Постанова

від 20.05.2024 по справі 640/15530/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/15530/19 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Сорочка Є.О.,

Чаку Є.В.,

при секретарі Черніченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Інститут ІМТ» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішення,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Інститут ІМТ» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішення, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві №00005521402 від 19.04.2019 року, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ «Інститут ІМТ» за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» (код платежу 11021000) за податковим зобов`язанням на суму 2726693,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 681673,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві №00005541402 від 19.04.2019 року, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ «Інститут ІМТ» за платежем «податок на додану вартість» (код платежу 14060100) за податковим зобов`язанням на суму 2380937,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 595234,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 09.07.2019 року вих.№31521/6199-9911-04-01-25, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 19.04.2019 року №00005521402 і №00005541402, а скаргу ТОВ «Інститут ІМТ» без змін.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Головне управління ДПС у м.Києві звернулось з апеляційною скаргою.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Інститут ІМТ» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішення задоволено частково.

Скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2020 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00005541402 від 19.04.2019 року в частині збільшення суми зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 174 480,00 грн та за штрафними санкціями в сумі 43 620,00 грн.

Скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2020 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00005521402 від 19.04.2019 року в частині збільшення суми зобов`язання з податку на прибуток в сумі 157 033,00 грн та за штрафними санкціями в сумі 39 258,00 грн.

Скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2020 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України від 09.07.2019 року вих. №31521/6199-9911-04-01-25.

Прийнято в цих частинах нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут ІМТ» відмовлено.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2020 року залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятою постановою суду, Товариство з обмеженою відповідальність «Інститут ІМТ» та Головне управління ДПС у м.Києві звернулись з касаційними скаргами.

Постановою Верховного Суду від 31 травня 2023 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут ІМТ» задоволено частково.

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м.Києві залишено без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року в частині відмови у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут ІМТ» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00005541402 від 19.04.2019 року у частині збільшення суми зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 174 480,00 грн та за штрафними санкціями в сумі 43 620,00 грн. та про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00005521402 від 19.04.2019 року у частині збільшення суми зобов`язання з податку на прибуток в сумі 157 033,00 грн та за штрафними санкціями в сумі 39 258,00 грн скасовано.

Передано справу №640/15530/19 в цій частині на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.

У решті рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року у справі №640/15530/19 залишено без змін.

Скасовуючи вказані судові рішення, Верховний Суд зазначив, що судами не досліджено питання реальності господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісності дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті. Для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій платника податку судам слід з`ясувати реальність задекларованих господарських операцій; встановити наявність ділової мети у розглядуваних операціях; визначити об`єктивний зміст вчинених операцій у порівнянні із задекларованим; підтвердити або спростувати добросовісність позивача, у зв`язку з тим, що його контрагенти мають дефекти правового статусу, оцінити дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції.

Крім того, у справі залишилися недослідженими обставини про те, чи контрагенти позивача були спроможними виконати умови правочинів; чи могли фактично виконати обсяг послуг в обумовлені сторонами строки; чи мали контрагенти технологічний й кадровий потенціал для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності.

Так само, не з`ясовано, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його контрагентами, хто персонально брав у цьому участь, з урахуванням того, що вказані обставини теж входять до предмета доказування в даній справі та мають істотне значення для вирішення питання щодо права позивача на формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями, з огляду на доводи податкового органу, згідно яких, особи, що значились керівниками контрагентів, у судовому порядку свідчать про відсутність мети здійснення господарської діяльності.

Для з`ясування обставин реальності вчинення господарської операції суду належить ретельно перевіряти доводи податкового органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладених в акті перевірки або підтверджених іншими доказами.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року замінено відповідача у справі - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011). Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2020 року в частині визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у місті Києві №00005521402 від 19.04.2019 року та №00005521402 від 19.04.2019 року залишено без змін.

Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року заяву Товариства з обмеженою відповідальність «Інститут ІМТ» про ухвалення додаткового рішення задоволено частково та стягнуто з Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут ІМТ», судові витрати за подання касаційної скарги в сумі 38 420,00 грн. (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять гривень 00 коп.). В решті клопотання залишено без задоволення.

Не погоджуючись із вказаними постановами апеляційного суду, Головне управління ДПС у м. Києві звернулось з касаційними скаргами.

Постановою Верховного Суду від 05 березня 2024 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задоволено.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року у справі №640/15530/19 скасовано.

Справу в частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут ІМТ» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00005541402 від 19 квітня 2019 року в частині збільшення суми зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 174 480,00 грн, застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 43620,00 грн та про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00005521402 від 19 квітня 2019 року в частині збільшення суми зобов`язання з податку на прибуток в сумі 157033,00 грн, застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 39 258,00 грн направлено на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Верховного Суду від 05 березня 2024 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задоволено частково.

Додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі №640/15530/19 скасовано.

Ухвалою від 18 березня 2024 року Шостим апеляційним адміністративним судом у складі колегії суддів: судді-доповідача Коротких А.Ю. та суддів Сорочка Є.О., Чаку Є.В. прийнято справу №640/15530/19 до свого провадження та призначено справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Інститут ІМТ» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішення до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 15 квітня 2024 року о 15:00 годин.

Заслухавши учасників справи, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Інститут ІМТ» з питань податкового законодавства за період з 01.01.2016 року по 30.09.2018 року, валютного з 01.01.2016 року по 30.09.2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 року по 30.09.2018 року, за результатами якої складено акт №165/26-15-14-02-02/22950239 від 11.03.2019 року (т.1 а.с.75-188).

Відповідно до висновків, закріплених в акті, в ході перевірки було встановлено наступні порушення ТОВ «Інститут ІМТ» норм податкового законодавства:

- пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено об`єкт оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 2726693,00 грн;

- пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2400049,00 грн, та завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 124670,00 грн за вересень 2018 року.

Такий висновок контролюючим органом зроблено у зв`язку з безпідставністю формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за результатом господарських операцій між ТОВ «Інститут ІМТ» з контрагентами: ТОВ «МАКСВІТ ГРУП», ТОВ «ЕЛАДА ТРЕЙД», ТОВ «ЛЕОНЕС», ТОВ «КАРГО СОЛЮШН», ТОВ «ГОЕРО», ТОВ «ХОРСЕН», ТОВ «ПЛВ», ТОВ «ЯКТРЕЙД», ТОВ «АФІНА ТРЕЙД ЛТД», ТОВ «МАКСИМУС ГРУПП», ТОВ «БІЗ-АУДИТ», ТОВ «ХІМСЕРВІС», ТОВ «ЛЕКС БРАНЧ ГРУП», ТОВ «КАСТАНА», ТОВ «РЕЙКАРТС ІНВЕСТ», ТОВ «ЛІТІЯ ГРУП», ТОВ «АВІАНТ ПІВДЕНЬ», ТОВ «МІЛОУС», ТОВ «ВІЗМАРК», ТОВ «АМАРІС ЛІМІТЕД», ТОВ «ЄВРОКОМ-ЛТД», ТОВ «ГРАНТ ЛМС», ТОВ «ТОЛМІН», ТОВ «ФОЛК ДІСТРІБЮШЕН», ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН», ТОВ «АКІЛ ТРЕЙД», ТОВ «КОМЕРЦІЙНА ГРУПА «ФЕНІКС», ТОВ «СПРИНТ ЮГ», ТОВ «АЛЬЯНС МЕГА», ТОВ «ОМЕГА ТОР», ТОВ «ВАЛЕОН 2015», ТОВ «ЛАКІНС», ТОВ «АЗІЯ ІНТЕЛТРАНС СОЛЮШНС», ТОВ «ІМПЕР ГРУП», ТОВ «УРОЖАЙ ДНІПРО», оскільки реальність вчинення господарських операцій відсутня, а наслідком для податкового обліку не є фактичний рух активів, а лише задекларований на папері. У зв`язку з наведеним, за висновком контролюючого органу, у позивача не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Зазначений висновок контролюючим органом мотивується тим, що у ході перевірки встановлено, що ТОВ «Інститут ІМТ» у перевіряємому періоді здійснювало придбання фурнітури для швейної діяльності за готівкові кошти, які перераховувались на поточний рахунок контрагентів згідно з видатковими та податковими накладними, договорами. В акті перевірки зазначено, що у ході аналізу виданих та зареєстрованих податкових накладних контрагентами, крім зазначених деталей та фурнітури для швейної діяльності, декларувались на адресу інших СГД наступні інші товари, зокрема: овочі свіжі в асортименті, спеції, сумки жіночі, канцелярія, м`ясо свіже, м`ясо заморожене в асортименті, електротехніка, автозапчастини, тютюнові вироби в асортименті, побутова техніка, будівельні товари, послуги перевезення, послуги з ремонту автомобілів, продаж соняшнику, меблів, вживаного одягу, продаж скла, тощо. Широка номенклатура та значні обсяги реалізованих товарів (робіт, послуг), на переконання контролюючого органу, свідчать про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності з наявними у контрагентів трудовими та виробничими ресурсами. У зв`язку з наведеним за результатами перевірки зафіксовано, що операції з постачання товарів контрагентами реально не відбувались і мало місце лише документальне оформлення зазначених операцій всупереч діючому законодавству.

Як зазначено в акті перевірки, під час проведення перевірки було проаналізовано надані первинні документи, дані бухгалтерського обліку по відображенню операцій ТОВ «Інститут ІМТ» з вказаними контрагентами, дані податкової та фінансової звітності та податкову інформацію по вказаним контрагентам, отриману з баз ДФС, ЄРПН та Єдиного державного реєстру судових рішень та встановлено відсутність достатнього обсягу трудових ресурсів у вказаних контрагентів для здійснення відповідних фінансово-господарських операцій; непідтвердження фактів придбання зазначеними контрагентами товарів, які в подальшому було реалізовано ТОВ «Інститут ІМТ»; наявність вироків судів, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України по ТОВ «МІЛОУС», ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН», ТОВ «ТОЛМІН»; наявність протоколів допитів про непричетність посадових осіб та засновників до реєстрації та ведення діяльності підприємства по ТОВ «ЄВРО КОМЕРЦ ГРУП», ТОВ «ЛЕКС БРАНЧ ГРУП», ТОВ «ТОЛМІН»; наявність кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтею 205 Кримінального кодексу України по ТОВ «МАКСВІТ ГРУП», ТОВ «ЕЛАДА ТРЕЙД», ТОВ «ЛЕОНЕС», ТОВ «КАРГО СОЛЮШН», ТОВ «ГОЕРО», ТОВ «ХОРСЕН», ТОВ «РЕЙКАРТС ІНВЕСТ», ТОВ «ЛІТІЯ ГРУП», ТОВ «АВІАНТ ПІВДЕНЬ», ТОВ «МІЛОУС», ТОВ»«ІМПЕР ГРУП», ТОВ «ВІЗМАРК», ТОВ «АМАРІС ЛІМІТЕД», ТОВ «ЄВРОКОМ-ЛТД», ТОВ «ВАЛЕОН 2015», ТОВ «АЗІЯ ІНТЕЛТРАНС СОЛЮШНС», ТОВ «АЛЬЯНС МЕГА», ТОВ «ЛАКІНС», ТОВ «СПРИНТ ЮГ», ТОВ «ОМЕГА ТОР», ТОВ «ПЛВ», ТОВ «ЄВРО КОМЕРЦ ГРУП», ТОВ «АФІНА ТРЕЙД ЛТД». ТОВ «МАКСИМУС ГРУПП», ТОВ «БІЗ-АУДИТ», ТОВ «УРОЖАЙ ДНІПРО», ТОВ «ХІМСЕРВІС», ТОВ «ЛЕКС БРАНЧ ГРУП», ТОВ «КАСТАНА», ТОВ «ГРАНТ ЛМС», ТОВ «ТОЛМІН», ТОВ «ФОЛК ДІСТРІБЮШЕН», ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН», ТОВ «АКІЛ ТРЕЙД», ТОВ «КОМЕРЦІЙНА ГРУПА «ФЕНІКС». Встановлені дані і факти доводять неможливість здійснення господарських операцій із зазначеними контрагентами.

За висновком ГУ ДФС у м. Києві, враховуючи оприбуткування підприємством вищезазначеного товару, що в подальшому використано у господарській діяльності підприємства, відповідний товар було отримано ТОВ «Інститут ІМТ» від інших постачальників на безоплатній основі.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 19.04.2019 року:

- №00005521402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 2726693,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 681673,00 грн (т.1 а.с.24-25);

- №00005541402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 2380937,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 595234,00 грн (т.1 а.с.26-28).

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

За результатами оскарження податкових повідомлень-рішень, рішенням Державної фіскальної служби України №31521/499/99/11-04-01-25 від 09.07.2019 року скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін (т.1 а.с.29-48).

Позивач, не погоджуючись з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями та рішенням Державної фіскальної служби України, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся з даним позовом до суду.

Колегія суддів звертає увагу, що здійснює новий розгляд справи лише в частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут ІМТ» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00005541402 від 19 квітня 2019 року в частині збільшення суми зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 174 480,00 грн, застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 43620,00 грн та про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00005521402 від 19 квітня 2019 року в частині збільшення суми зобов`язання з податку на прибуток в сумі 157033,00 грн, застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 39 258,00 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.14.1.181 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198ПК).

Згідно з абз. 1 та 2 п. 201.10 статті 201 указаного Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, з фактом реєстрації контрагентом (продавцем товарів/послуг) податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у позивача виникло право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

За приписами п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Згідно частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій (видаткові накладні, акти виконаних робіт та інші).

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (п.5 статті 9 Закону №996).

Згідно з пп. 2.1 та пп. 2.4 статті 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року №88, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 05.06.95 року за №168/704 (далі за текстом - Положення №88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За п.2.5 Положення №88, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Отже, первинні документи, зокрема рахунки на оплату, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) оформлені відповідно до вимог, встановлених Законом №996 та Положенням №88 та складені в момент проведення кожної господарської операції або (якщо це неможливо) безпосередньо після її завершення є підставою для включення даних по проведеним господарським операціям до податкового обліку платника податку.

За статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції.

Перевіряючи реальність господарських операцій позивача з наведеними вище контрагентами на підставі допустимих і належних доказів та правомірність формування витрат за цими операціями, колегія суддів враховує висновки Верховного суду у постанові від 31 травня 2023 року та зазначає наступне.

Щодо взаємовідносин позивача ТОВ «Мілоус», ТОВ «Толмін», ТОВ «Армагон Констракшн», колегія суддів зазначає наступне.

За висновками відповідача з`ясовано, що господарські операції позивача здійснені з ТОВ «Мілоус», ТОВ «Толмін», ТОВ «Армагон Констракшн» не мали реального характеру, у зв`язку з наявними вироками Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 11.12.2018 року по справі №199/5541/18, Дніпровського районного суду міста Києва від 29.11.2017 року по справі №755/11092/17 та Шевченківського районного суду міста Києва від 25.04.2018 року по №761/7436/18, згідно з якими визнано винними посадових осіб ТОВ «Мілоус», ТОВ «Толмін» та ТОВ «Армагон Констракшн» у здійсненні фіктивної підприємницької діяльності.

Проте, відповідно до висновку, який викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 року у справі №160/3364/19, вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Верхоний суд в постанові від 31.05.23 року по даній справі вказав, що судом не було з`ясовано, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його контрагентами.

Налагодження господарських зв`язків між позивачем та ТОВ «Мілоус», ТОВ «Толмін», ТОВ «Армагон Констракшн» здійснював генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» ОСОБА_1 , якого було призначено на вказану посаду відповідно до протоколу №1 загальних зборів учасників ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» від 3 квітня 2014 року (копія протоколу додана до позовної заяви, додаток 7).

Щодо того, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його контрагентами, хто персонально брав у цьому участь, позивач повідомив наступне:

1.ТОВ «МІЛОУС»

В середині грудня 2017 року за одним із номерів телефону, розміщених в той час на сайті позивача за посиланням https://imt.ua генеральному директору ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» зателефонувала жінка, яка представилася представником ТОВ «МІЛОУС» та запропонувала йому купити запасні частини для швейних машин.

Вона повідомила про те, що проживає та працює не в Києві, але в найближчі дні планує прибути в Київ з метою реалізації товару.

Генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» повідомив про орієнтовну потребу товариства у відповідних запасних частинах та про орієнтовний рівень цін на такі запасні частини, які є прийнятними для покупця.

Між генеральним директором ТОВ «ІНСТУТУ ІМТ» та представницею ТОВ «МІЛОУС» було досягнуто домовленість про укладення договору поставки та про те, що для визначення безпосередньої номенклатури, кількості та вартості товару представниця ТОВ «МІЛОУС» привезе зразки товару в офіс ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ», в якому знаходиться склад, за адресою: місто Київ, вулиця Ізюмська, 5. Вказаний офіс зі складом (приміщення площею 33 м2, 33,7 м2 та 69,52 м2) ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» орендував за договором суборенди нерухомого майна №1 415 від 10.04.2017 року у ТОВ «ПРОФРІЕЛТІНГ» (копії договорів оренди, актів наданих послуг та документів про оплату за оренду приміщень додаються).

18.12.2017 року представниця ТОВ «МІЛОУС» приїхала до офісу ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» за адресою: місто Київ, вулиця Ізюмська, 5 на легковій автомашині та привезла товар ручною поклажею в кількох сумках.

Представниця ТОВ «МІЛОУС» та генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» спільно занесли товар у складське приміщення офісу, в якому генеральним директором ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» було відібрано необхідну кількість та номенклатуру товару, після чого було досягнуто згоди про його ціну та про оформлення первинних документів.

Після цього генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» за даними єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, розміщених на Web-порталі Міністерства юстиції України у загальному доступі, перевірив дані про державну реєстрацію ТОВ «МІЛОУС», прізвище, ім`я та по-батькові керівника товариства та дані про те, що контрагент здійснює діяльність за КВЕД 46.64 оптова торгівля машинами та устаткованням для текстильного, швейного та трикотажного виробництва.

Наявність в єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань інформації про те, що на день укладення договору ТОВ «МІЛОУС» здійснював діяльність за КВЕД 46.64 оптова торгівля машинами та устаткуванням для текстильного, швейного та трикотажного виробництва підтверджується витягом з реєстру станом на 15.12.2017 року, який додається до даних пояснень.

Після цього вони перевірили документи, що посвідчують особу один у одного, в тому числі реєстраційні номери облікової картки платника податків фізичних осіб, і генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» записав вказаний номер на чернетці.

15.12.2017 року, договір було укладено з датою укладання 15.12.2017 року, а видаткова накладна №154 виписана в день передачі товару - 18.12.2017 року.

При цьому, сторони домовилися про те, що через кілька днів директор ТОВ «МІЛОУС» повторно привезе потрібні ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» товари.

22.12.2017 року керівник ТОВ «МІЛОУС» повторно приїхала до офісу ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» за тією ж адресою та привезла товар ручною поклажею.

Представниця ТОВ «МІЛОУС» та генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» спільно занесли товар у складське приміщення офісу, в якому генеральним директором ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» було відібрано необхідну кількість та номенклатуру товару, після чого було досягнуто згоди про його ціну та про оформлення первинних документів.

Одразу ж після досягнення згоди сторонами знов було оформлено видаткову накладну №155 від 22.12.2017 року.

25.12.2017 року до генерального директора ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» знов зателефонувала директор ТОВ «МІЛОУС» та запропонувала придбати дрібні запасні частини для щвейних машин, про необхідність закупівлі яких під час попередньої зустрічі їй повідомляв генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» та яких в той час у ТОВ «МІЛОУС» в наявності не було.

26.12.2017 року керівник ТОВ «МІЛОУС» приїхала до офісу ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» за тією ж адресою та знов привезла товар ручною поклажею.

Представниця ТОВ «МІЛОУС» та генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» спільно занесли товар у складське приміщення офісу, в якому генеральним директором ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» було відібрано необхідну кількість та номенклатуру товару, після чого було досягнуто згоди про його ціну та про оформлення первинних документів.

25.12.2017 року, договір №25/12/17 було укладено з датою укладання 25.12.2017 року, а видаткова накладна №367 виписана в день передачі товару - 26.12.2017 року.

04.01.2018 року до генерального директора ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» знов зателефонувала директор ТОВ «МІЛОУС» та повідомила про те, що вона може прямо в цей день привезти для продажу дрібні запасні частини для щвейних машин, про необхідність закупівлі яких під час попередніх зустрічей їй повідомляв генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» та яких в той час у ТОВ «МІЛОУС» в наявності не було.

В той же день, 04.01.2018 року керівник ТОВ «МІЛОУС» приїхала до офісу ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» за тією ж адресою та знов привезла товар ручною поклажею.

Представниця ТОВ «МІЛОУС» та генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» спільно занесли товар у складське приміщення офісу, в якому генеральним директором ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» було відібрано необхідну кількість та номенклатуру товару, після чого було досягнуто згоди про його ціну та про оформлення первинних документів.

04.01.2018 року сторонами було укладено договір №04/01/18 та підписано видаткову накладну №96 від 04.01.2018 року.

Одразу ж після досягнення згоди сторонами знов було оформлено видаткову накладну №155 від 22.12.2017 року.

25.12.2017 року до генерального директора ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» знов зателефонувала директор ТОВ «МІЛОУС» та запропонувала придбати дрібні запасні частини для щвейних машин, про необхідність закупівлі яких під час попередньої зустрічі їй повідомляв генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» та яких в той час у ТОВ «МІЛОУС» в наявності не було.

26.12.2017 року керівник ТОВ «МІЛОУС» приїхала до офісу ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» за тією ж адресою та знов привезла товар ручною поклажею.

Представниця ТОВ «МІЛОУС» та генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» спільно занесли товар у складське приміщення офісу, в якому генеральним директором ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» було відібрано необхідну кількість та номенклатуру товару, після чого було досягнуто згоди про його ціну та про оформлення первинних документів.

25.12.2017 року договір №25/12/17 було укладено з датою укладання 25.12.2017 року, а видаткова накладна №367 виписана в день передачі товару - 26.12.2017 року.

04.01.2018 року до генерального директора ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» знов зателефонувала директор ТОВ «МІЛОУС» та повідомила про те, що вона може прямо в цей день привезти для продажу дрібні запасні частини для щвейних машин, про необхідність закупівлі яких під час попередніх зустрічей їй повідомляв генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» та яких в той час у ТОВ «МІЛОУС» в наявності не було.

В той же день, 04.01.2018 року керівник ТОВ «МІЛОУС» приїхала до офісу ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» за тією ж адресою та знов привезла товар ручною поклажею.

Представниця ТОВ «МІЛОУС» та генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» спільно занесли товар у складське приміщення офісу, в якому генеральним директором ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» було відібрано необхідну кількість та номенклатуру товару, після чого було досягнуто згоди про його ціну та про оформлення первинних документів.

04.01.2018 року сторонами було укладено договір №04/01/18 та підписано видаткову накладну №96 від 04.01.2018 року.

2. ТОВ «Томлін»

03 жовтня 2016 року під час моніторингу різних сайтів на яких пропонуються для продажу запасні частини до швейних машин, генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» знайшов оголошення з пропозицією продажу запасних частин та комплектуючих в асортименті, необхідному товариству.

За підсумками телефонних переговорів виявилося, що товар пропонується для придбання ТОВ «ТОЛМІН». В ході переговорів сторони домовились про те, що генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» приїде на склад, розташований на шпалерному ринку по Кільцевій дорозі в місті Києві, проведе відбір необхідної йому номенклатури та візуальну перевірку якості товару. Ціни на товари сторони погодили при телефонному спілкуванні.

При цьому, представник ТОВ «ТОЛМІН» повідомив про те, що товар необхідно буде забирати з павільйону, який ТОВ «ТОЛМІН» не належить та в якому зберігаються товари різних суб`єктів господарювання, тому при отриманні товару необхідно буде передати особі, яка розподіляє (передає) товар надруковані договір та накладну з переліком обраних покупцем товарів, після чого забрати підписані документи та товар.

10.10.2016 року генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» приїхав на шпалерний ринок, зустрівся з особою, на яку вказав керівник ТОВ «ТОЛМІН» як на комірника та провів вибірку товару.

Після проведення вибірки товару комірник повідомив генеральному директору ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» реквізити ТОВ «ТОЛМІН» для складення договору та видаткових накладних на товар, показав ксерокопію паспорта та ідентифікаційного номеру керівникаTOB «ТОЛМІН» та повідомив про те, що наприкінці дня можна буде забрати товар або його частину та передати підписані документи (договори, видаткові накладні).

Генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» повернувся в офіс та за даними єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, розміщених на Web-порталі Міністерства юстиції України у загальному доступі, перевірив дані про державну реєстрацію ТОВ «ТОЛМІН», прізвище, ім`я та по-батькові керівника товариства та дані про те, що контрагент здійснює діяльність за КВЕД 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

Після цього, генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» склав договір та видаткову накладну на першу партію товару, підписав їх, повернувся на склад та передав комірнику підписані документи, отримавши першу партію товару. Через деякий час в той же день комірник повернув підписаний керівником ТОВ «ТОЛМІН» один екземпляр договору №102016 від 03.10.2016 року та підписану видаткову накладну №9 від 10.10.2016 року.

Отриманий товар генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» на належному йому автомобілі WOLKSWAGEN CADDY, реєстраційний номер НОМЕР_1 (копія технічного паспорта додається), перевіз на склад ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» за адресою: місто Київ, вулиця Ізюмська, 5, який в 2016 році орендувався товариством за договором №1 261 від 23.03.2016 року (копія договору оренди, яктів надання послуг та доказів оплати орендної плати додаються).

Оскільки телефонна домовленість про укладення договору була досягнута 03.10.2016 року, договір було укладено з датою укладання 03.10.2016 року, а видаткова накладна №9 виписана в день передачі товару - 10.10.2016 року.

Оскільки асортимент, кількість та ціна товару були погоджені раніше, 17.10.2016 року генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» склав видаткову накладну №13 від 17.10.2016 року та знов приїхав за товаром на шпалерний ринок, зустрівся з особою, на яку вказав керівник ТОВ «ТОЛМІН» як на комірника, передав вказаній особі два екземпляри видаткової накладної, а через деякий час в той же день отримав товар та другий екземпляр накладної.

Отриманий товар генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» на належному йому автомобілі WOLKSWAGEN CADDY, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перевіз на склад ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» за адресою: місто Київ, вулиця Ізюмська, 5.

27.10.2016 року генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» склав видаткову накладну №83 від 27.10.2016 року та знов приїхав за товаром на шпалерний ринок, зустрівся з особою, на яку вказав керівник ТОВ «ТОЛМІН» як на комірника, передав вказаній особі два екземпляри видаткової накладної, а через деякий час в той же день отримав товар та другий екземпляр накладної.

Отриманий товар генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» на належному йому автомобілі WOLKSWAGEN CADDY, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перевіз на склад ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» за адресою: місто Київ, вулиця Ізюмська, 5.

3. ТОВ «Армагон Констракшн».

18 липня 2016 року під час моніторингу різних сайтів, на яких пропонуються для продажу запасні частини до швейних машин, генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» знайшов оголошення з пропозицією продажу запасних частин та комплектуючих в асортименті, необхідному товариству.

За підсумками телефонних переговорів виявилося, що товар пропонується для придбання ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН». В ході переговорів сторони домовились про те, що директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» приїде на перехрестя проспекту Перемоги та вулиці Полковника Шутова в Києві, де неподалік зі слів представника ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН» знаходиться склад, на якому зберігаються запасні частини.

В обумовленому місці генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» зустрів представника ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН» з кількома сумками.

Генеральний директор TOB «ІНСТИТУТ ІМТ» на належному йому автомобілі WOLKSWAGEN CADDY, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перевіз на склад ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» за адресою: місто Київ, вулиця Ізюмська, 5, який в 2016 році орендувався за договором №1261 від 23.03.2016 року (копія договору оренди, яктів надання послуг та доказів оплати орендної плати додаються), представника ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН» та товар.

Представник ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН» та генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» спільно занесли товар у складське приміщення офісу, в якому генеральним директором ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» було відібрано необхідну кількість та номенклатуру товару, після чого було досягнуто згоди про його ціну та про оформлення первинних документів.

Після цього генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» за даними єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, розміщених на Web-порталі Міністерства юстиції України у загальному доступі, перевірив дані про державну реєстрацію ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН», прізвище, ім`я та по- батькові керівника товариства.

Сторонами одразу було підготовано та підписано договір поставки №07/2016 від 18.07.2016 року та видаткову накладну №81 від 18.07.2016 року.

Представник позивача стверджує, що перевірка контрагентів шляхом вивчення податкової інформації, розміщеної у відкритій частині Електронного кабінету платника керівником позивача не здійснювалася в зв`язку з тим, що Порядок функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 року №637, набув чинності 01.09.2017 року, але станом на період початку співпраці із ТОВ «МІЛОУС» відкрита частина Електронного кабінету належним чином не функціонувала. Про вказане свідчить і інформація, зазначена у пункті 2 Наказу Міністерства фінансів України від 14.07.2017 року №637 «Про затвердження порядку функціонування Електронного кабінету», а саме - « 2. Державній фіскальній службі України до 01 січня 2018 року забезпечити створення інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» на базі існуючого електронного сервісу «Електронний кабінет платника», що функціонує у дослідній експлуатації».

Відкрита частина Електронного кабінету станом на період взаємовідносин ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» із ТОВ «ТОЛМІН» та ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН» не функціонувала взагалі, оскільки Порядок функціонування Електронного кабінету, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 року №637, набув чинності 01.09.2017 року, тобто набагато пізніше налагодження співпраці з вказаними товариствами.

Таким чином, за твердженням позивача, перевірка достовірності відомостей, внесених до первинних документів контрагентами ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ»: ТОВ «МІЛОУС», ТОВ «ТОЛМІН» та ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН» здійснювалася генеральним директором ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» шляхом:

1. Перевірки даних єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, розміщених на Web-порталі Міністерства юстиції України у загальному доступі, про державну реєстрацію контрагентів, прізвище, ім`я та по-батькові керівників товариств та даних про те, що контрагент здійснює діяльність за КВЕД 46.64 оптова торгівля машинами та устаткованням для текстильного, швейного та трикотажного виробництва або 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

2. Перевірки документів, які посвідчують особу керівників контрагентів з подальшим виписуванням на чернетку прізвища, ім`я та по-батькові таких осіб, їх реєстраційних номерів облікових карток платника податків.

Судом першої інстанції щодо господарських операцій з ТОВ «МІЛОУС», встановлено наступне.

Як свідчить акт перевірки (т.1 а.с.115-116), позивачем до перевірки надано видаткові накладні на загальну суму 469112,40 грн. До перевірки не надано підтверджуючих первинних документів щодо постачання товару (ТТН, специфікація, тощо), які могли б підтвердити факт постачання товару від контрагента-постачальника ТОВ «МІЛОУС». Під час проведення перевірки проаналізовано наявну в ГУ ДФС у м. Києві податкову інформацію по ТОВ «МІЛОУС», отриману з ІС «Податковий блок» та інших публічних джерел інформації та встановлено, що підприємством подано до ДПІ, де перебуває на обліку, останню звітність за січень 2018 року; інформація про працюючих відсутня; згідно Єдиного реєстру податкових накладних, за період діяльності, ТОВ «МІЛОУС» здійснювало придбання продуктів харчування, автозапчастини, тощо.

Також відповідач вказує на те, що згідно інформації з Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що це підприємство являється фігурантом у кримінальному провадженні №32018100060000023 від 23.10.2017 року, за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України.

На підставі наданих позивачем документів судом першої інстанції було встановлено, що 15.12.2017 року ТОВ «Інститут ІМТ» (Покупець) уклало з ТОВ «МІЛОУС» (Продавець) договір поставки №15/12/17 (т.2 а.с.183-184), за умовами якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах дійсного договору промислове швейне, прасувальне обладнання та запчастини до нього (п.1.1 Договору №15/12/17). Оплата товару здійснюється протягом 90 днів після отримання. Продавець зобов`язується поставити товар вчасно (п.2.2 Договору №15/12/17). Поставка товару здійснюється зі складу покупця за адресою м. Київ, вул. Ізюмська, 5, офіс 1, продавцем протягом 45 календарних днів з дня підписання договору (п.3.1 Договору №15/12/17). Згідно п.3.2 Договору №15/12/17 доставку товару здійснює продавець власним транспортом, причому вартість доставки включається до вартості проданих і доставлених товарів і окремо в документах на поставку товару не виділяється.

Аналогічні за змістом договори укладені позивачем з ТОВ «МІЛОУС» №25/12/17 від 25.12.2017 року (т.2 а.с.185-186), №04/01/18 від 04.01.2018 року (т.2 а.с.187-188).

04.01.2018 року між ТОВ «МІЛОУС» (Перший кредитор) та ТОВ «СПЕКТР-ПРО» (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №0401 (т.2 а.с.189-190), за умовами якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе права та зобов`язання Первісного кредитора і стає Кредитором за договором №15/12/17 від 15.12.2017 року між Боржником (ТОВ «Інситут ІМТ») і Первісним кредитором (п.1.1 Договору №0401).

За даною угодою Боржник зобов`язується здійснити наступні зобов`язання перед Новим кредитором (замість Первісному кредитору): сплачує первісному кредитору 96952,18 грн, згідно видаткової накладної за №154 від 18.12.2017 року, шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Первісного кредитора (п.2.1 Договору №0401).

Також, 05.01.2018 року між ТОВ «МІЛОУС» (Перший кредитор) та ТОВ «СПЕКТР-ПРО» (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №0501 (т.2 а.с.191-192), за умовами якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе права та зобов`язання Первісного кредитора і стає Кредитором за договором №15/12/17 від 15.12.2017 року між Боржником (ТОВ «Інситут ІМТ») і Первісним кредитором (п.1.1 Договору №0501).

За даною угодою Боржник зобов`язується здійснити наступні зобов`язання перед Новим кредитором (замість Первісному кредитору): сплачує первісному кредитору 289697,45 грн, згідно видаткової накладної за №155 від 22.12.2017 року, шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Первісного кредитора (п.2.1 Договору №0501).

09.01.2018 року між ТОВ «МІЛОУС» (Перший кредитор) та ТОВ «САПОРО» (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №0901 (т.2 а.с.193-194), за умовами якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе права та зобов`язання Первісного кредитора і стає Кредитором за договором №25/12/17 від 25.12.2017 року між Боржником (ТОВ «Інситут ІМТ») і Первісним кредитором (п.1.1 Договору №0901).

За даною угодою Боржник зобов`язується здійснити наступні зобов`язання перед Новим кредитором (замість Первісному кредитору): сплачує первісному кредитору 31077,31 грн, згідно видаткової накладної за №367 від 26.12.2017 року, шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Первісного кредитора (п.2.1 Договору №0901).

Також, 17.01.2018 року між ТОВ «МІЛОУС» (Перший кредитор) та ТОВ «САПОРО» (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №1701 (т.2 а.с.195-196), за умовами якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе права та зобов`язання Первісного кредитора і стає Кредитором за договором №04/01/18 від 17.01.2018 року між Боржником (ТОВ «Інситут ІМТ») і Первісним кредитором (п.1.1 Договору №1701).

За даною угодою Боржник зобов`язується здійснити наступні зобов`язання перед Новим кредитором (замість Первісному кредитору): сплачує первісному кредитору 51385,42 грн, згідно видаткової накладної за №97 від 04.01.2018 року, шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Первісного кредитора (п.2.1 Договору №1701).

Отриманий на виконання умов договорів поставки товар оприбуткований позивачем за видатковими накладними (т.2 а.с.197-201) на загальну суму 469112,36 грн: №154 від 18.12.2017 року на загальну суму 96952,18 грн (з них ПДВ - 16158,70 грн); №155 від 22.12.2017 року на суму 289697,45 грн (з них ПДВ - 48282,91 грн), №367 від 26.12.2017 року на суму 31077,31 грн (з них ПДВ - 5179,55 грн), №96 від 04.01.2018 року на суму 51385,42 грн (з них ПДВ - 8564,24 грн).

На цю ж суму 469112,36 грн здійснено оплату за поставлений товар платіжними дорученнями (т.2 а.с.202-205): №1486 від 09.01.2018 року, №1487 від 09.01.2018 року, №1497 від 15.01.2018 року, №1519 від 23.01.2018 року.

На підтвердження відображення спірних господарських операцій з ТОВ «МІЛОУС» позивачем надано відповідний витяг з оборотно-сальдової відомість по рахунку 631 за січень 2016 року - вересень 2019 року (т.2 а.с.206).

Щодо господарських операцій з ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН».

Згідно наведених в акті перевірки висновків (т.1 а.с.122-123), що ґрунтуються на підставі аналізу наданих платником податків видаткових і податкових накладних і даних бухгалтерського обліку, а також отриманої з ІС «Податковий блок» податкової інформації, контрагентом позивача подано до ДПІ, де перебуває на обліку останню звітність за червень 2016 року; інформація щодо працівників відсутня; згідно даних ЄРПН, за період діяльності ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН» здійснювало придбання будівельних матеріалів, засобів гігієни тощо та реалізовувало: будівельні послуги, послуги ремонту, послуги з надання в оренду ОЗ тощо. Згідно інформації з «Єдиного реєстру судових рішень» дане підприємство являється фігурантом у кримінальному провадженні №32018100020000002 від 17.01.2018 року за ч. 2 ст.205 КК України.

Відповідач вказує на те, що до перевірки не надано підтверджуючих первинних документів щодо постачання товару (ТТН, специфікація, тощо), які могли б підтвердити факт постачання товару від контрагента - постачальника ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН».

Відповідно до вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 25.04.2018 року у справі №761/7436/18 встановлено, що гр. ОСОБА_2 не має відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства.

Крім того, за результатами аналізу інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень та Реєстрі облікових карток суб`єктів фіктивного підприємництва, встановлено, що по ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН» наявна облікова картка суб`єкта фіктивного підприємництва.

На підставі наданих позивачем документів судом першої інстанції було встановлено, що 18.07.2016 року ТОВ «Інститут ІМТ» (Покупець) уклало з ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН» (Продавець) договір поставки №07/2016 (т.3 а.с.15-16), за умовами якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах дійсного договору промислове швейне, прасувальне обладнання та запчастини до нього (п.1.1 Договору №07/2016). Оплата за отримання товару покупцем здійснюється на умові 100 % передплати (п.2.2 Договору №07/2016). Поставка товару здійснюється зі складу в Києві, протягом 45 календарних днів після оплати (п.3.1 Договору №07/2016).

Отриманий на виконання умов цього договору товар оприбуткований позивачем за видатковою накладною №РН-000079 від 16.12.2016 року (т.3 а.с.17) на загальну суму 37634,10 грн (з них ПДВ - 6272,35 грн), а оплата за поставлений товар здійснена платіжними дорученнями: №286 (т.3 а.с.18) на суму 8000,00 грн; №293 від 19634,10 грн (т.3 а.с.19). Також позивачем надано виписку по рахунку ПАТ «ПриватБанк» (т.3 а.с.20).

На підтвердження відображення спірних господарських операцій позивачем надано відповідний витяг з оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за січень 2016 року - вересень 2019 року (т.3 а.с.21).

Щодо господарських операцій з ТОВ «ТОЛМІН».

В акті перевірки (т.1 а.с.120-121), як і у попередніх епізодах, зазначається про ненадання до перевірки підтверджуючих первинних документів щодо постачання товару (ТТН, специфікація, тощо), які могли б підтвердити факт постачання товару від контрагента-постачальника ТОВ «ТОЛМІН». Також контролюючим органом встановлено, що підприємством подано звітність лише за вересень 2016 року; до ДПІ за місцем обліку ТОВ «ТОЛМІН» подано звіт про суми нарахованої заробітної плати за вересень 2016 року, в якому зазначено середню кількість працюючих - 1 особа; згідно Єдиного реєстру податкових накладних, за період діяльності, ТОВ «ТОЛМІН» здійснювало придбання м`яса та ріпаку та реалізацію транспортно експедиційних послуг, автозапчастин, послуг з бухгалтерського супроводження тощо.

Також відповідач вказує на те, що згідно інформації з Єдиного реєстру судових рішень це підприємство являється фігурантом у кримінальному провадженні №32017170000000012 від 27.02.2017 року, за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

Крім того, за результатами аналізу інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень та Реєстрі облікових карток суб`єктів фіктивного підприємництва встановлено, що по ТОВ «ТОЛМІН» наявна облікова картка суб`єкта фіктивного підприємства, зокрема зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.

Однак, на підставі наданих позивачем первинних документів судом встановлено, що 03.10.2016 року між ТОВ «ТОЛМІН» (Продавець) і ТОВ «Інститут ІМТ» (Покупець) укладено договір поставки за №102016 (т.2 а.с.249-250), за умовами якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах дійсного договору промислове швейне, прасувальне обладнання та запчастини до нього, далі Товар (п.1.1 Договору №102016). Асортимент, кількість та вартість товару, належного поставці по дійсному договору, вказується в рахунках на оплату та видаткових накладних на Товар, які являються невід`ємною частиною дійсного договору (п.1.2 Договору №102016).

Пунктами 2.1, 2.2 Договору №102016 передбачено, що оплата та отримання товару здійснюється на умові 100% передплати або за домовленістю сторін. Продавець зобов`язується поставити товар вчасно. Оплата Договору здійснюється Покупцем в гривнях шляхом безготівкового банківського перерахування на рахунок Продавця.

Згідно пункту 3.1 Договору №102016 поставка товару здійснюється зі складу в Києві протягом 45 календарних днів після оплати товару або з відстрочкою платежу за домовленістю сторін.

Однак, 10.10.2016 року між ТОВ «ТОЛМІН» (Первісний кредитор) та ТОВ «СЕЛМ ЛТД» (Новий кредитор) і ТОВ «Інститут ІМТ» (Боржник) укладено договір про відступлення права вимоги №102016 (т.3 а.с.1), за умовами якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе права та зобов`язання Первісного кредитора і стає Кредитором за №102016 від 03.10.2016 року між Боржником і Первісним кредитором на підставі ст.512-1 Цивільного кодексу України (п.1.1 Договору №102016).

За даною угодою Боржник зобов`язується здійснити наступні зобов`язання перед Новим кредитором (замість Первісному кредитору) оплатити поставлений товар за видатковими накладними №РН-00009 від 10.10.2016 року протягом 7 днів з моменту підписання цієї угоди (п.1.2 Договору №102016).

Оприбуткування товару здійснено позивачем на підставі видаткових накладних на загальну суму 82987,46 грн (т.3 а.с.2-4): №РН-00009 від 10.10.2016 року, №РН-000013 від 17.10.2016 року, №РН-000083 від 27.10.2016 року. На цю ж суму ТОВ «Інститут ІМТ» оформлені платіжні доручення (т.3 а.с.5-7): №500 від 28.10.2016 року, №515 від 01.11.2016 року, №486 від 19.10.2016 року, №488 від 21.10.2016 року.

Позивачем наданий також і витяг з оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за січень 2016 року - вересень 2019 року (т.3 а.с.8).

Відносно посилань в акті перевірки на кримінальне провадження за №32017170000000012 від 27.02.2017 року, в якому, за твердженням перевіряючих інспекторів, фігурує ТОВ «ТОЛМІН», апеляційний суд, як і в попередньому епізоді, констатує, що згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень встановив, що ТОВ «ТОЛМІН» наводиться у судових рішеннях (ухвали Київського районного суду міста Полтави і Апеляційного суду міста Полтави) серед тих підприємств «які не мають відношення до учасників «конвертаційного центру» та використовувались у незаконній діяльності останнього», що було встановлено в ході досудового слідства по цьому кримінальному провадженню. Доказів наявності вироку відносно посадових осіб ТОВ «ТОЛМІН» з оцінкою господарської діяльності цього Товариства, зокрема і взаємовідносини з ТОВ «Інститут ІМТ», відповідач в ході розгляду справи також не надав.

Щодо наявності ділової мети у розглядуваних операціях, позивачем було зазначено наступне.

Отримання позивачем економічного ефекту від операцій з придбання товару у ТОВ «МІЛОУС», ТОВ «ТОЛМІН» та ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН» підтверджується тим, що придбаний позивачем товар у ТОВ «МІЛОУС», ТОВ «ТОЛМІН» та ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН» було в подальшому реалізовано, на підтвердження чого позивач подав до суду апеляційної інстанції додаткові докази.

Щодо наявних вироків Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 11.12.2018 року по справі №199/5541/18, Дніпровського районного суду міста Києва від 29.11.2017 року по справі №755/11092/17 та Шевченківського районного суду міста Києва від 25.04.2018 року по №761/7436/18, якими визнано винними посадових осіб ТОВ «Мілоус», ТОВ «Толмін» та ТОВ «Армагон Констракшн» у здійсненні фіктивної підприємницької діяльності слід вказати, що вони мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.

Сам факт наявності порушеного кримінальних проваджень не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого необхідно перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій з урахуванням обставин, встановлених в рамках відповідного кримінального провадження.

В Єдиному реєстру судових рішень наявні вироки Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 11.12.2018 року по справі №199/5541/18, Дніпровського районного суду міста Києва від 29.11.2017 року по справі №755/11092/17; Шевченківського районного суду міста Києва від 25.04.2018 року по №761/7436/18, стосовно фіктивності господарських операцій ТОВ «МІЛОУС», ТОВ «ТОЛМІН» та ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН».

Так, вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 11.12.2018 року по справі №199/5541/18 (провадження №1-кп/199/440/18, http://reyestr.court.gov.ua/Review/78464650), ОСОБА_3 визнано винуватою у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу.

Згідно мотивувальної частини вироку ОСОБА_3 на початку липня 2017 року, знаходячись поблизу торгово-розважального центру, розташованого за адресою: пр-т. Слобожанський, 31-д в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпра, познайомилась із невстановленою особою та погодилась на пропозицію останнього за грошову винагороду стати засновником та директором або тільки директором декількох суб`єктів підприємницької діяльності, не маючи на меті фактичного наміру займатися діяльністю підприємств, пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, усвідомлюючи при цьому, що підприємства створюються з метою прикриття незаконної діяльності і допускаючи, що в результаті діяльності цих фіктивних підприємств може бути заподіяна шкода державним або іншим інтересам. Зокрема, як зазначається у вироку, ОСОБА_3 була керівником та головним бухгалтером ряду СПД, в тому числі і ТОВ «МІЛОУС» (код ЄДРПОУ 41448671).

Крім того, згідно досягнутої з невстановленою особою домовленості, за раніше наданим ОСОБА_3 паспортом громадянина України, а також карткою фізичної особи - платника податків з ідентифікаційним номером, та засвідчивши свою особу, підписала установчі документи суб`єктів господарювання: (…), ТОВ «Мілоус» (код ЄДРПОУ 41448671), (…), на підставі яких було створено склад учасників юридичних осіб та проведена їх державна реєстрація або перереєстрація та повернула зазначені офіційні документи вказаній особі, яка в подальшому, використовувала реквізити зазначених підприємств з метою прикриття незаконної діяльності у вигляді створення умов для ухилення від сплати податків підприємствам реального сектору економіки.

Вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 29.11.2017 року по справі №755/11092/17(провадження №1кп/755/891/17, http://reyestr.court.gov.ua/Review/70609444) затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 19.07.2017 року між прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Філімоновим О.В. та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №32017110200000039; ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день постановлення вироку становить 8 500 /вісім тисяч п`ятсот/ гривень.

За змістом цього вироку ОСОБА_4 , в серпні 2016 року, перебуваючи в м. Києві, з метою отримання грошової винагороди, погодився на пропозицію невстановленої досудовим розслідуванням особи перереєструвати на своє ім`я юридичну особу ТОВ «Толмін» (код ЄДРПОУ 40018317) податкова адреса: 08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софїївська-Борщагівка, провулок Шкільний, 2-А, усвідомлюючи при цьому, що керівництво даним товариством фактично здійснювати не буде. У подальшому, з метою реалізації умислу, направленого на сприяння невстановленим особам у придбанні суб`єкту господарської діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, ОСОБА_4 надав невстановленій особі копію свого паспорта громадянина України (…) та копію картки фізичної особи - платника податків - (…), які були використані невстановленими досудовим розслідуванням особами для підготовки статутних і реєстраційних документів щодо перереєстрації ТОВ «Толмін» з метою прикриття незаконної діяльності.

19 липня 2017 року між прокурором ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 , у присутності його захисника, укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_4 визнав свою винуватість за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України.

Шевченківським районним судом міста Києва від 25.04.2018 року у справі №761/7436/18(провадження№1кп/761/1312/2018,http://reyestr.court.gov.ua/Review/73693307) постановлено вирок відносно ОСОБА_2 , яким затверджено угоду про визнання винуватості від 25.04.2018 року, що укладена у кримінальному провадженні за №32018100020000002 від 17.01.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.205; ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч. 2 ст.205; ч.2 ст.205-1 КК України, між прокурором Київської місцевої прокуратури №2 Піяком К.Л. та обвинуваченим ОСОБА_2 , у присутності захисника Удовиченка Д.Г.; визнано ОСОБА_2 винуватим у вчиненні наведених кримінальних правопорушень та призначено йому узгоджене сторонами покарання.

За змістом цього вироку ОСОБА_2 звинувачувався в тому, що зареєструвавши ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШИН», він відповідно до раніше досягнутих домовленостей з невстановленою особою, що полягали у вчиненні пособницьких дій, спрямованих на придбання суб`єкта підприємницької діяльності - ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШИН», фактично не здійснював підприємницьку діяльність від імені Товариства.

У мотивувальній частині вироку зазначається, що дослідивши угоду про визнання винуватості, вислухавши доводи сторін, суд вважає, що укладена між прокурором та обвинуваченим у присутності захисника угода відповідає вимогам КПК України, суд вважає доведеним, що ОСОБА_2 вніс в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдиві відомості, за попередньою змовою групою осіб; вчинив пособництво фіктивного підприємництва, тобто придбання суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України; вніс в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдиві відомості, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документи, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.205-1 КК України; вчинив пособництво фіктивного підприємництва, тобто придбання суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.205 КК України та також кваліфікує дії обвинуваченого за ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.205; ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.205; ч.2 ст.205-1 КК України. При цьому умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст.65 КК України.

Разом з цим, судом апеляційної інстанції встановлено, що в ході розгляду справ за кримінальними провадженнями Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 11.12.2018 року по справі №199/5541/18, Дніпровського районного суду міста Києва від 29.11.2017 року по справі №755/11092/17 та Шевченківського районного суду міста Києва від 25.04.2018 року по №761/7436/18 судами не досліджувались господарські відносини ТОВ «Інститут ІМП» з ТОВ «МІЛОУС», ТОВ «ТОЛМІН» та ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН».

На думку колегії суддів, позивач в повній мірі довів спосіб налагодження господарських зв`язків, подав первинні документи, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, наявність ділової мети в розглядуваних операціях, реалізацію придбаного товару, зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності. Таким чином, позивач підтвердив свою добросовісність, у зв`язку з тим, що його контрагенти мають дефекти правового статусу.

Таким чином, обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання у контрагента товарів, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість до податкового кредиту, відповідачем не спростовано.

Жодного спростування інформації, викладеної судом в оскаржуваному рішенні, податковим органом в апеляційній скарзі не наведено, як і не обґрунтовано його незгоду із таким висновком, будь-яких інших доводів, відмінних від наведених в суді першої інстанції, відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено, порушення суд норм права не доведено.

Враховуючи зазначене, та оскільки судом не було встановлено ознак фіктивності укладених між позивачем та його контрагентами правочинів, необґрунтованими є висновки, викладені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем податкового законодавства.

Дана правова позиція сформована в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2022 року № 160/3364/19, де зазначено: «…90. Відповідно до частин шостої, сьомої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

91. Отже, вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 КК України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею КК України у зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.».

Відтак, з огляду на все вищезазначене, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, ретельно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №00005521402 від 19.04.2019 року та №00005541402 від 19.04.2019 року.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Сорочко Є.О.

Чаку Є.В.

Повний текст виготовлено: 21 травня 2024 року.