Ухвала

від 20.05.2024 по справі 916/887/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"20" травня 2024 р.м. Одеса № 916/887/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І. розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 (вх.№2173/24 від 14.05.204) до Акціонерного товариства ПроКредит Банк, за участю третіх осіб - Приватного підприємства Статус Агроінвест та ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору поруки,

подану у справі №916/887/24

за позовом Акціонерного товариства ПроКредит Банк (03115, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 107-А; код ЄДРПОУ 21677333)

до відповідача 1 - Приватного підприємства Статус Агроінвест (73002, м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 157, кв. 27)

до відповідача 2 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код № НОМЕР_1 )

до відповідача 3 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код № НОМЕР_2 )

про стягнення 2812929,29 грн.,

ВСТАНОВИВ:

04.03.2024р. Акціонерне товариство ПроКредит Банк звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства Статус Агроінвест, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути солідарно з відповідачів 2812929,29 грн заборгованості, а також суму судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку позичальника ПП Статус Агроінвест прийнятих на себе зобов`язань за договором про відкриття кредитної лінії №501.52018/FW501.1382 від 18.01.2022, укладеним сторонами відповідно до рамкової кредитної угоди № FW501.1382 від 04.04.2019р., в частині повернення кредитних коштів і сплати процентів (розмір заборгованості 2812929,29 грн, у тому числі: 2500000,00 грн капітал та 312929,29 грн - проценти), а також на неналежне виконання відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_1 як поручителями прийнятих на себе зобов`язань за договорами поруки від 04.04.2019 № 409584-ДП1 та № № 409585-ДП1.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.03.2024 позовну заяву Акціонерного товариства ПроКредит Банк залишено без руху та встановлено позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

14.03.2024 до суду від Акціонерного товариства ПроКредит Банк надійшла заява про усунення недоліків (вх.№10898/24), згідно якої останній такі недоліки усунув.

Листом Господарського суду Одеської області за вих. №916/887/24/1762/2024 від 15.03.2024, з огляду на перебування судді ОСОБА_3 у відпустці, АТ ПроКредит Банк повідомлено про відкладення розгляду заяви про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.03.2024р. позовну заяву АТ ПроКредит Банк прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/887/24 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на "10" квітня 2024 р. (з урахуванням виправлень, внесених ухвалою суду від 27.03.2024)

09.04.2024 до суду від представника відповідача 3 надійшло клопотання (вх.№14764/24), відповідно до якого останній просив суд відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні для ознайомлення представника ОСОБА_1 з матеріалами справи.

У підготовчому засіданні суду 10.04.2024 оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі №916/887/24 на 15.05.2024, про що ухвалою суду було повідомлено відповідачів в порядку ст. 120 ГПК України.

23.04.2024 до суду від позивача надійшла заява (вх.№16641/24) про розгляд справи без участі представника позивача.

14.05.2024 до суду від представника відповідача 2 надійшло клопотання (вх.№19498/24), відповідно до якого останній просив суд відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні для ознайомлення представника ОСОБА_2 з матеріалами справи.

14.05.2024 до господарського суду Одеської області від представника ОСОБА_1 надійшла зустрічна позовна заява до Акціонерного товариства ПроКредит Банк, відповідно до якої заявник просить суд визнати недійсним договір поруки №409585-ДП1 від 04.04.2019 р., укладений між ОСОБА_1 та АТ ПроКредит Банк.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач за зустрічним позов посилається на норми ст. 233 ЦК України і зазначає, що оскаржуваний договір поруки не відповідав його внутрішній волі й був укладений під примусом тяжких обставин, що склались, зокрема з метою збереження ПП «Статус Агроінвест» від доведення його до банкротства, оскільки вказане підприємство з самого початку його реєстрації і за весь час свого існування постійно займалось лише сільськогосподарською діяльністю і це було основним і єдиним джерелом для отримання прибутку.

Також, позивачем за зустрічним позовом у прохальній частині зустрічної позовної заяви викладено клопотання про поновлення строку звернення із зустрічною позовною заявою, посилаючись на те, що заявнику лише 08.04.2024 стало відомо про розгляд справи 916/887/24 внаслідок здійснення реєстрації у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, а на аналіз усіх матеріалів первісного позову знадобилось витратити чимало часу.

Розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 46 ГПК України, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно ч. 1, 2, 3, 6 ст. 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.

Відповідно ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Так, копію ухвали суду про відкриття провадження по справі від 20.03.2024 направлялись відповідачу - ОСОБА_1 за адресою реєстрації, проте поштове відправлення було 08.04.2024 повернуто Укрпоштою до суду без вручення з відміткою „адресат відсутній за вказаною адресою.

При цьому, як вказує заявник, 08.04.2024 ОСОБА_1 був зареєстрований у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.

Згідно ч. 7, 8 ст. 6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Відтак, ухвала господарського суду Одеської області від 20.03.2024 року про відкриття провадження по справі № 916/887/24 була отримана ОСОБА_1 через систему Електронний суд в порядку ч. 7 ст. 6 ГПК України 08.04.2024, що визнається вказаним відповідачем. Вказане також підтверджується поданою ОСОБА_1 09.04.2024 до суду заявою про відкладення розгляду справи, на підставі якою судом було відкладено підготовче засідання до 15.05.2024.

Враховуючи те, що в ухвалі суду про відкриття провадження у даній справі судом не було встановлено граничний строк для подання відповідачем до суду відзиву на позовну заяву, а підготовче засідання було відкладено до 15.05.2024, відповідно визначений ч. 1 ст. 180 ГПК України строк на подання зустрічного позову ОСОБА_1 не сплинув. Відтак, клопотання відповідача про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви, заявлене в п. 2 прохальної частини зустрічного позову, суд вважає безпідставним.

Разом з тим згідно ч. 4 ст.180 Господарського процесуального кодексу України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати судового збору та його розмір передбачені Законом України „Про судовий збір від 08.07.2011р. № 3674-VI (з наступними змінами).

Відповідно до ч. 1 ст.4 Закону України „Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

П.2., ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду: позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 9 Закону України „Про судовий збір судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ст.7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік у 2024 році встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, у розмірі: з 1 січня 2024 року 3028,00 гривень.

Отже, при зверненні до Господарського суду Одеської області із зустрічним позовом, що був поданий в електронній формі, ОСОБА_1 мав сплати судовий збір за ставкою для вимог немайнового характеру 2422,40 грн. (із застосуванням коефіцієнту 0,8 у відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»). Однак, доказів сплати судового збору заявник суду не надав, натомість ОСОБА_1 посилається на ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» як на підставу для звільнення його від сплати судового збору.

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.

У статті 5 Закону "Про судовий збір" визначено перелік пільг щодо сплати судового збору. Системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і статті 22 Закону "Про захист прав споживачів" дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому статтею 5 Закону "Про судовий збір", не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

Отже, стаття 5 Закону "Про судовий збір" не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить норми про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, визначив, що ця пільга надається з метою захисту споживачами їх порушених прав.

Вказаний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц.

З системного аналізу наведених положень законодавства вбачається, що Закон чітко розмежовує, що від оплати судового збору звільняються споживачі - позивачі і лише у поданих ними позовах, що стосуються порушення їхніх прав як споживачів.

Однак, посилання відповідача на положення Закону України «Про захист прав споживачів» є необґрунтованими, оскільки заявлені вимоги у зустрічному позові про визнання договору поруки недійсним ґрунтуються на підставі відповідних норм Цивільного кодексу України, а не Закону України «Про захист прав споживачів». Так, у даному випадку заявник, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду задля дотримання вимог ст. 162 ГПК України, зобов`язаний був викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує зустрічні позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено (ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів»), тим самим навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються саме Законом України «Про захист прав споживачів».

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що на правовідносини, що виникають з приводу визнання недійсним договору поруки, норми Закону України «Про захист прав споживачів не поширюється, а тому посилання заявника на ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, є безпідставними. В свою чергу, суд не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу зустрічного позову, які передбачені чинним законодавством, у т.ч. Законом України Про судовий збір.

Отже, відповідачу - як заявнику за зустрічним позовом необхідно сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 2422,40 грн. в загальному порядку. Проте, ОСОБА_1 не виконав вимоги п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.

Згідно п. 5 ст. 180 ГПК України, до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених ч. 4 ст.180 ГПК України, застосовуються положення ст. 174 цього кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, з урахуванням наявності вищевикладених недоліків, зустрічна позовна заява ОСОБА_1 , на підставі ч.1 ст.174 ГПК України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу за зустрічним позовом строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду: доказів сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 46, 119, 162, 174, 180, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку залишити без задоволення.

2. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 (вх.№2173/24 від 14.05.2024) - залишити без руху.

4. Встановити ОСОБА_1 п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків зустрічної позовної заяви шляхом надання до суду: доказів сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

5. Попередити ОСОБА_1 про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набрала законної сили 20.05.2024 року та не підлягає оскарженню.

Суддя Ю.І. Мостепаненко