Рішення

від 22.05.2024 по справі 910/2040/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.05.2024Справа №910/2040/24

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Югсинтез"

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення заборгованості у розмірі 81 667,95 грн,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Югсинтез" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення заборгованості у розмірі 81 667,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Югсинтез" вказує, що на виконання своїх зобов`язань за Договором поставки №53-124-13-22-17390 від 15.03.2022 поставило Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом") згідно видаткової накладної №6 від 04.07.2022 товар вартістю 73 008,00 грн, в той час останнім не було оплачено поставлений товар, у зв`язку з чим у відповідача виник борг у вказаній сумі.

Крім того, посилаючись на неналежне виконання Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" своїх грошових зобов`язань за Договором поставки №53-124-13-22-17390 від 15.03.2022, Товариство з обмеженою відповідальністю "Югсинтез" стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 0,3% річних у розмірі 264,03 грн, нарахованих за період з 07.09.2022 по 20.02.2024, та інфляційних втрат у розмірі 8 395,92 грн, нарахованих за період з вересня 2022 року по січень 2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 відкрито провадження у справі №910/2040/24; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

08.03.2024 Акціонерним товариством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" у системі "Електронний суд" сформовано відзив на позовну заяву, в якому відповідачем визнано заявлену до стягнення у позовній заяві основну суму боргу у розмірі 73 008,00 грн. Водночас відповідач вказує, що не мав можливості сплатити за товар в строк, встановлений договором, і немає можливості на цей час здійснити оплату для позивача наведених у позовній заяві сум у зв`язку з вкрай важким фінансовим становищем Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в якому він опинився в умовах законодавчих змін, що відбулися в енергетичному ринку країни, а також в результаті окупації військовими формуваннями Російської Федерації частини виробничих потужностей відповідача в ході військової агресії Російської Федерації проти України. Також Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" вказує, що виконуючи функції експлуатуючої організації (оператора) атомних електростанцій, воно відповідно до статті 33 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" зобов`язане першочергово забезпечувати безпечну експлуатацію ядерних установок. Питання забезпечення безпеки є пріоритетним над економічними, технічними, науковими та іншими цілями діяльності. Відповідно, наявні ресурси, в тому числі грошові кошти, відповідач зобов`язаний спрямовувати в першу чергу на задоволення потреб безпеки експлуатації АЕС. Крім того, Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" посилається на втрату значної частини виробничих потужностей внаслідок окупації Запорізької АЕС, покладення на відповідача в умовах воєнного положення додаткового фінансового тягаря у вигляді спеціальних обов`язків на ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільного інтересу і необхідність в таких умовах підтримувати безпеку АЕС, як на надзвичайні обставини, які перешкодили відповідачу своєчасно виконати свої зобов`язання. Відповідач стверджує, що стягнення з нього відсотків річних та інфляційних втрат може підірвати можливість підтримання безпечної експлуатації атомних енергоблоків та виконання соціально важливої державної місії, а саме забезпечення доступності електричної енергії для споживачів. З огляду на наведене, відповідач просить суд зменшити суму судових витрат з урахуванням визнання відповідачем суми основного боргу, а також у разі ухвалення судом рішення у справі №910/2040/24 про повне або часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Югсинтез" у справі, надати для відповідача відстрочення виконання такого рішення суду тривалістю 3 календарних місяці з моменту набрання таким рішенням суду законної сили.

18.03.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Югсинтез" в системі "Електронний суд" сформовано відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що укладаючи 15.03.2022 спірний договір з позивачем, відповідач знав (не міг не знати) про те, що вже з запровадженням з 01.07.2019 нового ринку електричної енергії в Україні, що призвело до формування кризового стану енергетичної галузі, він має вкрай важке фінансове становище внаслідок законодавчих змін та фактично не зможе не тільки своєчасно, а взагалі розрахуватися з позивачем за поставлений товар. Також позивач зазначає, що наявність заборгованості інших контрагентів відповідача не має жодного відношення до його заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Югсинтез" за спірним договором, адже жодна норма чинного законодавства України та норма Договору поставки №53-124-13-22-17390 від 15.03.2022 не ставить своєчасність розрахунків з позивачем в залежність від наявності заборгованості інших контрагентів перед відповідачем за іншими договорами. До того ж, позивач вказує, що також має значний перелік контрагентів-боржників та також несе збитки від несплати ними коштів по заборгованості за договорами, у тому числі, від заборгованості ВП ХАЕС за спірним договором, проте, незважаючи на це, він виконав свої зобов`язання щодо поставки товару відповідачу згідно з умовами Договору поставки №53-124-13-22-17390 від 15.03.2022 та, враховуючи важкий фінансовий стан відповідача, більше ніж 1,5 роки чекав на виконання останнім своїх зобов`язань за даним договором, не висуваючи жодних претензій. Товариство з обмеженою відповідальністю "Югсинтез" звертає увагу суду, що Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" не довело належними та допустимими доказами настання у нього форс-мажорних обставин за Договором поставки №53-124-13-22-1739 від 15.03.2022, а саме по собі посилання відповідача на Лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 не може бути доказом форс-мажору у відповідача. Щодо зменшення суми судових витрат, то позивач вважає, що оскільки даний спір до судового розгляду було доведено з вини відповідача, то витрати, пов`язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору у розмірі 3 028,00 грн), котрі поніс позивач, слід відшкодувати йому у відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України в повному об`ємі за рахунок Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом". Також позивач вважає, що прохання відповідача щодо відстрочення виконання судового рішення по даній справі на 3 календарних місяці з моменту набрання таким рішенням законної сили, не підлягає задоволенню, оскільки стягувач та боржник знаходяться в рівних економічних умовах, а відстрочення виконання рішення суду в даному випадку призведе до надання переваг боржнику у порівнянні зі стягувачем за відсутності для цього підстав, тим більше, що Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" протягом 1,5 року не вчиняло дій, направлених на добровільне позасудове врегулювання спору.

Примірник відповіді на відзив був доставлений до електронного кабінету Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 20.03.2024 о 20 год. 40 хв., про що судом було отримано інформацію 21.03.2024.

Згідно п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Пунктом 7 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив з доказами їх направлення іншим учасникам справи - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Частиною 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" вправі було подати заперечення на відповідь на відзив у строк до 26.03.2024 включно, однак відповідач таким своїм правом у встановлений ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 строк не скористався, відтак суд приходить до висновку про можливість розглянути справу по суті за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

15.03.2022 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом") (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Югсинтез" (постачальник) укладено Договір поставки №53-124-13-22-17390 (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого постачальник зобов`язався поставити і передати у власність покупцю в передбачені цим договором строки товар, а покупець зобов`язався прийняти і оплатити даний товар згідно з найменуванням, асортиментом, виробником, кількістю. ціною, по коду УКТ ЗЕД товару, які зазначаються в специфікації №1 (додаток №1 до договору), та є невід`ємною частиною договору.

У пункті 1.2 Договору вказано, що предметом поставки по даному договору є товар: код (15990000-4 Тютюн, тютюнові вироби та супутні товари).

Місцем виконання цього договору є місто Нетішин Хмельницької області (п. 1.3 Договору), а рік виготовлення товару - 2021-2022 (п. 2.2 Договору).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що строк поставки товару становить протягом 30 календарних днів з дати укладення сторонами цього договору.

Згідно п. 3.2 Договору поставка товару згідно специфікації здійснюється транспортом і за рахунок постачальника на умовах DDP згідно з ІНКОТЕРМС-2020 на склад вантажоодержувача за адресою: Хмельницьке відділення ВП "Складське господарство" / склад №3, вул. Промислова, 1.4/1а, м. Нетішин, Хмельницька область, 30100).

Датою поставки товару є дата підписання видаткової накладної / товарно-транспортної накладної вантажоодержувачем. Ризик випадковою пошкодження або випадкового знищення товару переходить до покупця з моменту поставки товару (п. 3.5 Договору).

За умовами п.п. 4.1, 4.2, 4.3 Договору ціна товару по договору становить 60 840,00 грн, ПДВ 12 168,00 грн, а всього: 73 008,00 грн. Ціна за одиницю товару, кількість та загальна ціна товару по договору визначається специфікацією №1 (додаток №1 до договору). До ціни товару включена вартість упакування, маркування, тари, страхування, доставки до складу вантажоодержувача.

Відповідно п. 5.1 Договору оплата поставленого товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів па розрахунковий рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатний товар згідно СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії".

У пункті 8.4 Договору сторонами погоджено, що у випадку порушення строків оплати товару покупець на вимогу постачальника, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, сплачує суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 0,3% річних від простроченої суми. Пеня за порушення строку оплати товару не нараховується.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності печатки) і діє до повного виконання, а в частині виконання гарантійних зобов`язань, що передбачені даним договором, - до спливу гарантійних строків (п. 11.1 Договору).

У специфікації №1 сторонами було погоджено постачання паперу фільтрувального на загальну суму 73 008,00 грн з ПДВ.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю "Югсинтез" про невиконання Акціонерним товариством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" своїх зобов`язань з оплати поставленого за Договором товару, у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення з відповідача боргу у розмірі 73 008,00 грн, а також 3% річних та інфляційних втрат.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

За приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На підтвердження виконання своїх зобов`язань за Договором з постачання товару Товариством з обмеженою відповідальністю "Югсинтез" було долучено до позовної заяви підписану представниками та скріплену печатками сторін видаткову накладну №6 від 04.07.2022 на суму 73 008,00 грн та складений представниками відповідача ярлик на придатну продукцію №Я-3-44-24 від 08.07.2022.

Видаткова накладна №6 від 04.07.2022 містить відомості про постачальника (Товариство з обмеженою відповідальністю "Югсинтез"), покупця (ВП "Хмельницька АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом") та одержувача (Хмельницьке відділення ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом"), містить посилання на реквізити Договору, в ній зазначено номенклатуру, кількість та вартість товару, що постачається.

При цьому, дана накладна підписана представниками сторін та скріплена печаткою позивача. Зокрема, у видатковій накладній №6 від 04.07.2022 від імені відповідача міститься підпис комірника ВП "Складське господарство" та дата проставлення такого підпису - 06.07.2022.

Відповідач у своєму відзиві жодним чином не заперечує факт постачання товару за Договором, навпроти - визнав позов в частині наявності у нього боргу у розмірі 73 008,00 грн з оплати поставленого позивачем товару.

Пунктом 1) частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч. 6 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України).

У суду відсутні підстави для висновку, що дії представника Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" з визнання позову суперечать інтересам особи відповідача, а відтак у суду відсутні підстави для не прийняття визнання позову відповідачем.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно п. 5.1 Договору оплата поставленого товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів па розрахунковий рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатний товар згідно СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії".

Статтею 253 Цивільного кодексу України унормовано, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Оскільки ярлик на придатну продукцію №Я-3-44-24 був оформлений представниками відповідача 08.07.2022, то відповідно відповідач повинен був оплатити поставлений йому за видатковою накладною №6 від 04.07.2022 товар до 06.09.2022 включно.

Сторони визнають, що відповідачем не оплачено поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Югсинтез" за видатковою накладною №6 від 04.07.2022 товар.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на приписи ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що відповідачем було прострочено виконання своїх грошових зобов`язань з оплати поставленого позивачем згідно Договору товару та станом на дату розгляду даної справи у Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" наявний перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Югсинтез" борг у розмірі 73 008,00 грн.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідачем було прострочено виконання своїх грошових зобов`язань з оплати поставленого позивачем згідно Договору товару, у зв`язку з чим вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Югсинтез" про стягнення боргу у розмірі 73 008,00 грн підлягає задоволенню.

Крім того, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором, Товариство з обмеженою відповідальністю "Югсинтез" стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 0,3% річних у розмірі 264,03 грн, нарахованих за період з 07.09.2022 по 20.02.2024, та інфляційних втрат у розмірі 8 395,92 грн, нарахованих за період з вересня 2022 року по січень 2024 року.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті грошових коштів у визначений Договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язань, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

За приписами статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" вказує, що порушення зобов`язань перед позивачем відбулось не з його вини, а з незалежних від нього обставин. А саме внаслідок втрати відповідачем значної частини виробничих потужностей внаслідок окупації Запорізької АЕС, покладення на відповідача в умовах воєнного положення додаткового фінансового тягаря у вигляді спеціальних обов`язків на ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільного інтересу і необхідність в таких умовах підтримувати безпеку АЕС, що є надзвичайними обставинами, які перешкодили відповідачу своєчасно виконати свої зобов`язання.

Щодо вказаних доводів, то суд враховує, повномасштабна військова агресія Російської Федерації проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, та зумовлені цими діями наслідки, є обставиною, яка за умови доведення неможливості виконання учасником цивільних правовідносин своїх договірних зобов`язань, може бути кваліфікована судом як форс-мажор та бути підставою для звільнення такої особи від відповідальності за порушення такого зобов`язання.

Наприклад, зумовленими військовою агресією обставинами, які унеможливлюють виконання грошових зобов`язань, можуть слугувати непрацюючі банки (в тому числі внаслідок хакерської атаки), встановлення урядом обмежень щодо переказу коштів (їх обсягу) тощо.

Водночас, відповідачем не наведено будь-яких обставин, які б перешкоджали йому оплатити поставлений за Договором товар.

Окрім того, суд звертає увагу позивача, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18, а також у постановах Верховного Суду від 05.09.2023 у справі №910/9723/22, від 17.10.2023 у справі №910/19817/21, від 19.10.2023 у справі №910/962/22, тобто є усталеною правовою позицією касаційного суду.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також відсотки річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).

Спірний Договір був укладений (15.03.2022) сторонами більш ніж через два роки після запровадження (з 01.07.2019) нового ринку електричної енергії в Україні, що, як вказує відповідач, призвело до формування кризового стану енергетичної галузі та погіршення його фінансового становища внаслідок законодавчих змін, а також більш як через два тижні після початку повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України

Отже, відповідач розуміючи специфіку законодавчого регулювання на ринку електричної енергії та наявні в нього проблеми щодо розрахунків зі своїми контрагентами, не був позбавлений можливості погодити з позивачем у договорі поставки більш тривалі строки оплати за товар.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 910/4094/21.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами п. 8.4 Договору сторони передбачили, що у випадку порушення строків оплати товару покупець на вимогу постачальника, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, сплачує суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 0,3% річних від простроченої суми. Пеня за порушення строку оплати товару не нараховується.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 0,3% річних та інфляційних втрат у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон", керуючись імперативними приписами ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено обов`язок суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 0,3% річних у розмірі 264,03 грн та інфляційних втрат у розмірі 8 395,92 грн.

За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Югсинтез" підлягають задоволенню повністю, а з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" підлягають стягненню борг у розмірі 73 008,00 грн, 0,3% річних у розмірі 264,03 грн та інфляційні втрати у розмірі 8 395,92 грн.

Щодо розподілу судового збору.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах: майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.

В поданій до суду шляхом формування в системі "Електронний суд" позовній заяві Товариством з обмеженою відповідальністю "Югсинтез" заявлено вимогу майнового характеру - про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 81 667,95 грн.

В той же час, частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У відповідності до наведених приписів закону за подання до господарського суду даної позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Югсинтез" повинне було сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (3 028,00 грн х 0,8).

В той же час, Товариством з обмеженою відповідальністю "Югсинтез" за звернення до господарського суду із майновою вимогою про стягнення з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" коштів у загальному розмірі 81 667,95 грн сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4332 від 20.02.2024.

Тобто позивачем при зверненні до суду із даним позовом було надмірно сплачено судовий збір у сумі 605,60 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, судовий збір у сумі 605,60 грн не підлягає розподілу між сторонами за наслідками розгляду спору у справі №910/2040/24 та може бути повернутий за клопотанням особи, яка його сплатила - Товариства з обмеженою відповідальністю "Югсинтез".

Приписами частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З огляду на те, що в своїй першій заяві по суті спору (відзиві) на стадії підготовчого провадження Акціонерним товариством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" було визнано позовні вимоги в частині стягнення боргу у розмірі 73 008,00 грн, суд на підставі п. 2 ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України приходить до висновку про необхідність повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору в частині, що підлягала оплаті за визнані відповідачем вимоги, а інша частина витрат позивача по сплаті судового збору у розмірі 50 відсотків за визнані відповідачем вимоги покладається на відповідача з огляду на задоволення позову повністю.

Щодо іншої частини судового збору, який підлягав оплаті за звернення до господарського суду із даним позовом із вимогами (які відповідачем не визнавались), то витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача з огляду на задоволення позову повністю.

Суд звертає увагу позивача, що приписи частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України не наділяють суд опцією розсуду щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.

Крім того, оскільки судом вирішується питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору за визнання відповідачем частини позовних вимог, то, керуючись принципом процесуальної економії, суд вважає за доцільне за власною ініціативою повернути позивачу з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у сумі 605,60 грн.

Таким чином, з державного бюджету позивачу підлягає поверненню судовий збір у розмірі 1 688,36 грн, а інша частина судового збору у розмірі 1 339,64 грн у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача з огляду на задоволення позову повністю.

Щодо заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду.

У відзиві на позов Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" просило надати для відповідача відстрочення виконання такого рішення суду тривалістю 3 календарних місяці з моменту набрання таким рішенням суду законної сили, у разі ухвалення судом рішення у справі №910/2040/24 про повне або часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Югсинтез" у справі.

Згідно ч. 1 статті 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні

Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно часини 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вирішуючи питання про надання відповідачу відстрочки виконання рішення, судом враховано наступне.

По-перше, присуджена даним рішенням суду до стягнення сума коштів (включно із судовим збором) складає 83 007,59 грн, що менше 28 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а відтак відтермінування виконання даного рішення жодною мірою не може зумовити покращення фінансового стану Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", а його сплата на виконання рішення суду не може унеможливити виконання останнім своїх стратегічних завдань. Тобто незначний розмір коштів, що стягуються за даним рішенням, з огляду на наведені самим відповідачем наявні в нього грошові зобов`язання не матимуть вирішального значення для платоспроможності Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та можливості виконувати покладені на нього державою завдання.

По-друге, незважаючи на незначний розмір боргу за Договором Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" протягом майже 20 місяців з дати настання обов`язку з оплати не погасило його. Відтермінування ще на три місяці такого обов`язку порушуватиме інтереси позивача, оскільки надаватиме перевагу боржнику у порівнянні зі стягувачем, який протягом двох років (у разі задоволення заяви про відстрочку рішення суду підлягатиме виконанню орієнтовно в середині вересня 2024 року) не може домогтися оплати поставленого 22 місяці тому товару.

Воєнний стан та військова агресія Російської Федерації проти України має негативний влив не лише на діяльність відповідача, а й на діяльність позивача. Суд погоджується, що військова агресія Російської Федерації проти України більш негативно вплинула на діяльність відповідача, ніж позивача, проте відповідач, на відміну від позивача, має фінансову підтримку за рахунок виділення Урядом бюджетних коштів.

З огляду на наведене суд відмовляє Акціонерному товариству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Югсинтез" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Югсинтез" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд. 156; ідентифікаційний код 32990002) борг у розмірі 73 008 (сімдесят три тисячі вісім) грн 00 коп., 0,3% річних у розмірі 264 (двісті шістдесят чотири) грн 03 коп., інфляційні втрати у розмірі 8 395 (вісім тисяч триста дев`яносто п`ять) грн 92 коп. та судовий збір у розмірі 1 339 (одна тисяча триста тридцять дев`ять) грн 64 коп. Видати наказ.

3. Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Югсинтез" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд. 156; ідентифікаційний код 32990002) судовий збір в частині 1 688 (одна тисяча шістсот вісімдесят вісім) грн 36 коп., сплачений за платіжною інструкцією №4332 від 20.02.2024. Видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 22.05.2024.

Суддя Р.В. Бойко