Рішення

від 20.05.2024 по справі 907/84/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/84/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

№907/84/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП", м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР ШПОН, м. Ужгород

про стягнення суми 42 657,03 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 42 657,03 грн з яких 33 607,23 грн. основного боргу, 8 345,48 грн. пені, 60,24 грн. інфляційних втрат, і 644,08 грн. трьох відсотків річних, посилаючись на порушення умов договору про постачання електричної енергії споживачу № ЗАК-Е/2023/294 від 01.05.2023 та ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа №907/84/24, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 12.02.2024 р. суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України); встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 12.02.2024 була надіслана судом рекомендованими листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Втім ухвала суду була повернута органом поштового зв`язку без вручення відповідачу з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

В п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «адресат відмовився», «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

При цьому, суд враховує, що 29 червня 2023 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - ЄСІТС, Закон № 3200-IX). Цей Закон набрав чинності 21.07.2023.

За змістом розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3200-IX, зміни, що вносяться зазначеним Законом до Господарського процесуального кодексу України, вводяться в дію 18.10.2023, крім змін до підпунктів 17.3, 17.15 підпункту 17, підпункти 19.1, 19.2 підпункту 19 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, введення в дію яких відбулося одночасно з набранням Законом № 3200-IX чинності.

Згідно з новою редакцією частин п`ятої ? восьмої статті 6 ГПК України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

19 жовтня 2023 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3424-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи», який набрав чинності 04.11.2023.

Згідно з новою редакцією ч. 6 ст. 6 ГПК України, чинної з 04.11.2023, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Отже, з 18 жовтня 2023 року, відповідач у відповідності до приписів ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України зобов`язаний був зареєструвати електронний кабінет Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, і така реєстрація забезпечила б отримання відповідачем процесуальних документів, в тому числі ухвал Господарського суду Закарпатської області, а отже отримання ухвал Господарського суду Закарпатської області, зокрема в електронному кабінеті, залежало виключно від волі відповідача.

Натомість, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як і не забезпечено в подальшому, реєстрацію свого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвал Господарського суду Закарпатської області.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП» (далі Постачальник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ШПОН» (далі Споживач, Відповідач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № ЗАК-Е/2023/294 від 01.05.2023 (далі Договір).

За умовами п. 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього /Договору.

Початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві до Договору (Повідомленні про намір укласти договір), яка є Додатком 1 до цього Договору. Споживач разом із заявою до Договору (Повідомленням про намір укласти договір) та не пізніше 01 грудня кожного поточного року надає Постачальнику па погодження відомості про розмір очікуваного помісячного споживання електричної енергії на відповідні розрахункові періоди наступного року (Додаток 3 до Договору) (п. 3.1 Договору).

Споживач надає Постачальнику Повідомлення з обсягом купівлі-продажу електричної енергії на розрахунковий місяць до 10-00 19 числа місяця, що передує розрахунковому, засобами електронної пошти. В повідомленні зазначається заявлений місячний обсяг постачання електричної енергії Споживачу (п. 3.3 Договору)

У випадку, якщо Споживач не надав Постачальнику у розрахунковому періоді жодного Повідомлення з обсягом купівлі-продажу електричної енергії, то постачання електричної енергії Споживача здійснюється відповідно до обсягів очікуваного споживання електричної енергії, яка надається однією Стороною іншій за формою відповідно до Додатку 3.1 до цього Договору (п. 3.3.2 Договору).

Споживач щоденно, не пізніше 10 години дня, наступного за днем постачання, надає Постачальнику інформацію щодо фактичного обсягу споживання за попередню добу, а до 10 числа місяця, наступного за звітним, надає повну інформацію за місяць постачання. У випадку відсутності таких даних Постачальник використовує дані, отримані з платформи MMS, або дані, надані Оператором системи розподілу. Після визначення Адміністратором розрахунків (НЕК «УКРЕНЕРГО») всіх небалансів та визначення фактичного споживання, але не пізніше 90 днів з моменту закінчення періоду постачання, Постачальник готує коригуючий акт приймання-передачі електричної енергії (п.3.4 Договору).

Споживач протягом 2 робочих днів з дати одержання Актів приймання-передачі електричної енергії зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання Акту приймання-передачі (п. 3.5 Договору).

У випадку невиконання обов`язку, передбаченого п. 3.5 Договору, електрична енергія вважається поставленою та прийнятою Споживачем від Постачальника у відповідному звітному місяці на підставі даних Постачальника та/або документів та/ або інформації, які складаються та/або надаються Постачальником послуг комерційного обліку до врегулювання розбіжностей відповідно до Договору або в судовому порядку (п. 3.6 Договору).

Відповідно до пункту 5.1 Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються згідно з Додатком 2 до Договором, згідно з умовами якого для площадок вимірювання Споживача, віднесених у встановленому нормативними документами порядку, що підтверджується оператором системи, до групи «б», прилади обліку яких не є інтервальними, вартість електричної енергії, що поставляється, розраховується таким чином: Це = (Црдн + М + Тосп + Тоср) * ПДВ , де Це ціна електричної енергії кінцевому споживачу з урахуванням усіх витрат та тарифів в т.ч. ПДВ; Црдн середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії, які склалися на ринку «на добу наперед» за місяць постачання, грн/кВт*год. Така ціна зазначається на сайті Оператора ринку: https://www.oree.com.ua/index.php/web/128 ; М маржа Постачальника, що складає 0,9 грн/кВт*год. При зміні М в сторону збільшення Постачальник повідомляє Споживача за 30 календарних днів про такі зміни; Тосп тариф на послуги з передачі електричної енергії, який встановлюється Регулятором відповідно до затвердженої ним методики та оприлюднюється ОСП на власному веб-сайті в мережі Інтернет у триденний термін після затвердження його Регулятором, грн/кВт*год; Тоср тариф на послуги з розподілу електричної енергії, який встановлюється Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку, грн/кВт*год.

Згідно з пунктом 5.4 Договору розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць. Оплата рахунка Постачальника, відповідно до пункту 5.6 Договору, має бути здійснена Споживачем у терміни, визначені у Додатку 2 до Договору, а саме до 20 числа місяця, наступного за місяцем постачання.

Відповідно до пункту 5.5 Договору, оплата вважається здійсненою після того, як на рахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору.

За умовами пункту 5.7 Договору у разі надходження від Споживача коштів понад повну вартість електричної енергії, придбаної у відповідному розрахунковому місяці та/або минулих періодів, сума таких надходжень зараховується в рахунок погашення заборгованості за електричну енергію з найдавнішим терміном її виникнення, а в разі її відсутності в оплату наступних періодів. У разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. У випадку порушення строків оплати Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що складає подвійну облікову ставку НБУ від суми прострочення за кожен день прострочення.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України (п. 9.1 Договору).

Постачальник має право вимагати від Споживача відшкодування збитків, а Споживач відшкодовує збитки, понесені Постачальником, виключно у разі: - порушення Споживачем строків розрахунків з Постачальником - пеня в розмірі подвійної облікової ставки ПБУ, яка діяла в період нарахування пені, за кожен день прострочення, а у разі порушення строків розрахунків більше ніж на один місяць - у розмірі 7 % від суми прострочення; - відмови Споживача надати представнику Постачальника доступ до свого об`єкта, що завдало Постачальнику збитків, - в розмірі фактичних збитків Постачальника(п. 9.2 Договору).

Відповідно до пункту 13.1 Договору Договір укладається на строк з 01 травня 2023 року та діє до 31 грудня 2023 року. В частині виконання зобов`язань споживача щодо оплати діє до повного виконання Споживачем таких зобов`язань.

З 1 січня 2019 року відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 00131529) є оператором системи розподілу та здійснює ліцензійну діяльність щодо розподілу (передачі) електричної енергії на підставі постанови НКРЕКП № 1534 від 27.11.2018.

Відповідно до даних Приватного акціонерного товариства "ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО" як оператора системи розподілу, обсяг фактичного споживання електричної енергії відповідачем за період з травня по жовтень 2023 року складає 14 604 кВт*год.

За доводами позивача, які підтверджуються матеріалами справи Позивач поставив, а Відповідач прийняв електричну енергію за період травень-жовтень 2023 року у загальному обсязі 14 604 кВт*год на суму 93 607,23 грн, а у розрізі по місяцям: - у травні 2023 року в обсязі 8 084,00000 кВт*год на суму 47 641,31 грн з ПДВ згідно Акту приймання-передачі № 00000017973 від 31.05.2023. - у червні 2023 року в обсязі 2 406,00000 кВт*год на суму 14 856,02 грн з ПДВ згідно Акту № 00000021351 від 30.06.2023; - у липні 2023 року в обсязі 1 326,00000 кВт*год на суму 9 571,37 грн з ПДВ згідно Акту № 00000025340 від 31.07.2023; - у серпні 2023 року в обсязі 1 314,00000 кВт*год на суму 10 288,38 грн з ПДВ згідно Акту № 00000029479 від 31.08.2023; - у вересні 2023 року в обсязі 1 266,00000 кВт*год на суму 9 646,57 грн з ПДВ згідно Акту № 00000034519 від 30.09.2023; - у жовтні 2023 року в обсязі 208,00000 кВт*год на суму 1 603,58 грн з ПДВ згідно Акту № 00000038859 від 31.10.2023.

Зазначені Акти приймання-передачі електричної енергії направлено засобами поштового зв`язку відповідачу.

Перелічені вище акти з боку відповідача не підписані.

Водночас, за спожиту електричну енергію Споживач частково розрахувався на загальну суму 60 000, 00 грн, а у розрізі по місяцях: 14.06.2022 в сумі 20 000,00 грн, згідно платіжної інструкція від 14.06.2023; 23.09.2023 в сумі 20 000, 00 грн, згідно платіжної інструкція від 23.09.2023; 15.11.2023 в сумі 20 000, 00 грн, згідно платіжної інструкції від 15.11.2023.

У зв`язку з не повним виконанням своїх зобов`язань у частині повної сплати отриманого товару, у відповідача виникла заборгованість в розмірі 33 607,23 грн., що і стало приводом звернення позивача до суду.

У зв`язку із несвоєчасною сплатою за отриманий товар позивачем, крім основної суми боргу нараховано також 8 345,48 грн. пені, 60,24 грн. інфляційних втрат, і 644,08 грн. трьох відсотків річних.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно преамбули Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) останній визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Згідно з п.14 ч.1 ст.4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Частинами 1 - 6 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 14.03.2018 №312 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ).

Відповідно до п.3.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії".

Відповідно до Законів України "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" та "Про ринок електричної енергії" Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" (позивач) є постачальником електричної енергії споживачам на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, згідно з постановою НКРЕКП від 13.11.2018 №1409.

Як встановлено судом, 01.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ШПОН» укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № ЗАК-Е/2023/294, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником (п.1.1 договору).

Укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання глави 54 Цивільного кодексу України та глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно із частинами 1, 2 ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За приписами ч.1 ст.276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди.

Згідно з п.4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку АКО в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 (ККОЕЕ).

Пунктами 8.6.1, 8.6.2 ККОЕЕ встановлено, що зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору.

За умовами п.8.6.9 ККОЕЕ у разі ненадання споживачем (крім індивідуальних побутових споживачів) звіту про покази лічильників за розрахунковий місяць протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційного зчитування та передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду ЗКО протягом розрахункового місяця обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу споживання.

Відповідно до п.8.6.15 ККОЕЕ дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та у розрахунках мають менший пріоритет ніж виміряні дані з контрольних лічильників або дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО.

Згідно з п.9.14.1 ККОЕЕ АКО має передавати адміністратору розрахунків та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.

Згідно з 12.4.4 ККОЕЕ до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Дата-хаб функції щодо ведення реєстрів ТКО, адміністрування процесів зміни електропостачальника, припинення електропостачання, а також приймання результатів вимірювання (показів лічильників) від учасників ринку та/або ППКО, обробки, формування, профілювання, валідації, агрегації та передачі даних комерційного обліку для розрахунків на ринку виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії за рахунок коштів, передбачених у тарифі на розподіл/передачу електричної енергії.

З 1 січня 2019 року відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 00131529) є оператором системи розподілу та здійснює ліцензійну діяльність щодо розподілу (передачі) електричної енергії на підставі постанови НКРЕКП № 1534 від 27.11.2018.

Відповідно до даних Приватного акціонерного товариства "ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО" як оператора системи розподілу, обсяг фактичного споживання електричної енергії відповідачем за період з травня по жовтень 2023 року складає 14 604 кВт*год.

На підставі зазначених даних, позивач провів нарахування за спожиту відповідачем електроенергію відповідно до вимог ПРРЕЕ. При цьому, надані ОСР сертифіковані дані комерційного обліку є обов`язковими для постачальника та споживача.

Споживач надає Постачальнику Повідомлення з обсягом купівлі-продажу електричної енергії на розрахунковий місяць до 10-00 19 числа місяця, що передує розрахунковому, засобами електронної пошти. В повідомленні зазначається заявлений місячний обсяг постачання електричної енергії Споживачу (п. 3.3 Договору)

У випадку, якщо Споживач не надав Постачальнику у розрахунковому періоді жодного Повідомлення з обсягом купівлі-продажу електричної енергії, то постачання електричної енергії Споживача здійснюється відповідно до обсягів очікуваного споживання електричної енергії, яка надається однією Стороною іншій за формою відповідно до Додатку 3.1 до цього Договору (п. 3.3.2 Договору).

Споживач щоденно, не пізніше 10 години дня, наступного за днем постачання, надає Постачальнику інформацію щодо фактичного обсягу споживання за попередню добу, а до 10 числа місяця, наступного за звітним, надає повну інформацію за місяць постачання. У випадку відсутності таких даних Постачальник використовує дані, отримані з платформи MMS, або дані, надані Оператором системи розподілу. Після визначення Адміністратором розрахунків (НЕК «УКРЕНЕРГО») всіх небалансів та визначення фактичного споживання, але не пізніше 90 днів з моменту закінчення періоду постачання, Постачальник готує коригуючий акт приймання-передачі електричної енергії (п.3.4 Договору).

Споживач протягом 2 робочих днів з дати одержання Актів приймання-передачі електричної енергії зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання Акту приймання-передачі (п. 3.5 Договору).

У випадку невиконання обов`язку, передбаченого п. 3.5 Договору, електрична енергія вважається поставленою та прийнятою Споживачем від Постачальника у відповідному звітному місяці на підставі даних Постачальника та/або документів та/ або інформації, які складаються та/або надаються Постачальником послуг комерційного обліку до врегулювання розбіжностей відповідно до Договору або в судовому порядку (п. 3.6 Договору).

За доводами позивача, які підтверджуються матеріалами справи Позивач поставив, а Відповідач прийняв електричну енергію за період травень-жовтень 2023 року у загальному обсязі 14 604 кВт*год на суму 93 607,23 грн, а у розрізі по місяцям: - у травні 2023 року в обсязі 8 084,00000 кВт*год на суму 47 641,31 грн з ПДВ згідно Акту приймання-передачі № 00000017973 від 31.05.2023. - у червні 2023 року в обсязі 2 406,00000 кВт*год на суму 14 856,02 грн з ПДВ згідно Акту № 00000021351 від 30.06.2023; - у липні 2023 року в обсязі 1 326,00000 кВт*год на суму 9 571,37 грн з ПДВ згідно Акту № 00000025340 від 31.07.2023; - у серпні 2023 року в обсязі 1 314,00000 кВт*год на суму 10 288,38 грн з ПДВ згідно Акту № 00000029479 від 31.08.2023; - у вересні 2023 року в обсязі 1 266,00000 кВт*год на суму 9 646,57 грн з ПДВ згідно Акту № 00000034519 від 30.09.2023; - у жовтні 2023 року в обсязі 208,00000 кВт*год на суму 1 603,58 грн з ПДВ згідно Акту № 00000038859 від 31.10.2023.

Зазначені Акти приймання-передачі електричної енергії направлено засобами поштового зв`язку відповідачу.

Згідно інформації з офіційного сайту Акціонерного товариства "Укрпошта" відповідач 29.12.2023 отримав відправлення №8801600760213.

Зазначені акти приймання-передачі електричної енергії відповідачем не підписано, позивачу не повернуто, вмотивованої відмови від їх підписання відповідачем не надано, утім фактично відповідачем було прийнято товар (спожито електричну енергію) від позивача. Заперечень щодо факту отримання та обсягів поставленої позивачем та спожитої відповідачем електроенергії за спірний розрахунковий період матеріали справи не містять.

Отже підписані в односторонньому порядку позивачем акти приймання-передачі електричної енергії є такими, що погоджені сторонами та підтверджують постачання позивачем електричної енергії відповідачу у визначених в актах обсягах.

Частиною 3 ст.670 Цивільного кодексу України якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов`язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Згідно з ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Зазначене також кореспондується з положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з пунктом 5.4 Договору розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць. Оплата рахунка Постачальника, відповідно до пункту 5.6 Договору, має бути здійснена Споживачем у терміни, визначені у Додатку 2 до Договору, а саме до 20 числа місяця, наступного за місяцем постачання.

Відповідно до пункту 5.5 Договору, оплата вважається здійсненою після того, як на рахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору.

Однак відповідач свої зобов`язання щодо сплати позивачу як постачальнику електричної енергії грошових коштів в сумі 93 607,23 грн. у встановлений договором строк в повному обсязі не виконав, в результаті чого у нього утворилась заборгованість у розмірі вартості фактично спожитої електричної енергії, яка підлягає стягненню на користь позивача.

За таких обставин, сума основної заборгованості перед позивачем станом на час звернення із позовом та вирішення даного спору становить 33 607,23 грн, яка відповідачем належними та допустимими доказами не спростована, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як обґрунтовані та правомірні.

Матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договорами. Порушення відповідачем свого зобов`язання, в частині проведення повної оплати за поставлений товар, надає позивачеві право на нарахування відповідачеві інфляційних втрат, відсотків річних та штрафних санкцій, передбачених умовами договору та законодавством.

З огляду на прострочення відповідачем строку оплати за товар, позивачем, заявлено позовні вимоги про стягнення 8 345,48 грн. пені, 60,24 грн. інфляційних втрат, і 644,08 грн. трьох відсотків річних.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України (п. 9.1 Договору).

Постачальник має право вимагати від Споживача відшкодування збитків, а Споживач відшкодовує збитки, понесені Постачальником, виключно у разі: - порушення Споживачем строків розрахунків з Постачальником - пеня в розмірі подвійної облікової ставки ПБУ, яка діяла в період нарахування пені, за кожен день прострочення, а у разі порушення строків розрахунків більше ніж на один місяць - у розмірі 7 % від суми прострочення; - відмови Споживача надати представнику Постачальника доступ до свого об`єкта, що завдало Постачальнику збитків, - в розмірі фактичних збитків Постачальника(п. 9.2 Договору).

Як вже вказувалося судом, оскільки акти приймання-передачі електричної енергії отримані відповідачем 29.12.2023, отже відповідач є таким, що прострочив з 30.12.2023, тобто пеня, 3% річних та інфляційні втрати підлягають нарахуванню саме з цієї дати.

Здійснивши власний розрахунок суми пені, суд приходить до висновку про задоволення цієї позовної вимоги частково в сумі 42,07 грн.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, суд, перевіривши правильність нарахування заявлених до стягнення сум 3% річних у розмірі 644,08 грн. та інфляційних втрат 60,24 грн. за період з 21.06.2023 по 31.01.2024 р. встановив, що такі підлягають задоволенню частково, в розмірі 4,07 грн. три відсотка річних та 11,23 грн. втрат від інфляції.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР ШПОН, м. Ужгород про стягнення суми 42 657,03 грн. підлягають задоволенню частково в розмірі 33 664,60 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 911,74 грн.

Керуючись ст. ст. 20, 41, 42, 46, 73-79, 86, 129, 216, 222, 233, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ШПОН» (88000, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, місто Ужгород, вул. Климпуша Дмитра, будинок 9, квартира 25, код ЄДРПОУ 45149933) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП» (01010, місто Київ, вулиця Івана Мазепи, будинок 6, код ЄДРПОУ 36716332) суму 33 664,60 грн. (тридцять три тисячі шістсот шістдесят чотири гривні 60 коп.) в т. ч. 33 607,23 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію 42,07 грн. пені, 4,07 грн. три відсотка річних та 11,23 грн. втрат від інфляції, а також суму 1 911,74 грн (тисячу дев`ятсот одинадцять гривень 74 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22.05.2024

Суддя О.Ф. Ремецькі