Ухвала

від 22.05.2024 по справі 905/2136/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

22 травня 2024 року м. Харків Справа № 905/2136/19

Східний апеляційний господарський суд у складі судді:

суддя Тихий П.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Міністерства оборони України (вх.№1271Д/1-43) на рішення Господарського суду Донецької області від 16.04.2024 (суддя Г.Є.Курило, повний текст складено 24.04.2024) у справі №905/2136/19

за позовом Міністерства оборони України, м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю СК-ДАРІНА, м.Одеса

про стягнення 4126681,17грн., -

ВСТАНОВИВ:

Південне територіальне квартирно-експлуатаційне управління звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю СК-ДАРІНА про стягнення 4126681,17 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором підряду №97/18 від 04.06.2018, а саме завищення обсягів та вартості виконаних будівельних робіт по об`єкту будівлі казарми поліпшеного планування у військовому містечку №Ч-1, смт Чорноморське, Одеської області. Шифр Ч-1 К-5 на суму 4126681,17 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 16.04.2024 у справі №905/2136/19 позовні вимоги Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю СК-ДАРІНА про стягнення 4126681,17грн задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю СК-ДАРІНА на користь Міністерства оборони України отримані за невиконані роботи кошти у сумі 1939969,57 грн, судовий збір у розмірі 29099,54 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Міністерство оборони України із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд: задовольнити клопотання представника Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги та відстрочити сплату судового збору до прийняття судового рішення за результатами перегляду в порядку апеляційного провадження; скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 16.04.2024 по справі №905/2136/19 за позовною заявою Міністерства оборони України до Товариств обмеженою відповідальністю «СК-ДАРІНА» в частині, в якій відмовлено у задоволенні позовної вимоги, та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позовну вимогу Міністерства оборони України у повному обсязі; стягнути з відповідача на користь Міністерства оборони України понесені останнім судові витрати по справі №905/2136/19.

17.05.2024 системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду справи №905/2136/19 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Терещенко О.І., суддя Плахов О.В.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення її без руху з наступних підстав.

Так, статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень статті 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції на день подання скарги, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач звернувся до суду з вимогою майнового характеру про стягнення 4126681,17 грн.

Відповідно до частини 4 статті 6 ЗУ Про судовий збір якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

З прохальної частини апеляційної скарги позивача вбачається, що ним оскаржується рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а саме в сумі 2186711,60 грн.

Враховуючи характер вимог, а також приписи чинного законодавства щодо порядку сплати судового збору у відповідних категоріях справ, слід відзначити, що судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі становить 49201,01 грн. (32800,68 *150%).

Заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, заявник вказав, що на момент подання даної апеляційної скарги, відповідним структурним підрозділом центрального апарату Міноборони судовий збір ще не сплачений з об`єктивних та незалежних від нього причин, а саме по причині відсутності достатніх бюджетних коштів і за відсутності технічної можливості підготовки та опрацювання платежів для оплати судового збору, в тому числі Державною казначейською службою України, у зв`язку з поточною надзвичайно складною ситуацією в енергосистемі України, у зв`язку з постійним оголошенням повітряної тривоги на невизначений проміжок часу, під час якої працівники змушені перебувати в місцях для укриття, а тому такі обставини перешкоджають Міноборони своєчасно сплатити судовий збір у встановленому порядку і розмірі та надати до суду апеляційної інстанції докази його сплати.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Положення вказаної норми містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення підпунктів 1, 2 частини першої статті 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини першої статті 8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18).

Між тим, відповідно до пункту 37 вказаної постанови навіть за наявності умов для відстрочення сплати судового збору, таке відстрочення за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" є правом, а не обов`язком суду.

Тобто, з урахуванням положень статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору, однак лише щодо фізичних осіб за наявності певних умов та юридичних осіб за наявності підстав визначених пунктом 3 вказаної норми.

Предметом справи №905/2136/19 не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, скаржник не є суб`єктом, на якого поширюється дія статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Суд апеляційної інстанції зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Згідно ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.

Статтею 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи відсутність доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

З метою усунення недоліків апеляційної скарги, заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 49201,01 грн., відповідні докази надати суду у строки, встановлені в даній ухвалі.

Керуючись ст. 174, ст. 234, п. 2 ч.3 ст. 258, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Донецької області від 16.04.2024 у справі №905/2136/19 відмовити.

2. Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Господарського суду Донецької області від 16.04.2024 у справі №905/2136/19 залишити без руху.

3. Міністерству оборони України усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому порядку та розмірі.

4. Роз`яснити Міністерству оборони України, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя П.В. Тихий