Ухвала

від 14.05.2024 по справі 754/5616/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №754/5616/23Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/824/3554/2024 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

прокурора ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу обвинуваченого на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 19 березня 2024 року про продовження строку тримання під вартою,

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження № 12023100030000768 від 02.03.2023 року відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст. 185 КК України.

Під час судового розгляду прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , оскільки існують ризики неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого, а саме того, що він може ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення, незаконно впливати на представника потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 19 березня 2024 року продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 до 17 травня 2024 включно із визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 58400 грн.

Суд, обґрунтовуючи доцільність перебування обвинуваченого під вартою, зазначив про продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, та врахував, що ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, є особою без визначеного роду занять, без постійного джерела доходів, раніше неодноразово судимий за аналогічні корисливі злочини, опинившись на волі, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та його належну поведінку, попередити вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Також судом зазначено, що ані обвинуваченим, ані його захисником не надано жодних довідок які б вказували на неможливість перебування його в умовах слідчого ізолятора та необхідності отримання ним належного лікування.

Обвинувачений в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду та застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою із застосуванням до нього електронного засобу стеження.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що клопотання прокурора про існування заявлених ризиків не підтверджено відповідними доказами та зі спливом значного часу (понад 1 рік) прокурором не наведено існування нових ризиків. Вважає, що судом не було надано належної оцінки наданим медичним довідкам про значне погіршення стану його здоров`я та рекомендаціям лікаря продовжити лікування за власний кошт, що позбавляє його дотриматись рекомендацій лікаря, перебуваючи під вартою. Також зазначає про можливість проживання в м. Києві, оскільки в матеріалах справи міститься договір оренди житла в АДРЕСА_1 .

Відповідно до вимог ч.4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого, який підтримав апеляційну скаргу, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та вказав, що судовим рішенням від 10.05.2024 року продовжений строк тримання під вартою ОСОБА_6 до 08.07.2024 року, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом ч.3 ст.331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбаченихчастинами шостоютавосьмоюстатті 176 цього Кодексу.

У відповідності до ст.199 КПК України, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе та виправдане.

Суд, розглядаючи питання доцільності перебування обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, фактично дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку його тримання під вартою у зв`язку з продовженням існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч. 1 ст.177 КПК України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , оскільки продовжують існувати обставини, які виправдовують подальше обмеження його права перебувати на волі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду про доцільність подальшого перебування під вартою ОСОБА_6 на час судового розгляду.

Як випливає із змісту судового рішення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд врахував обставини, передбачені ст.178 КПК України.

Суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За таких обставин, колегія суддів, приймаючи до уваги також дані про обвинуваченого у сукупності з іншими наведеними вище даними, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано продовжив раніше обраний щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть на даному етапі розгляду кримінального провадження забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5ст.194 КПК України.

Судом також у судовому рішенні зазначено про доцільність подальшого перебування під вартою ОСОБА_6 , а прокурором в клопотанні в повній мірі обґрунтовано наявність існування кожного заявленого ризику. Доводи апеляційної скарги правильності такого висновку суду не спростовують.

Посилання обвинуваченого на недоведеність прокурором заявлених ризиків в тому числі з огляду на тривалість перебування його під вартою (понад один рік) не знайшло свого підтвердження, оскільки судом в повній мірі було перевірено наявність ризиків, надано їм належну оцінку. Підстав для застосуванням більш м`якого запобіжного заходу з огляду на обставини справи та особу обвинуваченого, колегія суддів не вбачає.

Доводи обвинуваченого щодо стану його здоров`я були предметом розгляду в судовому засіданні та при перевірці наданих стороною захисту даних, судом не було знайдено підстав, які б унеможливлювали подальше перебування обвинуваченого під вартою та отримання в умовах слідчого ізолятора належного лікування.

Також не зменшують наявності ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України і доводи апеляційної скарги про наявність у ОСОБА_6 орендованого у м. Києві житла.

Колегія суддів вважає вірними висновки суду щодо вірогідності настання наслідків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у разі перебування ОСОБА_6 на волі на даній стадії судового розгляду, а клопотання прокурора містить цілком обґрунтовані посилання щодо неможливості застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Порушень норм кримінального процесуального законодавства, які б могли слугувати безумовними підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено.

За таких обставин ухвала суду є законною.

Керуючись ст.ст. 404,405,407,419,422-1 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 19 березня 2024 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Суддя: Суддя: