Ухвала

від 14.05.2024 по справі 752/18926/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 14 травня 2024 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15 квітня 2024 року, відносно

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 м. Умань Черкаської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

за участю: в режимі відеоконференцзв`язку прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 ,та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , до 13 червня 2024 року включно.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю за місцем його проживання та реєстрації: АДРЕСА_2 , або визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави в межах, передбачених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що наведені стороною обвинувачення ризики, передбачені ст. 177 КПК України є припущенням, оскільки вони не підтверджуються долученими до матеріалів клопотання доказами.

Звертає увагу на те, що долучені матеріали не підтверджують зазначені у клопотанні обставини, відсутні копії постанов слідчого щодо призначення у провадженні експертиз, на які слідчий посилається, як на обов`язкові обставини, визначені п. 2 ч. 3 ст. 199 КПК України.

Слідчим суддею не взято до уваги, що за час перебування ОСОБА_6 , в умовах тримання під вартою погіршився його стан здоров`я, він потребує проведення медичного огляду, однак в умовах слідчого ізолятору належну медичну допомогу неможливо отримати, через відсутність діагностичного обладнання та відповідного лікаря спеціаліста.

Звертає увагу на характеризуючі дані про особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв`язки, цивільну дружину, маму, постійне місце проживання та реєстрації на території України ( АДРЕСА_2 ).

На переконання сторони захисту до ОСОБА_6 можливо застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту або визначити розмір застави у розмірі вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Як убачається з матеріалів судового провадження, ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 30 січня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023100000000076, у тому числі за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

23 листопада 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 307 КК України та того ж дня його затримано в порядку ст. 208 КПК України.

24 листопада 2023 Голосіївським районним судом міста Києва щодо підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави до 21 січня 2024 року включно.

10 січня 2024 року першим заступником керівника Київської міської прокуратури, за відповідним клопотанням органу досудового розслідування, строк у даному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 23 лютого 2024 року.

17 січня 2024 року Голосіївським районним судом міста Києва щодо підозрюваного ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави до 23 лютого 2024 року включно.

08 лютого 2024 року Голосіївським районним судом міста Києва у даному кримінальному провадженні строк досудового розслідування продовжено до п`яти місяців, тобто до 23 квітня 2024 року.

19 лютого 2024 року Голосіївським районним судом міста Києва щодо підозрюваного ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави до 23 квітня 2024 року включно.

18 березня 2024 року Київським апеляційним судом скасовано рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 лютого 2024 року та постановлено нову ухвалу про продовження щодо підозрюваного ОСОБА_6 міру запобіжного заходу до 18 квітня 2024 року.

26 березня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Оскаржуваною ухвалою строк запобіжного заходу ОСОБА_6 продовжено до 13 червня 2024 року включно, без визначення розміру застави.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування та продовження запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України, за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчим суддею всупереч доводам апеляційної скарги встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, що підтверджується долученими до клопотання матеріалами, сукупність яких є достатньою для продовження дії запобіжного заходу, оскільки ризики, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати.

Для того, щоб арешт на підставі обґрунтованої підозри був виправданий у відповідності до статті 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні в момент перебування під вартою (Brogan and Others v.the United Kingdom, judgment of 29 November 1988, § 53). Також не обов`язково, щоб затриманій особі, було в подальшому висунуто обвинувачення або щоб справа проти особи була надіслана до суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке має підтвердити або спростувати підозру, яка є підставою для затримання (Murray v. the United Kingdom, judgmentof 28 October 1994, § 55).

Слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та, всупереч твердженням сторони захисту, правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.

Враховуючи те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для продовження застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення.

Обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).

В клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо фактів і інформації, які свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення вказаного кримінального правопорушення та висновку про обґрунтованість повідомленої йомупідозри.

Також, всупереч доводам сторони захисту, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий у клопотанні, не зменшилися та продовжують існувати, що підтверджуються матеріалами провадження.

Зокрема, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню

На підставі зазначеного, слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з особою підозрюваного, які вказують на можливість ОСОБА_6 вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв`язку з чим відносно підозрюваногопродовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який на думку колегії суддів апеляційного суду,в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочину та його наслідками, є обґрунтованим, а тому підстав вважати його занадто суворим немає.

Таке обмеження права ОСОБА_6 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

Посилання сторони захисту на необґрунтованість підозри, оскільки долучені матеріали не підтверджують зазначені у клопотанні обставини, колегія суддів вважає непереконливими. При цьому, варто зазначити, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного.

Доводи сторони захисту про те, що наведені стороною обвинувачення ризики, передбачені ст. 177 КПК України є припущеннями, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

Посилання захисника на характеризуючі дані про особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв`язки, цивільну дружину, маму, постійне місце проживання та реєстрації на території України ( АДРЕСА_2 ), не є підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки не переважають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Окрім того, слідчим суддею, з урахуванням того, що дане кримінальне провадження стосується особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, відповідно до правил п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначив розмір застави. З таким висновком погоджується і колегія суддів.

Всі інші обставини, згідно вимог КПК України підлягають встановлювленню під час судового розгляду по суті.

Рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлено згідно норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об`єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисника, колегія суддів вважає безпідставними, у зв`язку з чим приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Крім того, прокурором у судовому засіданні повідомлено, що 14 травня 2024 року обвинувальний акт вручено стороні захисту.

Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст. ст. 176 178, 183, 199, 194, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15 квітня 2024 року відносно ОСОБА_6 , -залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , -без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11

Унікальний номер справи 752/18926/23 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_12

Провадження 11сс/824/3392/2024 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.183, 199 КПК