно подано до ДПС України повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021р 08.11.2022р за №9434482149, в якому зазначено код статусу платника, який дає повідомлення щодо його належності до міжнародної групи компаній - UNC102 (платник податків, який здійснив операції, що визнаються контрольованими відповідно до вимог п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України, не входить до складу МГК у її визначенні, наведеному у пп.14.1.113 п.14.1.113 ст. 14 ПКУ).

Проте, як далі вказав позивач, ТОВ «ОДЕСЬКА ТОРГОВА КОМПАНІЯ» у 2021р здійснювало операції із купівлі (імпорту) товару насіння соняшнику молдавського походження від GOOD GREIN GROUP S.R.L.

В свою чергу Республіка Молдова відповідає критеріям, установленим пп.39.2.1.2 пп.З9.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ та внесена до «Переліку держав (територій), які відповідають критеріям установленим пп.39.2.1.2 пп.З9.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ», затвердженого Кабінетом Міністрів України від 27.12.2017р №1045.

Однак, жодного відношення до фактичного контролю або будь-яких майнових прав в Іноземній юридичній особі ТОВ «ОДЕСЬКА ТОРГОВА КОМПАНІЯ» не має.

Таким чином, на думку позивача, не виконується вимога ПКУ щодо критеріїв існування міжнародної групи компаній та контрольованих осіб.

Отже, якщо нерезидент-фірма GOOD GREIN GROUP S.R.L. Республіка Молдова є непов`язаною особою та господарські операції, які з ним відбуваються, не передбачено в пп. 39.2.1.1 і 39.2.1.5 ПКУ, вони є неконтрольованими.

Відповідно, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній щодо таких операцій подавати не потрібно.

При цьому, позивач також зазначав, якщо все ж такі ці операції вважати контрольованими, то штрафні санкції за несвоєчасне подання звіту не можуть бути застосовані, оскільки із прийняттям Закону України від 13.12.2022 №2836-ІХ на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, згідно з п. п. 69.9 п. 69 якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім: дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, сплати податків та зборів платниками податків; строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені; строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.

За твердженнями позивача, повідомлення набуття або припинення участі у контрольованих іноземних компаніях не підпадає під визначення податкової звітності згідно з ст. 46 ПКУ, не є податковою декларацією (розрахунком).

Таким чином, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України відповідальність за неподання Повідомлення про набуття або припинення участі у контрольованих іноземних компаніях у строки, передбачені п. п. 39 прим. 2,5.5 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ, до фізичної особи резидента не застосовується. (Сектор інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Тернопільській області).

Позивач також звертав увагу, що пп.39.4.2 ПКУ був оновлений законом від 20.03.2023р №2970, який вступив в дію 28.04.2023, яким обмежено подачу Повідомлення про МГК лише учасниками таких утворень.

Окрім того, Товариство у своєму позові крім іншого зазначало і про порушення відповідачем положень норми пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та проведенні перевірки всупереч дії установленого мораторію та вважав, що такі порушення є підставою для скасування спірних у справі індивідуальних актів.

Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення тим, що за результатами проведення перевірки було встановлено, що TOB «ОТК» 30.09.2022 року несвоєчасно подано до ДПС України Звіт про контрольовані операції (далі - КО) за 2021 рік за № 9434365287 та 08.11.2022 року Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі - МГК) за 2021 рік за № 9434482149.

Також, відповідач наголошував на правомірності проведення перевірки за результатами якої були прийняті оскаржувані у цій справі позивачем податкові повідомлення-рішення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська торгова компанія» задоволено.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 14.08.2023р №20166/15-32-23-01 Головного управління ДПС в Одеській області про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Одеська торгова компанія» штрафних (фінансових) санкцій на суму 88 530,00 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська торгова компанія» судовий збір в розмірі 2684 грн.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано на указане судове рішення апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги контролюючий орган зазначає, що обов`язок платників податків щодо складання та подання звітності з питань ТЦ передбачено нормами п. 39.4 ст.39 Кодексу, зокрема, Звіт про контрольовані операції та Повідомлення про у міжнародній групі компаній подаються до 1 жовтня року, що настає за звітним, платниками податків, які у звітному році здійснили КО (п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Кодексу). Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом у спосіб та в порядку, передбаченими Податковим кодексом України у зв`язку із встановленням у ході проведення перевірки порушення позивачем п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст.39 ПК України, а саме порушення строку подання повідомлення про участь у МГК за 2021 рік до ДПС України (подано 08.11.2023).

Апелянт також зазначає, що Законом України від 12.05.2022 № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022 року, внесено зміни до п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу, згідно з яким тимчасово, на період припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, встановлено, що справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. Разом з тим підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачені окремі особливості щодо платників податків, у яких відсутня можливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо (у редакції, що діяла на момент подання Повідомлення про участь у МГК). Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, та переліків документів на підтвердження затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 (набув чинності 06.09.2022, далі - Порядок № 225). До Головного управління ДПС в Одеській області TOB «ОТК» не подавало у визначені чинним законодавством строки заяв та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку.

Також, в апеляційній скарзі апелянт вказує на прийняття КМ України Постанови №651 від 27.06.2023р. якою з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023р. відмінено на всій території карантин.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якій Товариство наголошуючи на протиправності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з підстав аналогічних тим, що були наведені у позові, зазначає, що апелянтом у апеляційній скарзі не спростовано висновків суду першої інстанції про задоволення позову, не доведено наявності у відповідача законних підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, незаконності проведеної перевірки, за наслідком якої таке було прийнято.

За приписами ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів вважає, що справу можливо розглянути в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції встановив наступні обставини, які підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «ОДЕСЬКА ТОРГОВА КОМПАНІЯ» з 01.03.2019 зареєстровано в реєстрі та перебуває на обліку Головного управління ДПС в Одеській області.

Основним видом господарської діяльності є: 46.21. оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Відповідно до витягу № 1915544500091 з реєстру платників податку на додану вартість, ТОВ «ОДЕСЬКА ТОРГОВА КОМПАНІЯ» з 01.04.2019 року зареєстровано як платник ПДВ.

У 2021році ТОВ «ОДЕСЬКА ТОРГОВА КОМПНАІЯ» придбала насіння соняшника молдавського походження, врожаю 2021р, навалом у контрагента GOOD GREIN GROUP S.R.L. Республіка Молдова згідно з контракту SFS280920.21.2 від 28.09.2021р..

У зв`язку з цим, ТОВ «ОДЕСЬКА ТОРГОВА КОМПНАІЯ» подало до ДПС України повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021р 08.11.2022р за №9434482149, в якому зазначено код статусу платника, який дає повідомлення щодо його належності до міжнародної групи компаній - UNC102 (платник податків, який здійснив операції, що визнаються контрольованими відповідно до вимог п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України, не входить до складу МГК.

Також, суд першої інстанції встановив, що 30.09.2022 року позивачем подано до ДПС України Звіт про контрольовані операції (далі - КО) за 2021 рік за № 9434365287 та 08.11.2022 року Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі - МГК) за 2021 рік за № 9434482149.

На підставі наказу№3775-п від 24.05.2023р «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» в період з 29.06.2023 р. по 05.07.2023р. Головним управлінням ДПС в Одеській області, згідно із пп.20.1.4 п.20.1, пп.З9.4.2 п.39.4, пп.78.1,2, пп.78.1.15 п.78.1, ст. 78, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.79.2 ст.79, п.69.2 пІдр.10 розд XX Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКА ТОРГОВА КОМПАНІЯ», код ЄДРПОУ 42854854 з питань несвоєчасного подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021р.

За результатами вказаної перевірки складено Акт від 12.07.2023р. №18769/15-32-23-01/42854854, відповідно до якого контролюючий орган дійшов висновку про порушення з боку ТОВ «ОДЕСЬКА ТОРГОВА КОМПАНІЯ» приписів пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України, в частині порушення строків подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021р.

Не погоджуючись із висновками акту, ТОВ «ОДЕСЬКА ТОРГОВА КОМПАНІЯ» 28.07.2023р подало заперечення на Акт від 12.07.2023р. №18769/15-32-23-01/42854854.

За результатами розгляду заперечень на акт перевірки ГУ ДПС в Одеській області листом від 11.08.2023р №10417/КПР/15-32-23-01-06 повідомило позивача, що висновок акту перевірки від 12.07.2023р. №18769/15-32-23-01/42854854 залишено без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі акту перевірки від 12.07.2023р. №18769/15-32-23-01/42854854 ГУ ДПС в Одеській області прийняло податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 14.08.2023р №20166/15-32-23-01 про нарахування штрафних санкцій 88 530,00 грн. (отримане 21.08.2023р № трекінгу 0600038928551)

Вважаючи протиправним прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення, ТОВ «Одеська торгова компанія» звернулось до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що станом на дату виникнення у позивача обов`язку по поданню повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік, на усій території України було установлено карантин з 12.03.2020р., котрий тривав протягом спірних правовідносин.

Проаналізувавши приписи п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, суд першої інстанції відзначив, що перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та за даними приписами - штрафна санкції за порушення строків, зокрема, подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік у період з 01.03.2020 і до останнього календарного дня місяця (включно), у якому завершується дія карантину не застосовуються.

Також, суд першої інстанції врахував, що Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12 травня 2022 р. № 2260-IX (далі - Закон № 2260), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Проаналізувавши приписи підпункти 69.1, 69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України , суд першої інстанції констатував, що починаючи з 27.05.2022 року, існує дві норми законодавства щодо своєчасності подання податкової звітності як під час карантину, так і починаючи з 24.02.2022 (початку дії воєнного стану) та відповідальності за це та також зауважив, що нормами Закону № 2260 платникам податків не було надано перехідного періоду, достатнього для подання податкових звітностей, що не були своєчасно подані у зв`язку з карантином та на які до 27.05.2022 поширювалася дія мораторію, встановленого на період дії карантину.

За висновком суду першої інстанції, фактично норми підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України суперечать нормам пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, що полягає у тому, що незважаючи на положення, що встановлені у підпункті 52-1, у податкового органу є право застосовувати санкції за будь-які порушення починаючи з 27.05.2022. Такий підхід законодавця створює для платників податків ситуацію правової невизначеності, що з урахуванням введеного правового режиму воєнного стану є додатковим та надмірним тягарем.

За таких встановлених обставин, суд першої інстанції зробив висновок про порушення відповідачем принципу правової визначеності та захисту законних очікувань позивача на звільнення від відповідальності, тому що Законом № 2260 було скасовано право, яким підприємство користувалося до того часу та не було надано часу для вчинення дій щодо своєчасного подання податкової звітності за період карантину без застосування фінансових санкцій, у зв`язку із чим вважав наявними підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення № 20166/15-32-23-01 від 14.08.2023р.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.

Згідно з ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до встановлених обставин даної справи, в спірному випадку податковим органом було проведено перевірку дотримання ТОВ «ОТК строків подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік.

Згідно з п.п.20.1.4 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно ст. 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

В силу вимог п.п. 78.1.2, 78.1.15 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом;

- неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, глобальної документації (майстер-файлу) та/або документації з трансфертного ціноутворення;

Що стосується доводів позивача викладених ним у позові з приводу незаконності проведення перевірки на підставі якої було прийнято оскаржуване Товариством податкове повідомлення-рішення колегія суддів враховує, що згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача) установлено мораторій на проведення документальних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:

- документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 09 грудня 2020 року №1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.

Отже, дійсно Кабінетом Міністрів України на момент видання наказу про призначення перевірки позивача не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та діяв мораторій на проведення документальних позапланових перевірок платників податків.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що наказ про призначення перевірки позивачем в судовому порядку не оскаржувався, а іншого ним не доводиться.

Водночас, доцільно буде відзначити поряд з викладеним, що 27 червня 2023 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», згідно з п.1 якої постановлено відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Спірна перевірка, як свідчать матеріали справи, була проведена у період з 29.06.2023 по 05.07.2023р., про що свідчать дані акту № 18769/15-32-23-42854854 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Одеська торгова компанія», код ЄДРПОУ 42854854, з питань несвоєчасного подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік». Акт перевірки складено 12.07.2023р. (а.с. 31- 37).

Отже, станом на час проведення перевірки, за результатами якої було встановлено порушення позивачем п.п. 39.4.2 п. 39.1 ст.39 ПК України, що слугувало підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 20166/15-32-23-01, карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 було відмінено.

Щодо суті позовних вимог, судова колегія враховує наступне.

Питання трансфертного ціноутворення врегульовано статтею 39 Податкового кодексу України.

Засади визначення операцій контрольованими передбачені у пп.39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України.

У відповідності до пп.39.2.1.1, п.п.39.2.1 п.39.1 ст. 39 ПК України, контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов`язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі внесення змін до переліку організаційно-правових форм нерезидентів у розрізі держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до цього підпункту, вони набирають чинності з 1 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни;

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а" - "в" цього підпункту, визнаються неконтрольованими;

ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а"-"в" цього підпункту, визнаються неконтрольованими.

Згідно з пп. 39.2.1.4 п.п.39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України, господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності). Невиключний перелік таких операцій наведений у цьому пункті.

Приписами пп.39.2.1.7 п.п.39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

В свою чергу порядок складення та подання звітності для податкового контролю визначено пунктом 39.4 статті 39 ПК України.

Відповідно до п.п.39.4.1, 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.

Платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Про електронні довірчі послуги".

Таким чином, положення п.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України зобов`язують платників податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Суд першої інстанції ґрунтовно відзначив у своєму рішенні, що положення п.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України не зазнавали змін як і з дати виникнення у позивача обов`язку по поданню звіту про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, так і станом на дату фактичного подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Згідно з п.120.6 ст.120 ПК України несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та/або звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, та/або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції в разі подання уточнюючого звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.6 і 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.7 і 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, але не більше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

З наведених законодавчих приписів слідує, що платник податків має зокрема обов`язок щодо подання до контролюючого органу звіту про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

При цьому, такі звіти та повідомлення подаються до 1 жовтня року, що настає за звітним періодом.

У разі ж неподання або несвоєчасного подання звітів та повідомлень до платника податків застосовується штрафна (фінансова) санкція у розмірах, визначених Податковим кодексом України.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, не заперечується сторонами та не спростовано безпосередньо позивачем, що повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік ТОВ «Одеська торгова компанія» було подано лише 08.11.2022, тобто поза встановлений строк для подання такого повідомлення, у зв`язку із чим до позивача контролюючим органом застосовано штрафні санкції на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи позивача з приводу того, що він не повинен був подавати повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік, оскільки Республіка Молдова відповідає критеріям, установленим пп.39.2.1.2 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ та внесена до «Переліку держав (територій), які відповідають критеріям установленим пп.39.2.1.2 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ», апеляційний суд оцінює як неґрунтовні та безпідставні у спірній ситуації, адже контролюючим органом, як вірно також було вказано судом першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, перевірка проводилась з питань несвоєчасного подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік на підставі пп. 78.1.2. та пп.78.1.15 ст.78 ПК України, якою питання правомірності віднесення операції до контрольованої, не перевірялось.

Окрім того, Товариством до матеріалів справи не надано також і доказів того, що позивачем був поданий уточнюючий звіт за 2021 рік у зв`язку з тим, що він вважає цю операцію неконтрольованою.

Що стосується висновку суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог товариства, з огляду на встановлені карантинні обмеження та внесені у подальшому у зв`язку із введенням на території України воєнного стану зміни до ПК України, які фактично зупинили перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з п.п.69.9 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 03.03.2022р. №2118-ІХ для платників податків та контролюючих органів було зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У відповідності до п.69.9 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (в редакції, чинній станом на дату фактичного подання звіту про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, тобто з змінами, внесеними згідно із Законом № 2719-IX від 03.11.2022) для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;

строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені;

строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки;

строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків - суб`єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, передбачені статтями 59-60, 87-101 цього Кодексу, та/або визначення грошових зобов`язань згідно із статтею 116 цього Кодексу.

Зі змісту абзацу 1 п.69.9 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України слідує, що як до внесення до нього змін згідно із Законом № 2719-IX від 03.11.2022, так і після їх внесення перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не зупиняється щодо дотримання строків подання звітності.

Положення п.69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, які діяли станом на граничну дату подання вищевказаних звіту і повідомлення, встановлену п.39.4.2 ст.39 ПКУ (1 жовтня 2022 року), не розповсюджувалися на повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (яке охоплюється ст.39 ПКУ).

Пунктом 3 Розділу ІІ Закону України від 03.03.2022 №2118-ІХ було установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, будь-яка звітність, крім податкової, подання якої вимагається відповідно до норм чинного законодавства, подається з урахування строків, визначених пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Згідно з п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 03.03.2022 №2118-ІХ та Закону України від 24.03.2022 №2142-ІХ у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Початково законодавцем було запроваджено універсальне правило, у силу якого платники податків, які не мають можливості своєчасного виконання податкового обов`язку, повинні забезпечити виконання податкового обов`язку протягом 6 місяців після припинення або скасування правового режиму воєнного стану.

В свою чергу Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022 року, були внесені зміни до п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, які діяли станом і на дату виникнення у позивача обов`язку по поданню звіту про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Внесеними змінами установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

З 27.05.2022 згідно з п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.05.2022р. №2260-ІХ у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

У разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов`язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Виходячи з викладеного, в контексті надання оцінки висновкам суду першої інстанції про задоволення позову суд апеляційної інстанції зауважує, що положеннями п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.05.2022р. №2260-ІХ усі платники податків за критерієм можливості (тобто фізичної здатності) виконати власний податковий обов`язок були розмежовані/розподілені законодавцем за 3 категоріями, а саме: 1) платники податків, які станом на 27.05.2022 мають можливість виконати податковий обов`язок за період від 24.02.2022 до 27.05.2022 і звітні податкові періоди після 27.05.2022; 2) платники податків, які станом на 27.05.2022 не мають можливість виконати податковий обов`язок за період від 24.02.2022 до 27.05.2022 і звітні податкові періоди після 27.05.2022, але набули таку можливість у часовий проміжок після 27.05.2022 до календарної дати настання події припинення або скасування воєнного стану в Україні; 3) платники податків, які станом на 27.05.2022 не мають можливість виконати податковий обов`язок за період від 24.02.2022 до 27.05.2022 і звітні податкові періоди після 27.05.2022 та не набули такої можливості у часовий проміжок після 27.05.2022 і до календарної дати настання події припинення або скасування воєнного стану в Україні після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Перша із кола позначених категорія платників податків згідно з п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.05.2022р. №2260-ІХ повинна виконати податковий обов`язок за звітні податкові періоди 24.02.2022р.-27.05.2022р. і майбутні поточні звітні податкові періоди відносно календарної дати 27.05.2022р. до 20.07.2022р.

Друга із кола позначених категорія платників податків згідно з п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.05.2022 №2260-ІХ повинна виконати податковий обов`язок за звітні податкові періоди 24.02.2022-27.05.2022 і майбутні поточні звітні податкові періоди відносно календарної дати 27.05.2022 протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Третя із кола позначених категорія платників податків згідно з п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.05.2022 №2260-ІХ повинна виконати податковий обов`язок за звітні податкові періоди 24.02.2022-27.05.2022 і майбутні поточні звітні податкові періоди відносно календарної дати 27.05.2022 протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Таким чином, з 27.05.2022 року, тобто з дати набрання чинності Закону України № 2260-IX, поновлено, зокрема, перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством для реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.

Вказане свідчить про виникнення з цього моменту у платників податків (які мають можливість своєчасно виконувати податкові зобов`язання) обов`язку дотримуватись визначених Податковим кодексом України строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів.

Крім того з моменту набрання чинності вказаного Закону України № 2260-IX (27.05.2022 року), платники податків, які мають можливість виконати свої зобов`язання, передбачені Податковим кодексом України та щодо яких не зупинено перебіг строків, однак не виконали їх, несуть за це відповідальність, передбачену податковим законодавством.

Судова колегія також звертає увагу, що згідно положень п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, в редакції Закону № 2260-IX від 12.05.2022 року (діючого на момент, зупинення перебігу строків не розповсюджується, зокрема, на подачу «звітності», тобто всієї звітності, подання якої передбачено Податковим кодексом України, в тому числі і звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу.

Словосполучення «в тому числі» в даному випадку не означає, що лише щодо такого виду звітності не зупиняється перебіг строків, встановлених ПК України, а свідчить лише про те, що звітність, передбачена пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу є частиною іншого (більшого) поняття «звітності», яке використано у даній нормі.

Подання звітності передбачає подання до контролюючого органу показників, які характеризують діяльність підприємства за певний період, відомостей чи інформації, необхідної для обчислення та сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів, перевірки правильності їх обчислення та сплати.

Колегія суддів зазначає, що трансфертне ціноутворення регулюється саме ст. 39 ПК України, якою і закріплено порядок подачі звітності з трансфертного ціноутворення, а саме: звіту про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (п. 39.4 ПК України). Вказаною статтею врегульовано і строки подання такої звітності - до 1 жовтня року, що настає за звітним.

При цьому подання цієї звітності впливає на можливість здійснення податковим органом контролю за діяльністю суб`єкта господарювання, пов`язаною з трансфертним ціноутворенням, правильністю визначення обсяг оподатковуваного прибутку (об`єкта оподаткування), отриманого платником податку.

Враховуючи викладене безпідставними є твердження про те, що звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній не є звітністю у розумінні Податкового кодексу України.

Таким чином, з 27.05.2022 року законодавцем поновлено для платників податків, які мають можливість виконати свої зобов`язання, перебіг строку для подання звітності, передбаченої Податковим кодексом України та передбачено можливість застосування контролюючим органом до платників податків, які не виконали такого обов`язку, штрафних санкцій. Як вже зазначалось вище, винятком є лише випадки, коли граничний термін виконання таких податкових зобов`язань припадав на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 27 травня 2022 року.

В даному випадку граничний термін подання ТОВ «Одеська торгова компанія» повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік не припадав на вказаний вище період, а тому відсутні підстави для звільнення позивача від відповідальності за неподання звітності у визначений Податковим кодексом України строк.

Також позивачем не надано доказів того, що товариство відноситься до категорії осіб, які не мали можливості виконати свої зобов`язання, передбачені Податковим кодексом України у встановлений цим Кодексом строк, зокрема, рішення контролюючого органу щодо неможливості виконання товариством податкового обов`язку.

Колегія суддів звертає увагу на відсутність доказів того, що контролюючим органом приймалось рішення щодо неможливості виконання платником податків - ТОВ «Одеська торгова компанія» податкового обов`язку

Відтак обґрунтованим є висновок податкового органу про порушення позивачем строку подання звітності у вигляді звіту про контрольовані операції за 2021 рік та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік, відповідальність за що передбачена п.120.6 ст. 120 ПК України у вигляді штрафу, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення визнанню протиправними та скасуванню не підлягає.

Однак, на указані вище обставини суд першої інстанції не звернув належної уваги.

Неправильним на думку апеляційного суду в спірному випадку було й застосування судом першої інстанції при вирішенні даної справи принципу презумпції правомірності рішень платника податків, з огляду на відсутність будь-якої колізії законодавчих норм, які врегульовують спірні правовідносини.

Положення п.п.69.1, 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України є чіткими, не допускають множинного трактування прав і обов`язків платника податків або контролюючого органу, щоб могло вплинути на правильність прийнятих контролюючим органом рішень. Зміни до вказаних норм будь-якої невизначеності для товариства не створюють.

Крім того колегія суддів враховує, що зміни, які були внесені до п.п. 69.1, 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України набрали чинності 27.05.2022 року, тоді як граничний строк подання позивачем звітності припадав на 01.10.2022 року, що свідчить про наявність у товариства достатнього часу для виконання свого податкового обов`язку, однак незважаючи на зазначене вказаний обов`язок позивачем у визначений Податковим кодексом України строк виконаний не був, що тягне за совою відповідальність, передбачену ПК України.

Отже, висновок суду першої інстанції про задоволення позову з наведених ним підстав у мотивувальній частині рішення є необґрунтованим та повністю спростовується викладеним вище.

Підсумовуючи усе викладене вище у сукупності. За наслідком апеляційного перегляду даної справи, судова колегія прийшла висновку, що в даному випадку відсутні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «Одеська торгова компанія».

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції про задоволення позову, відтак наявні підстави для задоволення апеляційної скарги ГУ ДПС в Одеській області, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового судового рішення у цій справі про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Одеська торгова компанія» повністю.

На підставі наведених вище обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки підприємством позивача порушено терміни подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік, у відповідача були підстави для притягнення платника податків до фінансової відповідальності відповідно до положень п. 120.6 ст. 120 ПК України, а тому, підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 20166/15-32-23-01 від 14.08.2023р. відсутні.

Судом першої інстанції не було враховано наведених вище обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене вище, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нового про відмову у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Одеська торгова компанія».

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. ст. 241-243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року у справі № 420/22589/23 скасувати.

Ухвалити у даній справі нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська торгова компанія відмовити повністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач Т.М. ТанасоглоСудді А.В. Крусян О.О. Димерлій