Рішення

від 22.05.2024 по справі 910/1729/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.05.2024Справа № 910/1729/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін господарську справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Універсам "Київ" (02091, місто Київ, Харківське шосе, буд. 160, ідентифікаційний код 01293599)

до Фізичної особи-підприємця Мороз Надії Сергіївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про стягнення 17 124, 61 грн,

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство "Універсам "Київ" (далі - позивач) з позовом до Фізичної особи-підприємця Мороз Надії Сергіївни (далі - відповідач) про стягнення 17 124, 61 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором оренди нежитлового приміщення №06/21 від 01.01.2021 в частині своєчасного здійснення орендних платежів, у зв`язку з чим і виникла вказана заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 залишено позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Універсам "Київ" без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

27.02.2024 через підсистему "Електронний суд" представником Приватного акціонерного товариства "Універсам "Київ" подано заяву з доказами усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників учасників справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 04.03.2024 двічі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак була повернута відділом поштового зв`язку до суду з поміткою "за закінченням терміну зберігання".

Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливості ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 04.03.2024 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2021 між Приватним акціонерним товариством "Універсам "Київ" (далі - орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Мороз Надією Сергіївною (далі - орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №06/21 (далі - договір), за умовами пункту 1.1. якого орендодавець передає, а орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 170 квадратних метрів, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе 160, іменоване далі «об`єкт оренди».

Об`єкт оренди передається орендарю для здійснення їм роздрібної торгівлі (п. 1.2. договору).

У відповідності до цього договору об`єкт оренди передається орендарю в оренду на термін з 01 січня 2021 р. по 31 грудня 2021 р. (пункт 2.1. договору).

Підпунктом 3.4.1. пункту 3.4. договору передбачений обов`язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з пунктом 4.1. договору розмір орендної плати за один місяць оренди визначається в додатковій угоді, що складає невід`ємну частину цього договору, та може змінюватись орендодавцем на протязі даного періоду, попередивши орендаря за 15 днів.

У додатковій угоді №6 від 01.01.2021 до договору сторони погодили, що орендна плата за 1 квадратний метр об`єкта оренди становить 30 грн 00 коп., ПДВ - 6 грн 00 коп, разом з ПДВ 36 грн 00 коп.; Орендна плата за 170 квадратних метрів становить 5100 грн, ПДВ - 1020 грн, разом з ПДВ 6120 грн.

Пунктом 4.3. договору встановлено, що орендна плата сплачується орендарем щомісячно не пізніше 05 числа поточного місяця, у безготівковому порядку на поточний рахунок позивача.

За умовами пункту 6.1. договору після закінчення терміну оренди за даним договором орендар зобов`язаний протягом трьох днів звільнити об`єкт оренди та повернути (передати) його орендодавцю. При передачі (поверненні) об`єкта оренди складається акт здачі приймання, який підписується сторонами (пункт 6.2. договору).

Цей договір набирає чинності з 01 січня 2020 року (з моменту прийняття об`єкта оренди) та діє до 31 грудня 2021 року (п. 8.2. договору).

За актом передачі-приймання об`єкта оренди від 01.01.2021 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 160 загальною площею 170 квадратних метрів; Вищевказаний об`єкт оренди передається орендареві у справному стані та придатний до використання; орендар зауважень щодо переданого об`єкта оренди не має; Цей акт є невід`ємною частиною договору оренди після його підписання сторонами та скріплення підписів відповідними печатками.

Позивач зазначає, що 30.11.2021 відповідач стихійно звільнив орендоване приміщення, не підписавши документи на розірвання договору оренди та акту на передачу орендованої площі в розмірі 170 кв.м., про що постійно діючою інвентаризаційною комісією ПрАТ "Універсам "Київ" складено акт від 30.11.2021.

Разом з цим, відповідач свої зобов`язання щодо сплати орендної плати виконав не в повному обсязі, у зв`язку з чим станом на 30.11.2021 за останнім наявна заборгованість у розмірі 17 124, 61 грн, що відображено в акті звіряння розрахунків №87 від 15.06.2023.

Позивач звертався до відповідача з претензією щодо сплати заборгованості за надані послуги вих. №878 від 12.09.2023, в якій просив перерахувати на свій рахунок 17 124, 61 грн.

Вказані претензія та акт звіряння розрахунків були надіслані на адресу місцезнаходження відповідача, однак не були вручені, вимоги за претензією залишені без задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Стаття 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди нерухомого майна, а відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (частина 1, 3 статті 760 ЦК України).

Частинами 1, 3 статті 283 Господарського кодексу України унормовано, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об`єктом оренди може бути, зокрема і нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частини 1 та 5 статті 762 ЦК України).

Приписами частини 1 статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Положенням ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.3. договору сторони погодили, що орендна плата сплачується орендарем щомісячно не пізніше 05 числа поточного місяця, у безготівковому порядку на поточний рахунок позивача.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та змісту пункту 4.3. договору строк виконання відповідачем грошового зобов`язання з орендної плати за договором на момент розгляду справи настав.

Втім, як встановлено судом, відповідач, у встановлені договором строки орендну плату в належному розмірі не здійснив. Доказів зворотного під час розгляду справи суду надано не було.

Тоді як, частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині повної сплати орендних платежів за договором підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Універсам "Київ" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мороз Надії Сергіївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Універсам "Київ" (02091, місто Київ, Харківське шосе, буд. 160, ідентифікаційний код 01293599) заборгованість по орендній платі у розмірі 17 124 грн 61 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 3 028 грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст складено 22.05.2024

Суддя Л.Г. Пукшин