Ухвала

від 13.05.2024 по справі 759/24545/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №759/24545/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/2249/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання Могильн ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника володільця майном ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 19 грудня 2023 року, -

за участю:

представника володільця майном ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 19 грудня 2023 року задоволено клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12023100080002039 від 25.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та накладено арешт на час досудового розслідування та судового розгляду на: ноутбук марки «Asus» №00198-737-420-841; ноутбук марки «Lenovo» №00051-123-686-191; планшети марки «Lenovo» та «Apple»; банківські картки №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 ; флеш-накопичувачі «Kingstone» 64 Gb, «XOU» 8 Gb, «XO» 16 Gb, «SP» 8 Gb два диски, обгортка «Служба безпеки України», тримачі для сім-карт з номерами телефонів НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 ; 50 предметів, схожих на набої калібру 7,62х25; 94 предмети, схожих на набої калібру 5,45х39; мобільний телефон «iPhone» ІМЕІ НОМЕР_11 та НОМЕР_12 з сім-карткою НОМЕР_8 ; три мобільних телефони чорного кольору у вимкненому стані, які було вилучено у ході обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збереження вищевказаних речових доказів, оскільки зазначені предмети та документи мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та є речовими доказами.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник володільця майном ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 19 грудня 2023 року та її скасувати. Постановити нову ухвалу, якою відмовити повністю у задоволенні клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_8 від 01.12.2023 року про арешт майна в кримінальному провадженні № 12023100080002039 від 25.05.2023 року, яке було вилучено 30.11.2023 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_1 .

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 06.11.2023 року надано дозвіл на відшукання речей і документів, які можуть містити відомості про обставини кримінального правопорушення. Однак дозволу на вилучення вищезазначеного майна ухвала про проведення обшуку не містить.

При проведенні обшуку слідчий не був позбавлений можливості залучити спеціаліста для копіювання інформації з СІМ-карт операторів мобільного зв`язку та мобільних телефонів з електронними відомостями, персональних електронно-обчислювальних машин (комп`ютерної техніки), ноутбуків, електронних накопичувачів інформації, на яких зберігається або може зберігатися інформація із відомостями щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення.

Апелянт звертає увагу на те, що при проведенні обшуку ОСОБА_10 розблокував мобільний телефон, який перебував у робочому стані та надав повний доступ до інформації яка на ньому міститься, тому слідчий мав можливість скопіювати всю необхідну інформацію.

Жодних відомостей про те, що доступ до вилучених в ОСОБА_9 носіїв інформації обмежується системою логічного захисту (паролем) або щодо неможливості скопіювати відповідну інформацію з мобільних пристроїв, протокол обшуку не містить.

Аналогічно протокол обшуку не містить жодних відомостей, що доступ до вилучених ноутбука марки «Asus» № 00198-737-420-841; ноутбука марки «Lenovo» № 00051-123-686-191; планшета марки «Lenovo» та «Apple»; флеш накопичувачів Kingston 64GB; XOU 8 Gb; НОМЕР_13 ; SP 8 Gb; двох дисків; мобільного телефону марки IphoneІМЕІ НОМЕР_11 та ІМЕІ НОМЕР_14 з номером телефону НОМЕР_8 ; трьох мобільних телефони у вимкненому стані - обмежується системою логічного захисту (паролем) або щодо неможливості скопіювати відповідну інформацію.

Що стосується вилучених боєприпасів калібру 5,45 на 39 мм в кількості 94 шт., то апелянт звертає увагу суду на те, що наказом командира військової частини НОМЕР_15 від 09.06.2022 року молодшого лейтенанта ОСОБА_6 , призначеного наказом начальника регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 30 травня 2022 року № 77 (по особовому складу), командиром стрілецької роти, ВОС-0210003, який прибув із військової частини НОМЕР_16 , в місто Київ, з 09 червня 2022 року зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення, і вважати таким, що з 09 червня 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Згідно посвідчення офіцера серії НОМЕР_17 ОСОБА_6 , має дозвіл на носіння особистої зброї, в тому числі, АКС-74У, в якому застосовуються боєприпаси калібру 5,45 на 39 мм.

Таким чином, вилучені боєприпаси калібру 5,45 на 39 мм, не є майном, що вилучене законом з обігу, оскільки перебували в особи, яка має відповідний дозвіл на носіння зброї та боєприпасів відповідного калібру.

Також апелянт зазначає, що вилучене під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 є тимчасово вилученим майном.

Крім того апелянт зазначає, що пропущено строк звернення до суду з клопотанням про арешт майна. При цьому клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку прокурором не порушувалось, а тому слідчий суддя мав відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна. Проте на вказане порушення слідчий суддя уваги не звернув, в результаті чого прийнято незаконне та необґрунтоване судове рішення.

Апелянт також звертає увагу на невідповідності вилученого майна критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України. Постанова від 30.11.2023 року про визнання речовими доказами вилученого майна, не відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, так як в ній не наведено мотивів прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.

Ні протокол обшуку, ні долучені до клопотання матеріали кримінального провадження не містять жодних відомостей про те, які саме сліди злочину зберегли на собі речі, визнані речовими доказами.

На думку представника власника майна - адвоката ОСОБА_12 , слідчий суддя вийшов за межі розгляду поданого прокурором клопотання, оскільки виніс рішення про накладення арешту на майно як речовий доказ, натомість, прокурором було подано клопотання саме на тимчасово вилучене майно.

На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що особа, в якої вилучалося майно, ОСОБА_10 не був присутній ні при розгляді клопотання про арешт майна, ні під час проголошення ухвали суду про арешт майна. Копію оскаржуваного рішення отримано представником ОСОБА_9 - адвокатом ОСОБА_13 14.02.2024 року, про що в матеріалах справи міститься відповідна розписка.

В судове засідання у справі прокурор не з`явився. Належним чином був повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду, клопотання про відкладення судового розгляду не надсилав. З урахуванням вищевказаного, думки представника володільця майном, який не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги без участі прокурора, який належним чином був повідомлений про судове засідання, колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутністю прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи представника володільця майном, який підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника володільця майном ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що розгляд клопотання про арешт майна відбувся без повідомлення та участі представника власника майна, разом з тим, апелянт повідомляє, що копію оскаржуваного рішення отримано представником ОСОБА_9 - адвокатом ОСОБА_13 лише 14.02.2024 року. Іншої інформації матеріали справи не містять, у зв`язку з чим колегія суддів вбачає підстави для задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 19 грудня 2023 року.

Як вбачається із матеріалів справи, наданих судом першої інстанції, у провадженні СВ Святошинського управління поліції ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202310008002039 від 25.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що до Святошинського УП ГУНП у м. Києві надійшли повідомлення від командування сил територіальної оборони ЗСУ та ГУ СБУ у м. Києві та Київській області про те, що в квітні травні 2022 року АБ «УКРГАЗБАНК» перерахував грошові кошти в сумі 1000000 грн. благодійній організації «БФ «Східна зірка» для закупівлі продуктів харчування у вигляді благодійної допомоги для військових частин НОМЕР_16 та НОМЕР_15 . В подальшому, 14.04.2022 АБ «УКРГАЗБАНК» отримав від БО «БФ «Східна зірка» звіти, в яких зазначалося, що відповідно до актів прийому-передачі в/ч НОМЕР_16 та НОМЕР_15 було передано безалкогольні напої, мінеральну воду, дизпаливо, бензин та очищувач повітря на загальну суму 1072438,63 грн. Проте, згідно листа начальника штабу в/ч НОМЕР_15 №1655/2556 від 20.04.2023 встановлено, що в/ч НОМЕР_16 та НОМЕР_15 не отримували в квітні-липні 2022 року від БО «БФ «Східна зірка» вищевказаної благодійної допомоги.

В подальшому на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва здійснено тимчасовий доступ до документів АБ «Укргазбанк» та встановлено, що до АБ «Укргазбанк» надійшов лист № 31/03-1 від 31.03.2022 від БО «БФ «Східна зірка» за підписом директора ОСОБА_14 , в якому повідомлялось, про надходження до фонду звернення від спецпідрозділу «Чорний ворон» при 3 роті 204 батальйону територіальної оборони в/ч НОМЕР_18 про надання благодійної допомоги для закупівлі засобів індивідуального захисту (бронежилетів, шоломів) та іншого спорядження, в зв`язку з чим висловлювалось прохання надати благодійну допомогу на придбання амуніції для забезпечення потреб спеціального підрозділу в сумі 500 000 грн. До такого листа було додано звернення командира загону спецпризначення «Чорний ворон» в/ч НОМЕР_18 ОСОБА_15 , який від імені підрозділу просив посприяти в отриманні бронежилетів, шоломів, форменого одягу, інших предметів екіпіювання та м`ясних і рибних консервів.

04.04.2022 на засіданні оперативного штабу АБ «Укргазбанк» було вирішено у зв`язку з надходженням на адресу АБ «Укргазбанк» вказаного листа БО «БФ «Східна зірка» з проханням надання благодійної допомоги спецпідрозділу «Чорний ворон» для придбання екіпірування, бронежилетів, касок, медикаментів, тощо, надати БО «БФ «Східна зірка» благодійну допомогу в розмірі 500 000 грн.

Вказані кошти на виконання рішення 05.04.2023 було перераховано на рахунок БО «БФ «Східна зірка» із призначенням «Благодiйна допомога зг.листа №31/03-1 вiд 31.03.2022 Рiшення ОШ вiд 04.04.2022 без ПДВ».

Окрім того, до АБ «Укргазбанк» надійшов лист № 17/05-1 від 17.05.2022 від БО «БФ «Східна зірка», в якому повідомлялось, про надходження до фонду чергового звернення від спецпідрозділу «Чорний ворон» при 3 роті 204 батальйону територіальної оборони в/ч НОМЕР_18 про надання благодійної допомоги, в зв`язку з чим висловлювалось прохання надати благодійну допомогу на придбання автотранспорту та медичних засобів для забезпечення потреб спеціального підрозділу в сумі 500 000 грн.

30.05.2022 на засіданні оперативного штабу АБ «Укргазбанк» було вирішено надати БО «БФ «Східна зірка» благодійну допомогу в розмірі 500 000 грн.

Вказані кошти на виконання рішення 31.05.2023 було перераховано на рахунок БО «БФ «Східна зірка» із призначенням «Благодiйна допомога згiдно листа-зверн.№17/05-1 вiд 17.05.2022 та рiш. ОШ вiд 30.05.2022р. без ПДВ».

В подальшому БО «БФ «Східна зірка» було надано до АБ «Укргазбанк» листи, в яких повідомлялось, що вищевказані кошти були використані на потреби спецпідрозділу «Чорний ворон» шляхом передачі мінеральної води, безалкогольних напоїв на суму 833 442,65 грн., дизельного палива на суму 151993,96 грн. та очищувача повітря на суму 51000 грн., що категорично не відповідало цільовому призначенню благодійної допомоги, визначеному в листах БО «БФ «Східна зірка», командира загону спецпризначення «Чорний ворон» в/ч НОМЕР_18 та рішеннями оперативного штабу АБ «Укргазбанк».

В ході допиту в якості свідка ОСОБА_15 , останній повідомив, що протягом лютого-квітня 2022 року перебував на посаді командира загону спеціального призначення «Чорний ворон» в/ч НОМЕР_16 . В цей період він неодноразово підписував листи до багатьох благодійних організацій з приводу надання необхідної підрозділу амуніції - бронежилетів, шоломів та іншого спорядження. В цей період його заступник ОСОБА_6 повідомив, що благодійна організація БО «БФ «Східна зірка» зможе допомогти підрозділу з отриманням вказаної амуніції. Через деякий час вони зустрілись з представниками благодійної організації, керівник якої ОСОБА_16 пообіцяв допомогти в отриманні бронежилетів, шоломів, форменого одягу та іншого за умови звернення до його організації з відповідним листом. Через деякий час до ОСОБА_15 , підійшли ОСОБА_6 , сержант з матеріального забезпечення підрозділу ОСОБА_17 та командир відділення ОСОБА_18 , які надали йому на підпис такий лист. В подальшому, жодної благодійної допомоги від БО «БФ «Східна зірка» не надійшло. Зокрема він заперечив надання БО «БФ «Східна зірка» води та напоїв, повідомив про відсутність потреби у підрозділу у воді та напоях, оскільки такі потреби забезпечувались в/ч НОМЕР_15 , та вказав, що при кількості особового складу підрозділу близько 80 військовослужбовців, кількість вказаних в актах приймання-передачі води та напоїв є неспівмірною.

Допитані в якості свідків представники військових частин НОМЕР_16 та НОМЕР_15 заперечили передавання БО «БФ «Східна зірка» вищевказаних води, напоїв та дизельного пального.

Аналізом виписок руху коштів по банківським рахункам БО «БФ «Східна зірка» встановлено, що більша частина коштів отриманих організацією від АБ «Укргазбанк», була перерахована на рахунки ТОВ «Прем`єро» (код 40773103), директором та співзасновником якого є ОСОБА_14 .

В ході розслідування надано доручення в порядку ст. 40 КПК України до ГУ СБУ у м. Києві та Київській області. На виконання такого доручення встановлено ряд осіб, які за попередньою змовою ймовірно організували протиправну схему, спрямовану на розкрадання державних коштів, отриманих в АТ «Укргазбанк», а саме:

- ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , - керівник БО «БФ «СХІДНА ЗІРКА» (код за ЄДРПОУ НОМЕР_19 ), а також ТОВ «Прем`єро» (код за ЄДРПОУ 40773103), використовуючи які, державні кошти були ймовірно виведені в «тіньовий» сектор економіки та в подальшому розподілено між фігурантами оборудки. На даний час, ОСОБА_14 фактично мешкає за адресами: АДРЕСА_3 в (належить останньому на праві власності), та АДРЕСА_4 ;

- ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 - фактично виконує роль бухгалтера у вказаних вище юридичних особах, які належать ОСОБА_14 . На даний час проживає за місцем реєстрації. Також, за оперативними даними, бухгалтерська та інша звітність здійснюється з використанням IP НОМЕР_20 , який обслуговується інтернет-провайдером ТОВ «Ланет Нетворк», за місцем проживання ОСОБА_19 ;

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_6 командир так званого спецпідрозділу «Чорний Ворон», який перебуває у складі в/ч НОМЕР_16 . Місце безпосереднього несення служби - АДРЕСА_7 (адміністративна будівля ДП «Лікувально-профілактичний комплекс «Феофанія» НАН України, код ЄДРПОУ 05540267), а місце проживання АДРЕСА_1 (на праві власності належить ОСОБА_20 );

- ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8 , ймовірно займає посаду заступника командира так званого спецпідрозділу «Чорний Ворон», який перебуває у складі в/ч НОМЕР_16 . Фактичне проживання ОСОБА_21 : АДРЕСА_9 (перебуває у власності останнього).

- ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_10 (перебуває у власності ОСОБА_17 ), - ймовірно виконував обов`язки матеріально відповідальноi особи у так званому спецпідрозділі « ІНФОРМАЦІЯ_7 », який перебуває у складі в/ч НОМЕР_16 , раніше займав посаду директора департаменту господарського забезпечення АБ «Укргазбанк»;

- ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_11 - ймовірно відповідальний за підготовку за адресу благодійних фондів. Місце безпосереднього несення служби: АДРЕСА_7 ;

- ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_12 , гуртожиток, - ймовірно відповідальний за підготовку запитів місце на адресу благодійних фондів. Фактичне проживання та несення служби: АДРЕСА_7 .

- ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_13 - ймовірно відповідальний за підготовку запитів на адресу благодійних фондів. Фактичне місце проживання та несення служби: АДРЕСА_7 .

Відповідно до отриманої оперативної інформації, а також доказів, зібраних в ході проведення слідчих дій в рамках зазначеного кримінального провадження, є підстави вважати, що за вказаними вище адресами проживання та несення служби фігурантів можуть перебувати речі та документи, які необхідні для формування повної, неупередженої та всебічної доказової бази, необхідної для притягнення відповідальних осіб до кримінальної відповідальності.

У подальшому, 30.11.2023 слідчим групи слідчих у кримінальному провадженні № 12023100080002039 від 25.05.2023 на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено:

- ноутбук марки «Asus» №00198-737-420-841;

- ноутбук марки «Lenovo» №00051-123-686-191;

- планшети марки «Lenovo» та «Apple»;

- банківські картки №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 ;

- флеш-накопичувачі «Kingstone» 64 Gb, «XOU» 8 Gb, «XO» 16 Gb, «SP» 8 Gb;

- два диски, обгортка «Служба безпеки України», тримачі для сім-карт з номерами телефонів НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 ;

- 50 предметів, схожих на набої калібру 7,62х25;

- 94 предмети, схожих на набої калібру 5,45х39;

- мобільний телефон «iPhone» ІМЕІ НОМЕР_11 та НОМЕР_12 з сім-карткою НОМЕР_8 ;

- три мобільних телефони чорного кольору у вимкненому стані.

13.12.2023 прокурор Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва із клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12023100080002039 від 25.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

На обґрунтування вимог поданого клопотання прокурор вказав на те, що вказані предмети, які було вилучено у ході обшуку, зберегли на собі сліди злочину та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно з метою збереження речових доказів.

19.12.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва вказане клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на час досудового розслідування та судового розгляду на: ноутбук марки «Asus» №00198-737-420-841; ноутбук марки «Lenovo» №00051-123-686-191; планшети марки «Lenovo» та «Apple»; банківські картки №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 ; флеш-накопичувачі «Kingstone» 64 Gb, «XOU» 8 Gb, «XO» 16 Gb, «SP» 8 Gb два диски, обгортка «Служба безпеки України», тримачі для сім-карт з номерами телефонів НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 ; 50 предметів, схожих на набої калібру 7,62х25; 94 предмети, схожих на набої калібру 5,45х39; мобільний телефон «iPhone» ІМЕІ НОМЕР_11 та НОМЕР_12 з сім-карткою НОМЕР_8 ; три мобільних телефони чорного кольору у вимкненому стані., які було вилучено у ході обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12023100080002039 від 25.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені предмети та документи мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та є речовими доказами, а тому необхідно накласти арешт на вищевказане майно з метою збереження вищевказаних речових доказів.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, а також з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження, як таке, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК Українитимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Згідно вимог ч. 7 ст. 236 КПК Українипри обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Крім того, ст. 100 КПК Українивизначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора про арешт майна.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Доводи апелянта, що дозволу на вилучення вищезазначеного майна ухвала про проведення обшуку не містить, колегія суддів приймає, однак при цьому зазначає, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Так, апелянт вказує, що жодних відомостей про те, що доступ до вилучених в ОСОБА_9 носіїв інформації обмежується системою логічного захисту (паролем) або щодо неможливості скопіювати відповідну інформацію з мобільних пристроїв та інших технічних засобів, протокол обшуку не містить, проте апелянт не надає та матеріали справи не містять інформації, яка підтверджувала дані твердження.

Разом з цим, згідно протоколу обшуку від 30.11.2023, а саме зауважень до нього захисника ОСОБА_7 , техніка, яка вилучалась, зокрема три мобільні телефони, два ноутбуки та два планшети знаходились у вимкненому та неробочому стані, що відповідно унеможливило зняття з них інформації.

Крім того, згідно ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відтак, згідно матеріалів клопотання, вищевказане майно було вилучено 30.11.2023 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з цим, прокурор Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді із клопотанням шляхом його поштового відправлення 01.12.2023, тобто протягом 48 годин після вилучення майна, що підтверджує трекінг відправленням Укрпошти /а.с. 115/.

Відтак, вище вказані доводи, а також доводи апелянта про те, що пропущеного строк звернення до суду з клопотанням про арешт майна, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Також колегія суддів не погоджується із твердженнями апелянта, що слідчий суддя вийшов за межі розгляду поданого прокурором клопотання, оскільки виніс рішення про накладення арешту на майно як речовий доказ, натомість, прокурором було подано клопотання саме на тимчасово вилучене майно.

Згідно клопотання прокурора про арешт майна, безпосередньо у прохальній частині вказаного клопотання прокурором зазначено, що необхідно накласти арешт на майно з метою збереження речових доказів.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Також, відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відтак, колегія суддів зазначає, що тимчасово вилучене майно може бути визнане речовими доказами у кримінальному провадженні, що й було зроблено постановою слідчого СВ Святошинського управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_24 від 30.11.2023 року.

Всі інші підстави, викладені в поданій апеляційній скарзі, з яких апелянт вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Інші доводи, на які посилається в апеляційній скарзі представник власника майна також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику володільця майном ОСОБА_6 адвокату ОСОБА_7 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 19 грудня 2023 року.

Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 19 грудня 2023 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника володільця майном ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4