Рішення

від 13.05.2024 по справі 916/413/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/413/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловська Ю.М.

при секретарі судового засідання: Курко Ю.О.

за участю представників:

від позивача: Деревянко Д.В.;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Казенного підприємства "НАУКОВОВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС "ІСКРА" (69071, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 84; код ЄДРПОУ 14313866)

до відповідача: Приватного виробничо-комерційного підприємства "СЕВІД" (73000, Херсонська обл., місто Херсон, вул. Будьонного, буд. 20-А; код ЄДРПОУ 24757972);

про стягнення 17 600,00 грн, -

1. Суть спору.

05.02.2024 позивач- Казенне підприємство "НАУКОВОВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС "ІСКРА" звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх.№433/24 від 05.02.2024) до відповідача Приватного виробничо-комерційного підприємства "СЕВІД", в якій просить суд стягнути з відповідача 35 200,00 грн, а також витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач всупереч вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, як продавець товарів, в установлені терміни не склав та не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну для позивача, як покупця товарів, що позбавило позивача права на включення вказаної суми до податкового кредиту.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 12.02.2024 було відкрито провадження у справі №916/413/24 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 11.03.2024.

14.02.2024 до суду від Казенного підприємства "НАУКОВОВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС "ІСКРА" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 6212/24).

Судове засідання 11.03.2024, не відбулось у зв`язку оголошенням повітряної тривоги у м. Одесі та Одеській області, про що секретарем судового засідання було створено відповідну довідку.

Ухвалою суду від 11.03.2024 судове засідання було призначено на 08.04.2024.

У судовому засіданні 08.04.2024 судом було оголошено перерву у розгляді справи до 13.05.2024.

12.04.2024 до суду від Казенного підприємства "НАУКОВОВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС "ІСКРА" надійшла заява про закриття провадження в частині позовних вимог (вх. № 15136/24).

У судове засідання 13.05.2024 з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, представник відповідача не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом надсилання копій ухвал на юридичну адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак копії ухвал суду повернулись на адресу господарського суду Одеської області з відмітками відділення поштового зв`язку адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом п. 83 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 (зі змінами), Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання поштових відправлень, під розпис. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019р. у справі № 915/1015/16.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень відповідачів, суд вважає, що відповідач є належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без його участі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 13.05.2024 судом було оголошено вступну та резолютивну частину ухвали, якою було закрито провадження в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 17 600,00 грн, на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Водночас, у судовому засіданні 13.05.2024 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та відкладено складення повного рішення на строк, визначений ч.6 ст. 233 Господарським процесуальним кодексом України.

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Доводи Казенного підприємства "НАУКОВОВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС "ІСКРА"

Позивач зазначає, що між Казенним підприємством «Науково-виробничий комплекс «Іскра» (Позивач, Покупець) та Приватним виробничо-комерційним підприємством «Севід» (Відповідач, Постачальник) 23.07.2021 укладено договір №17/952-юр (Договір №17/952-юр), відповідно о умов якого постачальник зобов`язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний Товар та сплатити його вартість на умовах, передбачених Договором.

Позивач зауважує, що положеннями Розділу 2 Договору №17/952-юр передбачено, що оплата Покупцем Товару здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів в сумі визначеній в Специфікації, на поточний рахунок Постачальника, зазначений у даному Договорі.

Позивач звертає увагу, що пунктом 11 Специфікації від 23.07.2021 до Договору №17/952-юр передбачено, що умови оплати: 50% попередня оплата протягом 15-ти календарних днів з дати отримання Покупцем повідомлення від Постачальника про відкриття замовлення на виробництво обладнання на заводі-виробнику (з наданням скан-копії підписаного контракту); 50% протягом 15 календарних днів з дати отримання товару.

Як вказує позивач, він сплатив на рахунок Відповідача відповідно до платіжного доручення від 03.08.2021 №24 грошові кошти на суму 105 600,00 грн. (в тому числі 17 600,00 грн. ПДВ) та відповідно до платіжного доручення від 01.06.2022 №5092 грошові кошти на суму 105 600,00 грн. (в тому числі 17 600,00 грн. ПДВ), всього на загальну суму 211 200,00 грн. (в тому числі 35 200,00 грн. ПДВ).

Позивач звертає увагу на положення п.187.1. Податкового кодексу України, відповідно до яких датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку…б) дата відвантаження товарів.

Згідно тверджень позивача, за даними Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні не були зареєстровані Відповідачем у визначений законом строк.

Отже позивач зазначає, що при здійсненні операцій з постачання товарів Продавець в установлені терміни не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ у розмірі 35 200,00 грн, чим спричинив позивачу збитки у вигляді неотриманого податкового кредиту.

3.2. Доводи Приватного виробничо-комерційного підприємства "СЕВІД".

Відповідач своїм процесуальним правом, передбаченим ст.165 ГПК України, на подання відзиву по суті справи не скористався.

4. Обставини справи, встановлені судом.

23.07.2021 між Приватним виробничо-комерційним підприємством "СЕВІД" (постачальник) та Казенним підприємством "НАУКОВОВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС "ІСКРА" (покупець) було укладено Договір поставки №17/952-юр (Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний Товар та сплатити його вартість на умовах, передбачених Договором.

Згідно п. 1.2 Договору, найменування товару його кількість та якісні показники, код класифікатора ДК 021:2015, місце поставки, строк поставки, ціна Товару за одиницю та по позиціям, а також загальна вартість Товару, постачання якого буде здійснюватися, згідно Договору, вказується в Специфікації (додаток №1 до договору). Технічні характеристики, яким повинен відповідати Товар, вказуються у Технічній Специфікації (додаток №2 до договору). Всі додатки до договору складають його невід`ємну частину. 1.3 Якість, комплектація, пакування й маркування Товару повинні відповідними нормам, сертифікатам виробника, чинним стандартам (ТУ, ГОСТ, технічній документації) для даного виду Товару, а також спеціальним вимогам, відображеним у Специфікації. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу.

За умовами п. 2.1 Договору, загальна ціна Договору складає 176 000 грн 00 коп. без ПДВ, з ПДВ - 211 200,00 грн.

Положеннями п. 2.2 Договору передбачено, що оплата Покупцем Товару здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів в сумі визначеній в Специфікації, на поточний рахунок Постачальника, зазначений у даному Договорі.

У п. 2.3 Договору передбачено, що оплата здійснюється в розмірах та на умовах, що визначені в Специфікації.

Положеннями п. 3.1.3. Договору передбачено обов`язок постачальника здійснити постачання товару на територію покупця з наданням документів, зокрема, податкової накладної у електронній формі, зареєстровану згідно чинного законодавства.

За умовами п. 3.1.9 Договору, днем виконання Постачальником зобов`язання по поставці Товару вважається дата підпису видаткової накладної на повну партію якісного Товару без дефектів та браку в кількості та у відповідності до номенклатури, що визначені в Специфікації до договору.

У п. 3.2.2. Договору сторони передбачили обов`язок покупця оплатити поставлену та прийняту вхідним контролем Покупця партію товару в строки, що погоджені в Специфікації та в порядку передбаченому в розділі 2 цього Договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання умов даного Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

У випадку порушення більш ніж на тридцять календарних днів строку оплати поставленого Товару, «Покупець» сплачує «Постачальникові» пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочення (п. 4.2 Договору).

Згідно п. 4.3 Договору, за порушення строків поставки «Постачальник» зобов`язаний сплатити «Покупцю» пеню у розмірі 0,1% вартості Товару, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів «Постачальник» зобов`язаний додатково сплатити «Покупцю» штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

За умовами п. 5.1 1договору, сторона звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором, якщо вони є наслідком дії обставин непереборної сили, таких як: стихійні лиха, війни і військові дії, страйки, масові безладдя і хвилювання, аварії і катастрофи, а також прийняття органам державної влади чи управління нормативно-правових актів, що унеможливлюють виконання Договору. При цьому термін виконання зобов`язань за цим Договором відкладається відповідно до часу, протягом якого діяли форс-мажорні обставини, але не більше трьох місяців з моменту Їх виникнення.

При настанні вищезазначених обставин непереборної сили, винна сторона повинна в п`ятиденний термін з моменту, «оли їй стало відомо про настання таких обставин, сповістити про це іншу сторону. Настання обставин непереборної сили підтверджується документом виданим компетентним органом за місцем виникнення зазначених обставин. Недотримання зазначених умов позбавляє сторону права посилатися на форс-мажорні обставини (п. 5.2 Договору).

За умовами п. 8.6 Договору, він набирає сили з дати його підписання обома сторонами і діє до31 грудня 2021 р., а в частині гарантійних обов`язків - до їх виконання.

У специфікації від 23.07.2023 (Додаток № 1 до Договору), сторони погодили поставку товару:

1. Стіл зварювальника Plymoth Maxi-Mesa, у кількості 1 шт, вартістю 102 537,50 грн без ПДВ (120 537,50 грн з ПДВ);

2. Стіл пайщика Plymoth Super-Mesa, у кількості 1 шт, вартістю 73 462,50 грн без ПДВ (73 462,50 грн з ПДВ).

Пунктом 2 Специфікації від 23.07.2021 передбачено строк поставки Товару: Протягом 45 календарних днів з дати отримання заявки та 50% передоплати від Покупця.

Умови поставки: DDP м. Запоріжжя, вул. Магістральна, 84, склад покупця, одержувач - КП «НВК «Іскра» (ЄДРПОУ 14313866), згідно ІНКОТЕРМС 2010 (п. 3 Специфікації від 23.07.2021).

За умовами п. 5. Специфікації від 23.07.2021, місце поставки товару: м, Запоріжжя, вул. Магістральна, буд.84.

Пунктом 11 Специфікації від 23.07.2021 до Договору №17/952-юр передбачено, що умови оплати: 50% попередня оплата протягом 15-ти календарних днів з дати отримання Покупцем повідомлення від Постачальника про відкриття замовлення на виробництво обладнання на заводі-виробнику (з наданням скан-копії підписаного контракту); 50% протягом 15 календарних днів з дати отримання товару.

Водночас у Додатку № 2 до Договору - Технічна специфікація, сторони погодили технічні характеристики, креслення та комплекти поставки товару.

Казенне підприємство "НАУКОВОВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС "ІСКРА" здійснило оплату товару, на виконання умов Договору, на загальну суму 211 200,00 грн, а саме: згідно платіжного доручення №24 від 03.08.2021 на суму 105 600,00 грн та згідно платіжної інструкції №5092 від 01.06.2022 на суму 105 600,00 грн.

Факт передачі товарно-матеріальних цінностей від постачальника до покупця було підтверджено видатковою накладною від 29.11.2021 № 324 на суму 211 200,00 грн (в тому числі 35 200,00 грн. ПДВ).

Приватне виробничо-комерційне підприємство "СЕВІД" 04.08.2021 склало та направило на реєстрацію податкову накладну на суму ПДВ 17 600,00 грн.

Тобто постачальником виконано приписи п. 201.7 статті 201 ПК України, а саме складено податкову накладну на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Між тим, доказів складення та направлення на реєстрацію податкової накладної на суму коштів на суму ПДВ 17 600,00 грн, що надійшли на поточний рахунок, як остаточна оплата товару за видатковою накладною № 324 від 29.11.2021 згідно платіжної інструкції №5092 від 01.06.2022 на суму 105 600,00 грн, матеріали справи не містять.

5. Позиція суду.

Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема договори та інші правочини.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що 23.07.2021 між Приватним виробничо-комерційним підприємством "СЕВІД" (постачальник) та Казенним підприємством "НАУКОВОВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС "ІСКРА" (покупець) було укладено Договір поставки №17/952-юр, на виконання умов якого відповідачем поставлено, а позивачем оплачено товар, що підтверджується долученими платіжними інструкціями та не заперечується сторонами.

Положеннями п. 3.1.3. Договору передбачено обов`язок постачальника здійснити постачання товару на територію покупця з наданням документів, зокрема, податкової накладної у електронній формі, зареєстрованої згідно чинного законодавства.

Так, позивач зазначає, що всупереч вимогам законодавства та умовам договору Приватним виробничо-комерційним підприємством "СЕВІД" не виконано зобов`язання з реєстрації податкової накладної, що призвело до недоотримання Казенним підприємством "НАУКОВОВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС "ІСКРА" податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 17 600,00 грн.

Статтею 16 ЦК України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Згідно ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

За змістом ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При цьому, для застосування такого виду відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення боржником зобов`язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв`язку між порушенням стороною зобов`язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов`язання. За відсутності хоча б одного з цих елементів господарська відповідальність не настає.

Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 14.04.2020 у справі №925/1196/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17.

Відповідно до положень п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.7 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як встановлено судом з витягу з Електронного кабінету платника податків позивача, відповідачем зареєстровано лише одну податкову накладну 04.08.2021 на суму ПДВ 17 600,00 грн, тобто на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) втім, відповідачем не складено та не зареєстровано податкову накладну на суму ПДВ 17 600,00 грн, внаслідок остаточної оплати товару за видатковою накладною № 324 від 29.11.2021.

При цьому, факт отримання та сплати коштів за товар, поставлений за договором, сторонами не заперечується.

Таким чином, враховуючи, що чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем (позивачем у справі), суд доходить висновку про те, що на підставі ст.201 ПК України саме на Приватне виробничо-комерційне підприємство "СЕВІД" покладено обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, який останнім дотримано не було.

Щодо збитків та їх розміру, а також причинного зв`язку між порушенням стороною зобов`язання, суд зазначає таке:

Стаття 14 Податкового кодексу України, визначає, що податок на додану вартість це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (п. п. 14.1.178.); податкове зобов`язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді (п. п. 14.1.179); податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п. п. 14.1.181).

У статті 198 ПК України встановлено підстави, за яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит; визначено умови, дату, час та порядок його формування; права й обов`язки платників податку в сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.

При цьому, з 01.01.2015 ПК України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

З огляду на це, виникнення права на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної в ЄРПН саме продавцем товарів/послуг, і відсутній механізм, який би дозволяв покупцю включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

Оскільки саме від постачальника (продавця), який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (постачальник) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Таким чином, як вже було встановлено судом, оскільки відповідач не виконав вимог податкового законодавства, та не зареєстрував податкові накладні, позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 17 600,00 грн.

Очевидним є прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку реєстрації податкових накладних та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, тобто, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками останнього.

Щодо вини порушника зобов`язання.

Згідно з ч.2 ст.1166 ЦК особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У ч.1 ст.614 ЦК зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі №904/982/19, від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 21.09.2021 у справі №910/1895/20, від 18.10.2022 у справі №922/3174/21.

Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас, відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили і фактом реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення). Між тим, на момент прийняття рішення, будь яких доказів відмови податкового органу у реєстрації податкової накладної відповідача матеріали справи не містять.

Таким чином, суд доходить висновку про наявність усіх елементів складу господарського правопорушення відповідачем та вважає позовні Казенного підприємства "НАУКОВОВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС "ІСКРА" обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, судові витраті по сплаті судового збору покладаються на відповідачів порівну.

Керуючись ст. ст. 129, 130, 191, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства "СЕВІД" (73000, Херсонська обл., місто Херсон, вул. Будьонного, буд. 20-А; код ЄДРПОУ 24757972) на користь Казенного підприємства "НАУКОВОВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС "ІСКРА" (69071, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 84; код ЄДРПОУ 14313866) збитки у розмірі 17 600/сімнадцять тисяч шістсот/грн 00 коп., судовий збір у сумі 2422/дві тисячі чотириста двадцять дві/грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повне рішення складено 20 травня 2024 року.

Суддя Ю.М. Невінгловська