Рішення

від 09.05.2024 по справі 916/4115/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4115/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Отамана Головатого, буд. 89) в інтересах держави в особі Одеської обласної ради (65032, Одеська обл., м. Одеса, пр-т Шевченка, буд. 4, код ЄДРПОУ 25042882)

до відповідачів:

1.Управління обласної ради з майнових відносин (65032, Одеська обл., м. Одеса, пр-т Шевченка, буд. 4, код ЄДРПОУ 23212638)

2.Фізичної особи-підприємця Юрко Ольги Іванівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради (65055, Одеська обл., м. Одеса, вул. Нежданової, буд. 32, код ЄДРПОУ 02008342)

про визнання недійсним договору та зобов`язання вчинити певні дії, -

за участю учасників справи:

прокурор Ейсмонт С.О.

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: Молодецький Р.А., адвокат, діє на підставі ордеру

від третьої особи: Положай В.Є., діє в порядку самопредставництва

Суть спору: Заступник керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської обласної ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Управління обласної ради з майнових відносин та Фізичної особи-підприємця Юрко Ольги Іванівни, в якому просить суд:

- визнати недійсним з моменту укладання договір оренди нерухомого майна від 29.12.2022, укладений між Управлінням обласної ради з майнових відносин та Фізичною особою-підприємцем Юрко Ольгою Іванівною;

- зобов`язати Фізичну особу-підприємця Юрко Ольгу Іванівну звільнити земельну ділянку, загальною площею 16 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Нежданової, 32.

В обґрунтування позовних вимог Заступник керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси зазначає, що сторонами договору оренди нерухомого майна від 29.12.2022 укладено удаваний правочин, з метою приховування договору оренди земельної ділянки. Окрім того, прокурор вказує, що право постійного користування не надає право користувачу земельної ділянки надавати третім особам земельну ділянку, тобто розпоряджатися нею, у тому числі шляхом надання в оренду, оскільки таким правом наділений відповідний орган.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/4115/23; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 18.10.2023 о 16:00; залучено Комунальне некомерційне підприємство Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

10.10.2023 за вх.№35647/23 до суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач-1 просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та вказує, зокрема, наступне:

- між Управлінням обласної ради з майнових відносин, як орендодавцем, ФОП Юрко Ольгою Іванівною, як орендарем та КНП Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради, як балансоутримувачем, укладено договір оренди, об`єктом якого є індивідуально визначене майно у вигляді майданчика з твердим покриттям, загальною площею 16,0 кв.м; зазначений договір оренди укладено за результатами електронного аукціону №LLE00l-UA-20221125-14722; об`єкт оренди знаходиться на земельній ділянці, яка перебуває на праві постійного користування у KHП Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради, що підтверджуються витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та пx обтяжень;

- статтею 7 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено підстави для відмови у включенні майна до одного з Переліків aбo виключення майна із одного з Переліків; відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону однією із таких підстав є неможливість передачі відповідного майна в оренду згідно із частиною другою статті 3 цього Закону, якою визначено перелік об`єктів, які можуть бути об`єктами оренди; відтак, індивідуально визначене майно підприємств, до якого, за наведеними ознаками, відноситься i тверде покриття, є об`єктом оренди згідно з вимогами ст. 3 даного Закону; договір оренди передбачає користування не земельною ділянкою (згідно з земельним законодавством), а саме твердим покриттям, що є відмінними об`єктами правового регулювання, та використання об`єкту орендованого нерухомого майна без фізичного використання земельної ділянки, на якій воно знаходиться, є неможливим;

- листом Фонду державного майна України від 24.12.2020 №10-16-26490 щодо надання роз`яснень з питань оренди зазначено, що асфальтне покриття за своїми індивідуальними ознаками може бути предметом договору найму (оренди);

- асфальтне покриття є тотожним твердому покриттю та нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно розташоване, проте на відміну від такої земельної ділянки, яка є природним об`єктом, є окремими, штучно створеними предметами матеріального світу, зі своєю метою використання, а отже таке майно є індивідуально визначеним в розумінні частини 3 статті 283 Господарського кодексу України;

- відповідно до положень Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їx обтяжень твepдe покриття, як мостіння та інше облаштування, не підлягає обов`язковій державній реєстрації та відображенню в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно; у зв`язку із викладеним, відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності чи інше речове право KHП Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради на тверде покриття, передане в користування ФОП Юрко О.І., не свідчить про удаваність укладеного сторонами правочину;

- доводи прокурора не містять обґрунтування негативного впливу оскаржуваного договору на конкретні реальні права i законні інтереси позивача, а також не зазначено яка конкретно шкода зазнана позивачем саме внаслідок укладання даного договору та як він вплинув на правове становище безпосередньо позивача, які причинно-наслідкові зв`язки у справі це підтверджують, що свідчить про відсутність пpeдмeту захисту в суді.

16.10.2023 за вх.№36449/23 до суду від прокуратури для огляду надійшли оригінали поданих до суду в додатку до позовної заяви письмових доказів, які оглянуто судом.

У підготовчому засіданні 18.10.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 177 ГПК України про продовження строків підготовчого провадження на 30 днів та в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 09.11.2023 об 11:00.

09.11.2023 за вх.№40599/23 до суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач-2 просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та вказує, зокрема, наступне:

- Суворовська окружна прокуратура м. Одеси направила лист №53-4714вих-23 від 31.05.2023 стосовно вжиття заходів реагування з метою усунення порушень земельного законодавства за адресою: м. Одеса, вул. Нежданової, 32, з якого не видається можливим з`ясувати, в чому конкретно полягає порушення інтересів держави та в чому полягала невідкладність їх захисту; Одеська обласна рада листом-відповіддю від 12.07.2023 повідомила Суворовську окружну прокуратуру м. Одеси, що твердження щодо приховання укладання договору оренди земельної ділянки не знайшло свого підтвердження, а Одеська обласна рада не вбачає порушення вимог земельного законодавства при укладенні договору; такі дії Одеської обласної ради цілком підпадають під аргументоване повідомлення прокурора про відсутність такого порушення, а отже відсутні підстави для звернення прокурора до суду з даним позовом; водночас, дії суб`єкта владних повноважень прокуратурою жодним чином не були оскаржені, а отже презюмується, що прокуратура визнає їх законними, правовими та такими, що не порушують інтереси держави;

- прокурор звертається з позовом в інтересах держави в особі Одеської обласної ради до Управління обласної ради з майнових відносин, тобто відповідачем по справі є структурний підрозділ позивача, тоді як згідно з п.п. 1-2 Положення про управління обласної ради з майнових відносин Управління обласної ради з майнових відносин (далі - Управління) утворюється обласною радою для реалізації повноважень обласної ради щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області з метою ефективного і раціонального використання майна. Управління є самостійним структурним підрозділом виконавчого апарату обласної ради, підзвітним і підконтрольним обласній раді та підпорядкованим безпосередньо голові обласної ради; разом з тим, в позовній заяві заступник керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеси вказує, що право власності на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оренди, належить Одеській обласній раді, однак жодних правовстановлюючих документів до позовної заяви не додає; з іншого боку, існує рішення Одеської міської ради №2598-VI від 21.12.2012 Про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки та надання Комунальній установі Одеський обласний онкологічний диспансер в постійне користування земельної ділянки площею 5,3096 га, за адресою м. Одеса, вул. Нежданової, 32 для експлуатації та обслуговування будівель та споруд обласного онкологічного диспансеру; з зазначеного рішення вбачається, що зазначеною земельною ділянкою розпоряджалась саме Одеська міська рада, передаючи її у користування комунальному підприємству;

- відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, відомості про власника земельної ділянки, на якій розташований об`єкт оренди також не зазначені, тому беручи до уваги все вищенаведене, відсутні підстави для звернення прокуратури в інтересах держави з даним позовом, що може слугувати окремою підставою для залишення позову без розгляду;

- об`єкт оренди знаходиться на земельній ділянці, яка перебуває на праві постійного користування у КНП Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради; оскаржуваний договір оренди передбачає користування не земельною ділянкою (як це передбачено земельним законодавством), а саме майданчиком твердим покриттям, що є окремим відмінним об`єктом правового регулювання; і так як використання об`єкту орендованого нерухомого майна без використання земельної ділянки, на якій воно знаходиться, є неможливим, орендар компенсує орендодавцю плату за землю додатково до орендної плати (п.п. 3.1 та 6.5 договору) та інші супутні витрати, пов`язані із користуванням індивідуально визначеним майном, що підтверджується квитанціями про оплату;

- тверде асфальтне покриття нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно розташоване, проте на відміну від земельної ділянки, яка є природним об`єктом, майданчик з твердим покриттям є окремим, штучно створеним предметом матеріального світу зі своєю метою використання, а отже таке майно є індивідуально визначеним у розумінні частини третьої статті 283 Господарського кодексу України (аналогічна позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №916/661/17); нерозривність об`єкту із земельною ділянкою, на якій він розташований, не може слугувати підставою для визнання удаваним договору оренди такого майна;

- об`єкт оренди за договором знаходиться на балансі комунального підприємства, що є додатковою підставою вважати безпідставними твердження про удаваність договору оренди; з урахуванням загальних засад приватного права, закріплених у статті 3 ЦК України, до оскаржуваних договорів застосовується правило favor conractus, з огляду на принцип тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності;

- позовна заява заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси не містить посилань на норми законодавства, які були порушені відповідачами при укладенні оскаржуваного договору; прокурор всупереч принципу Lex specialis derogat generali (п.2.1 Рішення Конституційного Суду України від 18 червня 2020 року №5р(II)/2020) намагається визнати удаваним правочин, посилаючись на містобудівне законодавство, ігноруючи профільне законодавство, а саме Закон України Про оренду державного та комунального майна; власне, це якийсь когнітивний дисонанс: прокуратура в інтересах Одеської обласної ради звертається до суду з позовом, де відповідачем є структурний підрозділ позивача і у разі задоволення позовних вимог позивач та відповідач втрачають платежі до бюджету та кошти на підтримку діяльності комунального підприємства; такий результат як обґрунтування зазначеної у позові позиції прокуратури не дуже схожий на спробу захистити інтереси держави;

- важливим фактом є також те, що оспорюваний договір оренди укладено за результатами електронного аукціону LLE001UA 2022112514722 в системі ProZorro, переможцем якого у передбаченому законом порядку визначено ФОП Юрко О.І.; вказаний аукціон прокуратура теж не оскаржує, а отже визнає його відповідність інтересам держави, а процедуру його проведення - законною;

- оскаржуваний договір оренди є платним і орендар справно виконує свої обов`язки по оплаті користування об`єктом оренди, про що свідчать копії квитанцій про оплату; заборгованість за договором відсутня, а тому і з економічної точки зору договір оренди нерухомого майна від 29.12.2022, укладений між Управлінням обласної ради з майнових відносин та Фізичною особою-підприємцем Юрко Ольгою Іванівною, вигідний державі та жодним чином не порушує її інтереси; протягом дії договору орендодавець жодного разу не фіксував будь-які порушення договірних відносин та/або правил і звичаїв ділового обороту, що свідчить про добросовісність орендаря.

У підготовчому засіданні 09.11.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 30.11.2023 об 11:30.

30.11.2023 за вх.№43883/23 до суду від відповідача-2 надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

Підготовче засідання 30.11.2023 об 11:30 не відбулось у зв`язку з тим, що 30.11.2023 відбулось несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних мереж і ресурсів Господарського суду Одеської області, що мало наслідком тимчасове виведення з ладу технічного обладнання суду та тривалу відсутність доступу суддів до системи діловодства спеціалізованого суду.

Ухвалою суду від 11.12.2023 підготовче засідання призначено на 20.12.2023 о 14:45. У підготовчому засіданні 20.12.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 18.01.2024 о 10:30.

17.01.2024 за вх.№2095/24 до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення на позовну заяву, які прийнято судом до розгляду. У поданих поясненнях третя особа просить суд відмовити у задоволенні позову та вказує, зокрема, наступне:

- відповідно до наказу КНП Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради від 28.03.2023 №339/23-О Про введення в експлуатації основних засобів і визначення термінів їх експлуатації для використання у господарській діяльності введено в експлуатацію та встановлені терміни експлуатації основних засобів, у тому числі майданчику з твердим покриттям загальною площею 16,0 кв.м, що знаходиться на території лікарні за адресою: м. Одеса, вул. Нежданової, 32; згідно акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 28.03.2023, майданчик з твердим покриттям, загальною площею 16,0 кв.м введено в експлуатацію та перебуває на балансі КНП Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради, як окреме індивідуально визначене майно;

- частиною 1 статті 4 Закону України Про оренду державного та комунального майна безпосередньо передбачено у якості об`єкта оренди інше окреме індивідуально визначене майно, до якого, за наведеними ознаками, відноситься і майданчик з твердим покриттям; таким чином, Управління обласної ради з майнових відносин відповідно до вимог діючого законодавства, уклало саме договір оренди окремого індивідуально визначеного майна у вигляді твердого покриття; за таких обставин, твердження прокурора щодо приховання укладання договору оренди земельної ділянки є безпідставними;

- відповідно до положень Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень тверде покриття, як мостіння та інше облаштування, не підлягало та й зараз не підлягає обов`язковій державній реєстрації та відображенню в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно; тому ґрунтування прокурором його позиції про укладання відповідачами начебто удаваного правочину в т.ч. у зв`язку з відсутністю відомостей про перебування у власності/користуванні об`єкту оренди (майданчика з твердим покриттям) в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, є безпідставним; законодавство України взагалі-то не містить заборони на передання в оренду майданчика з твердим покриттям, іншими словами, тверде покриття не є виключеним з цивільного обороту, а тому без перешкод може бути об`єктом оренди (предметом договору найму);

- переважна більшість умов та положень укладеного між відповідачами договору оренди від 29.12.2022 сформульована таким чином, що їх застосування до правовідносин з оренди земельної ділянки є неможливим в принципі; у випадку якби воля сторін договору оренди майна від 29.12.2022 дійсно була спрямована на укладення договору оренди землі (а не майданчика з твердим покриттям), перш ніж стверджувати про укладення договору оренди землі, прокурор мав би довести (шляхом надання належних та допустимих доказів) факт досягнення згоди сторін щодо усіх істотних умов такого договору;

- земельна ділянка може бути предметом правочину (в т.ч. удаваного) лише після її формування та державної реєстрації прав на неї; між тим, земельна ділянка площею 16 кв.м (яка на думку прокурора за начебто удаваним правочином використовується відповідачем) не сформована, тобто не існує як окремий об`єкт цивільних прав; відповідно, зазначена земельна ділянка не має і не може мати кадастрового номера; враховуючи наведене, висновок прокурора щодо укладення договору оренди землі, приховання якого за твердженням прокурора було вчинено відповідачами шляхом укладення іншого правочину (начебто удаваний правочин), не може мати місце, є необґрунтованим та безпідставним, в т.ч. у зв`язку з відсутністю істотних умов такого виду правочину, як договір оренди землі, та відсутністю в даному випадку взагалі-то предмету цього правочину; таким чином, з огляду на те, що договір оренди землі, про який стверджує прокурор, не був та не міг бути в даному випадку укладений між відповідачами, то відсутні й підстави стверджувати про удаваність договору оренди майданчика з твердим покриттям, оскільки у випадку удаваності певного правочину передбачається, що правочин, який сторони насправді вчинили, повинен бути укладеним.

У підготовчому засіданні 18.01.2024 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 07.02.2024 о 13:45.

19.01.2024 за вх.№2381/24 до суду від прокурора надійшла відповідь на відзив відповідача-1, яка прийнята судом до розгляду. У поданій відповіді на відзив прокурор просить суд задовольнити позовні вимоги та вказує, зокрема, наступне:

- з інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що відомості про перебування у власності/користуванні КНП Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради твердого покриття, площею 16 кв.м, яке є предметом спірного договору, відсутні; це свідчить про невідповідність зазначених у договорі відомостей стосовно об`єкта оренди та за допомогою яких можна було б ідентифікувати це тверде покриття;

- у власності Одеської обласної ради є земельна ділянка, яка є сформованою та має кадастровий №5110137600:71:007:0005; загалом, саме частина цієї земельної ділянки і є предметом договору оренди, утім, на думку прокурора, сторони договору намагалися мінімізувати свої витрати та обійти процедуру отримання в оренду частини земельної ділянки, передбачену Земельним кодексом України; укладення договору оренди твердого покриття дозволяло не виділяти земельну ділянку, площею 16 кв.м із загальної земельної ділянки, площею 5,3096 га, не обґрунтовувати підстави такого надання та не проводити земельні торги, як того вимагає ч.1 ст. 134 Земельного кодексу України;

- тверде покриття не є нерухомим майном, яке підлягає державній реєстрації в розумінні норм чинного законодавства, а є елементом об`єкту благоустрою, що підтверджується нормами п.4 ч.1 ст. 13, п.1 ч.1 ст. 21 Закону України Про благоустрій населених пунктів, Інструкцією щодо заповнення форми звітності №1-вул (річна) Звіт про дорожньо-мостове господарство від 01.07.2009 №193, затвердженої Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України Про затвердження форми звітності №1-вул (річна) Звіт про дорожньо-мостове господарство;

- відповідач-1 зазначає, що тверде покриття не є виключеним з цивільного оберту, а тому може бути об`єктом оренди, проте у даному випадку необхідно звернути увагу на те, що об`єктом оренди може бути індивідуально визначене майно (Закон України Про оренду державного та комунального майна); безпосередньо сам відповідач-1 звертає на це увагу; окрім того, відповідач-1 не приймає до уваги норми ч.3 ст. 283 Господарського кодексу України, де зазначається яке саме майно може бути передано в оренду у сфері господарювання; оренда твердого покриття жодним чином не підпадає під поняття, визначені цією нормою.

У підготовчому засіданні 07.02.2024 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 29.02.2024 об 11:30. У підготовчому засіданні 29.02.2024 у протокольній формі у порядку ст. 185 ГПК України оголошено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 22.03.2024 о 12:00. У судовому засіданні 22.03.2024 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 19.04.2024 о 14:00. Судове засідання 19.04.2024 о 14:00 не відбулось у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги. Ухвалою суду від 24.04.2024 судове засідання призначено на 09.05.2024 о 09:50.

У судовому засіданні 09.05.2024 прокурор просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач та відповідач-1 у судове засідання 09.05.2024 не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

У судовому засіданні 09.05.2024 представники відповідача-2 та третьої особи просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 05 лютого 2024 року №49/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Справа №916/4115/23 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від учасників справи не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

У судовому засіданні 09.05.2024 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 09.05.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, представників відповідача-2 та третьої особи, господарський суд встановив:

Відповідно до Інформації №346088682 від 11.09.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 09.04.2013 було зареєстровано право власності територіальних громад сіл, селищ, міст області в особі Одеської обласної ради на земельну ділянку площею 5,3096 га із кадастровим номером 5110137600:71:007:0005, яка розташована за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Нежданової, 32.

Згідно з актуальної інформацією про державну реєстрацію іншого речового права (номер запису 3522056) 11.11.2013 було зареєстровано право постійного користування вищевказаною земельною ділянкою, площею 5,3096 га за правокористувачем - Обласною комунальною установою Одеський обласний онкологічний диспансер (код ЄДРПОУ 02008342) (нині - Комунальне некомерційне підприємство Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради), що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №13350417 від 25.11.2013.

29.12.2022 між Управлінням обласної ради з майнових відносин (орендодавець, відповідач-1), Фізичною особою-підприємцем Юрко Ольгою Іванівною (орендар, відповідач-2) та Комунальним некомерційним підприємством Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради (балансоутримувач, третя особа) укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Одеської області.

Відповідно до розділу І договору від 29.12.2022 - Змінювані умови договору (далі - умови):

- інформація про об`єкт оренди - нерухоме майно: майданчик з твердим покриттям біля триповерхового поліклінічного корпусу літ. А загальною площею 16,0 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вулиця Нежданової, 32 та обліковується на балансі КНП Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради (п.4.1 умов);

- процедура, в результаті якої майно отримано в оренду: аукціон (п.5.1 умов);

- ринкова (оціночна) вартість, визначена на підставі звіту про оцінку майна: 152581 грн. (п.6.1 умов);

- цільове призначення майна: майно може бути використане орендарем з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо установами або закладами, визначеними у пункті 29 Порядку, і які є пов`язаними із забезпеченням або обслуговуванням діяльності такої установи або закладу, їх працівників та відвідувачів - для розміщення торгівельного об`єкту з продажу продовольчих товарів крім товарів підакцизної групи (п7.1 умов);

- місячна орендна плата: 1800 грн. без податку на додану вартість (на суму орендної плати нараховується ПДВ за ставкою 20% згідно діючого законодавства) (п.9.1 умов);

- строк договору: 5 років з дати набрання чинності цим договором (п.12.1 умов).

Згідно з розділом ІІ договору від 29.12.2022 - Незмінювані умови договору:

- орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 умов; майно передається в оренду для використання згідно з пунктом 7 умов (п.п. 1.1, 1.2 договору);

- орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна; акт приймання-передачі підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору (п.2.1 договору);

- цей договір укладено на строк, визначений у пункті 12 умов; перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором; цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами; строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору (п.12.1 договору).

В матеріалах справи наявний наданий відповідачем-1 лист Фонду державного майна України від 24.12.2020 Щодо надання роз`яснень з питань оренди, в якому надано роз`яснення щодо віднесення асфальтового (асфальтобетонне, бетонне) покриття до об`єкту оренди та вказано, зокрема, що асфальтне покриття (асфальтований майданчик) за своїми індивідуальними ознаками, з одного боку, може бути предметом договору найму (оренди), з іншого - є нерухомим майном (інженерною спорудою).

Також в матеріалах справи наявні надані відповідачем-2 документи, а саме:

- рішення Одеської міської ради від 21.12.2012 №2598-VI, яким надано КУ ОООД в постійне користування земельну ділянку (кадастровий номер 5110137600:71:007:0005), площею 5,3069 га, за адресою: м. Одеса, вулиця Нежданової, 32 для експлуатації та обслуговування будівель та споруд обласного онкологічного диспансеру;

- звіт про незалежну оцінку ринкової вартості асфальтового майданчика загальною площею 16,0 кв.м, що розташований за адресою: м. Одеса, вулиця Нежданової, 32 та обліковується на балансі КНП Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради від 01.09.2022;

- лист Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної (військової) адміністрації від 13.09.2022, яким Департамент погодив включення майна до переліку першого типу та передачі його в оренду, а саме: майданчик з твердим покриттям біля триповерхового поліклінічного корпусу літ. А загальною площею 16,0 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вулиця Нежданової, 32 за умови дотримання Закону України Про оренду державного та комунального майна та постанови Кабінету Міністрів України №483 від 03.06.2020;

- наказ КНП Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради від 15.09.2022 про передачу в оренду майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, а саме: майданчик з твердим покриттям біля триповерхового поліклінічного корпусу літ. А загальною площею 16,0 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вулиця Нежданової, 32, яке обліковується на балансі КНП Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради;

- лист КНП Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради від 15.09.2022 до Управлінням обласної ради з майнових відносин про включення об`єкта оренди, а саме: майданчику з твердим покриттям біля триповерхового поліклінічного корпусу літ. А загальною площею 16,0 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вулиця Нежданової, 32 до Переліку першого типу об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, щодо яких прийнято рішення про передачу в оренду за результатами проведення аукціону;

- наказ КНП Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради від 18.03.2023 №339/23-О Про введення в експлуатацію основних засобів і визначення термінів їх експлуатації для використання у господарській діяльності, в якому зазначено ввести в експлуатацію та встановити терміни експлуатації основних засобів, зокрема, майданчик з твердим покриттям загальною площею 16,0 кв.м, термін експлуатації - 180 міс., ринкова вартість - 152581 грн.;

- акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів КНП Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради - майданчику з твердим покриттям, загальною площею 16,0 кв.м;

- витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07.11.2023 за кадастровим номером 5110137600:71:007:0005; додаток до витягу, який відображає кадастровий план земельної ділянки;

- рахунки за оренду майданчика з твердим покриттям та квитанції про їх сплату; платіжні доручення про сплату за оренду майданчика; реєстр платежів отриманої орендної плати, плати за землю та відшкодування витрат ФОП Юрко О.І. за договором оренди від 29.12.2022 за період грудень 2022 року - жовтень 2023 року.

У листі від 31.05.2023 №53-4714ВИХ-23 прокурор просив Одеську обласну раду розглянути питання про вжиття заходів реагування з метою усунення порушень земельного законодавства щодо укладеного договору оренди майна від 29.12.2022 та поновлення прав Одеської обласної ради, в тому числі шляхом звернення до суду з позовною заявою.

У листі від 12.07.2023 №2483/0/03-14/23/1805 Одеська обласна рада повідомила прокурору з приводу договору оренди від 29.12.2022, зокрема, що Управління обласної ради з майнових відносин відповідно до вимог діючого законодавства уклало саме договір оренди окремого індивідуально визначеного майна у вигляді твердого покриття, а тому ствердження щодо приховування укладення договору оренди земельної ділянки не знайшли свого підтвердження.

У повідомленні від 15.09.2023 №53-7708ВИХ-23 прокурор повідомив Одеську обласну раду в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру, що окружною прокуратурою готується позовна заява в інтересах держави в особі Одеської обласної ради.

Вважаючи, що договір оренди нерухомого майна від 29.12.2022 є удаваним та вчинений сторонами для приховування іншого правочину - договору оренди земельної ділянки, прокурор в інтересах держави в особі Одеської обласної ради звернувся до господарського суду з даним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною 3 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Отже, прокурор звертаючись до суду в інтересах держави, має визначити компетентний орган та довести у чому полягає невжиття компетентним органом заходів для захисту порушених прав, які підлягають захисту у спосіб, який обрав прокурор, і зокрема, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Як вказує прокурор, звернення з даним позовом зумовлено потребою у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності набуття права користування на земельну ділянку, що перебуває у власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, в особі Одеської обласної ради. Як вбачається з листа від 31.05.2023 №53-4714ВИХ-23, прокурор просив Одеську обласну раду розглянути питання про вжиття заходів реагування з метою усунення порушень земельного законодавства, проте Одеська обласна рада у листі від 12.07.2023 повідомила прокурора, що порушення, про які зазначав прокурор, не знайшли свого підтвердження.

В подальшому прокурор звернувся до позивача з повідомленням від 15.09.2023 №53-7708ВИХ-23 в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру про намір звернутися до суду із відповідним позовом.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про дотримання прокурором вимог, передбачених ст. 23 Закону України Про прокуратуру для представництва прокурором інтересів держави в суді та можливість розгляду позовних вимог по суті.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, вирішуючи питання щодо наявності підстав для визнання спірного договору недійсним, суд, перш за все, вважає за необхідне надати оцінку правовій природі спірного договору.

Прокурор наголошує, що укладений договір оренди нерухомого майна від 29.12.2022 є удаваним та вчинений сторонами для приховування іншого правочину - договору оренди земельної ділянки, який вони насправді вчинили.

В свою чергу відповідачі наполягають, що укладений договір є договором оренди нерухомого майна.

Згідно з ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України Про оренду державного та комунального майна.

За ч.ч. 1, 2 ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.

У відповідності до ч.1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно з ч.1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

За ст. 184 ЦК України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

За ст. 188 ЦК України якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ). Правочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. За договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як єдині майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання. Оренда структурних підрозділів державних та комунальних підприємств не повинна порушувати виробничо-господарську цілісність, технологічну єдність даного підприємства. Законом може бути встановлено перелік державних та комунальних підприємств, єдині майнові комплекси яких не можуть бути об`єктом оренди. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Закон України Про оренду державного та комунального майна (в редакції на дату укладення договору) регулює правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України Про оренду державного та комунального майна об`єктами оренди за цим Законом є: єдині майнові комплекси підприємств, їхніх відокремлених структурних підрозділів; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення, а також їх окремі частини); інше окреме індивідуально визначене майно; майно, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації) (далі - майно, що не увійшло до статутного капіталу), а також майно, заборонене до приватизації, яке може при перетворенні державного підприємства в господарське товариство надаватись такому товариству на правах оренди; майно, щодо якого до статутного капіталу внесено право господарського відання на майно; майно, закріплене на праві господарського відання за акціонерними товариствами та їхніми дочірніми підприємствами у процесі їх утворення та діяльності; майно, передане до статутного капіталу акціонерних товариств на праві господарського відання; майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, державних і комунальних установ та організацій, Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, правоохоронних та фіскальних органів, Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, що не використовується зазначеними органами для здійснення своїх функцій, - без права викупу та передачі в суборенду орендарем; майно, що не підлягає приватизації, може бути передано в оренду без права викупу орендарем та передачі в суборенду.

Відповідно до Інструкції щодо заповнення форми звітності №1-вул (річна) Звіт про дорожньо-мостове господарство від 01.07.2009 №193, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України Про затвердження форми звітності №1-вул (річна) Звіт про дорожньо-мостове господарство, тверде покриття - це цементобетонне, асфальтобетонне покриття, чорне шосе і чорні гравійні дороги, біле шосе (щебеневе, шлакове, гравійне), бруківки, включаючи булижні.

Згідно з п.4 ст. 1 ст. 13 Закону України Про благоустрій населених пунктів об`єкти у сфері благоустрою населених пунктів: території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 21 Закону України Про благоустрій населених пунктів елементами (частинами) об`єктів благоустрою є: 1) покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів.

Згідно з ДБП Б.2.2.-5:2011 Благоустрій територій, 9.1 Покриття 9.1.1 - для благоустрою треба використовувати такі види покриття: тверді (капітальні) - монолітні або збірні, що виконуються з асфальтобетону, цементобетону, природного або штучного каменю тощо; м`які (некапітальні) - такі, що виконуються з природних або штучних сипучих матеріалів (пісок, щебінь, гранітні висівки, керамзит, гумова крихта тощо), що знаходяться у природному стані або у сухих сумішах, ущільнених або укріплених в?яжучим; газонні - такі, що виконуються за спеціальними технологіями підготовки та посадки трав`яного покрову; комбіновані - сполучення покриттів, вказаних вище (наприклад, плитка, утоплена в газон тощо). Покриття дитячих та спортивних майданчиків треба виконувати із природних сипучих матеріалів (пісок, щебінь, гранітні висівки тощо), газону.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі. Не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.

Згідно з ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Верховним Судом України в постанові від 07.09.2016 по справі №6-1026цс16 було зазначено, що за удаваним правочином сторони умисно оформлюють однин правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено для приховання іншого правочину, суд на підставі ст. 235 ЦК України має визнати, що сторони вчинили саме цей правочин та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемним або про визнання його недійсним.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що за удаваним правочином сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Отже, удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин.

Частиною 1 статті 792 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За ст. 3 Закону України Про оренду землі об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

У відповідності до ч.3 ст. 4 Закону України Про оренду землі орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом.

Згідно з ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

За ч.2 ст. 16 Закону України Про оренду землі укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.

Відповідно до п.а ч.1 ст. 8 ЗК України до повноважень обласних рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.

За ч.ч. 1, 2 ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, заклади освіти незалежно від форми власності.

Відповідно до ч.1 ст. 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У п.5.5 рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005 (справа про постійне користування земельними ділянками) зазначено, що суб`єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб`єктивного права власності на землю та суб`єктивного права оренди. Хоча власники землі та орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі - в частині передачі земель у суборенду за згодою власника), а постійні користувачі такої можливості позбавлені, у їх праві на землю є ряд особливостей і переваг: право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством; права та обов`язки постійних землекористувачів визначені чинним земельним законодавством і не підлягають договірному регулюванню (не можуть бути звужені); постійні землекористувачі, як і землевласники, сплачують земельний податок, розмір якого визначається відповідно до чинного законодавства, на відміну від договірного характеру орендної плати; земельні ділянки у постійне користування передаються у порядку відведення безоплатно з наступним посвідченням цього права шляхом видачі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою; оплаті має підлягати лише виготовлення технічної документації на земельну ділянку, що здійснюється на договірних засадах із уповноваженою землевпорядною організацією.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

У відповідності до ч.ч. 1-5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За ст. 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч.1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішенні Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п.30, від 27 вересня 2001 року).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Господарський суд зазначає, що об`єктом оренди за спірним договором від 29.12.2022 визначений майданчик з твердим покриттям біля триповерхового поліклінічного корпусу літ. А загальною площею 16,0 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вулиця Нежданової, 32 та обліковується на балансі КНП Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради. Разом з тим, господарський суд зауважує, що об`єкт оренди знаходиться на земельній ділянці за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Нежданової, 32 площею 5,3096 га із кадастровим номером 5110137600:71:007:0005, що перебуває у праві власності територіальних громад сіл, селищ, міст області в особі Одеської обласної ради.

Господарський суд зазначає, що виходячи з вищевказаних норм ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні, а також об`єктами оренди за Законом України Про оренду державного та комунального майна може бути, зокрема, інше окреме індивідуально визначене майно, проте господарський суд звертає увагу, що предметом найму за спірним договором визначений майданчик з твердим покриттям, що не є нерухомим майном, яке підлягає державній реєстрації в розумінні норм чинного законодавства, а є елементом об`єкту благоустрою, вказаний об`єкт не є нерухомим майном, яке підлягає державній реєстрації в розумінні норм чинного законодавства.

Окрім того, господарський суд зауважує, що тверде покриття можна вважати складовою частиною речі, тобто земельної ділянки, яка дає змогу використовувати ділянку за призначенням, при цьому, оскільки майданчик з твердим покриттям не має індивідуальних ознак, які відокремлюють його від будь-якої іншої частини земельної ділянки, на якій теж наявне покриття, відсутні підстави стверджувати про наявність у такого покриття ознак речі, яка може бути передана в оренду.

Також, господарський суд зазначає, що видача наказу КНП Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради від 28.03.2023 про введення в експлуатацію основних засобів, зокрема, майданчика з твердим покриттям загальною площею 16,0 кв.м, не надає такому майданчику ознак нерухомого майна, а неможливість державної реєстрації права власності на тверде покриття, як окремого об`єкту цивільного права, додатково свідчить про відсутність у такого майна статусу нерухомого, при цьому тверде покриття не має жодної цінності за відсутності можливості використання земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши умови спірного договору від 29.12.2022, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою спірний договір не може вважатись договором оренди нерухомого майна, а приховує договір оренди землі.

Верховний Суд у численних постановах зазначив також те, що договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі. При цьому, правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки (постанови Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №915/166/17, від 29.03.2023 у справі №922/1320/21).

Як було встановлено судом, цільове призначення майна за договором від 29.12.2022 визначено як - для розміщення торгівельного об`єкту з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи. Тобто, господарський суд зазначає, що правовим наслідком розміщення відповідачем на земельній ділянці торгівельного об`єкту є неможливість використання ділянки іншими особами, що дозволяє суду дійти висновку про фактичне укладення між сторонами договору, який мав на меті приховати договір оренди землі, тобто, у даному випадку було б необхідним виділення земельної ділянки, яка мала бути передана в оренду, оскільки, як було вказано судом, об`єкт оренди знаходиться на частині земельної ділянки за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Нежданової, 32 площею 5,3096 га із кадастровим номером 5110137600:71:007:0005, що перебуває у праві власності територіальних громад сіл, селищ, міст області в особі Одеської обласної ради. Окрім того, передача земельної ділянки в оренду регулюється, зокрема, нормами ЗК України та Закону України Про оренду землі, що передбачають проведення земельних торгів.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи встановлені судом обставини щодо правової природи спірного договору, господарський суд дійшов висновку, що виходячи зі змісту укладеного між сторонами спірного договору, предметом якого фактично є передача частини земельної ділянки, яка знаходиться у власності територіальної громади сіл, селищ, міст в особі Одеської обласної ради відповідачу-2 для використання її у своїй підприємницькій діяльності (розміщення торгівельного об`єкту), яка на законних підставах відповідачу-2 в оренду не передавалась, а тому сторонами фактично вчинено удаваний правочин, у зв`язку з цим господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість, доведеність та наявність правових підстав для задоволення першої позовної вимоги прокурора та визнання недійсним, як удаваного правочину, з моменту укладання договору оренди нерухомого майна від 29.12.2022, укладеного між Управлінням обласної ради з майнових відносин та Фізичною особою-підприємцем Юрко Ольгою Іванівною всупереч вищепереліченим нормам законодавства щодо порядку укладення таких договорів.

Щодо другої позовної вимоги прокурора про зобов`язання звільнити земельну ділянку, господарський суд вказує, що така вимога є похідною від вимоги про визнання недійсним договору, яка судом задоволена, приймаючи до уваги те, що відповідач-2 не має законної підстави для користування земельною ділянкою площею 16,0 кв.м, господарський суд доходить висновку про обґрунтованість, доведеність та наявність правових підстав для її задоволення.

Господарський суд не приймає до уваги посилання відповідачів на лист Фонду державного майна України від 24.12.2020 року №10-16-26490 щодо надання роз`яснень з питань оренди, оскільки вказаний лист наданий на запит Державної митної служби України та інформація у вказаному листі не відноситься до даної справи та не може бути прийнята судом до уваги та покладена в основу судового рішення, до того ж така інформація в принципі не може змінити правову природу спірних правовідносин.

Посилання відповідача-2 на те, що оспорюваний договір оренди укладено за результатами електронного аукціону та на не оскарження прокурором його результатів, а також доводи про те, що оскаржуваний договір оренди є платним і орендар справно виконує свої обов`язки по оплаті користування об`єктом оренди не приймаються судом до уваги, оскільки вказані доводи не спростовують удаваність правочину, порушення при укладенні оспорюваного договору норм чинного законодавства та висновків суду про його недійсність.

Посилання третьої особи, що земельна ділянка може бути предметом правочину (в т.ч. удаваного) лише після її формування та державної реєстрації прав на неї та щодо того, що земельна ділянка площею 16 кв.м не сформована не приймаються судом до уваги, оскільки, як було вказано судом, спірна частина земельної ділянки перебуває на сформованій земельній ділянці із кадастровим номером 5110137600:71:007:0005, а отже при її виділі може бути предметом правочину.

Інші доводи відповідачів та третьої особи не спростовують вищевикладених висновків суду та не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог прокурора.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської обласної ради в повному обсязі.

Іншого відповідачами та третьою особою не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на обох відповідачів.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської обласної ради задовольнити повністю.

2.Визнати недійсним з моменту укладання договір оренди нерухомого майна від 29.12.2022, укладений між Управлінням обласної ради з майнових відносин (65032, Одеська обл., м. Одеса, пр-т Шевченка, буд. 4, код ЄДРПОУ 23212638) та Фізичною особою-підприємцем Юрко Ольгою Іванівною ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

3.Зобов`язати Фізичну особу-підприємця Юрко Ольгу Іванівну ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) звільнити земельну ділянку, загальною площею 16 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Нежданової, 32.

4.Стягнути з Управління обласної ради з майнових відносин (65032, Одеська обл., м. Одеса, пр-т Шевченка, буд. 4, код ЄДРПОУ 23212638) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3, код ЄДРПОУ 03528552) 2684 /дві тисячі шістсот вісімдесят чотири/ грн. судового збору.

5.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Юрко Ольги Іванівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3, код ЄДРПОУ 03528552) 2684 /дві тисячі шістсот вісімдесят чотири/ грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 20 травня 2024 р.

Суддя Ю.С. Бездоля