Рішення

від 22.05.2024 по справі 910/629/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2024Справа № 910/629/24

За позовом Приватного підприємства "Колор Люкс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-постач"

про стягнення 68 762,13 грн.

Суддя Борисенко І.І.

без повідомлення учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Приватне підприємство "Колор Люкс" (далі - ПП "Колор Люкс", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-постач" (далі - ТОВ "Союз-постач", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 68 762,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови договору поставки № 94 від 11.03.2020 в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленого товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

У позові ПП "Колор Люкс" просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 47 677,42 грн., пеню у сумі 3 824,48 грн., інфляційні втрати у сумі 14 453,04 грн., 3 % річних у сумі 2 807,19 грн., що разом становить 68 762,13 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.02.2024 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

У відповідності до статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі направлено рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресою відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01011, м. Київ, вул. Мирного Панаса, буд. 11.

Разом з тим, від відповідача повернувся конверт № 0600248782029 з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з`явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, а також додані до неї докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11.03.2020 між ПП "Колор Люкс" (постачальник) до ТОВ "Союз-постач" (покупець) був укладений договір поставки № 94 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець - прийняти й оплатити матеріали для кузовного ремонту, асортимент, кількість та інші характеристики яких визначаються сторонами в цьому договорі та додатках до нього, у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим договором (п. 1.1).

Постачальник зобов`язується поставляти товар окремими партіями в кількості і асортименті, визначених у письмових або e-mail заявках-замовленнях покупця, переданих електронною поштою представнику постачальника та/або рахунках постачальника (п. 1.2 договору).

Пунктом поставки товару є: склад постачальника, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Городок, вул. Перемишльська, 103 (п. 1.4 договору).

Кількість, асортимент та ціна товару, що поставляється, визначаються на підставі виставленого рахунку постачальника (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору поставка товарів здійснюється постачальником в межах наявного у нього асортименту та об`єму, відповідно до попередньої заявки покупця. Заявка може проводитись шляхом листування або по електронній пошті.

Моментом здійснення поставки товару постачальником є його отримання покупцем з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору покупець оплачує поставлені товари за цінами, вказаними у виставленому постачальником рахунку, на умовах даного договору в порядку і формах, які не суперечать чинному законодавству України.

Розрахунки за поставлений товар здійснюються покупцем на умовах: 15 % передоплата від суми виставленого рахунка, решта суми - з відстрочкою 30 календарних днів з моменту отримання товару (п. 5.2 договору).

Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, поступає на розрахунковий рахунок постачальника (п. 5.4 договору).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021, а в частині виконання зобов`язань за цим договором - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, з подальшою його пролонгацією (п. 8.1).

Додатковою угодою № 1 від 23.03.2021 сторони внесли зміни до п. 5.2 договору, якими передбачили, що розрахунки за поставлений постачальником товар здійснюються покупцем протягом 35 календарних днів з моменту поставки товару.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріали справи свідчать, що позивач на виконання свого зобов`язання за вказаним договором 28.01.2022 поставив відповідачу обумовлений сторонами товар на загальну суму 54 143,58 грн., що підтверджується видатковими накладними № 126 від 28.01.2022, № 128 від 28.01.2022, податковими накладними № 122 від 28.01.2022, № 128 від 25.01.2022, № 143 від 28.01.2022.

Однак, відповідач, зі свого боку, зобов`язання з оплати поставленого товару у порядку, визначеному договором, виконав неналежним чином, вартість поставленого товару сплатив частково - на загальну суму 6 466,16 грн. (враховуючи попередню оплату у сумі 4 466,16 грн.), що підтверджується платіжними інструкціями № 1597 від 19.09.2022, № 1220 від 25.01.2022, актом звірки розрахунків станом на 30.11.2022.

Отже, за договором поставки № 94 від 11.03.2020 у відповідача виникла заборгованість у сумі 47 677,42 грн.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки доказів належної оплати заборгованості відповідач не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 47 677,42 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості, позивач також просив стягнути з відповідача за прострочення зобов`язання пеню у сумі 3 824,48 грн. за період з 07.02.2022 по 18.09.2022.

Частиною 1 ст. 229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як вбачається з п. 7.3 договору за порушення строків оплати товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ від вартості поставленого товару за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши розрахунок заявленої позивачем суми штрафних санкцій відповідно до наведених положень закону та договору, врахувавши, що розрахунки за поставлений товар здійснюються покупцем протягом 35 календарних днів з моменту поставки товару (п. 5.2 додаткової угоди №1 до договору) вважає, що позивач має право на нарахування пені у період з 05.03.2022 по 05.09.2022, а не з 07.02.2022 по 18.09.2022, як зазначено у позові.

Здійснивши власний розрахунок пені за період з 05.03.2022 по 05.09.2022, суд вважає, що за цей період підлягає стягненню пеня у більший сумі 4 457,36 грн., проте, оскільки суд не має права виходи за межі заявлених позовних вимог, то вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню у сумі 3 824,48 грн., тобто у заявленій позивачем сумі.

Також за порушення зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 14 453,04 грн. та 3 % річних у сумі 2 807,19 грн. за період з 07.02.2022 по 14.01.2024.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та відсотків річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми 3% річних та інфляційних втрат, на предмет арифметичної правильності та відповідності вимогам закону, судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційна складова боргу в сумі 13 512,37 грн., а також 3 % річних у сумі 2 701,03 грн., тобто, у меншій сумі, ніж просить позивач, оскільки ним не враховано п. 5.2 договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 23.03.2021, що передбачає, що розрахунки за поставлений товар здійснюються покупцем протягом 35 календарних днів з моменту поставки товару. У решті частині вимоги про стягнення інфляційних втрат у сумі 940,67 грн. та 3 % річних у сумі 106,16 грн., слід відмовити.

За таких обставин, позовні вимоги ПП "Колор Люкс" підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Колор Люкс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-постач" про стягнення 68 762,13 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-постач" (01011, м. Київ, вул. Мирного Панаса, буд. 11, ідентифікаційний код 38474044) на користь Приватного підприємства "Колор Люкс" (81151, Львівська область, село Давидів, вул. Галицька, буд. 8, кв. 13, ідентифікаційний код 42403891) основний борг у сумі 47 677 (сорок сім тисяч шістсот сімдесят сім) грн. 42 коп., пеню у сумі 3 824 (три тисячі вісімсот двадцять чотири) грн. 48 коп., інфляційні втрати у сумі 13 512 (тринадцять тисяч п`ятсот дванадцять) грн. 37 коп., 3 % річних у сумі 2 701 (дві тисячі сімсот одна) грн. 03 коп., судовий збір у сумі 2 981 (дві тисячі дев`ятсот вісімдесят одна) грн. 90 коп.

У решті вимог - відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 22 травня 2024

Суддя Борисенко І. І.