Рішення

від 13.05.2024 по справі 914/600/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2024 Справа № 914/600/24

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний центр «Астор Груп», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека №49», м.Львів

про: стягнення 321676,53 грн основного боргу, 2088,69 грн 3% річних 3538,44 грн інфляційних втрат за Договором про надання маркетингових послуг б/н від 01.02.2022

Суддя У.І.Ділай

Без участі представників сторін

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2024, справу №914/600/24 розподілено судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 11.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без участі представників сторін. Зобов`язано відповідача у строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати письмовий відзив (заперечення) на позовну заяву із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення.

12.03.2024 відповідачу доставлено до електронного кабінету ухвалу від 11.03.2024.

11.04.2024 від позивача до суду надійшов лист, до якого долучено для огляду оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

19.04.2024 від позивача до суду надійшла заява про відшкодування судових витрат, що включає 20000,00грн витрат на професійну правничу допомогу та 4909,50грн судового збору.

Ухвалою від 06.05.2024 зобов`язано позивача подати довідку про стан заборгованості.

09.05.2024 від позивача до суду надійшов лист, в якому зазначено, що заборгованість за цим спором відповідач не сплатив.

Станом на 13.05.2024 від відповідача до суду відзив не надходив.

Відповідач протягом розгляду справи не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Відповідно до ст.248 Господарського процесуального кодексу України - суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Строк вирішення спору завершився 11.05.2024. Відтак, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами строку, встановленого для вирішення спору у спрощеному позовному провадженні.

У зв`язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

Згідно з Договором про надання маркетингових послуг від 01.02.2022 року (далі договір від 01.02.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний центр «Астор Груп» (далі - позивач) надає маркетингові послуги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека №49» (далі -відповідач) щодо планування і ведення всебічної діяльності, пов`язаної зі здійсненням оптимального впливу на споживача товарів відповідача, результатом чого є стимулювання збуту цих товарів.

За умовами п.п. 4.2-4.5 договору приймання наданих позивачем послуг відбувається підписанням відповідачем акту приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 5.1 договору, оплата послуг позивача за договором здійснюється відповідачем на підставі підписаних актів приймання-передачі наданих послуг протягом 10-ти днів після їх підписання.

На виконання взятих зобов`язань позивач надав, а відповідач прийняв послуги за договором на загальну суму 1 189 567,13 грн. На підтвердження подано акти надання послуг: № 1 від 28.02.2022 на суму 86 939,50 грн; №2 від 31.03.2022 на суму 94 757,00 грн; №3 від 29.04.2022 на суму 72 329,00 грн; №4 від 31.05.2022 на суму 66 002,00 грн; №5 від 30.06.2022 на суму 59 554,00 грн; №6 від 31.07.2022 на суму 70 959,50 грн; №7 від 31.08.2022 на суму 70 951,00 грн; №8 від 30.09.2022 на суму 55 378,50 грн; №9 від 31.10.2022 на суму 94 907,00 грн; №10 від 30.11.2022 на суму 79 244,00 грн; №11 від 30.12.2022 на суму 51 203,00 грн; №1 від 31.01.2023 на суму 25 039,00 грн; №2 від 28.02.2023 на суму 36 401,06 грн; №3 від 31.03.2023 на суму 35 378,82 грн; №4 від 28.04.2023 на суму 40 174,90 грн; №5 від 31.05.2023 на суму 50 140,87 грн; №6 від 30.06.2023 на суму 51 172,22 грн; №7 від 31.07.2023 на суму 43 957,22 грн; №8 від 31.08.2023 на суму 55 287,31 грн; №9 від 30.09.2023 на суму 49 791,23 грн

Як зазначено в позові відповідач частково оплатив надані послуги. Залишок заборгованості становить 321676,53 грн.

У порядку досудового врегулювання спору 12.02.2024 позивач надсилав відповідачу вимогу про сплату заборгованості, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення умов договору своєчасно та не в повному обсязі оплатив позивачу надані послуги. Відтак, ТзОВ МЦ «Астор Груп» подало позов до Господарського суду Львівської області про стягнення з відповідача 321676,53 грн основного боргу.

Крім того, керуючись положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач нарахував 3538,44грн інфляційних втрат та 2088,69грн 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджено матеріалами справи, сторони уклали договір про надання маркетингових послуг від 01.02.2022, у зв`язку з чим набули взаємних прав і обов`язків.

У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним спірного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання спірного договору.

За договором про надання послуг, відповідно до вимог ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець повинен надати послугу особисто (ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України).

Позивач свої зобов`язання щодо надання послуг в повному об`ємі за спірним договором виконав повністю, що не заперечено відповідачем.

Відповідач обставин справи не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду. Проти дійсності в повному об`ємі наданих послуг відповідач не заперечив, при цьому, оплату за отримані послуги здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі. В матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача про неотримання повністю/частково послуг за договором.

Відповідно до положень ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому, вимога надати докази невиконання або неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором (ст. 610 ЦК України) покладається на позивача. Водночас, стаття 614 ЦК України зобов`язує відповідача надати докази відсутності вини у неналежному виконанні зобов`язання.

Отже, при пред`явленні позову кредитор повинен довести лише факт порушення зобов`язання, він звільняється від обов`язку доводити вину боржника. Тягар доказування відсутності вини в порушенні зобов`язання лежить на боржникові.

Укладений між сторонами спірний договір є дійсним і обов`язковим для виконання сторонами, а отже, в силу положень статті 179 Господарського кодексу України, статей 204, 629 Цивільного кодексу України породжує для його сторін відповідні права та обов`язки, зокрема право позивача як виконавця отримати плату за надані послуги та обов`язок відповідача своєчасно сплачувати отримані послуги.

Позивач довів факт порушення відповідачем зобов`язань щодо оплати заборгованості за договором в повному обсязі. Натомість відповідач не спростував обставин цієї справи.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобов`язань за Договором не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань по оплаті наданих послуг та з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сума в розмірі 321676,53грн.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок позовних вимог, підстави та правильність нарахування суми інфляційних втрат, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, судом встановлено, що позивачем допущені помилки у нарахуванні суми інфляційних втрат, які не зменшують суму, що підлягає до стягнення, оскільки за розрахунками суду загальна сума таких проведених нарахувань є більшою, ніж просить стягнути позивач. Враховуючи, що суд при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог, а позивач не подавав такої заяви, відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3538,44грн інфляційних втрат за грудень 2023 року та січень 2024 року слід задоволити.

Стосовно вимоги про стягнення 2088,69грн 3% річних за період з 12.12.2023 по 28.02.2024 судом встановлено, що позивач допустив арифметичні помилки. Так, за розрахунком суду з відповідача підлягає до стягнення 2084,43грн за період з 12.12.2023 по 28.02.2024. в задоволенні решти вимог в цій частині слід відмовити.

Стосовно вимоги про стягнення 20000,00грн витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ст. 126 ГПК України).

Відшкодування витрат позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій (п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України).

Звертаючись до суду із позовом, позивач зазначав про понесення витрат на оплату правової допомоги.

До матеріалів справи долучено копію договору про надання професійної правової (правничої) допомоги від 02 травня 2022 року, складений між позивачем та адвокатом ОО.Гончаровим (далі - договір від 02.05.2022), копію розрахунку вартості адвокатської допомоги у справі №914/600/24 від 15.04.2024, копію ордера серії ВВ №1036242 від 08.02.2024 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛГ №000063 від 11.09.2027.

Позивач надав суду документи, що підтверджують представництво інтересів позивача саме адвокатом.

Згідно п. 4.1. договору від 02.05.2022, вартість адвокатської допомоги та порядок її оплати сторони погоджують у відповідному розрахунку, який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до розрахунку вартості адвокатської допомоги у справі №914/600/24 від 15.04.2024 адвокат надав такі послуги: аналіз первинних документів, підготовка правової позиції, формування доказової бази, складання та подання позову до суду.

Відповідач не заперечив проти поданої заяви.

Перевіривши поданий розрахунок в сукупності з матеріалами справи, судом встановлено, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи та зазначені вимоги відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру. Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 20000,00грн витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою.

Оскільки спір виник з його вини відповідача судовий збір покладається на останнього пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека №49» (79010, м.Львів, вул.Личаківська, 57; ідентифікаційний код 23887520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний центр «Астор Груп» (02068, м.Київ, вул.Олійника Степана, 13/81; ідентифікаційний код 44429885) 321676,53грн основного боргу, 3538,44грн інфляційних втрат, 2084,43грн 3% річних, 20000,00грн витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою та 4909,49 грн судового збору.

3.У задоволенні решти вимог відмовити.

4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 20.05.2024.

СуддяДілай У.І.