Постанова

від 14.05.2024 по справі 916/4130/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/4130/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: Місюрко Г.А.

від Одеської міської ради: Голуб А.С.

від Дочірнього підприємства "ОДЕСЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ": Миронюк М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "ОДЕСЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ"

на рішення Господарського суду Одеської області від 12.02.2024 року, суддя в І інстанції Пінтеліна Т.Г., повний текст якого складено 21.02.2024, в м. Одесі

у справі №916/4130/23

за позовом: заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі: Одеської міської ради

до відповідача: Дочірнього підприємства "ОДЕСЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ"

про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, звільнення земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2023 року заступник керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства ОДЕСЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ, в якій просив суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Васильківської сільської ради Болградського району Одеської області Козлова Юрія Вікторовича від 18.02.2022 року №63556950, відповідно до якого зареєстровано право власності Дочірнього підприємства "ОДЕСЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ" на нежитлову будівлю та споруди (загальною площею 13 кв.м, нежитлова будівля "Ф" та навіси "Х", "Ц", "Ч", "Ш") за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, буд. 23/3-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2586152351100);

-зобов`язати Дочірнє підприємство "ОДЕСЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ" звільнити земельну ділянку за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, буд. 23/3-А, шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта за власний рахунок, а саме нежитлову будівлю та споруди (загальною площею 13 кв.м, нежитлова будівля "Ф" та навіси "Х", "Ц", "Ч", "Ш") за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, буд. 23/3-А.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що нежитлова будівля та споруди, за адресою : м. Одеса, вул. Проценка, буд. 23/3-А, є новоствореними об`єктами самочинного будівництва, які не підлягали поділу, як існуючи об`єкти, які перебували у власності відповідача, а тому державна реєстрація права власності на нежитлову будівлю та споруди за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, буд. 23/3-А, яка відбулась за рішенням державного реєстратора Васильківської сільської ради Болградського району Одеської області Козлова Юрія Вікторовича від 16.02.2022 з індексним номером 63556950 є незаконною та такою, що підлягає скасуванню як така, яка проведена без документів про прийняття даного об?єкта в експлуатацію, і, відповідно, Дочірньому підприємству "ОДЕСЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ" необхідну звільнити земельну ділянку за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, буд. 23/3-А, шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта за власний рахунок, а саме нежитлову будівлю та споруди (загальною площею 13 кв.м, нежитлова будівля "Ф" та навіси "Х", "Ц", "Ч", "Ш") за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, буд. 23/3-А.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.02.2024 у справі №916/4130/23 позов заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Дочірнього підприємства "ОДЕСЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ" задоволено повністю.

Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Васильківської сільської ради Болградського району Одеської області Козлова Юрія Вікторовича від 18.02.2022 року №63556950, відповідно до якого зареєстровано право власності Дочірнього підприємства "ОДЕСЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ" на нежитлову будівлю та споруди (загальною площею 13 кв.м, нежитлова будівля "Ф" та навіси "Х", "Ц", "Ч", "Ш") за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, буд. 23/3-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2586152351100).

Зобов`язано Дочірнє підприємство "ОДЕСЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ" звільнити земельну ділянку за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, буд. 23/3-А, шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта за власний рахунок, а саме нежитлову будівлю та споруди (загальною площею 13 кв.м, нежитлова будівля "Ф" та навіси "Х", "Ц", "Ч", "Ш") за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, буд. 23/3-А.

Стягнуто з Дочірнього підприємства "ОДЕСЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ" витрати на сплату судового збору на загальну суму 5368 грн на користь Одеської обласної прокуратури.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, земельні ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, 23/3 та 23/3-А, перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради, а державна реєстрація права власності на новостворену нежитлову будівлю та споруди (загального площею 13 кв.м, нежитлова будівля Ф, навіс Х, Ц, Ч, Ш) за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, буд. 23/3-А, була проведена без документів про прийняття даного об?єкта в експлуатацію, а подані документи щодо технічної інвентаризації та присвоєння відповідної адреси об?єкту не були достатніми для проведення державної реєстрації та підтвердження права власності на об?єкт нерухомості, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

12.03.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Дочірнього підприємства "ОДЕСЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ", в якій останнє просить рішення Господарського суду Одеської області від 12.02.2024 у справі №916/4130/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначив, що чотири навіси, які є некапітальними спорудами (без фундаменту) встановлені на місці виставкового павільйону літ. «Т2» та компресорної насосної літ. «Т». Отже, дії відповідача відповідають пункту 4 статі 34 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI та положення пункту 1 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. №406.

Вказує, що відповідач самовільно не займав земельну ділянку, оскільки з 2006 року у фактичному користуванні ДП «ОЕЗТО» знаходиться земельна ділянка в розмірі 661 квадратних метрів, що складає територію двору 308 квадратних метрів та площу під забудовою 353 квадратних метрів по технічного паспорту №55 неж-187-5792 від 12.05.2008 року. Станом на момент реєстрації 21.02.2022 споруди під літерою Ф - 13 кв. м. та навісів літери Х, Ц, Ч, Ш розміри фактичного користування земельної ділянки ДП «ОЕЗТО» не збільшувалися, а тому висновки суду І інстанції, що ДІ «ОЕЗТО» самовільно зайняв земельну ділянку за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, буд. 23/3-А не відповідають дійсності та відповідно положення з ст. 212 ЗК України не можуть бути застосовані.

Стверджує, що реєстрація права власності споруди під літерою Ф - 13 кв. м. та навісів літери Х, Ц, Ч, Ш проведена відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України, від 25.12.2015 №1127, «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Додатково зазначає, що суд послався на нечинний нормативний акт, зокрема на положення наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №55 від 18.06.2007 "Про затвердження Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна", об`єкти нерухомого майна, які підлягають технічній інвентаризації відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об?єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 №127, а також єдині майнові комплекси, що належать на праві власності; розташовані на одній земельній ділянці, можуть бути поділені на самостійні об`єкти нерухомого майна. Наказ втратив чинність (згідно з наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 12 жовтня 2023 року №939).

У відзиві на апеляційну скаргу прокурор просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін.

Зокрема, прокурор зазначив, що відповідно до матеріалів технічної інвентаризації, які були використані під час державної реєстрації речових прав, замовником якої був сам Відповідач, нежитлова будівля «Ф» має фундамент та не відноситься до некапітальних споруд.

Вказує, що події відбулися до втрати чинності зазначеного наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №55 від 18.06.2007, суд першої інстанції обґрунтовано та законно застосував положення чинного на той час нормативно правового акту.

Додатково у відзиві прокурор вказав, що згідно інформації Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради відсутня інформація про прийняття рішення щодо відведення зазначеної земельної ділянки у власність чи оренду, а сама земельна ділянка знаходиться у власності територіальної громади м. Одеси, речові права Підприємства на вказану земельну ділянку не зареєстровано, відповідно до висновку №094846/0122 від 20.01.2022 щодо технічної можливості поділу об?єкта нерухомого майна (виробник ТОВ «БТІ ПІВДЕНЬ»), замовником якого був сам Відповідач, до новоутворених об?єктів нерухомого майна, було віднесено і нежитлову будівля «Ф» (13 кв.м) та навіси «Х», «Ц», «Ч», «Ш», розташовані на земельній ділянці площею 506 кв.м і знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, 23/3-А, що повністю не відповідає доводам викладеним в апеляційній скарзі та вказує на факт самовільного зайняття земельної ділянки територіальної громади міста Одеси загальною площею 506 кв.м.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2024 відкрито апеляційне провадження за вказаними апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "ОДЕСЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ" на рішення Господарського суду Одеської області від 12.02.2024 у справі №916/4130/23 та призначено дану справу до розгляду на 14.05.2024 об 11:00.

В судовому засіданні 14.05.2024 представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги, представники прокуратури та Одеської міської ради просили залишити оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ №985188 від 16.10.2006 (видавник - виконавчий комітет Одеської міської ради), дочірньому підприємству ОДЕСЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ на праві приватної власності належало наступне майно: компресорна насосна Т, трансформаторна підстанція Т1, виставковий павільйон Т2, загальною площею 183,2 кв.м., склад ВТК У,У1, за адресою: місто Одеса, вул. Проценка, буд. 23/3, відображені у технічному паспорті від 15.06.2006 року.

Згідно висновку № 94846/0122 від 20.01.2022 щодо технічної можливості поділу об?єкта нерухомого майна (виробник ТОВ БТІ ПІВДЕНЬ), відповідно до якого у фактичному користуванні власника - дочірнього підприємства ОДЕСЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ за адресою: місто Одеса, вул. Проценка, буд. 23/3 вже перебувало: склад ОТК У,У1 (1 - склад 50,9 кв.м, 2 - підсобне 8,7 кв.м, загальною площею 59,6 кв. м), нежитлова будівля Ф (13,0 кв.м), трансформаторна підстанція Т1 (1 - трансформаторна 26,8 кв.м, 2 - трансформаторна 6,1 кв.м, загальною площею 32,9 кв. м), навіси Х, Ц, Ч, Ш.

Склад новоутворених об?єктів нерухомого майна, відповідно до вказаного висновку, склав:

- склад ОТК У (1-склад 50,9 кв.м, 2 - підсобне 8,7 кв.м, загальною площею 59,6 кв.м), розташований на земельній ділянці площею 83кв.м знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Проценка, 23/3;

- нежитлова будівля Ф (13 кв.м) та навіси Х, Ц, Ч, Ш, розташовані на земельній ділянці площею 506 кв.м і знаходяться за адресою: м.Одеса, вул. Проценка, 23/3-А;

- трансформаторна підстанція Т1 (1 - трансформаторна площею 26,8 кв.м, 2 - трансформаторна 6,1 кв. м, загальною площею 32,9 кв.м, розташована на земельній ділянці площею 48 кв.м і знаходиться за адреосю: м. Одеса, вул. Проценка, 23/3-Б.

04.02.2022 розпорядженням Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради №45р від 04.02.2022 Про присвоєння адреси об?єктам нерухомого майна, утвореним у результаті поділу нежилих будівель трансформаторної підстанції, компресорної та насосної, складу відділу технічного контролю, що розташовані за адресою: вул. Проценка, 23/3 у м. Одесі було присвоєно адресу об?єктам нерухомого майна, утвореним у результаті поділу, в тому числі нежитлові будівлі та споруди загальною площею 13,0 кв.м, що належать підприємству за адресою: Україна, Одеська область, місто Одеса, вул. Проценка, буд. 23/3-А.

09.02.2022 було виготовлено технічний паспорт (реєстраційний номер ТІ01:9722-9661-3134-4537, виробник ТОВ БТІ-КИЇВ) виробничого будинку за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, буд. 23/3-А та схему розташування будівель та споруд до нього, за вказаною адресою, відповідно до якого станом на 07.02.2022 наявні: нежитлова будівля Ф (загальна площа 13 кв.м., площа забудови 18 кв.м., кількість поверхів -1, кількість приміщень -1, висота-3,5 м, будівельний об`єм 63 м.куб.) та чотири навіси Х, Ц, Ч, Ш (площа основи кожного 30 кв.м., будівельний об`єм кожного 105 м.куб., висота кожного-3,5 м). Замовником технічної інвентаризації зазначено відповідача.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна, 18.02.2022 рішенням державного реєстратора Васильківської сільської ради Болградського району Одеської області Козлова Юрія Вікторовича (індексний номер 63556950) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) було зареєстровано право власності дочірнього підприємства ОДЕСЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ (далі - Підприємство, Відповідач) на нежитлову будівлю та споруди (загальною площею 13 кв. м, нежиглова будівля Ф, навіси Х, Ц, Ч, Ш) за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, буд. 23/3-А.

11.01.2022 року Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради повідомив окружну прокуратуру про відсутність права власності або користування у відповідача на вказану земельну ділянку , відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, речові права Дочірнього підприємства ОДЕСЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ на вказану земельну ділянку не зареєстровано.

Згідно інформації Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 25.11.2022 року та Реєстру будівельної діяльності, відсутня інформація щодо реєстрації документів, що дають право на виконання будівельних робіт та які засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об?єкту за вищевказаною адресою.

Згідно інформації Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 30.12.2022 року відсутні відомості щодо видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об?єктів будівництва за вищевказаною адресою.

13.01.2023 відповідач звернувся до Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради з листом №03/01 стосовно надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для експлуатації адміністративних будівель, офісів та виробничих споруд, цільове призначення 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, 23/3-А.

За доводами прокурора, нежитлова будівля та споруди, за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, буд. 23/3-А, є новоствореними об`єктами самочинного будівництва, які не підлягали поділу, як існуючи об`єкти, які перебували у власності відповідача, оскільки з урахуванням відомостей, викладених у свідоцтві про право власності серії ЯЯЯ № 985188 від 16.10.2006, матеріалах технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна за адресою : м. Одеса, вул. Проценка, буд. 23/3, станом на 15.06.2006 нежитлова будівля Ф та чотири навіси Х, Ц, Ч, Ш були відсутні за вказаною адресою, але відповідно до висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна №094846/0122 від 20.01.2022 та технічного паспорту (реєстраційний номер ТІ01: 9722-9661-3134-4537 від 09.02.2022) виробничого будинку за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, буд. 23/3-А, вказані об`єкти були відображені за вказаною адресою, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

В порядку статті 23 Закону України Про прокуратуру прокуратурою скеровано Одеській міській раді повідомлення від 15.09.2023 за №53-7719ВИХ-23 про те, що прокурором прийнято рішення про направлення до Господарського суду Одеської області позовної заяви в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Дочірнього підприємства ОДЕСЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, звільнення земельної ділянки.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла наступних висновків.

Задовольняючи позовні вимоги прокурора, місцевий господарський суд виходив з того, що нежитлова будівля та споруди, за адресою : м. Одеса, вул. Проценка, буд. 23/3-А, є новоствореними об`єктами самочинного будівництва, які не підлягали поділу, як існуючи об`єкти, які перебували у власності відповідача. Державна реєстрація права власності на новостворену нежитлову будівлю та споруди (загального площею 13 кв.м, нежитлова будівля Ф, навіс Х, Ц, Ч, Ш) за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, буд. 23/3-А, була проведена без документів про прийняття даного об`єкта в експлуатацію, подані документи щодо технічної інвентаризації та присвоєння відповідної адреси об`єкту не були достатніми для проведення державної реєстрації та підтвердження права власності на об`єкт нерухомості.

Судова колегія погоджується з вищенаведеними висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до частини першої статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 Цивільного кодексу України).

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина друга статті 152 Цивільного кодексу України).

Статтею 375 Цивільного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

В силу спеціального застереження, наведеного в частині другій статті 376 Цивільного кодексу України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Частинами третьою п`ятою статті 376 Цивільного кодексу України, відповідно, встановлено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо ж власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Формулювання положень статті 376 Цивільного кодексу України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею.

Враховуючи наведене, коли належний власник земельної ділянки не надавав згоди на будівництво на його земельній ділянці об`єкта нерухомого майна, він має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав як власника земельної ділянки (частина друга статті 152 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Згідно із статтею 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Відповідно до положень Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об?єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження (ст. 60).

Отже, земельні ділянки за адресами: м. Одеса, вул. Проценка, 23/3 та 23/3-А, перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначалося вище, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна, 18.02.2022 рішенням державного реєстратора Васильківської сільської ради Болградського району Одеської області Козлова Юрія Вікторовича (індексний номер 63556950) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) було зареєстровано право власності дочірнього підприємства ОДЕСЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ на нежитлову будівлю та споруди (загальною площею 13 кв. м, нежитлова будівля Ф, навіси Х, Ц, Ч, Ш) за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, буд. 23/3-А.

Водночас, з відомостей викладених у свідоцтві про право власності серії ЯЯЯ № 985188 від 16.10.2006, матеріалах технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна за адресою : м. Одеса, вул. Проценка, буд. 23/3, станом на 15.06.2006 нежитлова будівля Ф та чотири навіси Х, Ц, Ч, Ш були відсутні за вказаною адресою.

Згідно висновку №94846/0122 від 20.01.2022 щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, склад новоутворених об`єктів нерухомого майна дочірнього підприємства ОДЕСЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ, зокрема, склала нежитлова будівля Ф та навіси Х, Ц, Ч, Ш, розташовані на земельній ділянці площею 506 кв.м і знаходяться за адресою: м.Одеса, вул. Проценка, 23/3-А.

Проаналізувавши положення наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №55 від 18.06.2007, судова колегія апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на наступному.

Відповідно до розділу 2 положень наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №55 від 18.06.2007 Про затвердження Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, об`єкти нерухомого майна, які підлягають технічній інвентаризації відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об?єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 №127, a також єдині майнові комплекси, що належать на праві власності; розташовані на одній земельній ділянці, можуть бути поділені на самостійні об`єкти нерухомого майна.

Згідно пункту 2.3. розділу 2 положень наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №55 від 18.06.2007 не підлягають поділу об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна.

Питання щодо поділу об`єктів нерухомого майна може розглядатись лише після визнання права власності на них відповідно до закону.

Відповідно до п.2.5. положень наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 55 від 18.06.2007 при підготовці документів про поділ нерухомого майна суб`єкти господарювання проводять такі дії:

-уточнюється кількість основних будинків і допоміжних будівель, що входять до складу об`єкта нерухомого майна, виявляються і вносяться до матеріалів технічної інвентаризації поточні зміни в будинках, будівлях, спорудах;

-за відсутності нотаріально посвідченого договору чи рішення суду щодо порядку користування будинками, будівлями та спорудами беруться до уваги заяви всіх співвласників, підписи яких засвідчені нотаріально.

Після цього готується Висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, який містить такі дані:

а) кому належить об`єкт нерухомого майна;

б) на підставі яких правовстановлювальних документів;

в) повну технічну характеристику об`єкта нерухомого майна;

г)фактичне користування будинками (приміщеннями), будівлями та спорудами між співвласниками;

ґ)який документ підтверджує право власності (користування) земельною ділянкою;

д)склад новоутворених об`єктів нерухомого майна і їх адреси;

е)пропозиції щодо можливих розмірів земельних ділянок, що закріплюються за новими (виділеними) об`єктами з урахуванням обмежень (обтяжень) на використання земельних ділянок відповідно до затвердженої містобудівної документації та земельного законодавства (варіанти поділу додаються).

З матеріалів справи вбачається, що 11.01.2022 року Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради вказав про відсутність права власності або користування у відповідача на вказану земельну ділянку.

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, речові права Дочірнього підприємства ОДЕСЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ на вказану земельну ділянку не зареєстровано.

З викладеного вбачається, що Одеська міська рада, яка представляє інтереси територіальної громади міста Одеси як власника земельної ділянки, на якій відповідач здійснив будівельні роботи, не надавала згоди на забудову земельної ділянки і така ділянка не відводилась відповідачу для нового будівництва нерухомого майна.

Колегія суддів зауважує, що лише 13.01.2023 звернувся до Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради з листом №03/01 стосовно надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для експлуатації адміністративних будівель, офісів та виробничих споруд, цільове призначення 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, 23/3-А.

Суд зазначає, що сам факт звернення відповідачем лише 13.01.2023 до органів місцевого самоврядування стосовно надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки в оренду за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, 23/3-А свідчить про факт самовільного зайняття та користування земельною ділянкою комунальної власності, який відбувся до отримання необхідних дозвільних документів на це та продовжується на теперішній час.

Враховуючи пункт 2.3. розділу 2 положень наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №55 від 18.06.2007, згідно якого не підлягають поділу об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна, нежитлова будівля Ф (13 кв.м) та навіси Х, Ц, Ч, Ш, які знаходяться за адресою: м.Одеса, вул. Проценка, 23/3-А, як новостворені об`єкти самочинного будівництва, не підлягали поділу, як існуючі об`єкти, які перебували у власності відповідача.

Згідно наказу міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 12.10.2023 №939 наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №55 від 18.06.2007 втратив свою чинність.

Згідно пункту 4 наказу міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 12.10.2023 №939 цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, тобто 12.10.2023.

Отже, на момент виникнення спірних відносин вказаний наказ був чинний, чим спростовуються доводи скаржника про те, що суд послався на нечинний наказ.

За аргументами апелянта, нежитлова будівля «Ф» та чотири навіси Х, Ц, Ч, Ш є некапітальними спорудами (без фундаменту) встановлені на місці виставкового павільйону літ. «Т2» та компресорної насосної літ. «Т».

На думку відповідача, дії останнього відповідають ч.4 статі 34 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI та положенням пункту 1 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. №406.

Судова колегія відхиляє наведені доводи скаржника, зважаючи на таке.

За положеннями ч.1 ст. 35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», тільки після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Частина 4 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. №466, визначає, що підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, можуть виконуватися замовником після набуття права на земельну ділянку відповідного цільового призначення та подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок (стаття 90 Земельного кодексу України), землекористувачі (стаття 95 Кодексу), особи, які набули права користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки (стаття 102-1 Кодексу) або з інших передбачених законом підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Частиною 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

У разі якщо у 45-денний строк з дня реєстрації клопотання про надання дозволу на використання земель державної або комунальної власності в період виконання будівельно-монтажних робіт відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування не надав такого дозволу або вмотивовану відмову в його наданні, особа, яка подала клопотання, з наступного дня після закінчення зазначеного строку має право проводити будівельно-монтажні роботи без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

Тобто частина 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містить імперативну норму - за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, можуть здійснюватися виключно реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності.

Згідно ч.7 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів звертає увагу, що у постанові Верховного Суду від 27 липня 2022 року у справі №826/16076/18 аналізувалася частина 4 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" і зроблено висновок про те, що за змістом вищезазначеної норми документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, не вимагається виключно у разі реконструкції автомобільних доріг або будівництва об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури на замовлення органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Отже, за змістом вищезазначеної норми документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, не вимагається виключно у разі реконструкції автомобільних доріг або будівництва об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури на замовлення органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. №406 відносяться роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення повинно здійснюватися з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та відповідно до розробленої та затвердженої в установленому законодавством порядку проектної документації.

З метою визначення факту, чи підпадають об`єкти нерухомого майна: нежитлова будівля Ф (13 кв.м) та навіси Х, Ц, Ч, Ш, які знаходяться за адресою: м.Одеса, вул. Проценка, 23/3-А до випадків, передбачених п.1 Переліку №406, слід навести наступні законодавчі поняття.

Реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко- економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності). (п. 3.21 ДБН).

Верховний Суд у постановах від 29 квітня 2020 року у справі №742/1756/17 та від 15 травня 2020 року у справі №813/1885/16 наголошував на тому, що реконструкцією можуть вважатися будівельні роботи, в результаті яких здійснюється зміна основних техніко-економічних показників об`єкту, забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. При цьому зазначені зміни та вдосконалення мають бути наслідком зміни геометричних розмірів та/або функціонального призначення об`єкту будівництва. Відповідно, роботи, якими не змінено площу нежитлового приміщення, його конструкцію та функціональне призначення, не є реконструкцією, а тому не потребують отримання дозвільних документів на їх виконання.

На відміну від реконструкції - перепланування не передбачає втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, та не змінює площу нерухомості.

Законодавчі поняття переобладнання та перепланування містять Правила утримання жилих та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 року №76: перепланування - до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків. переобладнання - улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.

До перепланування відносяться ремонтно-будівельні роботи, що провадяться за відповідними проектами із зміною фізичних параметрів цих приміщень, знесенням або перенесенням внутрішніх легких некапітальних перегородок, улаштуванням нових елементів і деталей, прорізів без втручання у зовнішні стіни, міжповерхові перекриття та інші несучі конструкції жилого будинку з метою підвищення благоустрою та поліпшення умов проживання без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у цьому будинку або приміщенні (правова позиція Верховного суду в постанові від 28.04.2020 р., справа №727/11479/17).

Як вбачається з матеріалів справи та вже зазначалося по тексту постанови вище, нежилі будівлі трансформаторної підстанції, компресорної та насосної, складу відділу технічного контролю, відповідно до свідоцтва про право власності, серія та номер: ЯЯЯ №985188 від 16.10.2006, в цілому складаються з компресорної насосної літ. «Т», трансформаторної підстанції літ. «Т», виставкового павільйону літ. «Т2», загальною площею 183,2 кв.м., складу ВТК літ. «У, У1».

А вже відповідно до технічного паспорту від 07.02.2022 №TI01:9722-9661- 3134-4537, виготовленого ТОВ «БТ-КИЇВ» за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, 23/3-А, розташовано нежитлову будівлю літ. «Ф» та навіси літ. «Х», «Д», «Ч», «Ш».

Судова колегія зауважує, що відповідно до технічного паспорту від 09.02.2022 об`єкта за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, буд. 23/3-А (виробник ТОВ «БТІ-КИЇВ»), нежитлова будівля «Ф» має загальну площу - 13 кв.м., площу забудови - 18 кв.м., стін - газобетон, перекриття - метал, фундамент - залізобетон, підлоги - цемент, покриття - металеві. Навіси Х, Ц, Ч, Ш мають загальну площу 506 кв.м., стіни металеві стовпи, перекриття метал, покриття полікарбонатний лист.

Таким чином, відповідно до матеріалів технічної інвентаризації, які були використані під час державної реєстрації речових прав, замовником якої був сам Відповідач, нежитлова будівля «Ф» має фундамент та не відноситься до некапітальних споруд.

Відповідачем вказану обставину жодним чином не спростовано.

Таким чином, шляхом самочинного виконання будівельних робіт, пов?язаних з реконструкції компресорної насосної літ. «Т» з подальшим самочинним розміщенням споруди з газобетону та навісів з металу, утворено новий об`єкт нерухомого майна під літ, «Ф» та навіси літ. «Х», «Ц», «Ч», «Ш», якому розпорядженням Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 04.02.2022 №45р присвоєно адресу м. Одеса, вул. Проценка, 23/3-А.

Тобто завдяки розпорядженню Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 04.02.2022 №45р «Про присвоєння адреси об?єктам нерухомого майна, утвореним у результаті поділу нежилих будівель трансформаторної підстанції, компресорної та насосної, складу відділу технічного контролю, що розташовані за адресою: вул. Проценка, 23/3 у м. Одесі (ДП «Одеський експериментальний завод технологічного обладнання») зареєстрованого у Реєстрі за №AR01:6187-9021-9808-8910, стала можливим державна реєстрація речових прав на незаконно створений (шляхом самочинного будівництва, на неоформленій належним чином земельній ділянці, що належить територіальній громаді м. Одеси) об?єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. «Ф» загальною площею 13 кв.м. та навісів літ. «Х», «Ц», «Ч», «Ш».

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, самочинно збудовані об`єкт нерухомого майна, нежитлова будівля Ф (13 кв.м) та навіси Х, Ц, Ч, Ш, які знаходяться за адресою: м.Одеса, вул. Проценка, 23/3-А, як новостворені об`єкти самочинного будівництва, не є переплануванням та переобладнанням, які не вимагають зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, а відповідне будівництво вимагає додержання вимог частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в частині оформлення документів, що надають право на виконання будівельних робіт, та вимог ст.39 цього ж Закону щодо прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту.

Тому судова колегія відхиляє твердження відповідача, що нежитлова будівля Ф та навіси Х, Ц, Ч, Ш чотири навіси є некапітальними спорудами, які встановлені на місці виставкового павільйону літ. «Т2» та компресорної насосної літ. «Т» і відповідають пункту 4 статі 34 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI та положення пункту 1 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 №406, оскільки шляхом самочинного виконання будівельних робіт з подальшим самочинним розміщенням споруди з залізобетонним фундаментом та навісів з металу, утворено новий об`єкт нерухомого майна під літ, «Ф» та навіси літ. «Х», «Ц», «Ч», «Ш», що розташовані на земельній ділянці, що належить територіальній громаді м. Одеси, загальною площею 506 кв.м, а відповідачем жодними належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст.74-76 ГПК України не доведено, що відбулись роботи з переобладнання та/або перепланування будівлі, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Усупереч вимогам законодавства, здійснено самочинне розміщення споруди з газобетону та навісів з металу, та утворено новий об`єкт нерухомого майна під літ, «Ф» та навіси літ. «Х», «Ц», «Ч», «Ш» за рахунок зайняття земельної ділянки територіальної громади міста Одеси, не маючи жодного речового права на земельну ділянку.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

При цьому відповідно до ч. 2 цієї статті Закону, якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Частинами 8, 9 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

При цьому згідно за ч. 2 цієї статті Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Так пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1127 від 25 грудня 2015 року визначено, що для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", іншими законами України та цим Порядком.

Пункт 77 цієї Постанови передбачає, що особливості державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт у результаті здійснення нового будівництва чи реконструкції, державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України щодо особи, яка здійснювала будівництво такого об`єкта (замовник будівництва), чи у випадку, передбаченому статтею 332 Цивільного кодексу України, - щодо особи, яка є власником закінченого будівництвом об`єкта, реконструкція якого проводилася, якщо інше не встановлено договором або законом.

Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про його технічну інвентаризацію, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння такому об`єкту адреси (крім випадку проведення реконструкції об`єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об`єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт у результаті реконструкції проводиться також за наявності відомостей про державну реєстрацію права власності на такий об`єкт відповідно до законодавства до проведення його реконструкції.

При цьому відсутність однієї і більше відомостей, передбачених цим пунктом, крім випадків, передбачених пунктами 78, 79 та 80 цього Порядку, є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт.

Особливості процедури державної реєстрації прав власності на нерухоме майно визначені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 року.

Відповідно до п. 41 Порядку, для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подається:

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Таким чином, відповідно до зазначеного Порядку у будь-якому випадку для реєстрації побудованого новоствореного або реконструйованого об`єкту нерухомості необхідний документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для реєстрації стали:

-висновок щодо технічної можливості поділу, серія та номер: 094846/0122, виданий 20.01.2022, видавник: ТОВ «БТІ ПІВДЕНЬ»;

-свідоцтво про право власності, серія та номер: ЯЯЯ №985188, виданий 16.10.2006, видавник: виконавчий комітет Одеської міської ради;

-технічний паспорт, серія та номер: ТІ01:9722-9661-3134-4537, виданий 09.02.2022, виготовлено ТОВ «БТ-КИЇВ»;

-розпорядження Суворовської районної адміністрації ОМР від 04.02.2022 №45р «Про присвоєння адреси об`єктам нерухомого майна, утвореним у результаті поділу нежилих будівель трансформаторної підстанції, компресорної та насосної, складу відділу технічного контролю, що розташовані за адресою: вул. Проценка, 23/3 у M. Одесі (ДП «ОДЕСЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ») витяг з Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ щодо інформації про присвоєння адреси, серія та номер: AR01:6187-9021-9808-8910, виданий 04.02.2022, видавник: ЄДЕССБ.

Інших документів, з урахуванням вищезазначених в постанові приписів діючого законодавства, на підставі яких проведено будівництво спірних об`єктів, відповідачем не надано.

Проте, ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», такої підстави для реєстрації не передбачено, оскільки матеріали даної справи не містять, а відповідачем не надано необхідних документів, які б засвідчили прийняття в експлуатацію спірних об`єктів.

Отже, судова колегія вважає, що державна реєстрація права власності на новостворену нежитлову будівлю та споруди (загального площею 13 кв.м, нежитлова будівля Ф, навіс Х, Ц, Ч, Ш) за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, буд. 23/3-А, була проведена без документів про прийняття даного об`єкта в експлуатацію, а подані документи щодо технічної інвентаризації та присвоєння відповідної адреси об`єкту не були достатніми для проведення державної реєстрації та підтвердження права власності на об`єкт нерухомості.

Особа, яка використовувала земельну ділянку з порушенням прав іншої особи (власника земельної ділянки), повинна привести земельну ділянку у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд за власний кошт, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку.

За змістом статті 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель про самовільне зайняття земельної ділянки свідчить вчинення особою будь-якої дії, спрямованої на фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Отже, у разі використання земельної ділянки без відповідного рішення органу місцевого самоврядування про надання її в користування або у власність, повернення такої земельної ділянки відповідно до приписів статті 212 Земельного кодексу України власнику з приведенням її у придатний для використання стан шляхом знесення будівель і споруд відповідає законодавству, що регулює спірні правовідносини.

Зважаючи на встановлені у цій справі обставини, висновок місцевого господарського суду про те, що земельна ділянка комунальної власності підлягає поверненню власнику з приведенням її у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно розміщеного на ній майна, є законним та обґрунтованим.

Враховуючи викладене, Відповідач перед здійсненням будівництва спірної забудови, ознайомившись зі змістом земельного та цивільного законодавства, проявивши розумну обачність, могло та повинно було знати про незаконність здійснення забудови за відсутності у нього правовстановлюючих документів на землю комунальної власності. Проігнорувавши вимоги чинного законодавства, відповідач фактично взяв на себе ризики, пов`язані, в тому числі із можливим знесенням самочинно збудованого об`єкту будівництва.

Таким чином, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси про зобов`язання дочірнього підприємства ОДЕСЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ звільнити земельну ділянку, шляхом знесення самовільно збудованого об`єкта є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Щодо позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Васильківської сільської ради Болградського району Одеської області Козлова Юрія Вікторовича від 18.02.2022 року №63556950, відповідно до якого зареєстровано право власності Дочірнього підприємства "ОДЕСЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ" на нежитлову будівлю та споруди (загальною площею 13 кв.м, нежитлова будівля "Ф" та навіси "Х", "Ц", "Ч", "Ш") за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, буд. 23/3-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2586152351100).

Як зазначалося вище, відповідно до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 року у будь-якому випадку для реєстрації побудованого новоствореного або реконструйованого об`єкту нерухомості необхідний документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту. Державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

Однак державним реєстратором не додержано наведених приписів законодавства, належним чином не перевірено надані відповідачем документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій щодо реєстрації права власності на нежитлову будівлю та споруди (загальною площею 13 кв.м, нежитлова будівля "Ф" та навіси "Х", "Ц", "Ч", "Ш") за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, буд. 23/3-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2586152351100), а сама реєстрація проведена за відсутності переліку необхідних документів.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про незаконність здійсненої державним реєстратором Васильківської сільської ради Болградського району Одеської області Козловим Ю.В. державної реєстрації права власності на спірний об`єкт самочинного будівництва.

Вирішуючи спір в цій частині Південно-західний апеляційний господарський суд враховує висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі №916/1174/22, щодо належності та ефективності обраного позивачем способу судового захисту скасування реєстрації права власності на самочинне будівництво за особою, яка здійснила самочинне будівництво, та припинення її права власності на такий об`єкт.

У пунктах 112, 113, 121 - 125 цієї постанови Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.

За обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 Цивільного кодексу України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.

Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.

Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності (див., зокрема, пункт 123 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі №914/2350/18 (914/608/20)).

Державна реєстрація права власності не породжує права власності, в силу державної реєстрації право власності не виникає, вона визначає лише момент, з якого право власності виникає, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

Факт набуття права власності має передувати державній реєстрації, оскільки юридичний зміст державної реєстрації полягає у визнанні і підтвердженні державою цього факту.

Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 Цивільного кодексу України не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті.

Оскільки положення статті 376 Цивільного кодексу України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно за особою - власником земельної ділянки у будь-який інший спосіб, окрім визначеного цією статтею (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за власником земельної ділянки), також не змінює правовий режим самочинного будівництва. За вказаних обставин особа - власник земельної ділянки не набуває право власності на самочинно побудоване нерухоме майно.

Крім того, у пунктах 137, 138 постанови від 15.11.2023 у справі №916/1174/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, якщо право власності на об`єкт самочинного будівництва зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), у разі задоволення позовної вимоги про знесення об`єкта самочинного будівництва суд у мотивувальній частині рішення повинен надати належну оцінку законності такої державної реєстрації.

Якщо суд дійде висновку про незаконність державної реєстрації права власності на об`єкт самочинного будівництва, таке судове рішення є підставою для закриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи з огляду на положення пункту 5 частини першої статті 14 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ).

У категорії справ, за обставинами яких певна особа неправомірно зареєструвала право власності на самочинно побудоване майно, неналежною є як вимога про скасування рішення (запису) про реєстрацію права власності, так і вимога про припинення права власності (пункт 154 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі №916/1174/22).

Ураховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 15.11.2023 у справі №916/1174/22, вимоги прокурора у справі №916/4130/23 про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Васильківської сільської ради Болградського району Одеської області Козлова Юрія Вікторовича від 18.02.2022 року №63556950, відповідно до якого зареєстровано право власності Дочірнього підприємства "ОДЕСЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ" на нежитлову будівлю та споруди (загальною площею 13 кв.м, нежитлова будівля "Ф" та навіси "Х", "Ц", "Ч", "Ш") за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, буд. 23/3-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2586152351100), задоволенню не підлягають з огляду на неналежний спосіб захисту прав, що є підставою для відмови у позові та скасування рішення суду першої інстанції в цій частині.

Відповідно до положень статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно із частиною першою 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного судового рішення в частині задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Васильківської сільської ради Болградського району Одеської області Козлова Юрія Вікторовича від 18.02.2022 року №63556950, відповідно до якого зареєстровано право власності Дочірнього підприємства "ОДЕСЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ" на нежитлову будівлю та споруди (загальною площею 13 кв.м, нежитлова будівля "Ф" та навіси "Х", "Ц", "Ч", "Ш") за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, буд. 23/3-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2586152351100) та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням прийняття судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на спірний об`єкт нерухомого майна, витрати зі сплати судового збору за її подання слід покласти на прокуратуру. Враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги, судовий збір за апеляційний перегляд справи в цій частині покладається на прокуратуру.

Керуючись статтями 129, 253, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "ОДЕСЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ" на рішення Господарського суду Одеської області від 12.02.2024 у справі №916/4130/23 - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 12.02.2024 у справі №916/4130/23 скасувати в частині задоволення позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Васильківської сільської ради Болградського району Одеської області Козлова Юрія Вікторовича від 18.02.2022 року №63556950, відповідно до якого зареєстровано право власності Дочірнього підприємства "ОДЕСЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ" на нежитлову будівлю та споруди (загальною площею 13 кв.м, нежитлова будівля "Ф" та навіси "Х", "Ц", "Ч", "Ш") за адресою: м. Одеса, вул. Проценка, буд. 23/3-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2586152351100).

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

В іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 12.02.2024 у справі №916/4130/23 залишити без змін.

Стягнути з Дочірнього підприємства "ОДЕСЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ" на користь Суворовської окружної прокуратури витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2684 грн.

Стягнути з Суворовської окружної прокуратури на користь Дочірнього підприємства "ОДЕСЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4026 грн.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 21.05.2024.

Головуючий суддя:А.І. Ярош

Судді:Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська