Ухвала

від 13.05.2024 по справі 757/50170/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 13 травня 2024 року клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу представника власника майна ФОП ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 листопада 2023 року,

за участі:

прокурора ОСОБА_7 ,

представника власника майна-

адвоката ОСОБА_6

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора другого відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та накладено арешт на грошові кошти, що розміщені на рахунках ФОП ОСОБА_5 , ІПН: НОМЕР_1 , відкритих в АТ «Універсал Банк», ЄДРПОУ 21133352: НОМЕР_2 (валюта рахунку 980 українська гривня), НОМЕР_3 (валюта рахунку 980 українська гривня), НОМЕР_4 (валюта рахунку 980 українська гривня) та в АТ «ОЩАДБАНК», ЄДРПОУ 00032129; НОМЕР_5 (валюта рахунку 980 українська гривня), НОМЕР_6 (валюта рахунку 980 українська гривня), НОМЕР_7 (валюта рахунку 980 українська гривня) у частині позбавлення права відчуження, розпорядження та користування.

Не погоджуючись з таким рішенням представник власника майна ФОП ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що 06 листопада 2023 року клопотання розглянуто без виклику власника майна, про наявність оскаржуваного рішення стало відомо 05 грудня 2023 року, копію ухвали отримано 06 грудня 2023 року, апеляційну скаргу подано 07 грудня 2023 року. З цих підстав апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що думка прокурора є хибною, що орендоване майно, яке продано є державною власністю, що підтверджується висновками судів, зокрема у справі № 917/1046/22 рішення якого апеляційним судом залишено без змін.

Зауважує, що у кримінальному провадженні жодній особі про підозру не повідомлено, а матеріали кримінального провадження не стосуються праці ОСОБА_5 , як ФОП.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який просив задовольнити апеляційну скаргу, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені апелянтом доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 22 червня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42023000000001040, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Як зазначено у клопотанні прокурора, у ході досудового розслідування встановлено, що 26.09.1991 на 7 позачерговому з`їзді прийняте рішення про реорганізацію Товариства сприяння обороні України. У прийнятому Статуті відзначалось, що ТСО України є правонаступником ДТСААФ республіки, всеукраїнською громадською організацією. Відповідно до Закону України «Про об`єднання громадян» ТСО України зареєстроване 10.10.1991.

У власність до ГО «Товариство сприяння обороні України» (код ЄДРПОУ 00014611) перейшла значна кількість державного рухомого та нерухомого майна (транспортні засоби, нежитлові приміщення, картинги, автошколи, готелі, адміністративні будівлі та інше).

Крім того, Інститутом держави та права ім. В.М. Корецького НАН України проведено правову експертизу щодо визначення правового статусу майна, яке належить ГО «Товариство сприяння обороні України» (код ЄДРПОУ 00014611).

Згідно висновку ради науково-правових експертиз при Інституті держави та права ім. В.М. Корецького НАН України № 126/104-е майно та фінансові ресурси Добровільного товариства сприяння армії, авіації і флоту УРСР, яка розташовувалась на території України, є державною власністю України, право розпорядження цим майном здійснює Фонд державного майна України.

Отже, чинним законодавством не передбачені правові підстави, які б надавали посадовим особам ГО «Товариство сприяння обороні України» право реалізовувати ввірене їм майно, що фактично відноситься до державної власності.

Однак, ОСОБА_9 перебуваючи на посадах заступника голови ГО «Товариство сприяння обороні України» код ЄДРПОУ 00014611, директора ПОГ «Дрібнооптовий магазин ГО «ТСО України» код ЄДРПОУ 02721880, директора Київське РБМУ ГО ТСО України код ЄДРПОУ 02717417, директора Київська база механізації ГО «ТСО України» код ЄДРПОУ 19404935, в.о. директора підприємства об`єднання громадян «Центральний аероклуб товариства сприяння обороні України імені O.K.Антонова» код 02725836, вступивши в злочинну з мову з іншими посадовими особами вказаної громадської організації, використовуючи своє службове становище, з метою власного збагачення, уклав завідомо збиткові правочини щодо здачі в оренду нерухомого майна громадської організації суб`єкту господарювання - ТОВ «Київське ремонтно-будівельно-монтажне управління» код ЄДРПОУ 44690309, засновником та директором якого є його цивільна дружина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також протиправно здійснив продаж 1/10 двох нежитлових приміщень.

Під час виконання доручення надійшов рапорт головного оперуповноваженого ДСР НП України про те, що встановлено коло осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, зокрема це гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 .

В ході досудового розслідування встановлено, що ФОП Буячок ОСОБА_10 , ІПН: НОМЕР_1 , має рахунки відкриті у АТ «Універсал Банк».

Постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_11 , грошові кошти, що розміщені на рахунках ФОП ОСОБА_5 , відкритих у АТ «Універсал Банк» визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42023000000001040.

06 листопада 2023 року прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт грошових коштів, що розміщені на рахунках ФОП ОСОБА_5 , відкритих у АТ «Універсал Банк», з метою збереження речових доказів.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 листопада 2023 року клопотання прокурора задоволено.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42023000000001040 про накладення арешту на вказані грошові кошти, що розміщені на рахунках ФОП ОСОБА_5 , відкритих у АТ «Універсал Банк», слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, є предметом кримінально-протиправних дій та визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Колегія суддів з таким рішенням слідчого судді погодитись не може, з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак зазначених вимог закону слідчий суддя та прокурор, який вніс клопотання про арешт майна, не дотрималися.

Зокрема, згідно з вимогами ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави арешту майна відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу.

З матеріалів судового провадження вбачається, що органом досудового розслідування під час складання вказаного клопотання та слідчим суддею під час його розгляду не в повній мірі дотримано вимог зазначених норм КПК України та Конвенції про захист прав та основоположних свобод,

Відповідно до вимог ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно дост. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші,цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя, в порушення вимог п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт грошовихкоштів, що розміщені на рахунках ФОП ОСОБА_5 , відкритих у АТ «Універсал Банк», належним чином не перевірив правову підставу для такого арешту та можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні, та не встановив достатність доказів на підтвердження підстав для накладення арешту з метою збереження речових доказів.

Колегією суддів враховано обґрунтовані доводи, які викладені в апеляційній скарзі, зокрема те, що матеріали кримінального провадження стосуються роботи ОСОБА_9 на посаді заступника голови ГО «Товариство сприяння оборони України», директора ПОГ «Дрібноопотовий магазин ГО «ТСО України», директора Київське РБМУ ГО ТСО України, директора Київська база механізації ГО «ТСО України`ю, В.О. ДИРЕКТОРА ПІДПРИЄМСТВА ОБЄДНАННЯ ГРОМАДЯН «Центральний аероклуб товариства сприяння обороні України імені О.К. Антонова», однак не стосуються праці ОСОБА_5 , як ФОП.

Накладаючи арешт на майно, слідчий суддя не перевірив,чивиправдовує такий ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_5 з потребам досудового розслідування, і чи не порушує при вказаних обставинах справедливий баланс між інтересами власника майна, третіх осіб гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

У порушення ст.ст. 171, 173 КПК України, слідчий суддя не оцінив розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для його власника.

Прокурором не доведено в клопотанні існування достатніх правових підстав для накладення арешту на грошові кошти, що розміщені на рахунках ФОП ОСОБА_5 , відкритих у АТ «Універсал Банк», передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, про які вказано у його клопотанні, оскільки ним не надано доказів, що вказані грошові кошти є предметом протиправної діяльності, об`єктом та знаряддям злочину та відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, у зв`язку із чим винесена постанова про визнання речовими доказами є формальною та не містить обгрунтованих мотивів.

Прокурор обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали не перевірено вказані обставини, які свідчать про відсутність правових підстав для накладення арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів, на яку посилається орган досудового розслідування.

На підставі викладених обставин, які свідчать про неповноту судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню як незаконна, а апеляційна скарга - задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити представнику власника майна ФОП ОСОБА_5 - адвокату ОСОБА_6 ,строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 листопада 2023 року та задовольнити апеляційну скаргу.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 листопада 2023 року, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурор другого відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про накладення арешту на грошові кошти, що розміщені на рахунках ФОП ОСОБА_5 , ІПН: НОМЕР_1 , відкритих в АТ «Універсал Банк», ЄДРПОУ 21133352: НОМЕР_2 (валюта рахунку 980 українська гривня), НОМЕР_3 (валюта рахунку 980 українська гривня), НОМЕР_4 (валюта рахунку 980 українська гривня) та в АТ «ОЩАДБАНК», ЄДРПОУ 00032129; НОМЕР_5 (валюта рахунку 980 українська гривня), НОМЕР_6 (валюта рахунку 980 українська гривня), НОМЕР_7 (валюта рахунку 980 українська гривня), - відмовити.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14

Єдиний унікальний № 757/50170/23-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_15

Провадження № 11сс/824/749/2024 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК