Постанова

від 21.05.2024 по справі 320/7082/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/7082/22 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:

Горобцова Я.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Єгорової Н.М.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Манад" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 12.08.2022 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Манад» заборгованість з податку на додану вартість в сумі 3 100 000 гривень;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС України у Київській області щодо не проведення камеральної перевірки даних декларації з ПДВ за лютий 2022 року №9264263422 щодо бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 3 100 000 гривень;

- визнати протиправною бездіяльність ДПС України в частині не подання до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість відомостей про автоматичне узгодження суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 3 100 000 гривень відповідно до підпункту в) пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України;

- визнати дії Головного управління ДПС у Київській області щодо камеральної перевірки даних декларації з ПДВ за лютий 2022 року №9064263422 з 21.07.2022 протиправними та зобов`язати утриматись від її здійснення з огляду на сплив строків здійснення камеральної перевірки та узгодження суми бюджетного відшкодування ПДВ відповідно до положень підпункту в) пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.08.2022 відкрито провадження в адміністративній справі.

Надалі, 17.01.2023 від представника позивача надійшла заява про відмову від позову, закриття провадження у справі та повернення судового збору. Згідно з даною заявою, представник позивача просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 прийнято відмову від позову ТОВ "Манад", закрито провадження в адміністративній справі та стягнуто з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь ТОВ "МАНАД" понесені витрати на сплату судового збір у розмірі 32 253 грн.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення в частині стягнення судового збору та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви у цій частині, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для стягнення судового збору відсутні.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно пункту 3 частини першої статті 238 КАС суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

За змістом частини другої статті 238 КАС про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до частини першої статті 140 КАС у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Згідно частини першої статті 142 КАС у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як вбачається із матеріалів справи, документальна позапланова виїзна перевірка спірної суми бюджетного відшкодування проведена у період з 18.10.2022 по 24.10.2022 про що Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області складено акт від 28.10.2022 № 11040/10-36-07-03-14/32670436.

Інформація про узгодження суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 3 100 000 грн була включена до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість відомостей, про що свідчить лист Державної казначейської служби України від 07.12.2022 № 11-11-11/17564.

Державною казначейською службою України 06.01.2023 на банківський рахунок позивача сплачено суму ПДВ в розмірі 3 100 000 гривень, що підтверджується банківською випискою.

Таким чином, відповідачем були вжиті дії, які призвели до виконання вимог позивача, які були заявлені у даному спорі, а саме отримання позивачем спірних сум бюджетного відшкодування ПДВ.

З огляду на це, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що після подання позивачем позову, Головне управління ДПС у Київській області фактично задовільнило (добровільно виконало) позовні вимоги позивача.

В апеляційній скарзі відповідач стверджує, що позовна заява є передчасною, а отримання позивачем спірних сум бюджетного відшкодування мало місце внаслідок своєчасних та послідовних дій контролюючого органу у відповідності до вимог чинного законодавства.

Зокрема, скаржник наголошує на тому, що граничний строк проведення перевірки спірних сум припадав на 20.09.2022, а тому станом на час подачі 12.08.2022 позову ним не було допущено протиправної бездіяльності.

Проте, колегія суддів приймає до уваги надані позивачем відомості Реєстру заяв про те, що граничним терміном проведення спірної камеральної перевірки є 07.07.2022 (абз. 10 пункту 4 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26). Окрім того, перевірку спірної суми бюджетного відшкодування, як зазначалося, проведено відповідачем пізніше 20.09.2022, а саме у період з 18.10.2022 по 24.10.2022.

Таким чином, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що отримання позивачем спірної суми бюджетного відшкодування є наслідком виключно своєчасних та послідовних дій контролюючого органу, на які не вплинув факт подання позову.

Щодо посилання в апеляційній скарзі на те, що судові витрати мали бути розподілені пропорційно між Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області та Державною податковою службою України, колегія суддів - зазначає, що спір у даній справі виник саме у зв`язку із бездіяльністю Головного управління Державної податкової служби у Київській області. Задоволення вимог позивача щодо отримання спірного відшкодування стало можливим саме у зв`язку із вчиненням відповідних дій Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області. У зв`язку із цим, в силу вимог статті 140 КАС саме із Головного управління Державної податкової служби у Київській області, яке фактично і задовольнило позов, підлягають стягненню всі витрати позивача. Також суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що Головне управління Державної податкової служби у Київській області є структурним підрозділом Державної податкової служби України. Тобто у спірних правовідносинах вказані суб`єкти фактично утворюють один орган.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність стягнення з Головного управління Державної податкової служби у Київській області сплаченого позивачем судового збору.

Щодо поновлення скаржнику строку апеляційного оскарження, на що звертає увагу позивач у поданій до суду заяві, то колегія суддів додатково зазначає таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 295 КАС апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Отже, оскаржуючи ухвалу суду першої інстанції, скаржник має право на поновлення строку апеляційного оскарження у разі подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня отримання такої ухвали.

Згідно даних КП «ДСС» у картці даної справи Київського окружного адміністративного суду внесені невірні дані ідентифікаційного номера Головного управління Державної податкової служби у Київській області внаслідок чого оскаржувана ухвала 28.02.2023 помилково доставлена в Електронний кабінет Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві перенаправило вказану ухвалу Головному управлінню Державної податкової служби у Київській області лише 29.03.2023.

Відтак, станом на час подання 17.03.2023 апеляційної скарги, оскаржувана ухвала не була вручена скаржнику у встановленому порядку.

З огляду на це, скаржник мав поважні причини пропуску строку апеляційного оскарження, а тому такі строки підлягали поновленню.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя Н.М. Єгорова

Повний текст постанови складений 22.05.2024.