Постанова

від 21.05.2024 по справі 911/651/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2024 р. Справа№ 911/651/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тищенко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.03.2024

у справі № 911/651/24 (суддя Ярема В.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амер груп компані»

про стягнення 91 372,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амер груп компані» про стягнення штрафних санкцій за порушення зобов`язань за договором на виконання проектно-вишукувальних робіт №2012000084 від 10.12.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.03.2024 у справі № 911/651/24 постановлено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амер груп компані» про стягнення 91 372,83 грн. з доданими до неї документами передати за виключною підсудністю до Господарського суду Полтавської області.

Постановляючи вказану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що:

- до спорів, предметом яких є стягнення коштів внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо нерухомого майна, поширюються процесуальні норми щодо виключної підсудності справ згідно ч. 3 ст. 30 ГПК України;

- вимоги про стягнення з відповідача, як підрядника, сум штрафних санкцій заявлено у зв`язку з порушенням ним строків виконання робіт за договором на виконання проектно-вишукувальних робіт №2012000084 від 10.12.2020, пунктами 1.1. та 4.3. якого передбачено такі умови: в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати проектно-вишукувальні роботи по об`єкту: «Реконструкція теплових мереж на проммайданчику компресорної станції «Лубни» Лубенського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів», проходження відомчої експертизи та експертизи в експертній організації та здійснювати їх супровід, а замовник зобов`язується прийняти результат таких робіт та сплатити підряднику вартість виконаних робіт; місце виконання робіт: за місцезнаходженням підрядника та на об`єкті проектування. Місцезнаходження об`єкта: Полтавська обл., Лубенський р-н, с. Піски, вул. П`ятикопа, 2а;

- отже, спір за цим позовом стосується прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном виконання підрядних робіт за об`єктом у селі Піски Полтавської області, а тому такий спір підлягає розгляду за виключною підсудністю згідно приписів ч. 3 ст. 30 ГПК України Господарським судом Полтавської області, тобто за місцезнаходженням об`єкта, щодо якого відповідач зобов`язався виконати роботи.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 26.03.2024 у справі № 911/651/24 та повернути справу № 911/651/24 до Господарського суду Київської області для подальшого розгляду.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що судом першої інстанції при поставленні оскаржуваної ухвали порушені норми процесуального права.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що предметом позову по даній справі є стягнення штрафних санкцій за договором на виконання проектно-вишукувальних робіт №2012000084 від 10.12.2020, у зв`язку з його невиконанням, а не спір відносно нерухомого майна, як зазначено судом в оскаржуваній ухвалі, а відтак дана категорія справ не відносить до справ визначених у статті 30 ГПК України, а тому позивач правильно звернувся до господарського суду за місцезнаходженням відповідача.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2024, справу № 911/3272/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В..

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу ІV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 911/651/24, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 911/651/24.

24.04.2024 від Господарського суду Київської області до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

За приписами ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

За змістом ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали про передачу справи на розгляд іншого суду розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.03.2024 у справі № 911/651/24, постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, учасникам справи встановлено строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань.

Станом на 21.05.2024 відзивів, пояснень та клопотань до суду не надходило.

Враховуючи обставини, пов`язані зі запровадженням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та його неодноразове продовження, справа розглядається у розумний строк.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амер груп компані» про стягнення штрафних санкцій за порушення зобов`язань за договором на виконання проектно-вишукувальних робіт №2012000084 від 10.12.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.03.2024 у справі № 911/651/24 постановлено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амер груп компані» про стягнення 91 372,83 грн. з доданими до неї документами передати за виключною підсудністю до Господарського суду Полтавської області, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Правила ж виключної територіальної підсудності передбачені у ст. 30 ГПК України, ч. 3 якої встановлює, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у ст.ст. 27-29 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 зазначено таке:

- аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору;

- за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном;

- словосполучення «з приводу нерухомого майна» у ч. 3 ст. 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Подібні правові висновки щодо застосування правила виключної підсудності спорів з приводу нерухомого майна викладено: у постанові Верховного Суду від 17.05.2023 у справі 925/1298/21; у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №910/6644/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №910/10647/18.

Отже, до спорів, предметом яких є стягнення коштів внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо нерухомого майна, поширюються процесуальні норми щодо виключної підсудності справ згідно ч. 3 ст. 30 ГПК України.

Як встановлено вище предметом спору є позовні вимоги про стягнення штрафних санкції за договором на виконання проектно-вишукувальних робіт №2012000084 від 10.12.2020.

При цьому, пунктами 1.1. та 4.3. договору на виконання проектно-вишукувальних робіт №2012000084 від 10.12.2020 передбачено такі умови:

- в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати проектно-вишукувальні роботи по об`єкту: «Реконструкція теплових мереж на проммайданчику компресорної станції «Лубни» Лубенського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів», проходження відомчої експертизи та експертизи в експертній організації та здійснювати їх супровід, а замовник зобов`язується прийняти результат таких робіт та сплатити підряднику вартість виконаних робіт;

- місце виконання робіт: за місцезнаходженням підрядника та на об`єкті проектування. Місцезнаходження об`єкта: Полтавська обл., Лубенський р-н, с. Піски, вул. П`ятикопа, 2а.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спір за цим позовом стосується прав та обов`язків, які пов`язані з нерухомим майном, що знаходиться у селі Піски Полтавської області, а відтак такий спір підлягає розгляду за виключною підсудністю згідно приписів ч. 3 ст. 30 ГПК України Господарським судом Полтавської області, тобто за місцезнаходженням об`єкта, щодо якого відповідач зобов`язався виконати роботи.

Колегія суддів зауважує відповідачу на тому, що те, що предметом цього позову є стягнення штрафних санкцій за договором на виконання проектно-вишукувальних робіт №2012000084 від 10.12.2020, вказаних вище висновків не спростовує та не може свідчить про те, що такий спір виник не з приводу нерухомого майна в розумінні правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2390/18.

Отже, суд першої інстанції цілком вірно передав позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амер груп компані» про стягнення 91 372,83 грн. з доданими до неї документами за виключною підсудністю до Господарського суду Полтавської області.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із ухвалою Господарського суду Київської області від 29.03.2024 у справі № 911/651/24, отже підстав для її скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по справі за звернення з апеляційною скаргою покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на ухвалу Київської області від 29.03.2024 у справі № 911/651/24 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київської області від 29.03.2024 у справі № 911/651/24 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/651/24.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Є.Ю. Шаптала

О.В. Тищенко